33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
14 листопада 2016 р. Справа № 918/1053/16
за позовом Заступника керівника Дубенської місцевої прокуратури
в особі Управління економіки і власності Дубенської міської ради, Комунального підприємства "ЦЖЕО "Житловик"
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення в сумі 6 242,20 грн та повернення комунального майна
Суддя Андрійчук О.В.
Представники сторін:
від позивача-1: Міщанюк О.А., дов. від 20.10.2016 року
від позивача-2: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_3, вид. 26.03.2002 року
від прокуратури : Кондратюк А.В., посв. № 026596 вид. 30.05.2014 року
Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 811 ГПК України.
У жовтні 2016 року Заступник керівника Дубенської місцевої прокуратури в особі Управління економіки і власності Дубенської міської ради, Комунального підприємства "ЦЖЕО "Житловик" звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення в сумі 6 242,20 грн та повернення комунального майна.
Позовні вимоги мотивовані тим, що:
19.08.2013 року між позивачем-1 (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір № 224 оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Дубно, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду побутові, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Дубно, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та знаходиться на балансі позивача-2, для розміщення офісу та підсобних приміщень.
Усупереч умовам договору відповідач свій обов'язок щодо сплати орендної плати своєчасно та у повному обсязі не виконав, розмір заборгованості за вказаним договором станом на 19.07.2016 року складає 5 858,07 грн.
За неналежне виконання умов цього договору позивачем нараховано 384,13 грн пені.
Позивач-1 надіслав відповідачеві повідомлення про відмову у продовженні строку дії договору, відтак останній закінчився, у зв'язку з чим прокурор просить суд повернути орендоване майно.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст.ст. 526, 530, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 193, 284, 285 ГК України тощо.
Ухвалою від 11.10.2016 року порушено провадження, справу призначено до розгляду на 24.10.2016 року.
Ухвалою суду від 24.10.2016 року розгляд справи відкладено на 14.11.2016 року.
Ухвалою суду від 14.11.2016 року провадження у справі № 918/1096/16 в частині позовної вимоги про повернення комунального майна припинено.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
19.08.2013 року між позивачем-1 (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір № 224 оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Дубно, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду побутові приміщення, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Дубно, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та знаходиться на балансі позивача-2, для розміщення офісу та підсобних приміщень (п. 1.1. договору).
У п. 1.2. договору наведено характеристики об'єкта оренди, зокрема, останнім є вбудовано-прибудовані приміщення одноповерхової будівлі, вартістю 55 000,00 грн, площею 87,7 кв.м.
Відповідно до п.п. 5.3., 5.4. договору при передачі об'єкта, що орендується, складається акт приймання-передачі, який підписується представниками сторін. Об'єкт, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі.
Судом встановлено, що 19.08.2013 року між сторонами підписано акт приймання-передачі будівлі сховища для техніки.
За п.п. 7.1., 8.5. договору цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє з 19.08.2013 року до 19.07.2016 року. При відсутності заяви однієї зі сторін про припинення дії договору протягом одного місяця після закінчення строку його дії, договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2016 року та 11.08.2016 року позивач-1 своїми листами № 21-03/19/137 та № 21-03-19/168 відповідно повідомив відповідача про необхідність погашення заборгованості за договором, а також про відмову від продовження строку дії договору, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Відтак, строк дії договору закінчився 19.07.2016 року.
Об'єкт оренди вважається фактично переданим (повернутим) орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання акта приймання-передачі.
08.11.2016 року між позивачем-1 та відповідачем підписано акт приймання-передачі (повернення) частини будівлі сховища для техніки.
Згідно з п.п. 2.1.-2.4. договору оренд6на плата за користування об'єктом оренди визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна територіальної громади м. Дубно, затвердженої рішенням міської ради від 24.06.2011 року № 489, і становить за базовий місяць розрахунку (липень 2013 року) без ПДВ - 208,36 грн (розрахунок в додатку № 1 до договору). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Орендна плата за цим договором сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди. останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, на рахунок місцевого бюджету.
Судом з матеріалів справи встановлено, що рішеннями міської ради від 18.12.2014 року та від 25.03.2016 року встановлено, що в період з 01.01.2015 року до 31.12.2015 року та в період з 01.04.2016 року по 01.07.2016 року відповідно, орендна плата за користування комунальним майно розподілятиметься таким чином: 70% - до бюджету міста, 30% - балансоутримувачу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свого обов'язку зі сплати орендної плати за період з жовтня 2015 року по 19.07.2016 року не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість в розмірі 5 858,07 грн, з яких: 4 763,41 грн перед бюджетом міста та 1 094,66 грн перед балансоутримувачем.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 283 ГК України, ст. 759 ЦК України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Частиною 1 ст. 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
За з ч. 4. ст. 286 ГК України, ч. 1 ст. 762 ЦК України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 3 ст. 285 ГК України передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Аналогічний обов'язок встановлено ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
За ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основної заборгованості в розмірі 5 858,07 грн.
Крім того, позивач за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині сплати орендної плати здійснив нарахування пені в розмірі 384,13 грн, з яких: 310,52 грн пені за несвоєчасну сплату орендної плати до бюджету міста та 73,61 грн пені за несвоєчасну сплату орендної плати балансоутримувачу.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).
У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно з ч. 1. ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 6.2. договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує пеню в розмірі 1% від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Суд, здійснивши перерахунок пені, встановив, що її розрахунок проведено вірно, відтак остання підлягає задоволенню у заявленому розмірі, а саме в сумі 384,13 грн, з яких: 310,52 грн пені за несвоєчасну сплату орендної плати до бюджету міста та 73,61 грн пені за несвоєчасну сплату орендної плати балансоутримувачу.
Зважаючи на викладене, позивач належними та достатніми доказами, як того вимагають приписи ст.ст. 33, 34 ГПК України, довів заявлені позовні вимоги, а відповідач, в свою чергу, не надав доказів в їх спростування, відтак останні підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Управління економіки і власності Дубенської міської ради (вул. Замкова,4, м, Дубно, 35600, код ЄДРПОУ 34134055) до бюджету Дубенської міської ради 4 763,41 грн заборгованості по орендній платі, 310,52 грн пені.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Комунального підприємства "ЦЖЕО "Житловик" (вул. Грушевського,142, м, Дубно, 35600) 1 094,66 грн заборгованості по орендній платі, 73,61 грн пені.
4. Стягнути Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Прокуратури Рівненської області (вул. 16 Липня, 52, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 02910077, п/р 35214079015371, МФО 820172, Банк-Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 28000) 1 378,00 грн судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.
Повне рішення складено 17.11.2016 року.
Суддя Андрійчук О.В.