08.11.2016 року Справа № 912/258/15-г
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),
суддів: Джихур О.В., Кузнецової І.Л.,
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 03.12.2014р.;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 24.11.2015р.; ОСОБА_3, довіреність №б/н від 11.02.2015р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Світловодський завод “Спецзалізобетон” на рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2016р. по справі №912/258/15-г
за позовом дочірнього підприємства “Завод залізобетонних виробів” товариства з додатковою відповідальністю “Об'єднання Дніпроенергобудпром”, м.Світловодськ, Кіровоградська область
до публічного акціонерного товариства “Світловодський завод “Спецзалізобетон”, м. Світловодськ, Кіровоградська область
про стягнення 1 371 089, 36 грн.
В січні 2015 року дочірнє підприємство “Завод залізобетонних виробів” товариства з додатковою відповідальністю “Об'єднання Дніпроенергобудпром” (далі ДП “Завод залізобетонних виробів” ТДВ “Об'єднання Дніпроенергобудпром”) звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до публічного акціонерного товариства “Світловодський завод “Спецзалізобетон” (далі ПАТ “Світловодський завод “Спецзалізобетон”) про стягнення заборгованості за фактично поставлені товари у розмірі 1 058 851, 07 грн., з яких: 594 088, 48 грн. основний борг, 38 925, 17 грн. відсотки річних та 425 837, 42 грн. інфляційні нарахування; стягнення заборгованості за поставлені по договору поставки №23/06 від 17.06.2014р. товари у розмірі 312 238, 29 грн., з яких: 165 542, 50 грн. основний борг, 32 566, 23 грн. пеня, 10 417, 43 грн. відсотки річних та 103 712, 13 грн. інфляційні нарахування (з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог від 29.04.2016р. (т. 3 а.с.120) ).
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 26.03.2015р. провадження у справі №912/258/15-г було зупинено на період проведення судової експертизи.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 26.02.2016р. провадження по справі №912/258/15-г поновлено.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 10.05.2016р. справу №912/258/15-г прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді: Вавренюк Л.С. (доповідач), суддів: Болгар Н.В., Наливайко Є.М.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2016р. по справі №912/258/15-г (у складі колегії суддів: головуючого судді Вавренюк Л.С. (доповідач), суддів: Болгар Н.В., Наливайко Є.М.) позов задоволено частково: стягнуто з ПАТ “Світловодський завод “Спецзалізобетон” на користь ДП “Завод залізобетонних виробів” ТДВ “Об'єднання Дніпроенергобудпром” 759 630, 98 грн. основного боргу, 49 342, 60 грн. 3% річних, 529 549, 55 грн. інфляційних втрат та 20 077, 85 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що між сторонами виникли правовідносини щодо поставки товару, вказаного в видаткових накладних; відповідач в супереч вимог ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не довів належними та допустимими доказами свої доводи щодо неотримання ним товару за накладними, заборгованість за якими пред'явлена позивачем до стягнення у даній справі; факт отримання відповідачем товару за видатковими накладними підтверджується наявними у справі доказами, а саме, товарно-транспортними накладними, підписаними відповідачем, довіреностями, виданими відповідачем та підписаними його посадовими особами, підписи яких скріплено печаткою, що належить відповідачу, податковими деклараціями, підписаними позивачем та поданими останнім до податкового органу; товар відповідачу поставлявся позивачем на підставі видаткових накладних, правочину в письмовій формі про забезпечення виконання зобов'язань між сторонами не укладалось, тому вимога про стягнення пені на підставі умов договору є безпідставною.
Не погодившись з рішенням суду, ПАТ “Світловодський завод “Спецзалізобетон” звернулось з апеляційною скаргою, в якій, з урахуванням уточнення до апеляційної скарги, просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2016р. по справі №912/258/15-г та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ДП “Завод залізобетонних виробів” ТДВ “Об'єднання Дніпроенергобудпром” відмовити повністю.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права; із позовних вимог вбачається, що позивач просив суд стягнути з відповідача основну заборгованість за товари, поставлені за договором поставки №23/06 від 17.06.2014р., та заборгованість за фактично поставлені товари, не визначивши які товари, на яку суму, за якими видатковими накладними були поставлені за договором №23/06 від 17.06.2014р., а які є іншими фактично поставленими товарами; позивач об'єднав декілька непов'язаних між собою позовних вимог, що повинні розглядатись в окремих провадженнях; надані позивачем копії рахунків-фактур №СФГ-000623 від 26.06.2014р., №СФГ-000624 від 26.06.2014р., №СФГ-000625 від 26.06.2014р., №СФГ-000643 від 02.07.2014р., №СФГ-000701 від 17.07.2014р., №СФГ-000747 від 28.07.2014р., №СФГ-000766 від 04.09.2014р., №СФГ-000771 від 05.09.2014р., №СФГ-000780 від 06.08.2014р., №СФГ-000784 від 07.08.2014р., №СФГ-000804 від 11.08.2014р. не містять доказів вручення їх відповідачу для проведення оплати, отже дата настання обов'язку проведення оплати за вказаними рахунками не встановлена; позивач, як доказ поставки товару відповідачу надав копії трьох залізничних накладних та чотири видаткових накладних: №РНГ№0001237 від 20.06.2014р. на суму 45 632, 00 грн., №РНГ№001236 від 20.06.2014р. на суму 45 632, 00 грн., №РНГ№001250 від 23.06.2014р. на суму 87 377, 00 грн., №РНГ№001251 від 23.06.2014р. на суму 91 264, 00 грн., відповідно яких отримувачами товару є ПАТ “Рівнеобленерго” та ПАТ “Кіровоградобленерго”, у графі отримав стоїть підпис невстановленої особи з посиланням на ст. Рівне Львівської з/дороги та ст. Кіровоград; за клопотанням відповідача судом було призначено судову почеркознавчу експертизу, з висновку якої вбачається, що підписи від імені ОСОБА_4 у довіреності №61 від 25.06.2014р., видатковій накладній №РН-0000048 від 25.06.2014р. на суму 283 045, 95 грн., видатковій накладній №РН-000049 від 26.06.2014р. на суму 190 305, 96 грн., видатковій накладній РН-0000053 від 27.06.2014р. на суму 6 036, 85 грн., видатковій накладній №000054 від 27.06.2014р. на суму 596, 00 грн. та видатковій накладній №0000055 від 27.06.2014р. на суму 79 749, 46 грн. виконані не самим ОСОБА_4, а іншою невідомою особою, а у видаткових накладних №РНГ-001462 від 17.07.2014р. на суму 14 088, 00 грн. та №РНГ-001546 від 28.07.2014р. на суму 3 000, 00 грн. підписи виконані не самим ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_5
В відзиві на апеляційну скаргу ДП “Завод залізобетонних виробів” ТДВ “Об'єднання Дніпроенергобудпром” просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2016р. по справі №912/258/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ “Світловодський завод “Спецзалізобетон” - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
17.06.2014р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки №23/06, за умовами якого продавець зобов'язується виготовити і передати, а покупець прийняти і оплатити залізобетонні вироби в асортименті; поставка залізобетонних виробів здійснюється силами покупця; загальна сума договору складає 5 000 000,00 грн. з ПДВ (п. п. 1.1, 1.3, 1.4 договору).
За п. 2.1 договору, оплата за товар, що поставляється, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, згідно виставленого рахунку на умовах оплати по факту поставки на протязі 10 календарних днів.
Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2014р. або до його повного виконання (п. 5.1 договору).
Позивач зазначив, що на виконання умов договору по видатковим накладним №РНГ-001271 від 17.06.2014р., №РНГ-001272 від 17.06.2014р., №РНГ-001273 від 17.06.2014р., №РНГ- 001274 від 17.06.2014р., №РНГ -001209 від 18.06.2014р., №РНГ-001227 від 19.06.2014р., №РНГ-001236 від 20.06.2014р., №РНГ- 001237 від 20.06.2014р., №РНГ-001238 від 20.06.2014р., №РНГ-001250 від 23.06.2014р., №РНГ-001251 від 23.06.2014р., №РНГ-001279 від 26.06.2014р., №РНГ-001280 від 26.06.2014р., №РНГ-001286 від 26.06.2014р., №РНГ-001287 від 26.06.2014р., №РНГ-001288 від 26.06.2014р., №РНГ-001338 від 01.07.2014р., №РНГ-001347 від 02.07.2014р., №РНГ-001462 від 17.07.2014р., №РНГ-001546 від 28.07.2014р., №РНГ- 001596 від 04.08.2014р. №РНГ-001892 від 10.09.2014р., №РНГ-001908 від 12.09.2014р. ним поставлено відповідачу залізобетонні вироби на загальну суму 652 972, 50 грн.
На оплату поставленого товару позивачем виставлені рахунки-фактури: №СФГ-000615 від 17.06.2014р., №СФГ-000594 від 18.06.2014р., №СФГ-000597 від 19.06.2014р., №СФГ-000594 від 18.06.2014р., №СФГ-000597 від 19.06.2014р., №СФГ-000623 від 26.06.2014р., №СФГ-000624 від 26.06.2014р., №СФГ-000625 від 26.06.2014р., №СФГ-000626 від 26.06.2014р., №СФГ-000637 від 01.07.2014р., №СФГ-000643 від 02.07.2014р., №СФГ-000701 від 17.07.2014р., №СФГ-000747 від 28.07.2014р., №СФГ-000766 від 04.08.2014р., №СФГ-000898 від 08.09.2014р.
Відповідачем частково оплачено поставлений товар згідно банківських виписок №БВ-000872 від 08.08.2014р., №БВ-000892 від 21.08.2014р., №БВ-000919 від 10.09.2014р. та №БВ-000922 від 12.09.2014р. на загальну суму 487 430, 00 грн.
Заборгованість відповідача становить 165 542, 50 грн. за видатковими накладними №РНГ-001280 від 26.06.2014р., №РНГ-001286 від 26.06.2014р., №РНГ-001287 від 26.06.2014р., №РНГ-001288 від 26.06.2014р., №РНГ- 001338 від 01.07.2014р., №РНГ-001347 від 02.07.2014р., №РНГ-001462 від 17.07.2014р., №РНГ-001546 від 28.07.2014р., №РНГ- 001596 від 04.08.2014р. в повному обсязі, а за видатковою накладною №РНГ-001279 від 26.06.2014р. в сумі 1 739, 00 грн.
По видатковим накладним №РНГ-001892 від 10.09.2014р. та №РНГ-001908 від 12.09.2014р. відповідачем здійснено переплату в сумі 600, 00 грн. та 450, 00 грн. відповідно, на яку позивачем зменшено заборгованість відповідача.
Також позивач зазначив, що по накладним №РН-0000048 від 25.06.2014р., №РН-0000049 від 26.06.2014р., №РН-0000052 від 26.06.2014р., №РН-0000053 від 27.06.2014р., №РН-0000054 від 27.06.2014р., №РН-0000055 від 27.06.2014р., №РН-0000058 від 08.07.2014р., №РН-0000063 від 15.07.2014р., №РН-0000073 від 29.07.2014р., №РН-0000074 від 30.07.2014р., №РН-0000075 від 30.07.2014р., №РН-0000069 від 31.07.2014р., №РН-0000076 від 31.07.2014р., №РН-0000077 від 31.07.2014р., №РНГ-001601 від 05.08.2014р., №РНГ-001613 від 06.08.2014р., №РНГ-001623 від 07.08.2014р., №РНГ-001655 від 11.08.2014р., №РНГ-001659 від 11.08.2014р., №РНГ-001665 від 11.08.2014р., №РНГ-001674 від 12.08.2014р., №РН-0000082 від 14.08.2014р., №РН-0000086 від 29.08.2014р., №РН-0000093 від 17.09.2014р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 463 807, 71 грн.
На оплату поставленого товару позивачем виставлені рахунки-фактури: №СФ-0000329 від 25.06.2014р., №СФ-0000330 від 26.06.2014р., №СФ-0000331 від 26.06.2014р., №СФ-0000339 від 27.06.2014р., №СФ-0000340 від 27.06.2014р., №СФ-0000341 від 27.06.2014р., №СФ-0000374 від 15.07.2014р., №СФ-0000405 від 30.07.2014р., №СФ-0000406 від 30.07.2014р., №СФ-0000394 від 31.07.2014р., №СФ-0000407 від 31.07.2014р., №СФГ-000771 від 05.08.2014р., №СФГ-000780 від 06.08.2014р., №СФГ-000784 від 07.08.2014р., №СФГ-000798 від 11.08.2014р., №СФГ-000804 від 11.08.2014р., №СФГ-000814 від 12.08.2014р., №СФГ-0000416 від 14.08.2014р., №СФ-0000422 від 29.08.2014р., №СФ-0000441 від 17.09.2014р.
За видатковою накладною №РН-0000048 від 25.06.2014р. на суму 283 045, 95 грн. згідно банківської виписки №БВ-000922 від 12.09.2014р. відповідачем здійснено часткову оплату в сумі 80 000,00 грн., на решту боргу в сумі 203 045, 95 грн. проведено зарахування зустрічних вимог; за видатковою накладною №РН-0000049 від 26.06.2014р. на суму 190 305, 96 грн. суму зменшено на вартість залізничних послуг в розмірі 7 923, 60 грн., згідно банківської виписки №БВ-000823 від 03.07.2014р. відповідачем здійснено повну оплату; за видатковою накладною №РН-0000052 від 26.06.2014р. на суму 37 822, 84 грн. згідно банківської виписки №БВ-000823 від 03.07.2014р. відповідачем здійснено часткову оплату в сумі 7 923, 60 грн., на решту боргу в сумі 29 899, 24 грн. проведено зарахування зустрічних вимог; за видатковою накладною №РН-0000055 від 28.06.2014р. на суму 79 749, 46 грн. згідно банківської виписки №БВ-000829 від 08.07.2014р. відповідачем здійснено часткову оплату в сумі 50 000, 00 грн., на решту боргу в сумі 29 749, 46 грн. проведено зарахування зустрічних вимог; за видатковою накладною №РН-0000073 від 02.08.2014р. на суму 59 680, 99 грн. згідно банківської виписки №БВ-000906 від 02.09.2014р. відповідачем здійснено часткову оплату в сумі 20 000,00 грн.; за видатковою накладною №РН-0000074 від 30.07.2014р. на суму 59 680, 99 грн. згідно банківської виписки №БВ-000903 від 29.08.2014р. відповідачем здійснено повну оплату; за видатковими накладними №РН-0000053 від 27.06.2014р. на суму 6 036, 85 грн., №РН-0000054 від 27.06.2014р. на суму 596,00 грн., №РН-0000058 від 08.07.2014р. на суму 4 970, 80 грн. здійснено зарахування зустрічних вимог в повному обсязі; за накладною №РН-0000063 від 15.07.2014р. на суму 205 398, 43 грн. проведено зарахування зустрічних вимог на суму 195 433, 98 грн.; суму зобов'язання в розмірі 182 839, 14 грн. за видатковою накладною №РН-0000069 від 31.07.2014р. зменшено на вартість залізничних послуг в розмірі 7 893, 60 грн.
Заборгованість відповідача становить 594 088, 48 грн. за накладними №РН-0000063 від 15.07.2014р. в сумі 9 964, 45 грн., №РН-0000073 від 29.07.2014р. в сумі 39 680, 99 грн., №РН-0000075 від 30.07.2014р. в сумі 22 411, 20 грн., №РН-0000069 від 31.07.2014р. в сумі 174 945, 54 грн., №РН- 0000076 від 31.07.2014р. в сумі 59 681, 16 грн., №РН-0000077 від 31.07.2014р. в сумі 39 956, 89 грн., №РНГ-001601 від 05.08.2014р. в сумі 6 392, 00 грн., №РНГ-001613 від 06.08.2014р. в сумі 6 392, 00 грн., №РНГ-001623 від 07.08.2014р. в сумі 6 392, 00 грн., №РНГ-001655 від 11.08.2014р. в сумі 6 392, 00 грн., №РНГ-001659 від 11.08.2014р. в сумі 6 392, 00 грн., №РНГ-001665 від 11.08.2014р. в сумі 12 784, 00 грн., №РНГ-001674 від 12.08.2014р. в сумі 6 392, 00 грн., №РН-0000082 від 14.08.2014р. в сумі 30 891, 49 грн., №РН-0000086 від 29.08.2014р. в сумі 115 585, 80 грн., №РН-0000093 від 17.09.2014р. в сумі 49 834, 96 грн.
Надані позивачем видаткові накладні №РНГ-001271 від 17.06.2014р., №РНГ-001272 від 17.06.2014р., №РНГ-001273 від 17.06.2014р., №РНГ- 001274 від 17.06.2014р., №РНГ -001209 від 18.06.2014р., №РНГ-001227 від 19.06.2014р. №РНГ-001236 від 20.06.2014р., №РНГ-001237 від 20.06.2014р., №РНГ-001238 від 20.06.2014р., №РНГ-001250 від 23.06.2014р., №РНГ-001251 від 23.06.2014р., №РНГ-001279 від 26.06.2014р., №РНГ-001280 від 26.06.2014р., №РНГ-001286 від 26.06.2014р., №РНГ-001287 від 26.06.2014р., №РНГ-001288 від 26.06.2014р., №РНГ- 001338 від 01.07.2014р., №РНГ-001347 від 02.07.2014р., №РНГ-001462 від 17.07.2014р., №РНГ-001546 від 28.07.2014р., №РНГ- 001596 від 04.08.2014р., №РНГ-001892 від 10.09.2014р., №РНГ-001908 від 12.09.2014р., рахунки-фактури №СФГ-000615 від 17.06.2014р., №СФГ-000594 від 18.06.2014р., №СФГ-000597 від 19.06.2014р. №СФГ-000594 від 18.06.2014р., №СФГ-000597 від 19.06.2014р., №СФГ-000623 від 26.06.2014р., №СФГ-000624 від 26.06.2014р., №СФГ-000625 від 26.06.2014р., №СФГ-000626 від 26.06.2014р., №СФГ-000637 від 01.07.2014р., №СФГ-000643 від 02.07.2014р., №СФГ-000701 від 17.07.2014р., №СФГ-000747 від 28.07.2014р., №СФГ-000766 від 04.08.2014р., №СФГ-000898 від 08.09.2014р., товарно-транспортні накладні та довіреності на отримання товару не містять посилання на укладений між сторонами договір поставки, в зв'язку з чим господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність належних та допустимих доказів здійснення зазначених господарських операцій на підставі договору.
На підтвердження поставки відповідачу товару як на підставі договору так і на підставі видаткових накладних, позивачем надано суду також копії товарно-транспортних накладних, залізничних накладних та довіреності ПАТ “Світловодський завод “Спецзалізобетон”, видані на отримання товару від ДП “Завод залізобетонних виробів” ТДВ “Об'єднання Дніпроенергобудпром”, з підписами посадових осіб відповідача, що скріплені печаткою підприємства.
Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №1718/02 від 30.12.2015р., проведеної Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України:
1) зображення бланку, друкованого тексту та підписів, що розміщені у видатковій накладній №РНГ-001659 від 11.08.2014 р. виконані за допомогою копіра з лазерним способом друку, тобто є копією, а не оригіналом;
2) підписи від імені ОСОБА_4Г у видаткових накладних №РН-0000058 від 08.07.2014р., №РН-0000063 від 15.07.2014р., №РН-0000073 від 29.07.2014р., № РН-0000074 від 30.07.2014р., №РН-0000075 від 30.07.2014р., №РН-0000076 від 31.07.2014р., №РН-0000077 від 31.07.2014р., №РНГ-001665 від 11.08.2014р., №РНГ-001674 від 12.08.2014р., №РН-0000082 від 14.08.2014р., №РН-0000086 від 29.08.2014р., №РН-0000093 від 17.09.2014р., товарно-транспортній накладній №ТТН-001535 від 11.08.2014р., довіреності №102 від 04.08.2014р., довіреності №104 від 05.08.2014р., довіреності №138 від 29.08.2014р. виконані самим ОСОБА_4;
3 а-б) два підписи від імені ОСОБА_4 (підпис №1, підпис №2) у видатковій накладній №РН-0000049 від 26.06.2014р. та видатковій накладній №РН-0000053 від 27.06.2014р. виконані не самим ОСОБА_4, а іншою особою (особами);
в) підписи від імені ОСОБА_4 у видатковій накладній №РН-0000048 від 25.06.2014р., видатковій накладній №РН-0000054 від 27.06.2014р., видатковій накладній №РН-0000055 від 27.06.2014р., довіреності №61 від 25.06.2014р., виконані не самим ОСОБА_4, а іншою собою (особами);
4 а) підписи від імені ОСОБА_5 у видатковій накладній №РНГ-001462 від 17.07.2014р., видатковій накладній №РНГ-001546 від 28.07.2014р., виконані не самим ОСОБА_5, а іншою особою (особами) з наслідуванням підпису (підписам) ОСОБА_5;
б) вирішити питання чи виконані підписи від імені ОСОБА_5 у наданих на експертизу видаткових накладних №РНГ-00І462 від 17.07.2014р., №РНГ-001546 від 28.07.2014р. ОСОБА_4 або іншою особою (особами), не виявилося можливим, з причин, наведених у пункті 4 б) дослідницької частини висновку;
5) питання чи виконані підписи від імені ОСОБА_4 у довіреності №73 від 01.07.2014р., довіреності №124 від 14.08.2014р., товарно-транспортній накладній №ТТН-001468 від 04.08.2014 р., товарно-транспортній накладній №ТТН-001525 від 11.08.2014р., товарно-транспортній накладній №ТТН-001542 від 12.08.2014р. самим ОСОБА_4 або іншою особою не вирішувалось;
6) підписи від імені ОСОБА_4 у видатковій накладній №РНГ-001601 від 05.08.2014р., видатковій накладній №РНГ-001613 від 06.08.2014р., видатковій накладній №РНГ-001623 від 07.08.2014р., видатковій накладній №РНГ-001655 від 11.08.2014р., товарно-транспортній накладній №ТТН-001472 від 05.08.2014р., товарно-транспортній накладній №ТТН-001484 від 06.08.2014р., товарно-транспортній накладній №ТТН-001494 від 07.08.2014р., товарно-транспортній накладній №ТТН-001529 від 11.08.2014р. визнані непридатними для ідентифікації їх виконавця, у тому числі для вирішення питань, чи виконані вони самим ОСОБА_4 або іншою особою (особами) з причин, викладених у п. 6 дослідницької частини висновку;
7) питання ухвали суду “Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_4 у видатковій накладній №РНГ-001659 від 11.08.2014р. самим ОСОБА_4 або іншою особою ?” не вирішувалось.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку; майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
За положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
З огляду на наявні в матеріалах справи докази, слід дійти висновку, що між сторонами виникли певні взаємовідносини, що випливають з договору поставки, в результаті чого у відповідача виникли зобов'язання по оплаті поставленої позивачем продукції.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).
Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Відповідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідачем не здійснено оплату товару по видатковим накладним №РНГ-001280 від 26.06.2014р., №РНГ-001286 від 26.06.2014р., №РНГ-001287 від 26.06.2014р., №РНГ-001288 від 26.06.2014р., №РНГ-001338 від 01.07.2014р., №РНГ-001347 від 02.07.2014р., №РНГ-001462 від 17.07.2014р., №РНГ-001546 від 28.07.2014р., №РНГ-001596 від 04.08.2014р., №РНГ-001279 від 26.06.2014р., №РН-0000063 від 15.07.2014р., №РН-0000073 від 29.07.2014р., №РН-0000075 від 30.07.2014р., №РН-0000069 від 31.07.2014р., №РН-0000076 від 31.07.2014р., №РН-0000077 від 31.07.2014р., №РНГ-001601 від 05.08.2014р., №РНГ-001613 від 06.08.2014р., №РНГ-001623 від 07.08.2014р., №РНГ-001655 від 11.08.2014р., №РНГ-001659 від 11.08.2014р., №РНГ-001665 від 11.08.2014р., №РНГ-001674 від 12.08.2014р., №РН-0000082 від 14.08.2014р., №РН-0000086 від 29.08.2014р., №РН-0000093 від 17.09.2014р. в загальному розмірі 759 630, 98 грн.
Докази оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар в сумі 759 630, 98 грн. суду не надані, в матеріалах справи відсутні.
Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
В п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому, платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Позивачем надано суду копії податкових накладних, податкових декларацій з ПДВ разом з реєстрами виданих податкових накладних та квитанціями про їх отримання податковими органами, копії роздрукованих електронних платіжних доручень про сплату ПДВ за період з червня по вересень місяці 2014 р., що підтверджують сплату ПДВ за поставлені товари, належні докази надання відповідачу податкових накладних у електронній формі, про що свідчать надані суду квитанції про реєстрацію накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 2 а.с.29-144, 147-170), тоді як відповідачем не надано ні бухгалтерських документів, ні документів фінансової та/або податкової звітності, які б спростовували факт отримання відповідачем поставлених позивачем товарів.
Також позивачем надано письмову інформацію, у відповідності до якої, Світловодською ОДПІ проводилась планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., у результаті чого складено акт №187/2200/05784779 від 27.05.2015р., згідно якого порушень стосовно порядку формування податкових зобов'язань, у тому числі по взаємовідносинам із відповідачем, у ході проведення перевірки не виявлено.
Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 759 630, 98 грн. основного боргу, 49 342, 60 грн. 3% річних за загальний період з 26.06.2014р. по 29.04.2016р. та 529 549. 55 грн. інфляційних втрат за липень 2014р. - лютий 2016р., розраховані по кожній видатковій накладній окремо, відмовивши в позові про стягнення 32 566, 23 грн. пені, оскільки нарахування пені можливе лише на підставі договору.
Стосовно доводів скаржника слід зазначити, що:
по-перше, термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), встановлений ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. Обов'язок відповідача оплатити переданий товар виник з моменту підписання видаткових накладних;
по-друге, згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідач не довів належними та допустимими доказами свої доводи щодо неотримання ним товару за видатковими накладними, заборгованість за якими пред'явлена позивачем до стягнення у даній справі;
по-третє, наявні в матеріалах справи довіреності відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей містять підписи керівника та головного бухгалтера покупця, скріплені круглою печаткою відповідача. Оскільки оформлення довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей здійснюється покупцем та виражає намір особи отримати певний товар, виконання підпису у графі довіреності “підпис__засвідчую” особою, на яку довіреність не видавалась, за наявності підписів керівника та головного бухгалтера, печатки підприємства покупця не можуть свідчити про неотримання (неможливість отримання) товару за такою довіреністю. Згідно п. 10 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. №99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за №293/1318 (чинною на момент виникнення правовідносин), невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності. Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться надписом “невикористана” і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів. Відповідачем не надано до суду доказів повернення невикористаних довіреностей, оформлених на отримання від позивача товарів;
в четверте, щодо невручення покупцю рахунків-фактур на оплату поставленого товару, то рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити за отриманий товар. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 29.09.2009р. № 37/405(3-3902к09). За приписами ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві. Відповідач у період з часу отримання товару не скористався цим правом, тобто, не відмовився від товару та не повідомив про намір відмовитися від товару через відсутність будь-яких документів, що його стосуються, водночас і не вимагав від позивача надання цих документів;
в п'яте, щодо посилання на те, що в товарно-транспортних накладних місцем розвантаження товару зазначаються різні міста України, тоді як договором поставки не визначено надання послуг перевезення товару до складу відповідача, а в залізничних накладних та видаткових накладних №РНГ-0001237 та №РНГ-001236 від 20.06.2014р., №РНГ-001250 від 23.06.2014р., №РЕГ-001251 від 23.06.2014р. отримувачами товару є ПАТ “Рівнеобленерго” та ПАТ “Кіровоградобленерго”, а не відповідач, то на вимогу господарського суду Світловодське відділення Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області надіслало суду податкову звітність відповідача за червень - вересень 2014р., а саме, податкові декларації з податку на додану вартість з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, де відповідачем в податковій звітності в розділах податковий кредит відображено господарські операції з поставки позивачем товару по всіх видаткових накладних, що зазначені позивачем по даній справі. Треба зауважити, що посилаючись на неотримання товару, відповідач в той же час чітко визначає в податковій звітності не тільки індивідуальний податковий номер постачальника товару, а й період складання податкових накладних, обсяг постачання без податку на додану вартість та окремо суму податку на додану вартість. Відповідно п. 198.1., п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Крім того, видаткові накладні №РНГ-0001237 та №РНГ-001236 від 20.06.2014р., №РНГ-001250 від 23.06.2014р., №РЕГ-001251 від 23.06.2014р. не входять до переліку накладних, заборгованість по оплаті за якими пред'явлено до стягнення з відповідача у даній справі.
З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 1 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне замінити в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України позивача по справі Дочірнє підприємство “Завод залізобетонних виробів” товариства з додатковою відповідальністю “Об'єднання Дніпроенергобудпром” його правонаступником Дочірнім підприємством “Завод залізобетонних виробів” товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпроенергобудпром”, оскільки відповідно до наданих позивачем ОСОБА_6, протоколу (рішення) №1 від 14.09.2016р., витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.09.2016р., з 14.09.2016р. правонаступником Дочірнього підприємства “Завод залізобетонних виробів” товариства з додатковою відповідальністю “Об'єднання Дніпроенергобудпром” є Дочірнє підприємство “Завод залізобетонних виробів” товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпроенергобудпром”.
Керуючись ст. ст. 25, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Замінити позивача по справі №912/258/15-г Дочірнє підприємство “Завод залізобетонних виробів” товариства з додатковою відповідальністю “Об'єднання Дніпроенергобудпром”, м. Світловодськ, Кіровоградська область його правонаступником Дочірнім підприємством “Завод залізобетонних виробів” товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпроенергобудпром”, м. Світловодськ, Кіровоградська область.
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Світловодський завод “Спецзалізобетон”, м. Світловодськ, Кіровоградська область залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2016р. по справі №912/258/15-г залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя О.В. Джихур
Суддя І.Л. Кузнецова
(Повний текст постанови складений 14.11.2016р.)