16 листопада 2016 року м. Київ К/800/19737/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І.,
розглянувши касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року
у справі № 810/873/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технкомплект»
до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 20 липня 2016 року подала до Вищого адміністративного суду касаційну скаргу.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Пилипчук Н.Г. від 22 липня 2016 року касаційну скаргу відповідача було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків до 22 серпня 2016 року.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судових справ суддею-доповідачем у даному касаційному провадженні визначено суддю Бившеву Л.І.
Скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у зв'язку з тим, що майновий стан скаржника не дозволяє виділити кошти на сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Крім того, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, єдиною підставою для вчинення судом вказаних вище дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Разом з цим, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є, зокрема, підставою на відстрочення сплати судового збору. Таке ж право мають і бюджетні установи.
Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору.
Так, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Враховуючи те, Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області діє як суб'єкт владних повноважень та в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору посилається лише на відсутність фінансування без додання будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин, то клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною 6 статті 214, частиною 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо цією особою не усунуто недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
З огляду на те, що станом на 16 листопада 2016 року скаржником не були усунуті недоліки касаційної скарги, визначені в ухвалі судді Вищого адміністративного суду України Пилипчук Н.Г. від 22 липня 2016 року, касаційна скарга відповідача підлягає поверненню заявнику.
При цьому, суддя вказує, що в силу положень частини 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Керуючись ч. 3, ч. 4, ч. 6 ст. 108, 165, 213, ч. 6 ст. 214, ч. 1 ст. 215 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні клопотання Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Вищого адміністративного суду Л.І. Бившева
України