61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
08.11.2016р. Справа № 905/2665/16
Господарський суд Донецької області у складі:
головуючий - суддя Харакоз К.С.,
при секретарі судового засідання Чорман О.О.,
розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»,
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу», м. Добропілля, Донецька область,
про стягнення штрафу у розмірі 24 955,00 грн.
За участю:
представник позивача ОСОБА_3 (за довіреністю);
представник відповідача не з'явився;
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 акціонерного товариства «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу», м. Добропілля, Донецька область про стягнення штрафу у розмірі 24 955,00грн.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на дані залізничної накладної № 53025011, комерційного акту АА № 010657/333 від 31.03.2016р. Нормативно позивні вимоги обґрунтовані ст.ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.09.2016р. порушено провадження по справі.
Представник позивача у судовому засіданні 08.11.2016р. наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 08.11.2016р., як і в попередні судові засідання, не з'явився. Відповідач своїм правом на участь в судових засіданнях не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача.
Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами справи в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -
У березні 2016р. ПАТ «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу» (вантажовідправник), з первісної станції Кумшацький Донецької залізниці на станцію ОСОБА_4 поле Придніпровської залізниці на адресу ДТЕК Криворізька ТЕС ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (вантажоодержувач), за залізничною накладною № 53025011 у вагоні № 56098650 здійснило відправлення вантажу - вугілля кам'яне марки т-тощій (у вологому стані).
При оформленні залізничної накладної № 53025011 у вагоні № 56098650 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 70 00кг.
Як свідчить розділ 24 та 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на 150 тонних вагонних вагах.
Також, у розділі 7 відправником вказано, що вантаж маркований катком ущільнювачем W 5.7.
Правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Згідно з п.28. Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р., вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
На попутній станції ОСОБА_5 Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні № 56098650 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.
За результатами контрольної перевірки станцією ОСОБА_5 Придніпровської залізниці був складений комерційний акт АА № 010657/333 від 31.03.2016р., відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону № 6098650 на справних 150-тонних вагах станції ОСОБА_5 Придніпровської залізниці виявилось, що при переваженні вага брутто складає 89 350 кг., тара по документу 22 900 кг., нетто 66 450 кг., що менше ваги зазначеної в документі на 3 350 кг.
Згідно технічного паспорту ваг №87 станції ОСОБА_5 Придніпровської залізниці, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 28.12.2012р., строк експлуатації - 15 років (тобто до 2027р.), міжповірочний інтервал ЗВВТ становить 12 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 01.02.2016р.
У комерційному акті також містяться відомості про те, що в комерційному відношенні навантаження «шапкою» нижче бортів 30 см, укачана катком, ущільнена; в документі значиться маркування катком. Виїмок і заглиблень немає. В технічному відношенні вагон справний, люки закриті щільно, течі грузу немає. Дана телеграма.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Суд встановив, що комерційний акт АА № 010657/333 від 31.03.2016р. підписаний належними особами у відповідності до п.10. Правил складання актів.
Відповідно до п.12. Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р., якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі «Є» комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: «Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено». Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.
При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
Так, на станції призначення - ОСОБА_4 Придніпровської залізниці зроблено відмітку у розділі «Є» комерційного акту АА № 010657/333 від 31.03.2016р. про те, що під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1. ст. 909 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та ч.1. ст. 307 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ч.2. ст. 908 ЦК України та ч.5. ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Як встановлено ч.3. ст.909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за № 863/5084 від 24.11.2000р., а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1. та п.2.2., графи «Маса вантажу, визначена відправником, кг» та «Спосіб визначення маси» заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п.5. Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3. Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відповідно до ч.1. та ч.2. ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно ч.1. ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.
Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.
Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом - комерційним актом АА № 010657/333 від 31.03.2016р.
Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.
Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізному документі фактичній масі вантажу у спірному вагоні, відповідачем суду не надано.
Згідно з п.5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України за № 644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно із ст.122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України, штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні згідно розрахунку позивача складає 4 991грн., заявлений штраф до стягнення у розмірі 24 955,00грн. із розрахунку: 4 991 грн. (тариф) х 5.
Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено, що втрата вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 2%. Отже, норма втрати становить 1 400 кг., виявлена втрата - 3 400кг.
Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими.
У відповідності до положень ст.551 ЦК України та ст.219 ГК України, ст. 83 ГПК України суд може, з урахуванням інтересів боржника, та за наявністю обставин, які мають істотне значення, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. В аспекті права на справедливий суд, передбаченого міжнародним договором, суд вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право зменшити розмір штрафних санкцій у зв'язку з наступним.
Підставами для застосування судом зазначеного права є факт відсутності негативного наслідку для позивача, збитків для залізниці, а також загальновідомі обставини - проведення на території сходу України антитерористичної операції, загальний спад економіки тощо.
Враховуючи викладене, господарський суд зменшує розмір штрафу до однієї провізної плати - до суми 4 991,00грн.
За змістом ст.ст. 33-34, 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищезазначене, господарський суд стягує з відповідача: 4 991,00 грн. штрафу.
Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 23, 24, 37, 118, 122, 129 Статуту залізниць України; ч. 2 ст. 908, ч. 1, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України; ч. 1, 5 ст. 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до відповідача, ОСОБА_1 акціонерного товариства «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу» про стягнення штрафу у розмірі 24 955,00 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу» (код ЄДРПОУ 05508186, місцезнаходження - Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, б.1) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40081237, місцезнаходження - 49602, м. Дніпропетровськ, пр. Дмитра Яворницького (ОСОБА_6), б.108) штраф за неправильно зазначену масу вантажу у сумі 4 991,00 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 1 378,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 14.11.2016р.
Суддя К.С. Харакоз