61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
09.11.2016р. Справа №905/2579/16
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», м.Київ, код ЄДРПОУ 30019801 в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, м.Краматорськ філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз», м.Хакрів, код ЄДРПОУ 25698645
до відповідача: Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Краматорськ, код ЄДРПОУ 03337119
про стягнення 747895,92 грн заборгованості, 64280,47 грн пені, 5592,81 грн 3% річних
Суддя: Паляниця Ю.О.
Секретар судового засідання: Бикова Я.М.
У засіданні брали участь:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1 - заст. нач. юр. від.
Згідно із ст.77 ГПК України
в засіданні суду оголошувались перерви з 11.10.2016р. по 25.10.2016р., з 25.10.2016р. по 09.11.2016р.
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», м.Київ в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, м.Краматорськ філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз», м.Харків звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Краматорськ про стягнення заборгованості за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у розмірі 747895,92 грн, 3% річних від простроченої суми за виконання грошового зобов'язання - 5592,81 грн, пені за час прострочення платежів - 64280,47 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №1604000982 від 31.03.2016р. на транспортування природного газу магістральними трубопроводами в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати наданих послуг, що стало підставою для нарахування 3% річних та пені.
Позивач у судове засідання 09.11.2016р. не зявився, про те, що розгляд справи відбудеться 09.11.2016р. був обізнаний, про що свідчить зміст протоколу від 25.10.2016р. Наразі, судом враховано, що згідно із вказаним протоколом присутність сторін у судовому засіданні 09.11.2016р. була визначена не обов'язковою.
Відповідач у відзиві №юр/2700 від 03.10.2016р. просив суд задовольнити вимоги позивача у частині стягнення основного боргу за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в сумі 615566,51 грн (станом на 29.09.2016р.). Водночас, відповідачем були надані доповнення №юр/2811 від 11.10.2016р., №юр/2910 від 24.10.2016р., №юр/2865 від 08.11.2016р. до відзиву на позовну заяву, відповідно до яких відповідач, з урахуванням оплат проведених останнім за період з 01.04.2016р. по 07.11.2016р., просив суд задовольнити вимоги позивача у частині стягнення основного боргу за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в сумі 249465,30 грн. Разом з цим, відповідач надав клопотання №юр/2810 від 21.10.2016р., відповідно до якого просив суд зменшити розмір пені на 50% з посиланням на приписи ст.83 Господарського процесуального кодексу України та вказував на збитковість діяльності з теплопостачання через невідповідність встановлених тарифів на послуги заявника фактичній вартості таких послуг, в той час як субвенції, що надаються державою, не носять системного характеру та не мають постійного чинного правового механізму компенсації витрат з різниці в тарифах, що значно затримує погашення заборгованості за природний газ; проведення на території Донецької області антитерористичної операції, що має наслідком збільшення заборгованості споживачів Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» перед ним.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно з ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як свідчать матеріали справи, 31.03.2016р. між позивачем (газотранспортне підприємство) та відповідачем (замовник) було укладено договір №1604000982 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, за приписами п.1.1 якого газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника, отриманого від ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.
За правилами п.1.2 договору №1604000982 від 31.03.2016р. річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника складає 69736 тис. куб. м, зокрема, у квітні - 6421 тис. куб. м, травні - 45 тис. куб. м, червні - 45 тис. куб. м.
Відповідно до п.п.5.1, 5.2, 5.3 укладеного сторонами правочину розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Тарифи, визначені в п.5.1 договору, є обов'язковими для сторін з дати набрання ними чинності. Визначена на їх основі вартість послуги буде застосовуватись сторонами при складанні актів наданих послуг та розрахунках за ці послуги згідно з умовами договору. Розрахунковий період за договором становить один місяць з 8 години першого дня місяця до 8 години першого дня наступного місяця включно. Вартість послуг з транспортування газу за місяць визначається як добуток тарифу на загальну кількість протранспортованого газу, визначеного згідно з розділом 4 договору, та податку на додану вартість.
За приписами п.11 договору №1604000982 від 31.03.2016р. останній набирає чинності з моменту підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.04.2016р., договір укладається на строк до 31.12.2016р.
З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги вказаний вище договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Як передбачено у п.3.1 договору №1604000982 від 31.03.2016р. послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами.
Відповідно до п.5.4 вказаного договору вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг.
Як свідчать матеріали справи, на виконання договору №1604000982 від 31.03.2016р. позивачем та відповідачем було підписано, зокрема, акти наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами на загальну суму 1238456 грн, а саме:
- №04-16-1604000982 від 30.04.2016р. у квітні 2016 року на суму 1212342,34 грн (2998,769 тис. куб. м);
- №05-16-1604000982 від 31.05.2016р. у травні 2016 року на суму 14661,22 грн (36,265 тис. куб. м);
- №06-16-1604000982 від 30.06.2016р. у червні 2016 року на суму 11452,44 грн (28,328 тис. куб. м).
При цьому, як зазначає позивач, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті наданих послуг у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» заявлено вимоги, зокрема, про стягнення основного боргу у розмірі 747895,92 грн.
Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 Цивільного кодексу України).
За змістом п.п.3.4, 5.5 договору №1604000982 від 31.03.2016р. акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством. Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100% попередньої оплати за 10 днів до початку місяця, у якому буде здійснюватись транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
За приписами п.1.9 постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року, то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну.
Відтак, зобов'язання з оплати наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, мали бути виконані наступним чином:
- у квітні 2016 року на суму 1212342,34 грн - 19.05.2016р. включно,
- у травні 2016 року на суму 14661,22 грн - 21.06.2016р. включно, з урахуванням того, що останній день строку та наступний за ним день (19.06.2016р., 20.06.2016р.) припадали на святковий та вихідний дні (ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України),
- у червні 2016 року на суму 11452,44 грн - 19.07.2016р. включно.
Проте, як стверджує позивач, вартість наданих послуг у повному обсязі відповідачем оплачена не була.
Виходячи зі змісту акту звірки розрахунків за договором №1604000982 від 31.03.2016р., відповідачем за період з 05.05.2016р. по 02.11.2016р. перераховано на користь позивача грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за надані у квітні-червні 2016 року послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі 903081,11 грн.
Водночас, у судовому засіданні 09.11.2016р. відповідачем надано доповнення №юр/2865 від 08.11.2016р. до відзиву на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що заборгованість за надані у квітні-червні 2016 року послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами складає 249465,30 грн з урахуванням проведення оплат за період з 03.11.2016р. по 07.11.2016р. на загальну суму 85909,59 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №6476 від 03.11.2016р. на суму 30000 грн, №6525 від 04.11.2016р. на суму 20000 грн, №262876124 від 03.11.2016р. на суму 923,37 грн, №263166488 від 07.11.2016р. на суму 34125,92 грн, №262998870 від 04.11.2016р. на суму 833,30 грн.
При цьому, дослідивши наявні в матеріалах справи платіжні доручення, з урахуванням змісту акту звірки розрахунків за договором №1604000982 від 31.03.2016р., господарський суд встановив, що часткове погашення боргу у розмірі 104,78 грн відбулось до моменту звернення позивача до суду з розглядуваним позовом (12.08.2016р. згідно із штампом відділення поштового зв'язку), а в сумі 498325,84 грн під час розгляду справи.
Згідно з п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у разі відсутності предмету спору.
З урахуванням того, що заборгованість відповідача перед позивачем на суму 498325,84 грн погашена в процесі розгляду справи, провадження по справі №905/2579/16 стосовно вимог про стягнення основного боргу на вказану суму підлягає припиненню.
Одночасно, в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 104,78 грн позов підлягає залишенню без задоволення, приймаючи до уваги, що проведення Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» часткової оплати наданих послуг на вказану суму відбулось до моменту звернення Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» до суду з розглядуваним позовом.
Водночас, враховуючи, що відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України доказів сплати позивачу заборгованості за договором у розмірі 249465,30 грн до матеріалів справи не надано, суд дійшов висновку, що Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» своїх зобов'язань, в порушення вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та умов договору в цій частині не виконано.
Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №1604000982 від 31.03.2016р. виконав належним чином, зауважень щодо кількості та якості наданих послуг від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов'язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення суми основного боргу у розмірі 747895,92 грн підлягають задоволенню на суму 249465,30 грн. Водночас, враховуючи приписи п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, провадження по справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 498325,84 грн підлягає припиненню. В іншій частині позовних вимог про стягнення основного боргу позов підлягає залишенню без задоволення, приймаючи до уваги проведення відповідачем часткової оплати наданих послуг на суму 104,78 грн до моменту звернення позивача до суду з розглядуваним позовом.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).
У відповідності до п.7.3 договору №1604000982 від 31.03.2016р. у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відтак, позивачем заявлено до стягнення 64280,47 грн пені за період з 21.05.2016р. по 04.08.2016р.
Перевіривши розрахунок позивача, господарський суд встановив, що при його здійсненні Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» припустилось помилок при визначенні початку перебігу строків для нарахування неустойки за послуги надані у травні 2016 року та виходило з 365 днів у році, що не відповідає кількості днів у 2016 році та призвело до безпідставного збільшення заявленої до стягнення суми пені.
За розрахунком суду, здійсненим з урахуванням того, що 2016 рік є високосним та складається з 366 днів, пеня за простроченими зобов'язання відповідача по оплаті послуг, які були надані у квітні-червні 2016 року (в межах визначених позивачем періодів), становить 64102,93 грн.
Згідно із ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За приписами ч.4 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Зі змісту п.3.17.4 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст.43 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як було зазначено судом вище, у клопотанні №юр/2810 від 21.10.2016р. відповідач просив суд зменшити розмір пені на 50% з посиланням на норми ст.83 Господарського процесуального кодексу України та вказував на збитковість діяльності з теплопостачання через невідповідність встановлених тарифів на послуги заявника фактичній вартості таких послуг, в той час як субвенції, що надаються державою, не носять системного характеру та не мають постійного чинного правового механізму компенсації витрат з різниці в тарифах, що значно затримує погашення заборгованості за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами.
Водночас, за твердженням відповідача, наявність обставин проведення антитерористичної операції на сході України впливає на платоспроможність населення та підприємств Донецької області, в тому числі, щодо оплати спожитої теплової енергії. Як зазначає відповідач, станом на 01.09.2016р. населення має заборгованість перед Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» в сумі 300,3 млн. грн, юридичні особи та фізичні особи-підприємці у розмірі - 20,2 млн. грн.
На підтвердження вказаних обставин боржником надано баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2016р.; звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2016р.; наказ №27 від 02.02.2016р. генерального директора Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» ОСОБА_2 «Про зміну істотних умов праці апарату Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»; інформацію про дебіторську заборгованість за теплову енергію по Обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго» станом на 01.09.2016р.; довідку №юр/2395 від 21.09.2016р. про прогнозовану різницю у тарифах по Обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго»; сертифікат (висновок) №2644/05-4 від 28.08.2014р. Торгово-промислової палати Укаїни; довідку №16/2152 від 10.08.2016р. щодо обліку виробничих одиниць Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго».
Аналіз всіх вказаних вище документів, дає підстави вважати, що збиткова господарська діяльність боржника значною мірою зумовлена невиконанням перед ним бюджетних зобов'язань з компенсації різниці між тарифом надання послуг і фактичними витратами, наявність якої (різниці та заборгованості) не залежить від заявника, неналежним виконанням зобов'язань з боку споживачів послуг боржника - насамперед населенням, а також наявністю обставин проведення антитерористичної операції на сході України на теперішній час.
Водночас, виходячи з того, що крім заявленої суми пені, позивачем застосовано до відповідача такий вид відповідальності як стягнення 3% річних, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної суми пені на 50%.
За таких обставин, враховуючи приписи діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги відсутність доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору №1604000982 від 31.03.2016р., враховуючи наявність обставин проведення антитерористичної операції у Донецькій області на теперішній час, відсутність в діях відповідача прямого умислу на порушення зобов'язання, суд дійшов висновку, що стягненню з Обласного комунального підприємства «Донецькотеплокомуненерго» на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» підлягає пеня в сумі 32051,47 грн.
Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із п.5.1 постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом з оплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.
З огляду на вищенаведене, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 5592,81 грн за період з 21.05.2016р. по 04.08.2016р.
За розрахунком суду, сума 3% річних за простроченими зобов'язаннями відповідача становить 5592,59 грн.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, з'ясувавши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунків пені та 3% річних, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення пені та 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме на суми 32051,47 грн (з урахуванням зменшення) та 5592,59 грн відповідно.
Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
За приписами п.4.7 постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.
Крім того, як передбачено у п.4.3 постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
За таких обставин, виходячи з того, що спір у справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, з огляду на наявність обставин зменшення розміру неустойки, судовий збір в сумі 12266,54 грн, сплачений Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» на підставі платіжного доручення №4005013 від 29.06.2016р., підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам з віднесенням у припиненій та зменшеній частинах на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», м.Київ в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, м.Краматорськ філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз», м.Харків до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Краматорськ про стягнення заборгованості за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у розмірі 747895,92 грн, 3% річних від простроченої суми за виконання грошового зобов'язання - 5592,81 грн, пені за час прострочення платежів - 64280,47 грн, задовольнити частково.
Зменшити розмір стягуваної суми пені до 32051,47 грн.
Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84307, Донецька область, м.Краматорськ, пров.Земляний, буд.2, код ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м.Київ, Кловський узвіз, буд.9/1, код ЄДРПОУ 30019801) в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (84323, Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Паркова, 70) філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» (61001, м.Харків, вул.Культури, буд. 20А, код ЄДРПОУ 25698645) суму основного боргу - 249465,30 грн, пеню - 32051,47 грн, 3% річних - 5592,59 грн, а також судовий збір в сумі 12262,30 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Провадження по справі в частині стягнення з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Краматорськ на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», м.Київ в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, м.Краматорськ філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз», м.Харків суми основного боргу у розмірі 498325,84 грн припинити.
В іншій частині позову відмовити.
У судовому засіданні 09.11.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 14.11.2016р.
Суддя Ю.О.Паляниця