Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" квітня 2007 р. 12:150 Справа № АС-42/105-07
вх. № 3136/1-42
Суддя господарського суду Харківської області
за участю секретаря судового засідання
представників сторін
позивача - Клюєва Н.І. (дов.)
відповідача - ОСОБА_1 (особисто)
по справі за позовом Харківської ОДПІ у Харківській області, м. Харків
до ФОП ОСОБА_1, с. Безлюдівка Харківського району Харківської області
про стягнення 22822,74 грн.
Позивач, Харківська ОДПІ у Харківській області, просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 заборгованість у сумі 22822,74 грн., в т.ч. збір за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 12,74 грн. (згідно розрахунків НОМЕР_1 від 23.10.2006р., НОМЕР_2 від 09.02.2007р.), штрафні санкції за порушення норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в сумі 22810,00 грн. (рішення НОМЕР_3 від 15.12.2005р.).
Відповідач проти позову заперечує частково. В обгрунтування своїх заперечень посилається на те, що він надавав транспортні послуги ФОП ОСОБА_2 з щомісячною оплатою 150,00 грн., при цьому він не має змоги мати при собі в автомобілі РРО. А також відповідач зазначив, що вже пройшов тривалий час з моменту прийняття рішення, а отже він вважав, що не повинен сплачувати вказану суму, що штрафні санкції застосовані помилково.
Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив, що відповідачем до позивача надані розрахунки зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища НОМЕР_1 від 23.10.2006р., НОМЕР_2 від 09.02.2007р., в яких відповідачем самостійно визначені до сплати зобов"язання в загальній сумі 14,24 грн.
Згідно п.5.1. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-111 від 21.12.2000р. податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Визначені самостійно відповідачем зобов"язання зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища сплачені не в повному обсязі, у зв"язку з чим виникла недоїмка в сумі 12,74 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
Крім того працівниками позивача була проведена планова виїзна перевірка відповідача щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2002р. по 30.06.2005р., про що складений акт перевірки НОМЕР_4 від 12.12.2005р.
В ході проведення перевірки встановлено, що ФО-П ОСОБА_1 протягом перевіряємого періоду здійснював підприємницьку діяльність згідно угоди НОМЕР_5 від 27.08.03р., укладеної з ФО-П ОСОБА_2 на надання транспортних послуг. Замовник (ФО-П ОСОБА_2) згідно угоди оплату за виконані автопослуги проводить один раз в місяць. Згідно угоди щомісячна оплата складала 150,00 грн.
ФО-П ОСОБА_1 перевозив вантажі автомобілем ЗІЛ-130, державний НОМЕР_6 та мав доручення на право керування автомобілем НОМЕР_7 від 08.06.05р.
Підприємницька діяльність здійснювалась на загальних умовах оподаткування, автопослуги надавалися за готівкові кошти.
Факт надання послуг з перевезення вантажним автотранспортом підтверджується деклараціями про отримані доходи за 4 кв.2002р.-Зкв.2005р., книгою обліку доходів та витрат, актами виконаних робіт, поясненнями підприємця.
В акті зазначено, що підприємець надавав послуги вантажним транспортом, здійснював розрахунки за готівку при цьому не застосовував реєстратор рорзрахункових операцій.
В акті перевірки, а також представник позивача зазначає, що ні норми закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", на Постанова КМУ № 1336 від 23.08.2000р. не звільняють відповідача від обов"язку застосовувати РРО при наданні послуг вантажним автотранспортом.
Актом перевірки встановлено, що загальна сума проведених розрахунків за готівку без застосування РРО в перід з 01.10.2002р. по 01.10.2005р. складає 4562,00 грн.
В акті перевірки зроблений висновок про порушення відповідачем п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
На підставі висновків акту перевірки позивачем прийнято рішення НОМЕР_3 від 15.12.2005р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 22810,00 грн. на підставі п.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Вказане рішення направлено на адресу відповідача поштою.
Згідно копії поштового повідомлення рішення вручено відповідачу 17.12.2005р.
Відповідач не заперечує проти фактів, які встановлені в акті перевірки, дані факти підтверджуються наданими копіями договору НОМЕР_8 від 27.08.2003р. на надання транспортних послуг, книги обліку доходів та витрат, актів виконаних робіт, квитанцій.
Статтею 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України.
Згідно з п.2 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. N 1336, реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при здійсненні роздрібної торгівлі через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень.
З аналізу вказаного переліку вбачається, що здійснення перевозки вантажів, що є наданням послуг через засоби торгівельної мережі, які розташовані за межами стаціонарних приміщень, проводиться без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, оскільки в даному випадку використання РРО фізично неможливо.
Таким чином, суд вважає, що відповідач мав право проводити розрахункові операції без застосування реєстратора розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, тому до відповідача необхідно було застосовувати штрафні санкції за невикористання розрахункової книжки відповідно до п.3 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , а не п.1 ст.17 вказаного Закону.
Крім того, відповідач зазначив, що вже пройшов тривалий час з моменту прийняття рішення, до нього не застосовувались ніякі заходи щодо стягнення вказаної суми, а отже він вважав, що не повинен сплачувати штрафні санкції.
Суд розцінює дану заяву як заяву про пропущення позивачем строку звернення з позовом про стягнення штрафної санкції в сумі 22810,00 грн.
Згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в редакції, яка діяла в 2005 році, сума штрафних санкцій застосованих на підставі даного закону підлягала перерахуванню до державного бюджету України в 10-денний термін.
Враховуючи, що відповідач отримав рішення 17.12.2005р., відповідач повинен був перерахувати штрафні санкції до 28.12.2005р., що ним не було зроблено, а отже у позивача виникло право на звернення з відповідним позовом до суду.
Враховуючи, що Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не передбачений строк звернення з позовом про стягнення несплачених суб"єктами підприємницької діяльності штрафних санкцій, застосованих на підставі норм цього Закону, то в даному випадку діє загальний строк в один рік.
Позивач звернувся з даним позовом до суду 06.03.2007р., тобто з перевищенням річного строку.
Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач вказує на те, що пройшов строк щодо стягнення суми штрафних санкцій, позивач заяви про поновлення пропущеного строку та поважності причин пропуску строку звернення до суду не надав, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 22810,00 грн.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 100, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ФО-П ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1, код НОМЕР_9) в доход державного бюджету заборгованість у сумі 12,74 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі виготовлена 28.04.2007р.
Суддя