"14" листопада 2016 р. Справа № 907/577/16
За позовом: Тячівської міської ради, м.Тячів
До відповідача: Малого приватного підприємства "Гранат" м.Тячів
про зобов'язання повернути земельну ділянку, право користування якою у 1994 році було оформлено Державним актом серії ЗК №00036
Суддя Йосипчук О.С.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 01-17/368 від 24.05.2013р.
від відповідача: представник не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Позивачем заявлено позов про зобов'язання повернути земельну ділянку, право користування якою у 1994 році було оформлено Державним актом серії ЗК №00036
У провадженні господарського суду Закарпатської області знаходиться справа № 907/577/16 (головуючий суддя Йосипчук О.С.) за позовом Тячівської міської ради до МПП "Гранат" про зобов'язання повернути земельну ділянку, право користування якою у 1994 році було оформлено Державним актом серії ЗК №00036.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями господарського суду Закарпатської області головуючим суддею по розгляду справи визначено суддю Йосипчук О.С.
Відповідачем подано заяву №472/16 від 10.11.2016р. в порядку ст.20 Господарського процесуального кодексу України про відвід головуючому судді Йосипчук О.С.
Необхідність відводу судді мотивована посиланням на упередження суду до відповідача оскільки судом залишено без розгляду клопотання відповідача про залишення позову без розгляду а також клопотання про встановлення дати наступного судового засідання у потрібний адвокату відповідача строк. Окрім того, згідно заяви відповідача, висновки про упередженість судді викликана і вимогами суду в адрес позивача надати докази надання земельної ділянки відповідачу та ідентифікаційні відомості цієї земельної ділянки що витребовується. Як вбачається зі змісту заяви відповідача, описані дії на його думку направлені на затягування процесу на користь позивача.
Розглянувши по суті означену заяву третьої особи про відвід головуючому судді Йосипчук О.С. у справі №907/577/16, суд констатує наступне.
У відповідності до ст.20 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу, якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, або буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. При цьому, питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала. Разом з цим, відвід повинен бути мотивованим та заявлятись до початку вирішення спору, або образу після з'ясування наявності обставин відводу
Як з'ясувалось у ході розгляду заяви про відвід, родинних зв'язків судді з учасниками судового процесу та інших обставин, які можуть бути підставою для задоволення вимог заявника судом не встановлено.
Водночас, посилання заявника на факт прийняття судом ухвал про витребування доказів, відсутність яких перешкоджає з'ясуванню важливих для правильного вирішення спору обставин та залишення без уваги звернення про залишення без уваги вимоги про залишення позову без розгляду є наслідком неуважного ставлення заявника до ходу подій що відбувались у судових засіданнях при розгляді цієї справи та норм процесуального закону, який передбачає господарського суду самостійно без будь-якого впливу застосовувати правила ст.ст. 38, 77, 81 ГПК України упродовж строку, передбаченого ст.69 ГПК України.
Як видно із матеріалів справи, вимоги відповідача та мотиви відводу грунтуються на юридично значимих діях, підпорядкованих правилам саме наведеним вище нормам права, в той час, як процесуальні права сторони спору регламентуються ст.22 ГПК України і не ототожнюються з процесуальними правами головуючого у судовому засіданні.
Таким чином, посилання заявника на те, що у процесі судового розгляду спору суд надавав перевагу не йому, а іншим учасникам є некорисним та недоречним, оскільки таке твердження носить суб'єктивний (необ'єктивний) характер, в той час, як питання, які розглядались судом у ході слухання справи судом, були публічними і скерованими на встановлення об'єктивної істини по справі. При цьому слід зауважити, що у ході розгляду справи можливість звернення до своїх опонентів за уточненням їх позиції чи підсилення своєї, було використано і самим заявником, однак не призвели до надання обгрунтованого, документально підтвердженого пояснення, який би усував перешкоди, які виникли при з'ясуванні важливих для вирішення спору обставин.
Саме тому, використання заявником ст.20 ГПК України, в якості аргументу заперечення позовних вимог або створенні у такий спосіб перешкод для вирішення спору по суті заявленого позову та для створення додаткових переваг перед іншими учасниками спору, явно не відповідає принципам об'єктивної істини, рівенству учасників процесу та змагальності. Обраний відповідачем спосіб захисту не є адекватним предмету доказуванню і направлений на створення ментальної різниці між учасниками процесу.
Таким чином, зазначені у заяві про відвід обставини не можуть бути підставами для відводу у розумінні статті 20 ГПК України.
Зважаючи на таке, позаяк у даному випадку наявність будь-яких обставин, які згідно з вищенаведеними процесуально-правовими нормами можуть розглядатись, як підстава для задоволення заяви про відвід судді, заявником не доведено, суд не знаходить правових підстав для задоволення заяви відповідача про відвід головуючому судді Йосипчук О.С. по справі №907/577/16.
Керуючись ст. ст. 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні заяви МПП "Гранат" №472/16 від 10.11.2016р про відвід головуючому судді Йосипчук О.С. по справі №907/577/16 відмовити.
Суддя Йосипчук О.С.