01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Епель О.В.
16 листопада 2016 року Справа № 823/1503/16
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування наказу,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач) про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо проведення службового розслідування і складання висновку за фактом порушення позивачем службової дисципліни та вимог Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженою наказом МВС України від 01.02.2016 р. № 70, та Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженої наказом МВС України від 28.04.2009 р. № 181;
- визнання протиправним і скасування наказу від 07.07.2016 р. № 1163 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року адміністративний позов було залишено без руху.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до Черкаського окружного адміністративного суду, так як, на думку апелянта, судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі.
У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.
Судова колегія встановила, що позовна заява була залишена без руху судом першої інстанції у зв'язку з тим, що позивачем не сплачено судовий збір.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Отже, правовою підставою для звільнення особи від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI є наявність в неї статусу учасника бойових дій та зв'язок справи, що розглядається судом з порушенням її прав.
При цьому, вказана законодавча норма не містить вичерпного переліку порушених прав такої особи та не пов'язує поданий нею позову із захистом її прав саме як учасника бойових дій.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.10.2016 р. у справі № П/811/2004/15.
При цьому, колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішення від 04.12.1995 р. у справі «Беллет проти Франції», в якому Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Таким чином, колегія суддів встановила, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 того, в адміністративному позові ОСОБА_2 просив суд звільнити його від сплати судового збору саме як учасника бойових дій в силу п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI /Т.1 а.с.6/, тобто діяв на виконання вимог адміністративного процесуального законодавства, зокрема ст.106 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що в даному випадку позивач є звільненим від сплати судового збору за подання адміністративного позову в силу Закону, а тому суд першої інстанції, залишаючи без руху його позовну заяву через несплату судового збору, порушив вищенаведені норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до Черкаського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року - скасувати та направити справу до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 17 листопада 2016 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кобаль М.І.