Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
Від "15" листопада 2016 р. Справа № 906/953/16
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючої судді Лозинської І.В.
за участю секретаря судового засідання: Гаврушкевич О. О.
в присутності представників сторін:
- від позивача: ОСОБА_1, серія та номер паспорта ВМ 324772
- від відповідача: не прибув
- від третьої особи; не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Житомирська область, Ружинський район, с. Рогачі)
до Рогачівської сільської ради (Житомирська область, Ружинський район, с. Рогачі)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 Держгеокадастру у Ружинському районі Житомирської області (Житомирська область, смт. Ружин)
про визнання неправомірними дії та скасування рішення Рогачівської сільської ради від 08.08.2016, внесення змін до Договору оренди землі від 22.07.2011 № 182520004000713 шляхом визнання укладеною додаткової угоди
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про визнання неправомірними дії та скасування рішення Рогачівської сільської ради від 08.08.2016, внесення змін до Договору оренди землі від 22.07.2011 № 182520004000713 шляхом визнання укладеною додаткової угоди.
Ухвалою господарського суду від 28.09.2016, зокрема, прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі; призначено справу до розгляду в засіданні суду; витребувано від учасників провадження необхідні документи.
Ухвалою господарського суду від 27.10.2016 розгляд справи відкладено.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві; надав копію витягу з технічної документації по визначенню нормативно-грошової оцінки земельної ділянки водного фонду (ставу) загальною площею19,2300 га, копію опису та фіскального чеку, які свідчать про направлення копії позовної заяви на адресу відділу Держгеокадастру в Ружинському район.
Відповідач та третя особа повноважних представників в засідання суду не направили, вимог ухвали господарського суду від 27.10.2016 не виконали, хоча про час і місце засідання суду повідомлені своєчасно та належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд, -
22.07.2011 між Рогачівською сільською радою (орендодавець/відповідач) та ФОП ОСОБА_1 (орендар/позивач) укладено Договір оренди землі (далі - Договір), у п. 1 якого вказано, що орендодавець надає на підставі рішення Рогачівської сільської ради, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду для рибогосподарських потреб, яка знаходиться на території Рогачівської сільської ради (а. с.12,13).
Факт передачі земельної ділянки водного фонду (ставу) загальною площею 19,23 га підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 22.07.2011 (а. с. 14)
Сторонами погоджено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 19,23 га, в т.ч. водне дзеркало - 10,19 га, сіножать - 1,03 га, болото та заболочені місця - 8,02 га. На земельній ділянці знаходяться об"єкти нерухомого майна - гідротехнічна споруда, а також об"єкти інфраструктури - відсутні (п. п. 2, 3 Договору).
Відповідно до п. 5 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3300694,50 грн.
За п. 9 Договору річна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі трикратного земельного податку, встановленого Податковим кодексом України, підлягає зарахуванню до бюджету Рогачівської сільської ради та становить 24755,20 грн.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації (п.10 Договору).
Відповідно до п. 12 Договору, розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі, зокрема, зміни розміру земельного податку, підвищенням цін, тарифів, у тому числі в наслідок інфляції.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.15,16), надана в оренду позивачу земельна ділянка за цільовим призначенням відноситься до землі водогосподарського призначення; за категорією землі - до землі водного фонду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що орендну плату він сплачує у розмірі погодженому згідно з Договором у сумі 24755,20 грн на підставі підпункту 288.5.1 ст. 288 Податкового Кодексу України, яким передбачено, зокрема, що річна сума орендної плати не може бути меншою для інших категорій земель (землі водного фонду віднесено до вказаної категорії - трикратного розміру земельного податку.
Однак, до ст. 288 Податкового Кодексу України було внесено зміни, тому позивач вважає, що розмір орендної плати має становити відповідно до чинного п.288.5.1 Податкового Кодексу України у розмірі не меншому 3% нормативної грошової оцінки.
Позивач звернувся до відділу Держгеокадастру у Ружинському районі з заявою про видачу витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель для впорядкування договору оренди землі згідно чинного законодавства, однак листом № 151/26-16 від 06.05.2016 (а. с. 18) йому було відмовлено посилаючись на те, що базою для обчислення витрат на освоєння та облаштування в розрахунку на 1 кв. м. є оціночна територія, яка дорівнює площі забудованої території населених пунктів; розрахунок площі здійснюється на основі даних вирахування площ; при обчисленні витрат до оціночної території населених пунктів не включені землі, що зайняті під водою; тому відділ не має можливості оцінити земельну ділянку водного фонду (став), площею 19,23 га та надати витяг з технічної документації по визначенню нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (сіл Рогачі та Мовчанівське) Рогачівської сільської ради Ружинського району Житомирської області.
Крім того, позивач вказує на необхідність застосовувати ст. 277.1 Податкового Кодексу України, взявши за основу ставку земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, у розмірі не більше 5 % від нормативної грошової оцінки одного гектара ріллі по області.
Тому, за розрахунком позивача, станом на 01.01.2016 нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по Житомирській області становить 20580,98 грн; 5% від цієї суми -1029,05 грн; за орендовану позивачем земельну ділянку площею 19,23 га ця сума становить 19788,63 грн., а не 24755,20 грн як передбачено Договором.
З пропозицією зменшити розмір орендної плати позивач звернувся до Рогачівської сільської ради, однак рішенням Рогачівської сільської ради Ружинського району Житомирської області від 08.08.2016 (а. с. 21), запропоновано ОСОБА_1 виготовити нову нормативну грошову оцінку окремо на водний фонд.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання неправомірними дій та скасування рішення Рогачівської сільської ради від 08.08.2016, внесення змін до Договору оренди землі від 22.07.2011 шляхом визнання укладеною Додаткової угоди від 02.06.2016 до Договору (а. с. 6).
Як вбачається з Додаткової угоди від 02.06.2016 (а. с. 6) позивачем запропоновано внести зміни до пунктів 5, 9, 10,14 Договору.
Крім того, в матеріалах справи є рішення Рогачівської сільської ради Ружинського району Житомирської області від 17.06.2016 (а. с. 20), згідно з яким при розгляді заяви ОСОБА_1 про внесення змін до Договору оренди землі від 22.07.2011 щодо зменшення орендної плати, прийнято рішення про її відкладення у зв"язку з тим, що нормативна грошова оцінка села була виготовлена у 2014 році де обчислення витрат до оцінюючої території населених пунктів не включені землі, що зайняті під водою, тобто водний фонд в межах населеного пункту - необрахований і на даний момент нормативну грошову оцінку водного фонду неможливо встановити.
Представники відповідача в засіданні суду 27.10.2016 проти позовних вимог заперечили, однак письмового відзиву не надали; подали клопотання про долучення до матеріалів справи копії витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сільських населених пунктів Рогачівської сільської ради Ружинського району №2974/04 від 05.07.2011 (а. с. 37).
Представник третьої особи в засіданні суду 27.10.2016 письмовий відзив на позовну заяву не надав, подав для долучення до матеріалів справи копії сторінок 27, 28 технічної документації по визначенню нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (сіл Рогачі та Мовчанівське) Рогачівської сільської ради Ружинського району Житомирської області (а. с. 31- 33).
Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.
За ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (зі змінами та доповненнями), однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.
Згідно з ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У відповідності до ст. 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у конкретних випадках: коли це прямо встановлено договором або законом, або у зв'язку з істотною зміною обставин.
Пунктом 2.19 постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 № 6 Про деякі питання розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин (зі змінами та доповненнями) передбачено, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 30.05.2011 у справі №17/299-10.
Зі змісту вказаних постанов ВСУ та ВГСУ вбачається, що підставою для перегляду в судовому порядку розміру встановленої умовами договору орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є законодавча зміна саме граничного розміру орендної плати за наявності відповідного застереження про можливість такого збільшення орендної плати у самому договорі. При цьому, в такому випадку розмір орендної плати підлягає збільшенню лише у разі, коли визначена в договорі орендна плата є нижчою за встановлений на законодавчому рівні її граничний розмір.
Відповідно до п. 8 Договору оренди землі від 22.07.2011, укладеного між сторонами, передбачено, що договір укладено на 25 років.
Пунктом 12 Договору визначено, що розмір орендної плати переглядається один раз в рік, зокрема, у разі: зміни розміру земельного податку, підвищенням цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; в інших випадках передбачених законом.
Згідно з ст.288 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою, зокрема, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (п.п.288.5.1. п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України).
Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 викладено в такій редакції: "288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки", який набрав чинності 01.04.2014.
Рішенням Рогачівської сільської ради Ружинського району від 08.08.2016 (а. с. 21), запропоновано відповідачу виготовити нову нормативну грошову оцінку окремо на водний фонд, враховуючи, що нормативна грошова оцінка була виготовлена у 2014 році, де розрахунку витрат не включені землі, що зайняті під водою, тобто водний фонд в межах населеного пункту необрахований і на даний момент його нормативну грошову оцінку неможливо встановити. При обчисленні витрат до оціночної території населених пунктів не включені землі, що зайняті під водою
За приписами ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Так, за змістом ч. 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12. 2003 № 1378-IV (зі змінами та доповненнями) нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Стаття 13 вказаного вище Закону передбачає, що проведення нормативно-грошової оцінки землі є обов"язковим, зокрема, при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Згідно із ст. 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
Разом з тим, за Концепцією розвитку водного господарства України, схваленої Постановою Верховної Ради України від 14.01.2000 №1390-XIV, водне господарство - галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків.
Відповідно до ст.1 Водного кодексу України, водні ресурси - обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території; водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).
Згідно ч.1 ст.3 Водного кодексу України, усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.
Крім того, з 01.07.2013 набрав чинності Закон України "Про аквакультуру", відповідно до ст. 12 якого до повноважень, зокрема, сільських, селищних, міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України.
Методикою визначення розміру плати за надані в оренду водні об'єкти, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 236 від 28.05.2013 встановлено єдиний механізм розрахунку орендної плати за надані в оренду водні об'єкти; дія цієї методики поширюється на такі водні об'єкти: водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми; ця методика є обов'язковою для застосування органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування при укладанні ними договорів оренди водних об'єктів.
Крім того, надання водних об'єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об'єкта (ст. 51 Водного кодексу України).
Порядок розроблення паспорта водного об'єкта затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 18.03.2013 № 99 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2013 року за № 775/23307.
Замовником робіт із розроблення паспорта водного об'єкта є його орендодавець.
Зважаючи на викладене, посилання позивача на можливість застосування п. 277.1 ст. 277 Податкового кодексу є безпідставним, оскільки стаття 277 Податкового Кодексу України передбачає ставку податку за земельні ділянки несільськогосподарських угідь, розташованих за м е ж а м и населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Інші доводи позивача судом не приймаються до уваги з підстав наведених вище.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Одночасно, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом з тим, при розгляді справи судом встановлено також вину Рогачівської сільської ради (Житомирська область, Ружинський район, с. Рогачі) у спорі, що виник, виражену у формі б е з д і я л ь н о с т і посадових осіб щодо виконання покладених на них законом обов'язків щодо укладання договору оренди водних об"єктів з урахуванням розрахунку орендної плати за надані в оренду водні об'єкти здійсненого відповідно до Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об'єкти, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 236 від 28.05.2013 та розроблення паспорта водного об'єкта як орендодавця відповідно до Порядку розроблення паспорта водного об'єкта затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 18.03.2013 № 99.
Господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.
Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі (ч. 1, 2 ст. 90 ГПК України).
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про надіслання окремої ухвали Рогачівській сільській раді (Житомирська область, Ружинський район, с. Рогачі) з метою усунення причин порушення вимог чинного законодавства та недопущення подібних порушень у подальшому.
Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85, 90 ГПК України, господарський суд, -
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 17.11.2016.
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2, 3 - сторонам
4 - ОСОБА_2 Держгеокадастру у Ружинському районі Житомирської області (13601, смт. Ружин, вул. Бірюкова, 2)