04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"09" листопада 2016 р. Справа№ 10/5026/1472/2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Верховця А.А.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Чміль Я.Є.
та представників:
від апелянта: ОСОБА_2 (дов. № 33/3 від 01.03.2016);
від Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області: ОСОБА_3 (дов. б/н від 05.01.2016);
ліквідатор: ОСОБА_4 (посв. №765 від 17.04.2013);
інші учасники провадження у справі: не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу ТОВ “Ніссан Мотор Україна”
на ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.08.2016
у справі № 10/5026/1472/2012 (суддя Боровик С.С.)
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Ніссан Мотор Україна”
до товариства з обмеженою відповідальністю “Євросервіс 2000”
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.08.2016 у справі № 10/5026/1472/2012 відмовлено у задоволенні скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута ОСОБА_4; затверджено звіт ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого ОСОБА_4, та ліквідаційний баланс станом на 19.05.2016; ліквідовано товариство з обмеженою відповідальністю “Євросервіс 2000” як юридичну особу-банкрута; провадження у справі №10/5026/1472/2012 припинено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник ТОВ “Ніссан Мотор Україна” звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.08.2016 у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута ОСОБА_4, відмовити арбітражному керуючому ОСОБА_4 у затвердженні звіту ліквідатора банкрута та припинення провадження у даній справі, припинити повноваження ліквідатора банкрута ОСОБА_4 у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків ліквідатора по справі та призначити іншого ліквідатора.
Апелянт вважає, що при прийняті оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом порушено норми матеріального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 у даній справі прийнято до провадження вказану апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 26.10.2016.
У зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 10/5026/1472/2012 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Верховець А.А., Остапенко О.М. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.
02.11.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить суд відмовити апелянту в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 було відкладено розгляд справи на 09.11.2016.
09.11.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд відмовити апелянту в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
У судовому засіданні 09.11.2016 ліквідатор та представник Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області не визнали вимог апеляційної скарги і просили її залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Представник апелянта апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представники інших учасників провадження у даній справі не з'явилися. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, долученими до матеріалів справи.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності тих учасників провадження у даній справі, які не з'явилися у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", застосовуються норми Закону в редакції, що діяла до 19.01.2013 (далі по тексту - Закон).
Відповідно до ст. 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно зі ст. ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Відповідно до матеріалів даної справи провадження у ній перебуває на стадії ліквідації боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2012 господарський суд Черкаської області, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніссан Мотор Україна", згідно зі ст. 52 Закону, порушив провадження у справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс 2000" як такого, що відсутній.
Постановою господарського суду Черкаської області від 09.10.2012 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4.
Від ліквідатора банкрута до суду першої інстанції надійшло клопотання №02-02/53 від 30.05.2016 про затвердження звіту, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі.
19.07.2016 до суду першої інстанції від ТОВ “Ніссан Мотор Україна” надійшло заперечення на клопотання ліквідатора про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження по справі.
08.08.2016 до суду першої інстанції від ТОВ “Ніссан Мотор Україна” надійшла скарга на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута ОСОБА_4, в якій скаржник просить відмовити у затвердженні звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припиненні провадження у справі, припинити повноваження ліквідатора банкрута ОСОБА_4 у зв'язку із неналежним виконанням обов'язків арбітражного керуючого - ліквідатора по справі та призначити нового ліквідатора.
Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції відмовив у задоволенні скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута ОСОБА_4; затвердив звіт ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого ОСОБА_4, та ліквідаційний баланс станом на 19.05.2016; ліквідував товариство з обмеженою відповідальністю “Євросервіс 2000” як юридичну особу-банкрута; провадження у справі №10/5026/1472/2012 припинив.
З даним судовим рішенням апелянт не погодився, звернувшись до суду з апеляційною скаргою.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена з неповним дослідженням обставин справи та є такою, що не відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що 09.10.2012 боржника було визнано банкрутом. В ході ліквідаційної процедури до боржника повинні застосовуватися положення Закону, що регулюють хід ліквідаційної процедури в редакції Закону, яка діяла до набрання чинності змінами згідно з Законом України від 22.12.2011 №4212-VІ, за винятком положень, які регулюють процедуру продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, якщо реалізація майна здійснюється після 19.01.2013.
Частиною 1 статті 25 Закону визначено коло повноважень ліквідатора як виконавця заходів з ліквідації боржника. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до частин 10, 11 статті 31 Закону, невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання його ліцензії. Про невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства. Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.
Згідно з частиною 4 статті 25 Закону дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
Згідно з частинами 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обґрунтовуючи подання скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора, ТОВ “Ніссан Мотор Україна” посилався на нелегітимність комітету кредиторів у даній справі, порушення норм Закону при реалізації майна банкрута, порушення черговості розподілу коштів, отриманих від реалізації майна банкрута, у зв'язку з чим, на думку апелянта, не може бути затверджено звіт ліквідатора.
Питання створення та легітимності комітету кредиторів ставилося ініціюючим кредитором ТОВ “Ніссан Мотор Україна” в скарзі на дії ліквідатора та було предметом розгляду суду апеляційної та касаційної інстанції. За змістом постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 та постанови Вищого господарського суду України від 15.09.2015 створення комітету кредиторів відноситься до компетенції зборів кредиторів. Стаття 52 Закону не передбачає створення комітету кредиторів, але і не забороняє кредиторам реалізувати право на створення органу представництва.
Представник кредитора ТОВ “Ніссан Мотор Україна” приймав участь у зборах комітету кредиторів, які відбулися 21.07.2014, про збори 15.07.2015 ТОВ “Ніссан Мотор Україна” було повідомлено належним чином рекомендованим листом від 23.06.2015.
Щодо порушень норм Закону при реалізації майна банкрута та порушень з боку ліквідатора банкрута щодо черговості розподілу коштів, отриманих від реалізації майна банкрута, то судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до вимог статей 25, 26 Закону ліквідатор здійснює інвентаризацію та оцінку майна, формує ліквідаційну масу.
В матеріалах справи наявний реєстр вимог кредиторів банкрута станом 19.05.2016, який був поданий ліквідатором ОСОБА_4, з якого вбачається, що ліквідатором визнані наступні кредиторські вимоги до банкрута: ТОВ “Ніссан Мотор Україна” на суму 5365,00 грн. (1 черга), 1 945 384,14 грн. (4 черга), 94069,36 грн. (6 черга) ; ПП Будівельна компанія “Фазіс” на суму 277 069,73 грн. (4 черга); Регіональний фонд підтримки підприємництва по Черкаській області на суму 573390,00 грн. (1 черга, заставний кредитор), 822268,50 грн. (4 черга), 7367,50 грн. (6 черга); ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області на суму 679965,24 грн. (3 черга), 20304,74 грн. (4 черга); КП “Черкасиводоканал” на суму 106,27 грн. (4 черга); ВП “Черкаська ТЕЦ” на суму 27 937,67 грн. (4 черга); ОСОБА_5 на суму 461 081,28 грн. (4 черга); УДОСО при УМВС України в Черкаській області на суму 1 209,28 грн. (4 черга).
Судовою колегією встановлено, що судом першої інстанції не досліджувалась належним чином обгрунтованість заяв кредиторів з вимогами до банкрута. Хоча це безпосередньо впливає на визначення черговості задоволення вимог кредиторів, правомірність розподілу коштів, отриманих від реалізації майна банкрута, між кредиторами банкрута у даній справі.
Згідно з вимогами ст. 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором проведена інвентаризація майна, складено перелік майна, що входить до складу ліквідаційної маси станом на 01.09.2014 за балансовою вартістю в сумі 884,9 тис. грн. Перелік майна, що входить до складу ліквідаційної маси, затверджено зборами комітету кредиторів 05.09.2014 (протокол № 1/14).
Судовою колегією було встановлено, що на зборах комітету кредиторів (протокол від 05.09.2014 № 1/14) ліквідатором банкрута було повідомлено комітету кредиторів, що значна кількість майна банкрута, в тому числі і заставне майно, було втрачено, ліквідатором ОСОБА_6, не здійснено заходів по збереженню майна, яке він отримав від керівника товариства боржника. В результаті чого все рухоме майно, заставне майно у вигляді автозапчастин до ТЗ, оргтехніка, офісні меблі і виробниче обладнання розкрадене. Адмінбудівля розграблена та приведена в непригодний стан. Тобто, Фонд (Регіональний фонд підтримки підприємництва по Черкаській області) не може розраховувати на заставне майно для повного погашення вимог. Тому необхідно узгодити з кредиторами перелік заставного майна, за рахунок якого будуть задоволені вимоги цього кредитора в першу чергу.
На вказаному засіданні комітету кредиторів 05.09.2016 було вирішено одноголосно затвердити перелік заставного майна, визначеного в договорах застави та виявленого за результатами інвентаризації на суму 685 139 грн. 05 коп. Заставне майно включити до переліку майна, що входить до складу ліквідаційної маси.
В матеріалах справи міститься витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 26.10.2012 (т. 2, а.с. 111-114), з якого вбачається, що Регіональний фонд підтримки підприємництва по Черкаській області є обтяжувачем рухомого майна банкрута, а саме: будівельні матеріали, запасні частини до автомобілів, оцинковані листи.
За проведеними ліквідатором заходами з метою виявлення майна у третіх осіб, ліквідатором було виявлено нерухоме майно та незавершене будівництво автосалону в м. Черкаси по вул. Нечуя Левицького, 16, про що зазначено у листі КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 03.12.2012 №3102 та підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (т. 3, а.с.156). В зв'язку з цим, ТОВ «Бізнес Експертиза» провело незалежну оцінку виявленого майна станом на 10.03.2015. Комітет кредиторів 20.03.2015 (протокол № 6/15) прийняв рішення про продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу. У судовому засіданні апеляційної інстанції представником Регіонального фонду підтримки підприємства по Черкаській області підтверджено, що Заставодержателем було надано згоду на продаж відповідного заставного майна. При цьому, як вбачається з інвентарізаційного опису основних засобів, складеному станом на 01.09.2014 (а.с.105-107 т.5), та з відомостей про майно боржника, що є предметом застави (а.с.108-109 т.5), комітетом кредиторів, хоча і затверджено перелік заставного майна, визначеного в договорах застави та виявленого за результатами інвентаризації на суму 685 139 грн. 05 коп., проте не обговорювалось та не визначено яким чином це заставне майно було виявлено та правомірності ідентифікації виявленого заставного майна (рухомого майна) у складі іншого майна банкрута (незавершеного будівництвом салону з продажу автомобілів, літ. П, готовність 41%, що знаходиться в місті Черкаси по вул. Нечуя-Левицького, № 16, чи нежитлової будівлі, що знаходиться в місті Черкаси по вул. Нечуя-Левицького, № 16).
З матеріалів справи вбачається, що комітет кредиторів 20.03.2015 протокольно погодив продаж виявленого ліквідатором майна боржника як цілісного майнового комплексу. Проте, ні комітетом кредиторів, ні ліквідатором, ні заставним кредитором банкрута у даній справі належним чином не ідентифіковано виявлене майно банкрута з майном, яке є предметом застави відповідно до п. 1.2. договору застави від 24.12.2009 № 15 (т. 4, а.с. 99-100) та п. 1.2. договору застави від 03.02.2010 № 15/1 (т. 4, а.с. 101-103), підписаних між Регіональним фондом підтримки підприємства по Черкаській області та ТОВ «Євросервіс 2000». Належними доказами у справі не підтверджено, що відповідне заставне майно виявлене у складі іншого майна банкрута (незавершеного будівництвом салону з продажу автомобілів, літ. П, що знаходиться в місті Черкаси по вул. Нечуя-Левицького, № 16, чи нежитлової будівлі, що знаходиться в місті Черкаси по вул. Нечуя-Левицького, № 16). Заставний кредитор надав письмову згоду на реалізацію заставного майна в складі цілісного майнового комплексу, що було підтверджено представником Регіонального фонду підтримки підприємства по Черкаській області у судовому засіданні апеляційної інстанції. 27.03.2015 ліквідатором з Першою Українською міжрегіональною біржою укладено договір про організацію та проведення аукціону з продажу вказаного майна боржника. Організатор торгів в період з 27.03.2015 по 20.07.2015 надавав відповідну інформацію Міністерству юстиції України, розмістив оголошення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України інформацію про майно та умови продажу вказаногоцілісного майнового комплексу. Аукціон з продажу майна банкрута як цілісного майнового комплексу не відбувся в зв'язку з відсутністю заяв на участь у аукціоні.
Відповідно до ст. 58 Закону під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні.
В матеріалах справи наявні фото (т. 5, а.с. 228-229), які були подані ліквідатором до матеріалів справи, як докази виконання вимог ст. 58 Закону, які судом оцінюються критично, оскільки встановити, що саме на відповідному майні банкрута було розміщено вказане оголошення є неможливим, та й всієї інформації про це майно, оголошення на фото не містять.
В період з 10.08.2015 по 19.02.2016 організатором аукціону були призначені аукціони з продажу майна боржника частинами, лот №1 і лот № 2. Аукціони не відбулися в зв'язку з відсутністю заяв покупців на участь в аукціоні. Одночасно з розміщенням інформації на сайтах Мінюсту України і Вищого господарського суду, ліквідатором проведена рекламна компанія в засобах масової інформації з метою реклами майна банкрута та його продажу.
Так як продаж майна, що включене до ліквідаційної маси, на аукціоні не відбулася в зв'язку з відсутністю попиту на майно, комітет кредиторів 11.02.2016 прийняв рішення про безпосередній продаж майна боржника ліквідатором, як це передбачено частиною 6 статті 44 Закону щодо майна не проданого на аукціоні.
Станом на 30.12.2015 проведена незалежна експертна оцінка вказаного майна, яка визначила ринкову вартість цього майна, яка є вищою в порівнянні з ціною останніх торгів на аукціоні: майно лоту № 1 оцінено в 950 000 грн., лоту №2 - в 600 000 грн. Ліквідатором зазначено, що для проведення реалізації цього майна були оновлені правоустановчі документи ТОВ «Євросервіс 2000» на вищевказане нерухоме майно та незавершене будівництво. Зокрема: 18.03.2016 отримано в КП ЧООБТІ копію інвентарізаційної справи, технічну характеристику на вищевказане нерухоме майно та незавершене будівництво. Виконавчий комітет Черкаської міської ради 15.03.2016 видав Дублікат Свідоцтва на право власності на нерухоме майно та незавершене будівництво. З Черкаського міськвиконкому 18.03.2016 отримано договір оренди земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку, на якій розміщене нерухоме майно. У зв"язку з цим судовою колегією встановлено неналежне виконання обов'язків ліквідатора банкрута щодо підготовки та оновлення відповідних правовстановлюючих документів щодо вказаного майна ТОВ «Євросервіс 2000» до проведення безпосереднього продажу, оскільки вказаного не було зроблено під час підготовки до проведення аукціону з продажу вищезазначеного майна банкрута, тобто на той час у ліквідатора вказані правоустановчі документи на відповідне майно ТОВ «Євросервіс 2000» були відсутні.
Вищевказані незавершений будівництвом автосалон з продажу транспортних засобів та нерухоме майно боржника були продані ПП «Активтехторг» за ціною експертної оцінки 600 001,00 грн. за Договором купівлі-продажу від 05.04.2016, який засвідчений приватним нотаріусом, та 950000 грн. за Договором купівлі-продажу від 05.04.2016, який засвідчений приватним нотаріусом. Кошти в сумі 1 551 000 грн. 05.04.2016 надійшли на банківський рахунок боржника в ПАТ КБ «Приватбанк», що підтверджується платіжними дорученнями від 05.04.2016 № № 1, 2 (т. 5, а.с. 138-139).
За рахунок отриманих коштів ліквідатором були погашені вимоги першої черги: вимоги заставного кредитора (Регіональний фонд підтримки підприємництва по Черкаській області) в сумі - 425 905 грн. 00 грн.; вимоги ТОВ «Ніссан мотор Україна», віднесені до 1 черги - 5 365,00 грн.; поточні витрати в ліквідаційній процедурі 130 850,00 грн.; відшкодування витрат ліквідатора в ліквідаційній процедурі - 62 226,00 грн.; оплата праці ліквідатора за весь період ліквідаційної процедури - 110 796,00 грн.; винагорода ліквідатора - 186180,00 грн.; послуги банку - 2802,50 грн. Всього виплати першої черги становлять: 924 122 грн. 00 коп. Вимоги кредиторів 2 черги відсутні. Вимоги кредитора 3 черги (ДПІ у м. Черкаси ГУ ДФС у Черкаській області) задоволені в сумі - 631 725,56 грн.. Разом задоволені вимоги 1 та 3 черги становлять - 1062995грн 56 коп. Вимоги кредиторів четвертої черги в сумі 3 072 660 гри не погашені із-за відсутності майна та коштів у боржника .
Виносячи оскаржувану ухвалу щодо затвердження звіту ліквідатора банкрута, місцевий господарський суд виходив з того, що ліквідатором було виявлено та реалізоване майно - незавершений будівництвом салон з продажу автомобілів, літ. П, готовність 41%, що знаходиться в місті Черкаси по вул. Нечуя-Левицького, № 16, та нежитлову будівлю, що знаходиться в місті Черкаси по вул. Нечуя-Левицького, № 16, що комітет кредиторів ТОВ “Євросервіс 2000” 19.05.2016 затверджено звіт ліквідатора про проведення ліквідаційної процедури, звіт з витрат та оплату праці, додаткову винагороду, ліквідаційний баланс боржника станом на 19.05.2016, а тому ліквідатором виконані усі необхідні дії щодо виявлення документації і майнових активів боржника та покладені на нього статтею 25 Закону обов'язки.
Судова колегія, дослідивши матеріали справи, с такими висновками суду першої інстанції не погоджується, вважає за необхідне зазначити наступне.
Як зазначив ліквідатор у суді апеляційної інставнції, майно, яке перебувало в заставі Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області (відповідно до договорів застави 24.12.2009 № 15 та від 03.02.2010 № 15/1) ліквідатором було виявлене у складі іншого майна боржника. Ідентифікація відповідного заставного майна у складі виявленого ліквідатором нерухомого майна банкрута належним чином не проведена, доказів такої ідентифікації матеріали справи не містять, чим порушені майнові інтереси інших кредиторів боржника у даній справі .
Доводи ліквідатора у судовому засіданні апеляційної інстанції стосовно того, що вказане рухоме майно, яке перебувало в заставі Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області було задіяне при будівництві салону з продажу автомобілів, літ. П, готовність 41%, що знаходиться в місті Черкаси по вул. Нечуя-Левицького, № 16, не приймаються судовою колегією, до уваги оскільки в матеріалах справи відсутні докази проведення будь-якої ідентифікації заставного рухомого майна і виявленого майна банкрута (відповідного рухомого заставного майна у складі незавершеного будівництвом салону з продажу автомобілів).
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що ліквідатором порушено норми Закону, у тому числі при розподілі коштів, отриманих від продажу майна банкрута, ліквідатор погасила кредиторські вимоги Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області в розмірі 425 905 грн. 00 грн. у першу чергу, безпідставно посилаючись на те, що відповідні кошти отримані від продажу саме заставного майна.
Згідно з частиною 6 статті 31 Закону, при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків, які передбачені Законом з вищезазначених питань, на що правомірно посилався скаржник. При цьому, суд першої інстанції не надав даним обставинам належної правової оцінки в оскаржуваній ухвалі,у тому числі під час вирішення скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія критично оцінила поданий ліквідатором звіт та проведену ним роботу в ліквідаційній процедурі, у тому числі, що стосується розподілу коштів, отриманих від реалізації вказаного майна банкрута.
Всі зазначені вище обставини у їх сукупності дають підстави зробити висновок про неналежне виконання арбітражним керуючим ОСОБА_4 своїх повноважень ліквідатора у даній справі, які встановлені Законом, та покладені на неї судом, наслідком чого має бути задоволення скарги ТОВ “Ніссан Мотор Україна” на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута ОСОБА_4 та усунення її від виконання повноважень ліквідатора у даній справі.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо належного виконання арбітражним керуючим ОСОБА_4 своїх обов'язків ліквідатора ТОВ «Євросервіс 2000» у даній справі, а тому неправомірно відмовив у задоволенні заявлених у вищевказаній скарзі вимог про усунення останньої від виконання обов'язків, ліквідатора банкрута у даній справі.
Крім того, перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із звітом та ліквідаційним балансом є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.
Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Окрім того, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, вона підсумовує також хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.
При цьому, звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника.
Однак, звіт ліквідатора, який надано суду першої інстанції на затвердження у даній справі, вказаним вимогам Закону не відповідає, оскільки в ньому не відображено вчинення ліквідатором всіх належних та вичерпних дій в ліквідаційній процедурі, із врахуванням вищезазначеного.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню із прийняттям нового судового рішення, яким скаргу ТОВ “Ніссан Мотор Україна” на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута ОСОБА_4 слід задовольнити, визнати дії арбітражного керуючого ОСОБА_4 під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Євросервіс 2000» незаконними. Відмовити арбітражному керуючому ОСОБА_4 у затверджені звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинені провадження у справі № 10/5026/1472/2012. Припинити повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_4 в зв'язку з неналежним виконанням обов'язків арбітражного керуючого-ліквідатора боржника у даній справі». При цьому слід зобов'язати арбітражного керуючого ОСОБА_4 виконувати повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс 2000» до призначення господарським судом Черкаської області у встановленому законодавством порядку іншого ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс 2000».
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статями 4-1, 33, 34, 43, 99, 101- 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу ТОВ “Ніссан Мотор Україна” задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.08.2016 у справі № 10/5026/1472/2012 скасувати.
3. Прийняти нове судове рішення, яким:
«Скаргу ТОВ “Ніссан Мотор Україна” на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута ОСОБА_4 задовольнити. Визнати дії арбітражного керуючого ОСОБА_4 під час виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс 2000» незаконними. Відмовити арбітражному керуючому ОСОБА_4 у затверджені звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинені провадження у справі № 10/5026/1472/2012. Припинити повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_4 в зв'язку з неналежним виконанням обов'язків арбітражного керуючого-ліквідатора боржника у даній справі».
4. Матеріали справи № 10/5026/1472/2012 направити до господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду в процедурі ліквідації, у тому числі в частині призначення ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс 2000».
5. Зобов'язати арбітражного керуючого ОСОБА_4 виконувати повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс 2000» до призначення господарським судом Черкаської області у встановленому законодавством порядку іншого ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс 2000».
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.
Повний текст постанови підписаний 14.11.2016.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді А.А. Верховець
ОСОБА_1