16 листопада 2016 року м. Київ К/800/40330/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Бухтіярової І.О.
Суддів Веденяпіна О.А.
Приходько І.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2013
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014
у справі № 826/13756/13-а
за позовом приватного підприємства «Том і Ко» (далі - позивач, ПП «Том і Ко»)
до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України (далі - відповідач, РУ Департаменту САТ ДПС України)
про визнання протиправним та скасування рішення,-
ПП «Том і Ко» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення РУ Департаменту САТ ДПС України № 261001/21-129/0158 від 26.04.2013.
Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано спірне рішення відповідача, з підстав обґрунтованості позовних вимог.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Позивач в запереченнях на касаційну скаргу відповідача просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як законні та обґрунтовані.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, що за результатами проведеної фактичної перевірки ресторану, який розташований за адресою: м. Київ, Столичне шосе 26 км., що належить суб'єкту господарювання ПП «Том і Ко» (ідентифікаційний код - 31065487) з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складено акт № 0115/01/31065487 від 09.04.2013, в якому встановлено знаходження та зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, що описані в додатку № 1, без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
На підставі результатів проведеної перевірки 26.04.2013 відповідачем прийняте рішення № 261001/21-129-0158 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 98 980 грн.
Матеріалами справи встановлено, що згідно додатку № 1 від 01.04.2013 до акту перевірки № 0115/01/31065487 від 09.04.2013 вбачається, що відповідачем встановлено знаходження та зберігання наступних алкогольних напоїв без марок акцизного податку, а саме: вино «Sassicaia 2005» - 2 пляшки, вартістю по 745 грн. кожна, вино «Titignano Lago di Corbara» - 2 пляшки, вартістю 5400 грн. кожна, вино «Chateаu Mouton Rothschild» - 1 пляшка, вартістю 12 100 грн., шампанське «Don Perignon» Vintage 1996 року - 1 пляшка, вартістю 12 550 грн., шампанське «Don Perignon» Vintage 2000 року - 1 пляшка, вартістю 12 550 грн., всього на загальну суму 49 490 грн.
Однак, згідно видаткових накладних, наданих позивачем, судами обох інстанцій встановлено, що алкогольні напої, зазначені в додатку № 1 від 01.04.2013 до акта перевірки № 0115/01/31065487 від 09.04.2013, придбавались позивачем у ТОВ «СВ Плюс» та Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Марком», за наступними цінами за одиницю: вино «Sassicaia 2005» - 585 грн., вино «Titignano Lago di Corbara» - 236,37 грн., шампанське «Don Perignon» Vintage 1996 року - 1787,25 грн., шампанське «Don Perignon» Vintage 2000 року - 1787,85 грн.
Також, позивачем було надано винну карту, згідно якої вказані алкогольні напої реалізовувались позивачем за іншими цінами, ніж зазначено відповідачем у додатку № 1 від 01.04.2013 до акту перевірки № 0115/01/31065487.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження визначення вартості алкогольних напоїв, зазначених в додатку № 1 від 01.04.2013 до акта перевірки № 0115/01/31065487 від 09.04.2013, а згідно наданих позивачем видаткових накладних та винної карти, вартість зазначених товарів значно відрізняється від встановленої відповідачем в додатку № 1 до вказаного акта перевірки, тому відповідачем неправомірно встановлено вартість зазначених вище алкогольних напоїв, а сума штрафних санкцій, накладених на ПП «Том і Ко» спірним рішенням про застосування фінансових санкцій є необґрунтованою; відповідачем не було надано доказів наявності підстав для проведення фактичної перевірки позивача, не було надано доказів наявності та вручення позивачу наказу та направлення на проведення фактичної перевірки.
Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Згідно з п. п. 226.1, 226.3 ст. 226 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару; виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. п. 19, 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1251 від 27.12.2010, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів; у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють територіальні органи Міністерства доходів і зборів, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - територіальні органи Міністерства доходів і зборів. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.
За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень (ч. ч. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).
Враховуючи, що відповідачем, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надано доказів на підтвердження визначення вартості алкогольних напоїв, зазначених в додатку № 1 від 01.04.2013 до акта перевірки № 0115/01/31065487 від 09.04.2013, а згідно доказів, наданих позивачем, вартість таких товарів значно відрізняється від встановленої відповідачем в додатку № 1 від 01.04.2013 до акта перевірки, тому судами попередніх інстанцій вірно зазначено про безпідставність нарахування позивачу фінансових санкцій спірним рішенням податкового органу.
Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій з підтвердженням матеріалів справи, фактична перевірка позивача проведена відповідачем з порушенням вимог п. 80.2 ст. 80 ПК України, оскільки позивачу не було вручено копії наказу про проведення фактичної перевірки, що не було спростовано відповідачем належними доказами в судовому порядку.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - відхилити.
Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 у справі № 826/13756/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий І.О. Бухтіярова
Судді О.А. Веденяпін
І.В. Приходько