16 листопада 2016 року м. Київ К/800/31186/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Єрьомін А.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в особі її правонаступника Фонду соціального страхування України про зобов'язання вчинити дії, -
Позивачами подано касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у цій справі.
Дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, слід зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Конституційний Суд України надав цьому положенню Основного Закону офіційне тлумачення. Рішенням від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99. Як зазначено в пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України, «під державною (офіційною) мовою розуміється мова, якій державою надано правовий статус обов'язкового засобу спілкування у публічних сферах суспільного життя.
Конституцією України статус державної мови надано українській мові (частина перша статті 10).
Стаття 15 КАС України зазначає, що мова адміністративного судочинства визначається статтею 14 Закону України "Про засади державної мовної політики".
Згідно частини першої статті 6 Закону України "Про засади державної мовної політики" державною мовою України є українська мова.
Відповідно до частини третьої статті 14 Закону України "Про засади державної мовної політики" сторони, які беруть участь у справі, подають письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
Касаційна скарга не відповідає вимогам статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої мова адміністративного судочинства визначається статтею 14 Закону України "Про засади державної мовної політики".
Частиною третьою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Скаржником не дотримано вимоги статей 6, 14 Закону України "Про засади державної мовної політики", оскільки касаційна скарга викладена російською мовою.
У зв'язку з вищенаведеним скаржнику слід усунути вищезазначені недоліки у визначений судом касаційної інстанції строк.
Керуючись статтями 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в особі її правонаступника Фонду соціального страхування України про зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк десять днів для усунення недоліків, перебіг якого починається з моменту отримання даної ухвали.
У випадку, коли вказані недоліки не будуть усунуті у встановлений в ухвалі строк, касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Єрьомін