Справа № 620/744/16-к
16.11.2016 року слідчий суддя Зачепилівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_2 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в сел. Зачепилівка клопотання прокурора - начальника Зачепилівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області юриста 2-го класу ОСОБА_2 про накладення арешту на майно ТОВ «Руновщина» по кримінальному провадженню №42016220000000919 від 18.10.2016р. за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, -
16.11.2016 до суду надійшло клопотання процесуального керівника у вищеназваному кримінальному провадженні, в якому зазначено, що слідчим відділенням Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016220000000919 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, відкритого за заявою ОСОБА_4 про вчинення стосовно нього кримінального правопорушення, який повідомив органу досудового слідства, що 04.07.2013 службові особи та засновники ТОВ «Руновщина», діючи за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання службовим становищем з використанням підроблених документів заволоділи часткою 61% в статутному фонді ТОВ «Руновщина», заподіявши ПМП «Імпульс» матеріальну шкоду. Процесуальним керівником допитано у якості потерпілого ОСОБА_4 , який надав наступні покази, що його батько ОСОБА_4 , починаючи з 2000 року був учасником (співзасновником із статутною часткою 49%) ТОВ «Руновщина» та постійним директором вказаного підприємства на протязі 14 років. Другим учасником ТОВ «Руновщина» була юридична особа - ТОВ «Корс» (співзасновником із статутною часткою 51%), власником та директором якого до липня 2013 року був ОСОБА_5 . У 2013 році ОСОБА_4 та ОСОБА_5 домовились про продаж ТОВ «Руновщина». З цією метою ними, за попередньою згодою з представником покупця, 02.07.2013 складений та підписаний протокол загальних зборів учасників ТОВ «Руновщина» про деякі зміни організаційного характеру. Проте, 04.07.2013 ОСОБА_5 повідомив батька потерпілого про продаж ТОВ «КОРС» іншим фізичним особам без його згоди та відому. Як з'ясувалось з часом, ОСОБА_5 продав ТОВ «КОРС» ОСОБА_6 - 60 %; ОСОБА_7 - 20 % та ОСОБА_8 - 20%. 04.07.2013 до приміщення ТОВ «Руновщина» зайшли ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та декілька невідомих осіб, які погрожуючи, змусилиОСОБА_4 , підписати протокол загальних зборів № 0407, відповідно до якого останнього усунули з посади директора вказаного підприємства на термін проведення аудиторської перевірки, а директора на той період часу призначили ОСОБА_8 . У вересні 2013 року ОСОБА_4 перереєстрував ТОВ «Руновщина» у с. Тишиця, Березнівського району, Рівненської області, згідно з протоколом загальних зборів № 0207, але майно товариства та діяльність відбувалась у с. Руновщина, Зачепилівського району, Харківської області. Після перереєстрації вказаного підприємства з часткою понад 61%, де потерпілий був власником цієї частки, останнього та ОСОБА_4 звільнили за «прогули» під час лікарняного. Потерпілому та ОСОБА_4 заборонили з'являтися на території підприємства та навколо адміністративних будівель виставили озброєну охорону. Фактично ОСОБА_4 та потерпілого, як співзасновника незаконно, силою усунули від діяльності ТОВ «Руновщина». Окрім цього, потерпілим надано свідчення, що в грудні 2013 та січні 2014 років із складів ТОВ «Руновщина» був викрадений весь урожай на суму майже 9 млн.грн. 21.07.2014 ОСОБА_4 позбавили частки в статутному капіталі ТОВ «Руновщина», яка станом на 21.07.2014 складала 49% та підробивши реєстраційні відомості, згідно з яких ТОВ «КОРС» стало володіти 100% частки ТОВ «Руновщина», ОСОБА_8 та ОСОБА_9 21.07.2014 провели загальні збори ТОВ «Руновщина», на яких прийняли рішення про закріплення за ТОВ «КОРС» 100% частки ТОВ «Руновщина» та призначили директором вказаного підприємства ОСОБА_9 .
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 08.11.2016 за ТОВ «Руновщина» (код ЄДРПОУ 30385932), юридична адреса: м. Харків, проспект Московський, 96-А/188, зареєстровано нерухоме майно та транспортні засоби, зазначені у клопотанні.
18.10.2016 постановою старшого державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області на вказані у клопотанні автомобілі накладено арешт.
На думку прокурора, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт нерухомого та рухомого майна юридичної особи ТОВ «Руновщина» та заборону на його відчуження будь - якою особою та у будь - який спосіб. У випадку вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчий та прокурор зможуть позбавити зацікавлених осіб можливості відчуження нерухомого та рухомого майна ТОВ «Руновщина», тобто виконати завдання щодо повного та всебічного розслідування кримінального провадження та здійснення усіх необхідних оперативно - розшукових і інших слідчих та процесуальних дій в межах кримінального провадження. Прокурор вважає, що у справі наявні достатні підстави вважати, що існує реальна загроза приховування або відчуження нерухомого та рухомого майна вказаного підприємства, тому, зазначає, що та з метою їх збереження виникла необхідність у застосуванні заборони усім зацікавленим особам вчиняти будь - які дії щодо відчуженнямайна ТОВ «Руновщина».
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 вказаної статті КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов); 4) стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 вказаної статті КПК України передбачено, що арешт з метою збереження речових доказів накладається на майно будь - якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
В частині 6 статті 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 7 вказаної статті КПК України арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
В своєму клопотанні прокурор послався виключно на мету, визначену п.1. ч.2 та відповідно на ч. 3 ст. 170 КПК України. Проте в поясненнях, даних в судовому засіданні, також звернув увагу і на мету, визначену у п. 4 ч. 2 та, відповідно, у ч. 6 ст. 170 КПК України. При цьому прокурор наполягав на тому, що будь - яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво вплинути на інтереси інших осіб, не вбачаються.
Враховуючи на клопотання прокурора про розгляд клопотання про арешт майна в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя ухвалив розглянути клопотання без присутності інших заінтересованих осіб.
Вирішуючи питання про розгляд клопотання по суті, слідчий суддя вважає за можливе таке вирішення, так як хоча клопотання не відповідає вимогам статті 171 КПК України в частині не зазначення розмір шкоди у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу, в самому клопотанні ця підстава не зазначена, а лише проголошена прокурором в поясненнях, даних в судовому засіданні. При цьому, з матеріалів, доданих до клопотання (а.с. 41-47) не вбачається, що цей розмір хоча б і орієнтовно визначено самім потерпілим. В іншій частині (п.1 ч.2 та ч.3) клопотання формально відповідає вимогам статті 171 КПК України. За таких обставин відсутні підстави для повернення клопотання прокурору з наданням часу на усунення недоліків, тому, воно має бути розглянуто по суті.
Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
З клопотання прокурора та доданих до нього матеріалів, а також з пояснень прокурора, даних в судовому засіданні, наявність таких ризиків на цей час не вбачається. Слідчий суддя також звертає увагу й на те, що протягом 29 днів по кримінальному провадженню практично не ведуться слідчі дії. Але, аналізуючи матеріали, додані до клопотання, у їх сукупності, слідчий суддя критично ставиться до твердження прокурора, що такий арешт не завдасть шкоди іншим особам. Так, слідчий суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_4 звернувся до прокуратури із заявою про злочин саме 18.10.2016, тобто в той саме день, коли державним виконавцем було накладено арешт на майно ТОВ «Руновщина» на виконання рішення суду про стягнення з ТОВ «Руновщина» коштів на користь банку «Національний кредит» (а.с. 38-40). Отже, слідчий суддя не виключає можливість недобросовісних дій потерпілого ОСОБА_4 , який фактично надає покази про заподіяння шкоди іншій особі - ОСОБА_4 . Але, останній до цього часу, як повідомив в судовому засіданні прокурор, не має будь - якого процесуального статусу. Отже, вірогідність недобросовісних дій потерпілого ОСОБА_4 досудовим слідством не виключена. А враховуючи на те, що арешт майна, вчинений за процедурою КПК України, відповідно до ч. 7 ст. 170 КПК України має пріоритет над іншими видами арешту, його існування протягом невизначеного терміну (кримінальне провадження відкрито по факту (а.с. 17)) може завдати шкоди банку «Національний кредит» шляхом позбавлення його права звернення стягнення на майно боржника, що може істотно утруднити чи взагалі призвести до неможливості виконання судового рішення, що прямо суперечить положенням ст. 124 Конституції України.
Окрім того, враховуючи на те, що кримінальне провадження відкрито за попередньою кваліфікацією по ч.3 ст. 191 КК України, тобто, привласнення, розтрата, або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, немає жодних підстав вважати майно, на яке просить накласти арешт прокурор, але, яке не вибувало протягом 2013 - 2016 років (період, зазначений потерпілим ОСОБА_4 ) із законного володіння ТОВ «Руновщина» відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України. Тобто, слідчий суддя обґрунтовано вважає, що на цей час не існує та в подальшому не буде існувати підстав вважати речовими доказами майно, яке є власністю ТОВ «Руновщина», що вбачається з наданих прокурором доказів (а.с. 20 - 40). А саме:
Нежилі будівлі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 :
-будинок спеціаліста «А-1» - 12 кв.м.;
-молочний блок «Б» - 95,4 кв.м.;
-водонасосна «В» - 9,4 кв.м.;
-вакуумна «Г» - 5 кв.м.;
-фуражна «Д» - 10,2 кв.м.
Нежилі будівлі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 :
-насінневий склад літ. «М» - 682,1 кв.м.;
-корівник № 6 «К» - 669,5 кв.м.;
-корівник № 5 «Н» - 1520,2 кв.м.;
-ПТО «П» - 247,7 кв.м.;
-телятник № 8 «Р» - 701,6 кв.м.;
-сінник «С» - 182,7 кв.м.;
-фуражний склад «Ф» - 23,5 кв.м.;
-гараж літ. «Б» - 719,8 кв.м.;
-свинарник - птичник «Б» - 538,2 кв.м.;
-кормокухня СТФ «В» - 114,8 кв.м.;
-свинарник - нагул літ. «Г» - 486,5 кв.м.;
-свинарник маточник «Д» 1780,1 кв.м.;
-корівник № 3 літ. «Б» - 1580,9 кв.м.;
-корівник № 7 літ. «В» - 626,6 кв.м.;
-молочний блок МФТ літ. «Г» - 331 кв.м.;
-кормоцех літ. «Д» - 191,6 кв.м.;
-свинарник - маточник літ. «Є» - 542, 4 кв.м.;
-ветучасток літ. «Ж» - 74,3 кв.м.;
-ваги літ. «Б» - 71,3 кв.м.;
-плотня - кузня літ. «В» - 80,2 кв.м.;
-нафтобаза літ. «Г» - 25,7 кв.м.;
-гараж новий літ. «Д» - 238,1 кв.м.;
-автослюсарня літ. «Є» - 71,1 кв.м.;
-майстерня літ. «Ж» - 345,1 кв.м.;
-склад ангар - 2 літ. «Б» - 349,4 кв.м.;
-погріб літ. «В» - 50,5 кв.м.;
-прохідна - тік літ. «Г» 23,2 кв.м.;
-склад ангар - 1 літ. «Д» 764,2 кв.м.;
-склад «Баку» літ. «Є» - 686,1 кв.м.;
-склад літ. «Ж» - 146 кв.м.;
-склад запчастин і продуктів літ. «З» - 162,6 кв.м.
Нежилі будівлі, які знаходяться за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с. Руновщина, вул. Полтавська, б/н:
-столова «Б» - 65,5 кв.м.;
-кузня «В» - 153 кв.м.;
-склад запчастин «Г» - 60,9 кв.м.;
-будинок тракторної бригади «Д» - 69, 9 кв.м.
Нежилі будівлі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , нежилі будівлі:
-контора літ. «А-1» - 253,2 кв.м.
Рухоме майно ТОВ «Руновщина» (код ЄДРПОУ 30385932), юридична адреса: м. Харків, проспект Московський, 96-А/188, а саме:
-Mitsubishi Pajero 2.5 TD, легковий універсал, VIN НОМЕР_1 , колір чорний, д.н. НОМЕР_2 ;
-ВАЗ 212140, універсал - В, VIN НОМЕР_3 , колір зелений, д.н. НОМЕР_4 ;
-КАМАЗ 5320, бортовий, VIN НОМЕР_5 , колір білий, д.н. НОМЕР_6 ;
-ЗИЛ 431412, цистерна, VIN НОМЕР_7 , колір синій, д.н. НОМЕР_8 ;
-ВАЗ 2121, універсал - НОМЕР_9 , VIN НОМЕР_10 , колір зелений, д.н. НОМЕР_11 ;
-САЗ 3507, самоскид, VIN НОМЕР_12 , колір синій, д.н. НОМЕР_13
-ГКБ 8350, цистерна харчова, VIN НОМЕР_14 , колір сірий, д.н. НОМЕР_15 ;
-САЗ 3503, самоскид, VIN НОМЕР_16 , колір синій, д.н. НОМЕР_17 ;
-ГАЗ - САЗ 3307, самоскид, VIN НОМЕР_16 , колір синій, д.н. НОМЕР_18 ;
-ГАЗ 53, цистерна асенізаційна - С, VIN НОМЕР_19 , колір синій, д.н. НОМЕР_20 ;
-УАЗ 3303, мікроавтобус - D, VIN НОМЕР_21 , колір синій, д.н. НОМЕР_22 ;
-ЗИЛ - ММЗ 4502, самоскид, VIN НОМЕР_23 , колір зелений, д.н. НОМЕР_24 ;
-КАВЗ 3271, автобус - НОМЕР_25 , VIN НОМЕР_26 , колір білий, д.н. НОМЕР_27 ;
-ГАЗ 3307, бортовий, VIN НОМЕР_28 , колір синій, д.н. НОМЕР_29 ;
-ГАЗ - САЗ 3507, самоскид, VIN НОМЕР_30 , колір синій, д.н. НОМЕР_31 ;
-ГАЗ 52, бортовий, VIN НОМЕР_32 , колір синій, д.н. НОМЕР_33 ;
-ГАЗ 5201, фургон, VIN НОМЕР_34 , колір сірий, д.н. НОМЕР_35 ;
-ГАЗ 3307, бортовий, VIN НОМЕР_36 , колір синій, д.н. НОМЕР_37 ;
-ЗИЛ - ММЗ 4502, самоскид, VIN НОМЕР_38 , колір зелений, д.н. НОМЕР_39 ;
-ЗИЛ - ММЗ 4502, всамоскид, VIN НОМЕР_40 , колір синій, д.н. НОМЕР_41 ;
-САЗ 3507, самоскид, VIN НОМЕР_42 , колір синій, д.н. НОМЕР_43 ;
-ГАЗ 5201, фургон, VIN НОМЕР_44 , колір синій, д.н. НОМЕР_45 .
Отже, виходячи з наведеного слідчий суддя дійшов висновків про:
- відсутність правових підстав для накладення арешту на назване майно;
- відсутність можливості використання названого майна в якості доказів по кримінальному провадженню;
- відсутність на цей час обґрунтованої підозри у вчиненні конкретними особами кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;
- відсутність навіть попередньо визначеного розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою;
- невідповідності заявленого клопотання (фактично, про всяк випадок) принципам розумності та співрозмірності можливих негативних наслідків, завданих таким арештом третім особам.
Отже, у задоволенні клопотання про арешт майна ТОВ «Руновщина» прокурору слід відмовити у повному обсязі.
Майно, що підлягає поверненню власнику в даному кримінальному провадженні відсутнє.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, -
У задоволенні клопотання прокурора - начальника Зачепилівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області юриста 2-го класу ОСОБА_2 про накладення арешту на майно ТОВ «Руновщина» по кримінальному провадженню №42016220000000919 від 18.10.2016р. за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України - відмовити у повному обсязі.
Копію ухвали вручити прокурору негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Зачепилівського районного суду
Харківської області ОСОБА_1