Справа №6/1519/22/11
Провадження №6/521/505/16
16 листопада 2016 року місцевий Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Поліщук І.О.,
при секретарі - Святецькій І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі подання Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, -
До Малиновського районного суду м. Одеси надійшло подання Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, в якому просять тимчасово обмежити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 у праві виїзду за межі території України без вилучення паспортного документу до виконання ним своїх зобов'язань за виконавчим листом № 2-8999/2010, що був виданий 14.02.2011 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська.
Подання мотивоване тим, що на примусовому виконанні у Малиновського ВДВС міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області знаходиться виконавчий лист № 2-8999/10 виданий 14.02.2011 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 483510,92 грн. на користь ПАТ КБ «ПриватБанк». На час звернення до суду вимоги виконавчого документу не виконані, тому до суду надано подання про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.
Представник Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки.
ОСОБА_2 надав до суду письмові заперечення на подання першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про заборону тимчасового виїзду за кордон, в яких провив суд в задоволенні подання першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасову заборону виїзду за кордон йому, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, до виконання ним своїх зобов'язань за виконавчим листом № 2-8999/2010, що був виданий 14.02.2011 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська відмовити.
Виходячи з обставин справи, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні даного подання з наступних підстав.
З подання головного держаного виконавця вбачається, що на примусовому виконанні у Малиновському відділі державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2-8999/10 виданий 14.02.2011 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 483510,92 грн. на користь ПАТ КБ «ПриватБанк».
15.06.2011 року заступником начальника першого Малиновського ВДВС ОМУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-8999/10 виданого 14.02.2011 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі філії «Южного ГРУ ПриватБанку» грошової суми у розмірі 483510,92 грн..
Всупереч ч.1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» до подання Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області не додано доказів, що підтверджують факт надсилання документів виконавчого провадження на адресу боржника, суду не відомо отримав чи не отримав боржник постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.06.2011 року, виклики до ДВС, також не має доказів стосовно того, чи боржник обізнаний щодо того, що проводилися дії по виконанню рішення суду. Таким чином, до подання не додано документів, що підтверджують необхідність вжиття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2.
Згідно до ч.1 ст.31 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Заборона виїзду за кордон - є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлення порядку розв'язання спорів у цій сфері регулює Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Зокрема п.5 ч.1 ст.6 зазначеного Закону передбачає, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянинові України, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Відповідно до ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Таким чином, суд має повноваження щодо обмеження у праві виїзду виключно у випадку ухилення боржника від виконання рішення суду. Разом з тим, заявником не надано жодного доказу обґрунтованості припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню рішення суду та що взагалі є підстави вважати, що ОСОБА_2 має намір виїхати за кордон, у зв'язку з чим, суд вважає подання необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, є крайньою мірою
З ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що державний виконавець наділений цілим рядом прав для виконання судового рішення, які він може здійснювати незалежно від місця перебування боржника.
Крім того, передбачений ст.377-1 ЦПК України порядок вирішення питання про тимчасове обмеження боржнику у праві виїзду за межі України без повідомлення боржника, у випадку встановлення такого обмеження, може бути порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право людини на справедливий і публічний розгляд його справи.
Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, підлягає з'ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково.
Таким чином, сама по собі наявність невиконання зобов'язання не є безумовною підставою для встановлення обмеження у праві, доведенню підлягає ухилення боржника від виконання.
Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».
Аналізуючи зазначене, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не надано достатніх доказів, які б встановлювали в чому саме полягає ухилення боржника від виконання рішень суду та чому саме цей вид обмеження повинен бути застосований до боржника.
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 377-1 ЦПК України, ст.ст. 11, 31 ЗУ «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок обмеження виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», суд -
У задоволенні подання Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі протягом 5-ти днів апеляційної скарги, після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: І.О. Поліщук
"16" листопада 2016 р.