04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"14" листопада 2016 р. Справа №927/704/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Власова Ю.Л.
суддів: Михальської Ю.Б.
ОСОБА_1
за апеляційною скаргою Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України»
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2016р. у справі №927/704/16 (суддя Книш Н.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-С»
до Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України»
про стягнення 5900730,27 грн.
та
за зустрічним позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-С»
про визнання недійсним договору поставки зерна майбутнього врожаю №230315 від 23.03.2015р.
Відповідно до ч.3 ст.94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно з п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до п.2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Згідно з п.2.15. постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної скарги на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом до Відповідача про стягнення 5900730,27 грн. за договором поставки зерна майбутнього врожаю №230315 від 23.03.2015р.
Відповідач звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою та просив суд визнати договір поставки зерна майбутнього врожаю №230315 від 23.03.2015р. недійсним.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 18.10.2016р. первісний позов задоволено повністю, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Чернігівської області від 18.10.2016р. Відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове рішення.
За цих обставин Відповідач при поданні вказаної апеляційної скарги повинен був сплатити судовий збір в розмірі 98877,85 грн. (88510,95 + 1378,00) * 110%).
Проте, до вказаної апеляційної скарги б/н Відповідачем додано квитанцію №0.0.645755375.1 від 04.11.2016р. про сплату судового збору в сумі 1515,80 грн.
Відтак суд вважає, що до поданої апеляційної скарги Скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.
Згідно з ч.1 ст.93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.93 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду.
Згідно з п.4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» ст.93 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Заява про поновлення строку розглядається одноособово одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений у встановленому законом порядку. Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої статті 53 ГПК. Про поновлення або про відмову в поновленні пропущеного строку зазначається відповідно в ухвалі апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження (стаття 98 ГПК) або про її повернення (частина друга статті 93, пункт 4 частини першої статті 97 ГПК). Ухвалу про відмову у відновленні пропущеного строку подання апеляційної скарги та про повернення останньої може бути оскаржено в касаційному порядку на підставі частини третьої статті 53 ГПК України.
Згідно з ст.50 Господарського процесуального кодексу України процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом. Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено протягом всього періоду. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Відповідно до ст.53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення було прийняте 18.10.2016р. та підписане 21.10.2016р., відповідно останнім днем подання апеляційної скарги є 31.10.2016р.
Не погоджуючись з винесеним рішенням господарського суду Чернігівської області від 18.10.2016р. Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення. Проте, як вбачається з апеляційної скарги, остання, згідно з штампом органу поштового зв'язку на конверті, була відправлена до господарського суду Чернігівської області 04.11.2016р., з пропущенням строку на подання апеляційної скарги, встановленого ч.1 ст.93 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки установлений згаданою нормою Господарського процесуального кодексу України строк апеляційного оскарження є процесуальним, перебіг якого починається наступного дня після настання події, якою визначено його початок, а саме з дня підписання рішення, тому в разі його пропуску може бути відновлений на загальних підставах за клопотанням сторони.
Враховуючи те, що апеляційна скарга Відповідача подана з порушенням десятиденного строку, встановленого ст.93 Господарського процесуального кодексу України, без клопотання про відновлення пропущеного строку, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику на підставі п.4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи скаржника щодо непропущення ним строку на подання апеляційної скарги, тому що зазначений строк згідно з ст.93 Господарського процесуального кодексу України починає обчислюватись з дня підписання рішення, а не з дня коли скаржник отримав повний текст рішення, а та обставина, що повний текст рішення був виготовлений 21.10.2016р. та отриманий Відповідачем 26.10.2016р. є підставою для поновлення строку для подачі апеляційної скарги за клопотанням скаржника, яке до суду не подано.
Враховуючи викладене, дана апеляційна скарга не приймається до розгляду та підлягає поверненню Скаржнику на підставі п.3, 4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 86, 94, 95, 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Повернути апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України» з доданими до неї документами без розгляду.
Головуючий суддя Ю.Л. Власов
Судді Ю.Б. Михальська
ОСОБА_1