16 листопада 2016 року м. Київ К/800/31000/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України , Головного управління Національної гвардії України про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної гвардії України, військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 Нацгвардії України, яка полягає в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон від 20.12.1991 №2011-ХІІ) та Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі - Порядок, затверджений Постановою КМУ №975 від 25.12.2013); визнати неправомірними дії ГУ Нацгвардії України, щодо відмови у прийнятті рішення щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням 20 відсотків втрати професійної працездатності, внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини; зобов'язати ГУ Нацгвардії України повторно розглянути його заяву від 02.02.2016 про виплату одноразової грошової допомоги з доданими до неї документами.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». В задоволенні інших вимог - відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наступного.
У відповідності до ч.1, п.7 ч.2 ст.16 Закону від 20.12.1991 №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання, яка, серед іншого, призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.
Частиною 9 ст. 16-3 Закону від 20.12.1991 №2011-ХІІ передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.7 Порядку, затвердженого Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який встановлюється медико-соціальними експертними комісіями, у розмірі, що визначається у відсотках від: 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ступеня втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.
Із вказаних норм вбачається, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, можливе лише у випадку, якщо така втрата працездатності була наслідком отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов'язків військової служби.
Висновком військово-лікарської комісії УМВС України в Сумській області, викладеному у постанові №2 від 20.10.2015 року встановлено, що позивач визнаний непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, захворювання позивача, пов'язане із захистом Батькіщини.
Оскільки постанова Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року містить обов'язкову умову для призначення одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності це наявність встановленого причинного зв'язку між втратою працездатності та виконання обов'язків військової служби, та отриманого поранення (контузії, травми або каліцтва), то суди попередніх інстанцій відмовили в задоволенні позову в цій частині.
Крім того, в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт зволікання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України при направленні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги до ГУ Нацгвардії України, що не відповідає ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови в позові, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції в частині відмови в позові та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що саме в період виконання обов'язків військової служби він отримав захворювання.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального або процесуального права.
З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України , Головного управління Національної гвардії України про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Заїка