14.11.2016 Справа № 907/577/16
За позовом: Тячівської міської ради, м.Тячів
До відповідача: Малого приватного підприємства "Гранат" м.Тячів
про зобов'язання повернути земельну ділянку, право користування якою у 1994 році було оформлено Державним актом серії ЗК №00036
Суддя Йосипчук О.С.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 01-17/368 від 24.05.2013р.
від відповідача: представник не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Позивачем заявлено позов про зобов'язання повернути земельну ділянку, право користування якою у 1994 році було оформлено Державним актом серії ЗК №00036
Позивач - Тячівська міська рада м. Тячів звернувся з позовом до малого приватного підприємства "Гранат", м.Тячів про зобов'язання повернути земельну ділянку, право користування якою у 1994 році було оформлено Державним актом серії ЗК №00036.
Таким чином, предметом судового дослідження є земельна ділянка, яка, як слідує із тверджень позивача, була передана відповідачу згідно Державного акту серії ЗК №00036 і необхідність повернення якої аргументується позивачем у позовній заяві.
У ході судового розгляду справи було встановлено необхідність у встановленні факту передавання відповідачу земельної ділянки у встановлено чинним законодавством порядку та ідентифікаційні відомості щодо спірної земельної ділянки.
Наведені вище відомості є необхідними для встановлення факту передавання земельної ділянки та її місцезнаходження, оскільки земельна документація, як слідує із висновків встановлених при розгляді спору по справі № 907/799/15.
Так судом у справі №907/577/16 встановлено, що будь-яких інших доказів стосовно прийняття Тячівською міською радою рішення про передачу МПП "Гранат" у постійне користування земельної ділянки площею 0,325 га, як визначено ст. 19 Земельного кодексу України (у редакції 1990 року), суду відповідачем не надано. Крім того, до матеріалів справи долучено копію протоколу 14-ї сесії 21-го скликання Тячівської міської ради народних депутатів від 20.04.1994 року, з якого також не вбачається про вирішення питання про передачу спірної земельної ділянки у постійне користування МПП "Гранат".
Разом з тим, станом на сьогоднішній день, існує також рішення виконавчого комітету Тячівської міської ради від 26.02.1998 року за № 38 "Про надання землі у тимчасове користування на умовах оренди площею 0,26 га МПП "Гранат", на якій розміщено речовий ринок та платну автостоянку", затверджене рішенням третьої сесії 23-го скликання Тячівської міської ради від 17.09.1998 року, відповідно до якого МПП "Гранат" надано у тимчасове користування на умовах оренди строком на три роки землю площею 0,26 га, на якій розміщено речовий ринок та платну автостоянку по вулиці Леніна біля ресторану "Україна" в м. Тячів згідно рішення 14-ої сесії 21-го скликання Тячівської міської ради від 20.04.1994 року. Зазначеним рішенням зобов'язано директора МПП "Гранат" укласти угоду на оренду землі з Тячівською міською радою строком на три роки. Однак, у матеріалах справи відсутні докази щодо укладення даного договору оренди МПП "Гранат" з позивачем.
Судом прийнято до уваги і наявність ОСОБА_2 Держгеокадастру у Тячівському районі № 9-708-99.7-1580/2-16 від 05.04.2016 року, яким повідомлено суд про те, що в ОСОБА_2 відсутні відомості щодо проекту відведення земельної ділянки в постійне користування МПП "Гранат" в м.Тячів, вул. Голлоші, б/н.
Таким чином, вимагаючи документи на підтвердження факту надання спірної землі відповідачу в натурі та ідентифікаційні відомості земельної ділянки, яку має повернути відповідач, суд виходив з того, що, виходячи із аналізу змісту положень ст. 19 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) слід дійти висновку про те, що у спірних правовідносинах порушено порядок видачі державного акту на право постійного користування землею, який виявився у відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання конкретної земельної ділянки в постійне користування відповідачу. Оскільки право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування, оспорюваний Державний акт на право постійного користування землею не може бути визнаний таким, що виданий у відповідності до встановлених законом підстав, так як акт не може самостійно втілювати у собі правовстановлюючий акт і право підтверджувальний одноразово.
Із наведених вище міркувань Ухвалами суду від 13.09.2016р., від 05.10.2016р., від 19.10.2016р. та від 04.11.2016р. суд і вимагав від позивача відомості про земельну ділянку, яка має бути предметом витребування та докази на підтвердження факту передавання саме цієї спірної землі відповідачу.
Ненадання витребуваних судом доказів перешкоджає вирішенню спору по суті позаяк при наявності спору між позивачем та відповідачем про повернення власникові активу, яким користується відповідач, вирішальними обставинами є відомості про сам актив та факт отримання відповідачем цього активу в натурі При цьому вимога про повернення земельної ділянки, як спосіб захисту, є категорією зобов'язальною що супроводжується існування суб'єкта права та суб'єкта зобов'язання та зобов'язальними відносинами на відміну від негаторних вимог неволодіючого власника до володіючого невласника.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач вимоги суду не виконав, витребувані докази не подав та не повідомив про причини невиконання вказівок суду.
Зважаючи на таке, позаяк наявних у справі матеріалів є недостатньо для вирішення спору по суті заявлених позивачем вимог, суд вважає за необхідне позов залишити без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України.
Керуючись п. 5 ст.81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов залишити без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Йосипчук О.С.