79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" листопада 2016 р. Справа № 926/1694/16
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
ОСОБА_1
розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Буковинські ігри” від 26.08.16 р.
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.08.2016р.
у справі № 926/1694/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Буковинські ігри”, м. Київ
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Чернівці
про стягнення 10089,10грн.,
представники сторін:
- від позивача - ОСОБА_3
- від відповідача - не з'явився.
Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України позивачу роз'яснено. Заяв про відвід складу суду не поступало.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.08.2016р. у справі №926/1694/16 (суддя Желік Б.Є.) відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинські ігри» про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 11878,98 грн. боргу (включно з інфляційними нарахуваннями, трьома відсотками річних та пенею) за договором №56 від 01.10.2015р. про передоручення розповсюдження державних лотерей (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 29.07.2016р.).
Оскаржуваним рішенням встановлено, що однією з умов виконання відповідачем зобов'язань за договором є забезпечення повіреного терміналом електронної системи приймання ставок, доказом чого повинен бути акт приймання-передачі терміналу. Такого акту позивачем до матеріалів справи не додано, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для визнання факту настання для відповідача зобов'язань з розповсюдження державних лотерейних білетів через термінал. Крім того, додані позивачем до справи відомості розповсюджувача - акти звірок не містять підписів відповідача, в зв'язку з чим вони не можуть слугувати доказом щодо факту отримання відповідачем у підзвіт лотерейних білетів для їх розповсюдження через термінал.
Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, ТзОВ «Буковинські ігри» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі скаржник зазначив, що належним доказом існування договірних відносин між сторонами та заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором, є лише підписаний договір та відомість розповсюджувача. До апеляційної скарги позивач також долучив копії актів приймання-передачі терміналу електронної системи прийняття ставок по двох торгових точках.
Відповідач не виконав вимог ухвал суду від 13.09.2016р. та від 13.10.2016р.: не подав відзиву на апеляційну скаргу та не забезпечив явку повноважного представника в судові засідання. Поштові відправлення, якими відповідачу направлялись ухвали суду, повернулись із довідкою ВПЗ про повернення за закінченням терміну зберігання. Оскільки ухвали направлялись за адресою, яка міститься в ЄДРЮОФОПГФ (а.с. 62), колегія суддів зазначає про належне повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду. Зважаючи на те, що в матеріалах справи наявно достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку ст.75 ГПК України без відзиву на неї та без представника відповідача.
З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:
01.10.2015р. між ТзОВ «Буковинські ігри» (довірителем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (повіреним) було укладено договір №56 про передоручення розповсюдження державних лотерей (а.с. 13-20), відповідно до якого повірений зобов'язувався розповсюджувати білети державних лотерей ТзОВ «М.С.Л.» від імені та за рахунок довірителя через обумовлені з довірителем роздрібні точки продажу повіреного.
Як вбачається із долучених до апеляційної скарги двох актів передачі терміналів від 28.10.2015р. (а.с. 97, 99) зі складу ТзОВ «Буковинські ігри» ФОП ОСОБА_2 було прийнято два термінали для встановлення їх у своїх торгових точках за визначеними адресами.
Стверджуючи про те, що за зобов'язаннями про розповсюдження відповідачем державних лотерейних білетів у період з 01.10.2015р. по 04.01.2016р. у відповідача виникла заборгованість в розмірі 9672,89 грн., позивач звернувся із позовом до Господарського суду Чернівецької області про стягнення вказаної заборгованості з ФОП ОСОБА_2, а також 499,02 грн. інфляційних нарахувань, 112,89 грн. трьох відсотків річних та 1594,18 грн. пені за період з 07.01.2016р. по 27.05.2016р. (заява про збільшення позовних вимог, а.с. 74-76).
Наявність вказаної заборгованості позивач обґрунтовує двома відомостями розповсюджувача - актами звірок за період з 01.10.2015р. по 04.01.2016р. по окремих торгових точках (а.с.25-26, 27) та зведеною відомістю розповсюджувача - актом звірки за період з 01.10.2015р. по 04.01.2016р. (а.с.24).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення - відсутні, з огляду на наступне:
Відповідно до п. 1.1 договору №56 від 01.10.2015р., його предметом є розповсюдження повіреним білетів державних лотерей ТОВ «М.С.Л.» від імені та за рахунок довірителя через обумовлені з довірителем роздрібні точки продажу повіреного. Довіритель передоручає повіреному свої обов'язки, передбачені договором №МСЛ-15-002747 від 01.10.2015р. про розповсюдження білетів державних лотерей (а.с. 46-53), який укладений між довірителем та ТзОВ «М.С.Л.» (оператором).
Відповідно до п.2.3 договору №МСЛ-15-002747 від 01.10.2015р., повірений має право передоручати третім особам виконання зобов'язань, взятих на себе за цим договором. В договорі №56 від 01.10.2015р. сторони не визначили терміну його дії, однак відповідно до п. 6.1 договору №МСЛ-15-002747 від 01.10.2015р. термін дії останнього встановлений до 01.10.2018р.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державні лотереї в Україні», розповсюджувач державної лотереї виконує такі функції: здійснює прийом ставок від гравців і передає їх оператору державних лотерей; видає (виплачує) призи переможцям державних лотерей у випадках, передбачених умовами проведення державної лотереї; веде облік і надає оператору державних лотерей звітність про рух лотерейних білетів і виручки; забезпечує вільний доступ громадянам до придбання лотерейних білетів і отримання призів; проводить популяризацію державної лотереї та роз'яснює правила участі в ній; виконує інші функції, визначені в укладеному між розповсюджувачем та оператором договорі про розповсюдження державних лотерей.
Відповідно до п.1.2 договору №56 від 01.10.2015р. (надалі - договір), під розповсюдженням білетів державних лотерей в цьому договорі слід розуміти реалізацію повнолітнім фізичним особам білетів державних лотерей, які проводяться довірителем з обов'язковим використанням терміналу електронної системи прийняття ставок, а також виплату виграшів у такі лотереї відповідно до цього договору. Під білетами в цьому договорі розуміються лотерейні білети та інші засоби, які засвідчують право участі в державній лотереї, яка проводиться довірителем (чеки гравця, лотерейні квитки тощо).
Відповідно до п. 2.2.9 договору, повірений зобов'язаний щотижнево (не пізніше середи кожного тижня) здійснювати розрахунки з довірителем шляхом перерахування коштів, отриманих від розповсюдження білетів державних лотерей за попередній тиждень на банківський рахунок довірителя (за вирахуванням сум виплачених виграшів, що підтверджено документально - оплаченими виграшними білетами державних лотерей довірителя, та винагороди повіреного), а також пред'являти довірителю для перевірки залишки нерозповсюджених білетів державних лотерей, виготовлених типографським способом.
Згідно з п.п. 3.2, 5.6, 5.7 договору, сторони щомісячно проводять взаємне звіряння залишків білетів лотерей та обсягів розповсюдження з оформленням акту, що підписується їх представниками. Неповернуті повіреним готівкові кошти, отримані ним від розповсюдження білетів державних лотерей рівно як і неповернуті лотерейні білети є заборгованістю повіреного перед довірителем. В разі виявлення довірителем неповернутих коштів, отриманих повіреним від розповсюдження білетів державних лотерей, довіритель складає відповідний акт, який підписується комісією довірителя у складі трьох осіб та повіреним.
Відповідно до п.3.3 договору, розрахунок суми заборгованості повіреного по прийнятим ним ставкам здійснюється на підставі відомостей центральної електронної системи прийняття ставок довірителя, що надаються адміністратором електронної системи на вимогу однієї з сторін договору.
З пояснень представника позивача вбачається, що позовні вимоги у даній справі заявлені по факту продажу відповідачем білетів державних лотерей, які друкувались на терміналі електронної системи прийняття ставок і розповсюдження яких здійснювалося у відповідності до відомостей розповсюджувача.
Колегія суддів наголошує на тому, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу в розумінні ст. 34 ГПК України, який би підтверджував факт розповсюдження відповідачем білетів державних лотерей і здійснення виплат виграшів саме в тих розмірах, про які твердить позивач.
Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що відомості розповсюджувача - акти звірок за період з 01.10.2015р. не можуть бути доказами, які б підтверджували обставини, на які покликається позивач: по-перше, пунктами 3.3 та 5.7 договору передбачено документи, які підтверджують як стан розрахунків між сторонами (відомості центральної електронної системи прийняття ставок, що надаються адміністратором електронної системи), так і факт виявлення довірителем неповернутих коштів, отриманих повіреним від розповсюдження білетів державних лотерей (акт, складений комісією довірителя у складі трьох осіб та повіреним); по-друге, відомості розповсюджувача - акти звірок не містять підписів повіреного.
Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на викладене, судова колегія, прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення, як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, слід покласти на скаржника.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
Рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.08.2016р. у справі №926/1694/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Буковинські ігри” - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Справу повернути в Господарський суд Чернівецької області.
Головуючий суддя Орищин Г.В.
суддя Галушко Н.А.
суддя Данко Л.С.