14.11.2016 року Справа № 904/6408/16 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)
Суддів: Дармін М.О., Чус О.В.
При секретарі Логвіненко І.Г.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 , довіреність №2047 від 25.10.2016 р.;
від відповідача: ОСОБА_2 , довіреність №14-403юр від 12.10.2016 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2016 року у справі № 904/6408/16
за позовом: публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення плати за зберігання вантажу у сумі 44 454,00 грн.
В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2016 року у справі № 904/6408/16 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" плату за зберігання вантажу у сумі 44 454 грн. 00 коп., витрати пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1 378 грн. 00 коп.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2016 року скасувати, прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своєї скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вважає, що зі сторони позивача не було належним чином доведено вини відповідача у затримці спірних вагонів на підходах до станції призначення, оскільки спірні 57 вагонів було затримано на коліях ст. Кривий Ріг Головний за актом загальної форми №407 від 28.01.2016 року загальною кількістю годин - 16 год. 20 хв. В той же час, публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" повідомило Перевізника про необхідність здійснення подання вагонів на під'їзну колію підприємства о 20:30 год. - 28.01.2016 року та повторно о 09:00 год. телефонограмою №98 (час закінчення затримки вагонів за актом ГУ-23 №475).
За таких обставин, вбачається неправомірність дій Позивача щодо нарахування збору за зберігання вантажу, оскільки публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" надало повідомлення про готовність прийняття спірних вагонів, а повторна затримка виникла з вини Позивача, та з причин невідомих для відповідача.
Апелянт вважає, що час затримки спірних 57 вагонів за актом №407 не перевищив 24 години безоплатного зберігання, з урахуванням готовності публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до забирання спірних вагонів на свою під'їзну колію, а тому вбачається відсутність належних правових та фактичних підстав для нарахування збору за зберігання вантажу за накопичувальною карткою(ф.ДУ-92) № 01029034 від 01.02.2016 року, а відтак і безпідставності позовних вимог до приватного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Документи надані Позивачем в обґрунтування позовних вимог, жодним чином не підтверджують наявності вини публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" у затримці спірних вагонів на під'їздах до станції призначення, більш того, з наданих документів вбачається, що у Перевізника була практична можливість для забезпечення подання спірних вагонів на під'їзну колію публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг".
Всі ці обставини на думку відповідача, є підставою для скасування рішення суду та відмови в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2016 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 14 листопада 2016 року.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між державним підприємством "Придніпровська залізниця" (залізниця, позивач), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", та публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг", (власник колії, відповідач) було укладено договір №ПР/М-12-1334/НЮдч від 16 листопада 2012року про експлуатацію залізничної під'їзної колії публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станції Кривий Ріг-Головний, Кривий Ріг, Батуринська, Новоблочна Придніпровської залізниці (договір).
Відповідно до пункту 21 цей договір укладається терміном на 5 років з 17 листопада 2012року по 16 листопада 2017року включно.
Пунктом 1 Договору згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів сторони узгодили експлуатацію під'їзної колії, яка належить Власнику, що примикає: до станції Кривий Ріг -Головний: у парній горловині через стрілку №54. Межею під'їзної колії є вихідний сигнал "Чс" станції Кривий Ріг-Головний; до станції Кривий Ріг: в непарній горловині через стрілку №49. Межею під'їзної колії є ізостик, який розташований на відстані 38 м від вістря стрілки №49 у напрямку стрілки №51; до станції Батуринська: у парній горловині через стрілку №4. Межею під'їзної колії є граничний стовпчик стрілочного переводу №4 станції Батуринська; до станції Новоблочна: стрілкою №11 до колії №3 станції. Межами є: зі сторони станції Новобункрена власника - вхідний сигнал "Нн", що знаходиться на 11 км ПК-6 перегону Новобункерна - Новоблочна; зі сторони станції Східно-Прийомовідправна власника - вхідний сигнал "Нв", що знаходиться на 10км перегону Східно-Прийомовіправна-Новоблочна. Під'їзна колія обслуговується локомотивами власника колії.
Пунктом 5 Договору сторони передбачили, що здавання вагонів на під'їзну колію здійснюється за інтервалами: - на станцію Східна-Прийомовідправна - 2,0 години; на станцію Промислова - 1,0 година; на станцію Новобункерна - 4,0 години.
За пунктом 16 Договору власник колії сплачує Залізниці плату за подачу, забирання вагонів - згідно з Тарифним керівництвом № 1 ( збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов”язані з ними послуги), за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками наведеними в Тарифному керівництві № 1( збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов”язані з ними послуги), інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для Власника колії - згідно з діючими нормативно-правовими актами.
Порядок нарахування збору за зберігання вантажу визначений Правилами зберігання вантажів. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми, збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується не залежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Ставки збору при нарахуванні збору за зберігання вантажу визначені в п.2 розділу III Тарифного керівництва № 1.
Власник колії відшкодовує залізниці витрати на утримання смуги відведення в розмірі 29550,00грн. за рік без ПДВ.
15 грудня 2015року між публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (Залізниця) та публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (власник колії) укладено додаткову угоду №6/7 до договору №ПР/М-12-1334/НЮдч від 16 листопада 2012року про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станції Кривий Ріг-Головний, Кривий Ріг, Батуринська, Новоблочна філії Придніпровської залізниці.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди, сторонами погоджено назву Договору викласти в наступній редакції: "Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станції Кривий Ріг-Головний, Кривий Ріг, Батуринська, Новоблочна філії "Придніпровська залізниця".
Звертаючись до відповідача із позовом про стягнення плати за зберігання вантажу у сумі 44 454 грн., позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору № ПР/М-12-1334/НЮдч від 16.11.2012 "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станції Кривий Ріг-Головний, Кривий Ріг, Батуринська, Новоблочна Придніпровської залізниці".
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач прийняв спірні вагони, які надійшли на його адресу, із запізненням, про що складено акт загальної форми №475 від 30.01.2016, у зв'язку з чим нарахована плата за зберігання вантажу з урахуванням податку на додану вартість у сумі 44 454,00грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України та статті 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Положеннями абзацу 1 статті 42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р., залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.
Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 січня 2016 року на адресу відповідача прибув збірний поїзд, у складі якого було 57 вагонів з коксом доменним, що перевозився під охороною залізниці, що підтверджується наступними залізничними накладними:
№51511301 вагони №66448762, №65288284, №67855205, №67899351, №67884049;
№51511277 вагони №60456605, №67676478, №67653535, №67704817, №67847004;
№51511343 вагони №67903807, №66937707, №62563648, №62568621, №66011743, №60515970;
№51511293 вагони №65298119, №67889550, №63589121, №67694562, №67889816;
№51511319 вагони №67674770, №67853945;
№51511327 вагони №67860734, №67679639, №60326014, №60287919, №66878737, №66696857;
№51511269 вагони №60391307, №65359986, №64272750;
№51484210 вагони №64466584, №66749482;
№51484236 вагони №67389718, №66722380, №65303588; №67396184, №67898270, №67361568, №65382988;
№51484228 вагони №65886103, №65752180, №67607507;
№51484244 вагони №67879247, №60260981, №67172981; №65886921, №66049784, №67868331, №65795122, №60397346, №65885477, №67874487, №67592873 (а.с.32-55 том 1).
Оператор залізниці Горбенко повідомила відповідача про надходження вантажу о 04:10 год. 28.01.2016 та про запланований час подавання вагонів на під'їзну колію під вивантаження о 04:20 год. 28.01.2016. Повідомлення прийняв вантажний диспетчер відповідача ОСОБА_3. Про передачу повідомлення зроблено відповідний запис у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження (форма ГУ-2), а.с. 28-31 том1.
Пунктом 5 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., передбачено стягнення з одержувача, який не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені ст. 46 Статуту залізниць, плати за зберігання вантажу, встановленої тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охоронавантажу.
Згідно п. 8 Правил зберігання вантажів, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) післязакінченнятермінубезоплатногозберіганнясплачуєтьсянезалежновідмісцязатримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Збір за зберігання вантажу розраховується за ставками пп. 2.1. п. 2 Розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуг (Тарифне керівництво №1), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009р.
Відповідно до абз. 3 п. 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
За приписами п. 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №113 від 25.02.1999р., у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Згідно п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
При цьому, акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Оскільки відповідачем повідомлено про неможливість вчасного забирання вагонів на свою під'їзну колію, позивачем було складено акт загальної форми №407 від 28.01.2016, у якому зазначено, що вагони затримані на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, час початку затримки вагонів - 28.01.2016 о 4:10год. Представник відповідача ОСОБА_3 від підпису в цьому акті відмовилася, про що складено акт загальної форми №5771 від 28.01.2016.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач прийняв спірні вагони із запізненням. Про закінчення затримки складено акт загальної форми №475 від 30.01.2016, у якому зазначено, що час закінчення затримки вагонів - 30.01.2016 о 9:00год. Відповідач також відмовився від підписання цього акту, про що складено акт загальної форми 5791 від 30.01.2016.
Про період затримки вагонів на станції призначення з вини вантажоодержувача та нарахування плати за зберігання вантажу складено акт загальної форми №4878 від 01.02.2016.
Згідно накопичувальної картки №01029034 від 01.02.2016, яка підписана відповідачем із запереченнями, плата за зберігання вантажу з урахуванням податку на додану вартість складає 44 454,00грн.
Підпунктом 4.1 пункту 4 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №875/5096 визначено, що подача та забирання вагонів на під'їзні колії виконується за повідомленнями або через установлені інтервали часу.
Як вбачається з матеріалів справи позивач у встановленому порядку повідомив відповідача про надходження вантажів на його адресу та час подавання вагонів з вантажем на залізничну під'їзну колію відповідача. Проте, відповідачем подані вагони не були вчасно забрані на свою під'їзну колію. Час затримки вагонів у встановленому порядку зафіксовано актами загальної форми, плата за зберігання вантажу, її розмір, визначено та зазначено в накопичувальній картці.
Перевіркою правильності розрахунку плати за охорону вантажу за час затримки вагонів на станції призначення порушень не виявлено, розмір плати за зберігання вантажу з урахуванням податку на додану вартість складає 44 454,00 грн.
Доказів сплати нарахованої позивачем плати за зберігання вантажу з урахуванням податку на додану вартість відповідачем не надано.
За викладеного апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що несвоєчасне забирання з колій станції Кривий Ріг одержувачем ПАТ "АрселорМітталКривийРіг", вантажу який прибув на його адресу є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажу та статей 46 ,47 Статуту залізниць України, де чітко зазначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо) та пункту 5 Договору № ПР/М-12-1334/НЮдч від 16 листопада 2012 року. В договорі про експлуатацію залізничної під»їзної колії, в Правилах перевезень вантажів і інших нормативних документах відсутня інформація про дозвіл перевищувати з будь-яких причин передбачений інтервал забирання вагонів, які надійшли на адресу одержувачу.
Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми. Однак жодних актів загальної форми для підтвердження вини залізниці у затримці спірних вагонів складено не було. Надані відповідачем копії витягу з журналу руху поїздів Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал КривийРіг", з журналу реєстрації телефонограм, повідомлень про подання вагонів під забирання не спростовують наведених позивачем обставин та не доводять відсутність в діях відповідача вини.
Інші доводи апеляційної скарги є неспроможними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
Таким чином, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно встановив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст. 103 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2016 року у справі № 904/6408/16- залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.11.2016року
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя М.О.Дармін
Суддя О.В.Чус