17.11.2016 Справа № 904/9303/16
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Бізон-Тех Добрива», м. Запоріжжя
До: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ
Про: стягнення 7 149,23 грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Від позивача: ОСОБА_1 (дов.№24/16 від 04.01.16р.);
Від відповідача: ОСОБА_2 (дов. від 25.10.16 р.)
ПАТ «Бізон-Тех Добрива» (позивач) звернувся з позовом до ПАТ «Українська залізниця» ( відповідач) про стягнення 7 149,23 грн. - збитків, завданих нестачею товару (мінеральних добрив). Позовні вимоги мотивовані недостачею вантажу внаслідок незбережного перевезення відповідачем.
ПАТ «Українська залізниця» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на ту обставину , що позивачем невірно визначено вартість нестачі вантажу, якій підлягає відшкодуванню; а саме - за його контр розрахунком сума , що підлягає стягненню, складає 6 678,90 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд ,-
27.07.16р. між ТОВ «Ітаб Трейд» ( продавець ) та ПП «Бізон-Тех Добрива» ( покупець ) укладено договір поставки № 27/07/16, відповідно до умов якого та додаткової угоди до нього на адресу позивача за залізничною накладною № 43966464 зі станції «Основа» Південної залізниці на станцію «Гайчур» Придніпровської залізниці 29.02.16р. надійшов вагон №62707559 з вантажем «ОСОБА_1 азотно-фосфорне марки 20:20» в кількості 84 місця ( біг-бега ) , загальною масою 67 336 кг, спосіб визначення маси - по стандарту ( брутто 8092 кг, нетто 800 кг) .
Згідно ст.6 Статуту залізниць України (Статут) накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача. Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми. Які складають станції залізниць. Складені комерційні акти містять відомості про те, що під час перевезення вантажу мало місце неохоронне перевезення з боку залізниці.
Під час комісійної видачі товару позивачу з підрахунком кількості місць та звіркою із залізничною накладною в присутності представників відповідача та позивача було виявлено недостачу товару в кількості 750 кг, а тому на підставі ст. 52 Статуту залізниць України відповідачем було складено комерційний акт РА № 013192/10 від 30.08.16р.
Згідно зі статтею 307 ГК України ( положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 ЦК України ) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За частиною першою ст. 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.
Водночас, частиною п'ятою ст. 31 Статуту встановлено, що придатність рухомого складу, зокрема вагонів, для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці. Частиною 3 ст. 308 ГК України передбачено, що вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.
Статтею 110 Статуту визначено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Згідно п. 1 ст. 314 ГК України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У відповідності до вимог ст. 114 Статуту, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу, у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).
Відповідно до частини 3 статті 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Пункт 27 Правил видачі вантажів ( затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 ) визначає норми недостачі при перевезенні в залежності від властивостей вантажу, які вказані у відсотках від маси вантажу і складаються із двох показників: норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто.
Відповідно до п.27 Правил вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
Оскільки об'єктом перевезення є мінеральні добрива, то під час видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах ; з врахуванням норми природної втрати, маса недостачі складає: 802,00 кг - (802,00 кг х1,5%) = 789,97 кг
Щодо розміру визначення розміру вартості вантажу суд зазначає наступне.
Згідно видаткової накладної № РН -00000072 від 20.08.16 р. ціна товару становить 7 541,67 грн. без ПДВ за 1 тонну. Аналогічна ціна за товар вказана і у довідці вантажовідправника (ДП «Агроцентр ЄвроХім-Україна» ) від 05.09.16р. Рахунки на оплату сплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи. Таким чином, позивач правомірно визначив у своєму розрахунку вартість 1 т. вантажу за ціною постачальника товару в розмірі 9 050,00 грн. з ПДВ.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Одночасно заперечення відповідача суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються наданими позивачем доказами . Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 308, 314 Господарського кодексу України, ст. ст. 307 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з відповідача - Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд.5; код ЄДРПОУ 40075815) на користь позивача -Приватного підприємства «Бізон-Тех Добрива» ( 69005, м. Запоріжжя, вул. Новицького Якова, 11; код ЄДРПОУ 38267767) : 7 149,23 грн. - вартість виявленої нестачі товару; 1 378, 00 грн. - витрат на сплату судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
Суддя Васильєв О.Ю.
17.11.16р.