ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
01.11.2016Справа №910/17243/16
Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Київської міської ради
до товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ-94»
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,
за участю представників сторін:
від позивача: Трохлюк А.М. (довіреність № 225-КМГ-3354 від 20.10.2016);
від відповідача: Литвиненко О.П. (довіреність б/н від 14.09.2016);
вільний слухач: Головаш Н.І. (паспорт СН 582401 від 03.07.1997),
19.09.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Київської міської ради (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ-94» (далі - відповідач) про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що відповідачем на земельній ділянці орієнтовною площею 0,025 га по вул. Єреванській, 8-10 у Солом'янському районі м. Києва (код ділянки 72:088:016) (далі - спірна земельна ділянка) розміщено прибудову до житлового будинку - сезонний майданчик кафе «Четыре комнаты». Водночас, право власності або користування вказаною земельною ділянкою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем не зареєстровано, а спірна земельна ділянка у встановленому законодавством порядку для будівництва об'єктів нерухомого майна не відводилась.
Вважаючи, що відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатніх правових підстав, позивач звернувся до суду, просив зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернути її позивачу привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення її від будівель та споруд у місячний термін з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Провадження у справі № 910/17243/16 порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 та призначено її розгляд на 17.10.2016.
17.10.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення щодо обставин справи, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду від 22.09.2016 не виконав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2016 розгляд справи відкладено на 01.11.2016.
31.10.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, зазначив, що відповідачем отримано усю необхідну дозвільну документацію для розміщення сезонного майданчика кафе «Четыре комнаты», а земельна ділянка використовується ним на підставі договору оренди земельної ділянки від 03.05.2006, укладеного із Солом'янською районною в м. Києві радою. Позовні вимоги вважав безпідставними, просив суд в їх задоволенні відмовити.
01.11.2016 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги вважав необґрунтованими та безпідставними, просив суд у їх задоволенні відмовити. Подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом.
У судовому засіданні 01.11.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
16.12.2015 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель м. Києва було здійснено обстеження частини земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, Солом'янський район, вул. Єреванська, 8-10 (код ділянки 72:088:016) (далі - спірна земельна ділянка), яка перебуває у фактичному користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ-94» (далі - відповідач або ТОВ «ВІКТОРІЯ-94»).
За результатами обстеження встановлено, що згідно з даними міського земельного кадастру спірна земельна ділянка обліковується за КП по утриманню житлового господарства Залізничного району м. Києва. На частині земельної ділянки площею приблизно 0,025 га, розміщено прибудову до житлового будинку по вул. Єреванській, 8 - сезонний майданчик кафе «Четыре комнаты» і облаштовано огороджений газон. Суб'єкт господарювання - ТОВ «ВІКТОРІЯ-94» (директор Головаш Н.І.). Рішень Київська міська рада (далі - позивач) за поданням Департаменту земельних ресурсів щодо передачі частини земельної ділянки у власність (користування) не приймала, документи, що посвідчують право власності (користування) земельною ділянкою не зареєстровані.
Вважаючи, що відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатніх правових підстав, позивач звернувся до суду, просив зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,025 га по вул. Єреванській, 8-10 у Солом'янському районі м. Києва (код ділянки 72:088:016) та повернути її позивачу привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення її від будівель та споруд у місячний термін з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Згідно з ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності (п. «а» ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України).
Заперечуючи проти задоволення заявлених позивачем вимог, відповідач зазначив у відзиві на позовну заяву, що ним отримано усю необхідну дозвільну документацію для розміщення сезонного майданчика кафе «Четыре комнаты», а земельна ділянка використовується ним на підставі договору оренди земельної ділянки від 03.05.2006, укладеного із Солом'янською районною в м. Києві радою.
Так, судом встановлено, що 25.02.1998 Залізничною районною державною адміністрацією м. Києва відповідачу був наданий дозвіл № 79 на проектування вхідної групи, літнього майданчика по вул. Єреванській, 8.
09.06.1999 Містобудівною Радою при головному архітекторі м. Києва Головного Управління містобудування та архітектури м. Києва було схвалено архітектурно-планувальну частину проекту реконструкції підвальних приміщень під кафе з влаштуванням входу зі сторони вул. Єреванська, 8 у Залізничному районі м. Києва з урахуванням зауважень даного протоколу, що підтверджується протоколом засідання Містобудівної Ради у справі № 81, копія якого долучена до матеріалів справи.
Листом № 06-6262 від 04.10.1999 «Про улаштування літнього торговельного майданчика» Головне Управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації повідомило відповідачу про те, що розглянувши проект реконструкції підвальних приміщень під кафе з улаштуванням входу з боку вулиці та благоустроєм прилеглої території по вул. Єреванській, 8 у Залізничному районі м. Києва, Містобудівна Рада вважає доцільним улаштування літнього майданчика біля вхідної групи до кафе, що є складовою частиною благоустрою прилеглої території і з містобудівної точки зору не протирічить планувальному обґрунтуванню об'єкта в системі кварталу.
26.01.2000 розпорядженням Залізничної районної державної адміністрації м. Києва № 58 «Про дозвіл на організацію вхідної групи, перепланування, переобладнання, орендованих нежилих приміщень будинку № 8 по вул. Єреванській під кафе з організацією літнього майданчика ТОВ «Вікторія-94» відповідачу надано дозвіл на виконання роботи по організації вхідної групи, пере плануванню, переобладнанню орендованих нежилих приміщень будинку № 8 по вул. Єреванській під кафе з організацією літнього майданчика, згідно проекту № 181, затвердженого Залізничною райдержадміністрацією та погодженого Головкиївархітектурою.
04.02.2000 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва відповідачу був наданий дозвіл № 322-Зл на виконання будівельних робіт, а саме: реконструкцію підвального приміщення під кафе в житловому будинку з влаштуванням входу, вул. Єреванська, 8.
Згідно з актом про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, зареєстрованим Управлінням Держархбудконтролю м. Києва 13.10.2000 за № 228, будівельно-монтажні роботи з реконструкції підвального приміщення під кафе з влаштуванням входу зі сторони вулиці та благоустроєм прилеглої території по вул. Єреванській, 8, Залізничного району м. Києва виконані у відповідності з вимогами будівельних норм.
Крім того, згідно з висновком № 384 від 10.05.2000 Державного управління екологічної безпеки в м. Києві Держуправління розглянуло матеріали попереднього погодження місця розташування вхідної групи в кафе та літнього майданчика по вул. Єреванській, 8 у Залізничному районі м. Києва та погодило їх. А також зазначило, що при відсутності змін в затвердженій технології, наступну стадію проектування погоджувати з Держуправлінням недоцільно. В такому випадку даний висновок є підставою для оформлення матеріалів землекористування.
У висновку № 03-16/4246 від 17.04.2001 Київського міського управління земельних ресурсів вказано, що враховуючи згоду Головкиївархітеюури, міськСЕС, Державного управління екологічної безпеки по м. Києву, Залізничної райдержадміністрації, управління земельних ресурсів вважає за можливе надати ТОВ «Вікторія-94» в оренду строком до 3 років земельну ділянку площею 20 кв.м. для будівництва та експлуатації літнього май данчику за рахунок земель не наданих у власність чи користування на вул. Єреванській, 8 у Залізничному районі.
24.12.2003 Солом'янською районною в м. Києві радою ІІ скликання на ХVІ сесії було прийнято рішення № 181 «Про передачу в короткострокову оренду земельних ділянок», згідно з яким рада, зокрема, вирішила передати відповідачу в короткострокову оренду строком на 2 роки до 24.12.2005 земельну ділянку загальною площею 24,0 кв.м. для розміщення по вул. Єреванській, 8 сезонного майданчика та укласти договір оренди земельної ділянки.
10.03.2006 Солом'янською районною в м. Києві радою ІІ скликання на ХХVІІІ сесії було прийнято рішення № 421 «Про передачу в короткострокову оренду земельних ділянок», згідно з яким рада, зокрема, вирішила передати відповідачу в короткострокову оренду строком на 3 роки до 10.03.2009 земельну ділянку загальною площею 24,0 кв.м., в тому числі під спорудою 24,0 кв.м., для розміщення по вул. Єреванській, 8 сезонного майданчика поруч з кафе та укласти договір оренди земельної ділянки.
03.05.2006 між Солом'янською районною в м. Києві радою (орендодавець за договором) та відповідачем (орендар за договором) був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди), згідно з умовами якого Солом'янська районна в м. Києві рада, на підставі рішення ХХVІІІ сесії ІІ скликання від 10.03.2006 № 421, передала, а відповідач прийняв у короткострокову оренду строком на 3 роки до 10.03.2009 земельну ділянку загальною площею 24,0 кв.м., в тому числі за рахунок земель, не наданих у власність чи користування - 24,0 кв.м., для експлуатації та обслуговування сезонного майданчика поруч з кафе на вул. Єреванській, 8.
Вищевказаний договір оренди був зареєстрований у книзі договорів на право тимчасового користування землею 03.05.2006 за № 85.
Також, відповідач долучив до матеріалів справи копії довідок про функціональне призначення тимчасової споруди (сезонний об'єкт торгівлі) серія СТС № 180, виданої 07.05.2012 Комісією з реорганізації Головного управління внутрішньої торгівлі та побутового обслуговування населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), дійсна до 30.10.2012; серія СТС № 1103 та серія СТС № 662, видані Департаментом промисловості та розвитку підприємництва Управління торгівлі та побуту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), дійсні до 30.11.2013 та 30.10.2014 відповідно. Вказані довідки видані відповідачу щодо відкритого (літнього) майданчика для харчування біля закладу ресторанного господарства по вул. Єриванській, 8, площею 24,0 кв.м.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач просить суд, зокрема, привести спірну земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом звільнення її від будівель та споруд.
Відповідно до положень Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507:
- споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт;
- будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устатковання, тварин, рослин, а також предметів.
До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти та т. ін.
Згідно з ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Положеннями ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ч. 2 ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» до нерухомого майна також віднесено будівлі та споруди.
Водночас, як встановлено судом, на спірній земельній ділянці розміщений сезонний (літній) майданчик для харчування біля закладу ресторанного господарства.
Сезонний майданчик для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства (далі - сезонний майданчик) - різновид майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства, місце для надання послуг з харчування біля стаціонарного (капітального) закладу ресторанного господарства, влаштоване з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, встановлений тимчасово без улаштування фундаменту, не є капітальною спорудою та може функціонувати в термін, визначений в паспорті прив'язки (п. 1.3 Порядку розміщення майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в місті Києві, затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.11.2013 № 2027).
Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Згідно з положеннями розділу І «Загальні положення» Правил благоустрою міста Києва (додаток до рішення Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051) тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.
Послідовний аналіз викладених норм чинного законодавства дає підстави дійти висновку про те, що об'єкти нерухомого майна (до яких, зокрема, віднесено будівлі та споруди) мають бути капітального типу, а не тимчасовими, що є характерним для малих архітектурних форм і тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. Отже, об'єкт не може вважатися нерухомим майном, якщо він є тимчасовим (аналогічна правова позиція викладена в листі Верховного Суду України «Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ» від 01.07.2013).
Таким чином, судом встановлено, що об'єкт, розміщений відповідачем на спірній земельній ділянці, не являється об'єктом нерухомого майна, у той час як позивач у прохальній частині позовної заяви просить суд привести спірну земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом звільнення її саме від об'єктів нерухомого майна - будівель та споруд. Тобто позивачем невірно визначений предмет позову.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що відповідно до положень, зокрема, статті 19 Конституції України, вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом. Наприклад, суд має право вийти за межі заявлених вимог і з власної ініціативи і застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину (частина п'ята статті 216 Цивільного кодексу України).
Разом з тим, для даного випадку чинним законодавством України не передбачена можливість вийти за межі заявлених вимог судом за власною ініціативою, а позивачем, як заінтересованою особою, відповідного клопотання в порядку, передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, подано не було. Відтак, суд не має підстав для того, щоб вирішуючи даний спір виходити за межі позовних вимог.
Крім того, суд зазначає, що у позовних вимогах позивачем вказана лише орієнтовна площа спірної земельної ділянки, а також зазначено, що спірна земельна ділянка розташована по вул. Єреванській, 8-10.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем тимчасовий (літній) майданчик розміщений по вул. Єреванській, 8.
Відповідно д ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).
Під місцем розташування розуміють певне розташування об'єкту у просторі. Для земельної ділянки таке місце розташування визначається за її координатами (точніше за координатами вершин багатокутника, який утворює земельну ділянку) в прив'язці до існуючої геодезичної межі. Місце розташування земельної ділянки визначається при її формуванні.
Водночас, зі змісту прохальної частини позовної заяви не зрозуміло, про яку саме земельну ділянку йдеться. Зміст прохальної частини позовної заяви зводиться лише до приблизного визначення розмірів спірної земельної ділянки та не містить її фактичних меж із наведенням точних координат фактичних меж, точним розташуванням та точним розміром спірної земельної ділянки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 11.10.2016 по справі № 910/11166/15).
У п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» роз'яснено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,025 га по вул. Єреванській, 8-10 у Солом'янському районі м. Києва (код ділянки 72:088:016) та повернути її позивачу привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення її від будівель та споруд у місячний термін з дня набрання законної сили судовим рішенням, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог судом відмовлено, судовий збір покладається на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідачів не підлягає.
Керуючись статтями 33-34, 43-44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У позові Київської міської ради відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 17 листопада 2016 року.
Суддя Я.А. Карабань