Комінтернівський районий суд м.Харкова
Номер провадження №1-кп/641/165/2016 Справа №643/8491/15-к
17 листопада 2016 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
захисника адвоката - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 120152204700000888 від 21 лютого 2015 року відносно ОСОБА_5 за ст. 307 ч. 2 КК України, суд -
В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України щодо ОСОБА_5 .
У судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_4 заявила клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, мотивуючи дане клопотання тривалістю розгляду даного кримінального провадження, тривалістю часу тримання під вартою та затягуванням розгляду даного кримінального провадження стороною обвинувачення. Захисник також посилався на те, що ОСОБА_5 має постійне місце реєстрації та проживання, має родину та міцні соціальні зв'язки, відсутні ризики передбачені ст. 177 КПК України, оскільки свідки допитані, речові докази оглянуті та ОСОБА_5 не має наміру переховуватися від суду.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав заявлене клопотання.
Прокурор заперечував проти даного клопотання.
Вислухавши сторони кримінального провадження, суд дійшов до наступного.
Згідно ст. 5 Конвенції з прав людини про захист основних прав та свобод, кожних хто арештований має право на розгляд справи судом протягом розумного строку або звільнення під час судового провадження, таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитись у судове засідання.
Вислухавши захисника та обвинуваченого та прокурора, ретельно перевіривши їх доводи, врахувавши вимоги ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі "Белевитський проти Росії", пункти 111 - 112 рішення від 1 березня 2007 року; п. 85 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року) вважає, необхідним відмовити в задоволенні клопотання про заміну запобіжного заходу, оскільки вважає, що суду не надано доказів щодо зменшення або відсутності ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 КПК України, оскільки з урахуванням тяжкості інкримінуємого ОСОБА_5 злочину, тієї обставини, що даний злочин було вчинено в період іспитового строку суд вважає, що продовжує існувати ризик переховування ОСОБА_5 від суду та ризик можливості вчинення інших кримінальних правопорушень.
Керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України, -
У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжнього заходу обвинуваченому ОСОБА_5 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя- ОСОБА_1