Провадження № 2/522/2597/16
Справа № 522/20180/15-ц
16 листопада 2016 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
при секретарі - Шевчик В.І.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення ПАТ «Укрсоцбанк» про захист прав споживачів та визнання правочину недійсним, та за зустрічним позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,
Позивачка 25.09.2015 року звернулась до суду з позовною заявою до відділення ПАТ «Укрсоцбанк» про захист прав споживачів та визнання правочину недійсним. Ухвалою суду від 14.03.2016 року до спільного розгляду був прийнятий зустрічний позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
У судовому засіданні представником позивача ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності від 25.08.2015 року) було заявлено клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, на вирішення експертів поставити наступні питання:
1. чи виконано рукописний підпис у документах (кредитний договір №660/19-514 від 20.03.2007р. та заяві на видачу кредитних коштів) позивачем ОСОБА_1?
2. чи виконані рукописний підпис у документах (кредитний договір №660/19-514 від 20.03.2007р. та заяві на видачу кредитних коштів) однією особою?
3. чи виконано рукописний підпис у документах (кредитний договір №660/19-514 від 20.03.2007р. та заяві на видачу кредитних коштів) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних) ?
4. особою, якої статті виконано рукописний підпис у документах (кредитний договір №660/19-514 від 20.03.2007р. та заяві на видачу кредитних коштів)?.
У судове засідання з'явився представник відповідача - ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення заявленого клопотання, зазначила, що на сторінці 6 своєї позовної заяви ОСОБА_1 зазначає, що вона підписувала кредитний договір та при цьому посилається на пункти та статті кредитного договору. Також, зазначила, що ОСОБА_1 двічі зверталась до них із заявами про проведення реструктуризації за кре6дитним договором. До 2013 року позивачка виконувала умови кредитного договору та сплачувала кошти за договором. При цьому, у позовній заяві ОСОБА_1 не оспорює факт підписання кредитного договору, не заперечувала проти того, що вона отримала кредит у ПАТ «Укрсоцбанк». Просила відмовити у задоволенні клопотання.
Суд, вислухавши думки осіб, які брали участь у судовому засіданні і дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання, на підставі наступного.
Згідно ст.ст.10,60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
У відповідності до 2 постанови пленуму ВСУ N 8 від 30.05.97 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», неприпустимо призначати експертизу у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.
Суд враховує, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
З первісного позову вбачається, що предметом спору між сторонами є визнання кредитного договору №660\19-514 від 20.03.2007 року недійсним, при цьому згідно п. 2, 3 прохальної частини позову представник позивача також просить суд: визнати дії банку протиправними щодо надання кредиту позивачу як резиденту України в іноземній валюті заздалегідь для розрахунку цією валютою з іншими резидентами України на території України; визнати бездіяльність банку щодо здійснення контролю за цільовим використанням кредитних коштів, у даному випадку - за тим, щоб позичальник використав отриману валюту саме на розрахунки з іншими резидентами України. При цьому представник позивача обґрунтував позовні вимоги з посиланням на ст..203, 215, 230, ст..524, ч.2 ст. 548, 1056 ЦК України, статті Закону України «Про захист прав споживачів», норми Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».
Отже, з огляду на вищевикладене, з урахування предмету та підстав, за якими ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, з наданих суду матеріалів справи, а також заявлених представником позивачки питань, з вирішення яких останній просить призначити експертизу, суд вважає, що підстав для призначення такої експертизи не має. Також суд враховує ту обставину, що ухвалою суду від 31.08.2016р. суд відмовив представнику позивача у витребуванні доказів.
Керуючись ст. 133,143-145, 208-210 ЦПК України,суд -
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про призначення експертизи - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, згідно ч.2 ст. 294 ЦПК України.
Суддя Домусчі Л.В.
16.11.2016