номер провадження справи 24/95/16
14.11.2016 Справа № 908/2700/16
за позовом приватного акціонерного товариства “САНТЕХКОМПЛЕКТ” (юридична адреса: 02002, м. Київ, вул. Раскової Марини, буд. 19, к.9-0-1; фактична адреса: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 16-а; код ЄДРПОУ 20038832)
до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю “ІС-МК” (69097, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 38285105)
про стягання 31 121,87 грн.
суддя Азізбекян Т.А.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 09.11.2016р.
від відповідача: не прибув
11.10.2016р. до господарського суду Запорізької області звернулось приватного акціонерного товариства “САНТЕХКОМПЛЕКТ” з позовною заявою до товариство з обмеженою відповідальністю “ІС-МК” про стягнення з відповідача 31 121,87 грн., з яких: 12 721,16 грн. основного боргу, 13 993,27 грн. штрафу, 4 087,44 грн. пені та 320,00 грн. - 3% річних.
Ухвалою від 11.10.2016р. порушено провадження у справі № 908/2700/16, присвоєно провадженню номер 24/95/16, судове засідання призначено на 14.11.2016р.
Судове засідання проводилося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 14.11.2016р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом роз'яснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.
Позивач підтримав заявлені позовні вимоги та пояснив наступне: 24.11.2015р. між сторонами укладено договір поставки № 24/11/196-ІС, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 12 721,16 грн., що підтверджується видатковими накладними. Відповідач оплату не здійснив, внаслідок чого сума основного боргу становить 12 721,16 грн. За несвоєчасну оплату отриманого товару відповідачу нараховано пеня в сумі 4 087,44 грн. За період з 05.12.2015р. по 06.10.2016р. , 3 % річних в сумі 320,00 грн., 20% штрафу за прострочення оплати понад 30 днів відповідно п. 5.4 Договору, що становить 2 544,23 грн. та 90 % штрафу, а саме по 10% за кожен наступний місяць прострочки, відповідно п.5.4 Договору за період з 05.02.2016р. по 06.10.2016р., що становить 11 449,04 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд, на підставі ст. ст. 20, 193 Господарського Кодексу України; ст. ст. 16, 525, 526, 625 Цивільного Кодексу України, позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, документи, витребувані судом, не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи відповідач був попереджений належним чином.
Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору. Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
24.11.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ІС-МК» (Покупець) та
Запорізькою філією приватного акціонерного товариства «САНТЕХКОМПЛЕКТ» (Постачальник) укладений договір поставки № 24/11/196-ІС, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця, а Покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Асортимент та кількість товару, що постачається зазначається у рахунках - фактурах та видаткових накладних (п. 2.1.).
Розділом 3 договору визначено, що ціни на товар вказуються у рахунках - фактурах та видаткових накладних на товар, які є невід'ємною частиною цього Договору. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків або внесення готівки в касу (п. 3.1.). Покупець здійснює оплату за отриманий товар протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання товару. Товар вважається оплаченим Покупцем при надходженні коштів на поточний рахунок або до каси Постачальника (п. 3.2.). Загальна сума Договору складає 10 000,00 грн., крім того ПДВ 20% 2 000,00 грн. Разом з ПДВ 12 000,00 грн. (п. 3.3.).
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з долучених до справи видаткових накладних № Зап-0001270 від 24.11.2015р. на суму 2 462,16 грн. та № Зап-0001264 від 24.11.2015р. на суму 10 259 грн., позивач на виконання своїх договірних зобов'язань поставив відповідачу товар на загальну суму 12 721,16 грн. Отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується підписом покупця та печаткою підприємства на накладних.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умови здійснення розрахунків між сторонами, узгоджено в розділі 3 Договору.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, в повному обсязі та в обумовлений Договором строк не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за Договором в сумі 12 721,16 грн.
06.01.2016р. позивач звернувся до відповідача з претензією (вих. № 08/16) про виконання грошового зобов'язання в сумі 12 721,16 грн., яка була отримана представником відповідача 09.01.2016р., що підтверджується повідомленням про вручення. Претензія залишена відповідачем без реагування.
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов'язанням термін вартості отриманого товару суд вважає доведеним. Доказів погашення суми боргу за отриманий товар відповідачем суду не надано.
Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає правомірними позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 12 721,16 грн. основного боргу за договором і задовольняє їх в повному обсязі.
Крім того, в зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті вартості отриманого товару, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 4 087,44 грн. пені за період з 05.12.2015р. по 06.10.2016р. за прострочення виконання зобов'язання за договором та 20% штрафу за прострочення оплати понад 30 днів, що виник 04.01.2016р. та становить 2 544,23 грн., 90 % штрафу, а саме по 10% за кожен наступний місяць прострочки з 05.02.2016р. по 06.10.2016р., що становить 11 449,04 грн.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
За приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Вимоги щодо стягнення пені в сумі 4 087,44 та штрафу в розмірі 13 993,27 грн. позивач обґрунтовує п. 5.4. договору, який передбачає, що у випадку порушення Покупцем строків оплати, Покупець оплачує Постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Неустойка сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання Покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений Товар. Крім цього, за прострочку оплати більш ніж на 30 календарних днів, стягується штраф в розмірі 20 % від суми прострочки. При подальшій не сплаті, додатково стягується штраф в розмірі 10 % від суми прострочки за кожний наступний місяць несплати. Позовна давність по стягненню штрафних санкцій, передбачених даним пунктом складає 5 років.
Розрахунок пені судом перевірений та визнаний таким, що виконаний вірно. Вимога щодо стягнення з відповідача пені за період з 05.12.2015р. по 06.10.2016р. в сумі 4 087,44 грн. заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.
Судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано штраф в сумі 13 993,27 грн., з яких: 20% штрафу за прострочення оплати понад 30 днів, що виник 04.01.2016р. та становить 2 544,23 грн. та 90 % штрафу, а саме по 10% за кожен наступний місяць прострочки, за період з 05.02.2016р. по 06.10.2016р., що становить 11 449,04 грн., оскільки це не суперечить умовам Договору та діючому законодавству. Вимоги в цій частині задовольняються судом.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги в частині стягнення 320,00 грн. 3% річних за період з 05.12.2015р. по 06.10.2016р. є доведеними та задовольняються судом.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором поставки № 24/11/196-ІС від 24.11.2015р. щодо оплати отриманого від позивача товару.
Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги приватного акціонерного товариства “Сантехкомплект” обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі в сумі 1 378,00 грн. відноситься на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ІС-МК» (69097, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 38285105, Інд. под. №382851008313, п/р 26008055704378 в ПАТ КБ «ПриватБанк» в Запорізькому РУ, МФО 313399) на користь приватного акціонерного товариства «САНТЕХКОМПЛЕКТ» (юрид. адреса: 02002, м. Київ, вул. Раскової Марини, буд. 19, к.9-0-1, код ЄДРПОУ 20038832, ІПН№ 200388326034, п/р 26002001100909 в АТ «ОСОБА_2 МКБ» в м. Київ) - 12 721 (дванадцять тисяч сімсот двадцять одна) грн. 16 коп. основного боргу, 13 993 (тринадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 27 коп. штрафу, 4 087 (чотири тисячі вісімдесят сім) грн. 44 коп. пені, 320 (триста двадцять) грн. 00 коп. - 3% річних та 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ.
Суддя Т.А. Азізбекян
Рішення оформлене у повному обсязі та підписане 17.11.2016р.