Справа № 522/21431/16-ц
Провадження № 6/522/420/16
14 листопада 2016 року суддя Приморського районного суду м.Одеси Кравчук Т.С.,розглянувши заяву Державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2,
11 листопада 2016 року Державний виконавець Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2.
Посилаючись на те, що на виконанні відділу ДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області знаходиться виконавче провадження №52298169 згідно виконавчого листа №520/4038/15-ц від 14.09.2016 року, виданого Київським районний судом м.Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Південний» заборгованість за кредитним договором №В 17 від 26.01.2006 року у загальній сумі 42 784,51 доларів США та 862 781,59 гривні.
За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_2, іпн.2093415596.
20.09.2016 року виконавцем відповідно до ст.ст.3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити, майно, належне боржнику на праві власності, відсутнє.
Вжитими виконавцем заходами встановлено, що боржнику належить на праві власності автотранспортний засіб: КАМАЗ 5511, н/з Х1982ОІ, 1985 р.виг.
Боржник не одержує доходи, однак кошти по рішенню суду не сплачує.
Боржник ухиляється від виконання рішення, не вживає заходів щодо його виконання за рахунок належного йому майна і доходів, рішення до теперішнього часу не виконано, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.
Згідно ч.2 ст.377-1 ЦПК України, суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Державний виконавець просив розглянути подання без його участі.
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Стаття 313 ЦК України гарантує право на свободу пересування, що означає можливість фізичної особи вільно пересуватися по території України (після 14 років) , вільно виїхати за її межі та безперешкодно повернутись до України (після 16 років), а також вільно визначити місце свого перебування, обирати способи і засоби пересування.
Згідно вимог ст.6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.
Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
На стадії виконання судового рішення обмеження права особи на виїзд за кордон здійснюється в порядку, передбаченому ст.377-1 ЦПК України. За поданням державного виконавця судом вирішується питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Застосування тимчасового обмеження права особи на виїзд за межі України слід вважати доцільним у випадках, коли особа ухиляється від виконання зобов'язання, покладеного на неї рішенням суду.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Подання державного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України.
Відкриття виконавчого провадження не може розглядатись як достатня підстава для застосування судом саме такого заходу, як обмеження права особи на виїзд за межі України.
При розгляді заяви про тимчасове обмеження боржника - фізичної або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України відповідно до ст.377-1 ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, можливість виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» тощо.
Відповідно до положення ч.ч.2, 3 ст.10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
За змістом ч.2 ст.377-1 ЦПК України вирішення питання про тимчасове обмеження конституційного права за поданням державного виконавця за відсутності останнього не є виправданим, оскільки саме він зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.
Законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, підлягає з'ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково.
Таким чином, сама по собі наявність невиконання зобов'язання не є безумовною підставою для встановлення обмеження у праві виїзду, доведенню підлягає ухилення боржника від виконання.
Відповідно до ст.2 Протоколу №4 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні подання, оскільки державний виконавець не надав суду доказів на підтвердження ухилення ОСОБА_2 від виконання рішення суду.
Керуючись ст.377-1 ЦПК України, -
У задоволенні подання державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя 14.11.2016