"11" жовтня 2016 р.Справа № 921/806/15-г/3
Господарський суд Тернопільської області
у складі головуючого судді Боровець Я.Я. , судді Стадник М.С. , судді Андрушків Г.З.
Розглянув справу
за первісним позовом: Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК", пр. Перемоги, 41, м. Київ, 03057
до відповідача: ОСОБА_1 Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області, вул. Петрушевича, буд. 5, м. Тернопіль, 46002
про cтягнення заборгованості в сумі 1 098 834,97 грн.
та за зустрічним позовом: ОСОБА_1 Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області, вул. Петрушевича, буд. 6, м. Тернопіль, 46002
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК", пр. Перемоги, 41, м. Київ, 03057
про припинення зобов'язання зарахуванням
За участю представників сторін від:
Позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_2 - представник (довіреність №616/03 від 03.10.2016р. ).
Відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_3 - представник (довіреність № 17/13-1343 від 09.09.2015 р.), ОСОБА_4 - представник (довіреність № 68 від 10.02.2016 р.)
Представникам сторін оголошено склад суду та роз'яснено їх права і обов'язки передбачені статтями 20, 22 ГПК України.
Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку статті 81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання сторін.
В судовому засіданні 11.10.2016 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть справи: Публічне акціонерне товариство "БРОКБІЗНЕСБАНК" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області про cтягнення заборгованості в сумі 1 098 834,97 грн.
Ухвалою суду від 12.08.2015 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 27.08.2015р., який на підставі статті 77 ГПК України відкладався на 10.09.2015р. з підстав, вкладених у відповідній ухвалі суду.
09.09.2015 р. ОСОБА_1 Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області подало зустрічний позов б/н від б/д (вх. №987 від 09.09.2015р.) про припинення зобов'язання зарахуванням, який ухвалою суду від 14.09.2015 р. прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.
У судовому засіданні 10.09.2015р. судом оголошено перерву до 05.10.2015р., про що зазначено у формулярі (протоколі) судового засідання.
На задоволення клопотання представника позивача за первісним позовом (вх. №21153 від 05.10.2015р.) про продовження строку розгляду справи, ухвалою суду від 05.10.2015 року строк розгляду спору у справі №921/806/15-г/3 в порядку частини 3 статті 69 ГПК України продовжено на 15 днів та у судовому засіданні 05.10.2015р. судом оголошено перерву до 19.10.2015р., про що зазначено у формулярі (протоколі) судового засідання.
Розгляд справи у відповідності до статті 77 ГПК України відкладено на 27.10.2015р. з підстав, вкладених у відповідній ухвалі суду.
27.10.2015р. згідно розпорядження голови господарського суду Тернопільської області, у відповідності до статті 46 ГПК України автоматизованою системою документообігу суду, враховуючи клопотання ОСОБА_1 Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області (вх. №22711 від 27.10.2015р.) про призначення колегіального розгляду справи №921/806/15-г/3 та в зв'язку зі складністю обставин даного спору, визначено колегію суддів у складі трьох суддів: головуючий суддя Боровець Я.Я., суддя Стадник М.С., суддя Гирила І.М.
Ухвалою суду від 27.10.2015р. прийнято справу № 921/806/15-г/3 до провадження колегією суддів та її розгляд призначено на 17.11.2015р., який на підставі статті 77 ГПК України відкладався на 03.12.2015р. та на 22.12.2015р. з підстав, вкладених у відповідних ухвалах суду.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Тернопільської області від 22.12.2015р., у зв'язку із необхідністю внесення змін до складу колегії суддів по розгляду справи №921/806/15-г/3, так як суддя Гирила І.М. перебувала у відпустці, відповідно до п. 2.3.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого визначено склад колегії: головуючий суддя Боровець Я.Я, суддя Стадник М.С. та суддя Хома С.О.
Згідно вимог статті 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду та у судових засіданнях оголошувались перерви, про що зазначено у формулярах (протоколах) судових засідань.
Ухвалами суду від 22.02.2016 року на задоволення клопотання ОСОБА_1 Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області (вх. №5568 від 19.02.2016р.) призначено судову експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково - дослідному інституту судових експертиз та на підставі статті 79 ГПК України зупинено провадження у справі № 921/806/15-г/3.
Також, на задоволення клопотання представника позивача за первісним позовом (вх. №5666 від 22.02.2016р.) про продовження строку розгляду справи, ухвалою суду від 22.02.2016 року строк розгляду спору у даній справі в порядку частини 3 статті 69 ГПК України продовжено на 15 днів.
Згідно супровідного листа Тернопільського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз №254/16-22 (вх. №10202) на адресу господарського суду Тернопільської області повернуто матеріали справи без виконання експертизи, у зв"язку з неоплатою за проведення судової експертизи.
Розпорядженням заступника керівника апарату господарського суду Тернопільської області від 15.06.2016р., у зв'язку із необхідністю внесення змін до складу колегії суддів по розгляду справи №921/806/15-г/3, так як суддя Стадник М.С. перебувала у відпустці, відповідно до п. 2.3.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого визначено склад колегії: головуючий суддя Боровець Я.Я, суддя Хома С.О. та суддя Андрушків Г.З.
Ухвалою суду від 15.06.2016р. прийнято справу № 921/806/15-г/3 до провадження колегією суддів та її розгляд призначено на 30.06.2016 р.
У відповідності до вимог статті 79 ГПК України, ухвалою суду від 30.06.2016р. поновлено провадження у справі № 921/806/15-г/3 та її розгляд призначено на 02.08.2016р.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Тернопільської області від 02.08.2016р., у зв'язку із необхідністю внесення змін до складу колегії суддів по розгляду справи № 921/806/15-г/3, так як суддя Хома С.О. перебуває у відпустці, відповідно до п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого визначено склад колегії: головуючий суддя Боровець Я.Я, суддя Стадник М.С. та суддя Андрушків Г.З.
Ухвалою суду від 02.08.2016 р. прийнято справу № 921/806/15-г/3 до провадження колегією суддів та її розгляд призначено на 16.08.2016 року.
16.08.2016 р. суд перейшов до розгляду справи по суті.
У відповідності до вимог статті 77 ГПК України, у судових засіданнях 16.08.2016 р. та 20.09.2016 р. судом оголошено перерву відповідно до 20.09.2016р. та до 11.10.2016р., про що зазначено у формулярах (протоколах) судових засідань.
На задоволення клопотання представників сторін (вх. №16567 від 20.09.2016р.) про продовження строку розгляду справи, ухвалою суду від 20.09.2016р. строк розгляду спору у справі № 921/806/15-г/3 в порядку частини 3 статті 69 ГПК України продовжено на 15 днів.
Представник позивача за первісним позовом в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, письмових поясненнях (вх. №3919 від 21.01.2016р., вх.№4670 від 05.02.2016р., вх.№5567 від 19.02.2016р.) та пояснень, наданих в судовому засіданні, посилається на невиконання Позичальником взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісій за договором про надання овердрафту, просив суд первісний позов задоволити повністю.
Також, через канцелярію суду подав документи, які витребовувались ухвалами суду (вх.№18797 від 27.08.2015р., вх.№19519 від 10.09.2015р., вх.№26598 від 22.12.2015р.) та додаткові докази (вх. №16568 від 20.09.2016р.).
Представник відповідача за первісним позовом в судових засіданнях щодо первісного позову заперечив, з підстав, викладених у зустрічному позові (вх. № 987 від 09.09.2015р.), з посиланням на проведення заліку зустрічних однорідних вимог. Стверджує, що Позичальник належним чином виконував договірні зобов'язання за кредитним договором. Після введення тимчасової адміністрації в ОСОБА_5 на рахунках ОСОБА_1 зберігалися належні йому кошти. У зв'язку з введенням тимчасової адміністрації та ліквідації ОСОБА_5, останній відмовив ОСОБА_1 у проведенні платежів. На думку Позичальника із ситуації , яка склалась у правовідносинах між ним та ОСОБА_5 слід застосувати правила статті 606 Цивільного кодексу України та припинити зобов'язання оскільки поєднуються в одній особі і зобов'язання боржника та кредитора, бо відповідач за первісним позовом є по відношенню до позивача за первісним позовом як боржником за кредитним договором так і кредитором за договорами обслуговування банківського рахунку. Відповідач за первісним позовом пояснив, що він скористався правом, визначеним статтею 601 ЦК України щодо звернення з вимогою про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання, яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, а саме листом № 17/1-2-857 від 19.06.2014р звернувся до ОСОБА_5 із заявою про зарахування однорідних вимог на суму 573 780,39 грн, проте дані вимоги не виконані, а тому вважає, що його зобов'язання за кредитним договором припиненні. Просив у задоволенні первісного позову відмовити.
Також, через канцелярію суду подав документи, які витребовувались ухвалою суду (вх.№19555 від 10.09.2015р.) та додаткові докази (вх.№16569 від 20.09.2016р.)
Представник позивача за зустрічним позовом в судових засіданнях зустрічні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві, додаткових письмових поясненнях (вх. №5667 від 22.02.2016р.) та пояснень, наданих в судовому засіданні, просив суд зустрічний позов задоволити повністю.
Представник відповідача за зустрічним позовом в судових засіданнях щодо зустрічного позову заперечив, з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх. № 21154 від 05.10.2015р.), з посиланням на положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", за якими передбачено особливий порядок задоволення вимог кредиторів згідно встановленої черговості та неприпустимість задоволення кредиторських вимог поза межами ліквідаційної процедури. Зокрема, у відповідності до частини 5 статті 36 цього Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється зарахування зустрічних однорідних вимог, просив у задоволенні зустрічного позову відмовити.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено:
За первісним позовом:
05 лютого 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" (надалі, ОСОБА_6/позивач) та ОСОБА_1 Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області (надалі, Позичальник/відповідач) укладено Договір про надання овердрафту № 1/ТР/14/Ю, відповідно до умов якого ОСОБА_6, в межах ліміту, на засадах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання надає позичальнику Кредит у формі овердрафту, в порядку та на умовах, встановлених цим ОСОБА_6, а Позичальник має право отримати кредит, а після отримання зобов'язується використати його за цільовим призначенням та повернути ОСОБА_5, сплатити проценти за користування кредитом, виконати інші зобов'язання за цим ОСОБА_6 (пункт 1.1 ОСОБА_6).
Овердрафт або Кредит - грошові кошти, що надаються ОСОБА_5 Позичальнику у вигляді кредиту на умовах цього ОСОБА_6 шляхом оплати платіжних документів Позичальника на суму, що перевищує кредитовий залишок, в межах ліміту овердрафту, з утворенням дебетового залишку.
Пунктами 1.2, 1.3 ОСОБА_6 сторони погодили, що овердрафт надається за поточним рахунком позичальника №26004104902003, відкритим позичальнику в АТ "Брокбізнесбанк", а надання овердрафту здійснюється шляхом оплати з поточного рахунку платіжних документів Позичальника на суму, яка перевищує кредитовий залишок на такому рахунку, але в межах ліміту овердрафту згідно з умовами цього ОСОБА_6.
Відповідно до пункту 1.4 ОСОБА_6 ліміт овердрафту встановлюється в розмірі 600 000,00 грн.
Строк користування (термін повернення) кредиту до 10 вересня 2014 року включно (п. 1.5 ОСОБА_6).
Згідно пункту 1.6 ОСОБА_6, процентна ставка за користування овердрафтом є фіксованою та становить 22 % річних.
Пункту 2.1 ОСОБА_6 встановлено, що кредитування Позичальника у формі овердрафту здійснюється ОСОБА_5 у межах ліміту та строку, встановлених згідно з цим договором, з максимальним періодом безперервного користування овердрафтом не більше ніж 90 календарних днів. Початком періоду безперервного користування овердрафтом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувала заборгованість Позичальника за овердрафтом. Датою закінчення періоду безперервного користування овердрафтом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксована відсутність заборгованості Позичальника за овердрафтом. У разі, якщо на 90 (дев'яностий) календарний день з дня початку періоду безперервного користування овердрафтом, або в день, визначений пунктом 1.5. цього ОСОБА_6, Позичальник не здійснить погашення заборгованості на поточному рахунку, заборгованість Позичальника на поточному рахунку вважається простроченою з робочого дня, наступного за датою закінчення періоду безперервного користування овердрафтом або за датою, визначеною пунктом 1.5. цього ОСОБА_6, і ОСОБА_6 здійснює нарахування процентів на суму овердрафту за фіксованою процентною ставкою 27% річних.
За обслуговування овердрафту Позичальник щомісяця сплачує ОСОБА_5 комісію у розмірі 0,08 процентів річних. Комісія за обслуговування овердрафту нараховується з дня встановлення ліміту овердрафту та в межах терміну, зазначеного у п.1.5 цього ОСОБА_6 на суму ліміту встановленого п.1.4 цього ОСОБА_6. Для розрахунку комісії використовується фактична кількість днів у місяці та році. Нарахування комісії за обслуговування овердрафту здійснюється щомісяця, при цьому комісія за обслуговування овердрафту нараховується за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день, включно, поточного місяця (п.2.5 ОСОБА_6).
Пунктом 2.6 ОСОБА_6, Позичальник зобов"язаний сплатити ОСОБА_5 проценти за користування кредитом, які розраховуються на основі процентної ставки, що вказана в п.1.6 цього ОСОБА_6.
Згідно із п. 2.7 ОСОБА_6, нарахування процентів за користування овердрафтом здійснюється щомісяця. При цьому, проценти нараховуються за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день поточного місяця, включно.
Відповідно до п. 2.8 ОСОБА_6 Позичальник сплачує проценти щомісяця до 7 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення. Проценти сплачуються на рахунок № 26071104902003 в АТ "Брокбізнесбанк".
У відповідності до пункту 3.1.5. ОСОБА_6 має право скористатися своїм правом договірного списання заборгованості за цим ОСОБА_6, а також неустойок, пені, штрафів, інших грошових зобов'язань, передбачених цим ОСОБА_6, з будь-яких рахунків позичальника, відкритих в АТ "Брокбізнесбанк" в національній валюті та іноземній валюті, яка відповідає валюті кредиту. При порушенні Позичальником термінів виконання будь-якого із своїх зобов'язань за цим ОСОБА_6, в тому числі при достроковому настанні строку виконання зобов'язання за цим ОСОБА_6, Позичальник доручає ОСОБА_5 (починаючи з дати прострочення виконання будь-якого з таких зобов'язань) здійснювати договірне списання коштів з рахунків Позичальника, визначених в абзаці першому цього пункту ОСОБА_6, в сумі фактичної заборгованості позичальника за ОСОБА_6. Договірне списання коштів, що належать Позичальнику, ОСОБА_5 оформлює відповідним меморіальним ордером. ОСОБА_5 є отримувачем коштів по вказаному договірному списанню.
Пунктом 4.2. ОСОБА_6 визначено, що Позичальник зобов'язується (крім інших зобов'язань передбачених законодавством і договором): здійснювати своєчасне повернення Овердрафту, сплачувати проценти, сплачувати інші грошові зобов'язання за цим ОСОБА_6.
Відповідно до пункту 6.1. ОСОБА_6 останній набуває чинності з дати його укладення та діє до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим ОСОБА_6.
Також, сторонами підписано додаток до ОСОБА_6 про надання овердрафту, яким визначили тарифи за послуги по наданню овердрафту.
Як свідчать матеріали справи позивач (за первісним позовом) виконав свої договірні зобов'язання належним чином, надавши відповідачу кредит у формі офердрафту, що підтверджується виписками по рахунку № 26004104902003, який відповідачем за первісним позовом отриманий та використаний на власні потреби.
Як стверджує позивач за первісним позовом, відповідач (позичальник) свої зобов'язання згідно ОСОБА_6 про надання овердрафту №1/ТР/14/Ю від 05.02.2014р. щодо погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії за користування кредитом в строки, обумовлені у ОСОБА_6 в повному обсязі не виконав, допустивши прострочення платежів, а саме:
- згідно виписки (тіло кредиту) сума 575 422,09 грн винесена 06.05.2014р. на прострочку кредиту та є неповернутою;
- згідно виписки (нараховані проценти) неповернутими числяться проценти за користування кредитними коштами за період з лютого місяця 2014 року по 07.03.2015 року в сумі 161 337,06 грн;
- згідно виписки (комісія) нараховано 3 840,00 грн несплаченої відповідачем комісії за період з лютого 2014 року по вересень 2014 року.
Внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем станом на день звернення з позовом до суду, а саме: 575 422,09 грн - заборгованість за кредитом; 161 337,06 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3 840,00 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, які просить стягнути з відповідача.
ОСОБА_5 відповідно до п.п. 5.1, 5.3 ОСОБА_6 нараховано Позичальнику пеню за порушення строків повернення кредиту за період з 06.05.2014 року по 07.03.2015 року в розмірі 124 811,41 грн., неустойку за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 08.03.2014 року по 07.03.2015 року в розмірі 20 578,28 грн, неустойку за порушення строків оплати комісії за період з 01.03.2014 року по 06.03.2015 року в розмірі 740,96 грн. та 9 400,00 грн. штрафу за порушення п.п. 4.2.3, 4.2.5, 4.2.7 ОСОБА_6, які просить стягнути з Позичальника.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано три відсотки річних в розмірі 16 734,71 грн та інфляційні втрати в розмірі 185 970,46 грн, які просить стягнути з відповідача.
За зустрічним позовом.
ОСОБА_1 Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області в зустрічній позовній заяві (вх. №987 від 09.09.2015р.) просить визнати припиненими зобов'язання за договором про надання овердрафту №1/ТР/14/Ю від 05.02.2014р., укладеного між сторонами у справі, шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог в сумі 573 780,39 грн., посилаючись на статтю 601 Цивільного кодексу України та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Стверджує, що будь-яких заборон на проведення зарахувань однорідних вимог між неплатоспроможним банком під час процедури його ліквідації з клієнтами (кредиторами) такого банку Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також будь-які інші норми чинного законодавства не містять. Також законодавством України не обмежено право розпорядження коштами на рахунках в неплатоспроможному банку, які надійшли на рахунки і зараховані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на ці рахунки клієнта неплатоспроможного банку під час процедур тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані статтею 601 Цивільного кодексу України та статтею 203 Господарського кодексу України та заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.06.2014р. № 17/1-2-857 на суму 573 780,39 грн, якою було повідомлено ОСОБА_6 про припинення зобов'язань за договором про надання овердрафту № 1/ТР/14/Ю від 05 лютого 2014 року на суму 573 780 грн 39 коп. шляхом зарахування таких зустрічних однорідних вимог. Водночас, відповідач за зустрічним позовом не здійснив перерахування коштів та не провів відповідного зарахування з посиланням на введення тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
Представник відповідача за зустрічним позовом проти зустрічного позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву (вх. 21154 від 05.10.2015р.), просить відмовити у задоволенні зустрічного позову.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:
За первісним позовом:
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.
У відповідності до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається зі змісту укладеного договору, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини за договором кредиту, відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок Позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Відповідно до вимог статті 345 Господарського кодексу України, у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Частиною 3 статті 346 Госсподарського кодексу України передбачено, що кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Як слідує із матеріалів справи, на виконання умов договору про надання овердрафту №1/ТР/14/Ю від 05.02.2014р. (відповідно до умов якого ОСОБА_6, в межах ліміту, на засадах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання надає позичальнику Кредит у формі овердрафту, в порядку та на умовах, встановлених цим ОСОБА_6, а Позичальник має право отримати кредит, а після отримання зобов'язується використати його за цільовим призначенням та повернути ОСОБА_5, сплатити проценти за користування кредитом, виконати інші зобов'язання за цим ОСОБА_6 (пункт 1.1 ОСОБА_6)) ОСОБА_6 надав Позичальнику кредит у формі офердрафту, що підтверджується виписками по рахунку №26004104902003, який останнім отриманий та використаний на власні потреби.
Овердрафт або Кредит - грошові кошти, що надаються ОСОБА_5 Позичальнику у вигляді кредиту на умовах цього ОСОБА_6 шляхом оплати платіжних документів Позичальника на суму, що перевищує кредитовий залишок, в межах ліміту овердрафту, з утворенням дебетового залишку.
Пунктами 1.2, 1.3 ОСОБА_6 сторони погодили, що овердрафт надається за поточним рахунком позичальника № 26004104902003, відкритим позичальнику в АТ "Брокбізнесбанк", а надання овердрафту здійснюється шляхом оплати з поточного рахунку платіжних документів Позичальника на суму, яка перевищує кредитовий залишок на такому рахунку, але в межах ліміту овердрафту згідно з умовами цього ОСОБА_6.
Відповідно до пункту 1.4 ОСОБА_6 ліміт овердрафту встановлюється в розмірі 600 000,00 грн.
Строк користування (термін повернення) кредиту до 10 вересня 2014 року включно (п.1.5 ОСОБА_6).
Згідно пункту 1.6 ОСОБА_6, процентна ставка за користування овердрафтом є фіксованою та становить 22 % річних.
Пунктом 2.1 ОСОБА_6 встановлено, що кредитування Позичальника у формі овердрафту здійснюється ОСОБА_5 у межах ліміту та строку, встановлених згідно з цим договором, з максимальним періодом безперервного користування овердрафтом не більше ніж 90 календарних днів. Початком періоду безперервного користування овердрафтом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувала заборгованість Позичальника за овердрафтом. Датою закінчення періоду безперервного користування овердрафтом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксована відсутність заборгованості Позичальника за овердрафтом. У разі, якщо на 90 (дев'яностий) календарний день з дня початку періоду безперервного користування овердрафтом, або в день, визначений пунктом 1.5. цього ОСОБА_6, Позичальник не здійснить погашення заборгованості на поточному рахунку, заборгованість Позичальника на поточному рахунку вважається простроченою з робочого дня, наступного за датою закінчення періоду безперервного користування овердрафтом або за датою, визначеною пунктом 1.5. цього ОСОБА_6, і ОСОБА_6 здійснює нарахування процентів на суму овердрафту за фіксованою процентною ставкою 27% річних.
За обслуговування овердрафту Позичальник щомісяця сплачує ОСОБА_5 комісію у розмірі 0,08 процентів річних. Комісія за обслуговування овердрафту нараховується з дня встановлення ліміту овердрафту та в межах терміну, зазначеного у п. 1.5 цього ОСОБА_6 на суму ліміту встановленого п. 1.4 цього ОСОБА_6. Для розрахунку комісії використовується фактична кількість днів у місяці та році. Нарахування комісії за обслуговування овердрафту здійснюється щомісяця, при цьому комісія за обслуговування овердрафту нараховується за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день, включно, поточного місяця (п.2.5 ОСОБА_6).
Пунктом 2.6 ОСОБА_6, Позичальник зобов"язаний сплатити ОСОБА_5 проценти за користування кредитом, які розраховуються на основі процентної ставки, що вказана в п.1.6 цього ОСОБА_6
Згідно із п. 2.7 ОСОБА_6, нарахування процентів за користування овердрафтом здійснюється щомісяця. При цьому, проценти нараховуються за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день поточного місяця, включно.
Відповідно до п. 2.8 ОСОБА_6 Позичальник сплачує проценти щомісяця до 7 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення. Проценти сплачуються на рахунок № 26071104902003 в АТ "Брокбізнесбанк".
Пунктом 4.2. ОСОБА_6 визначено, що Позичальник зобов'язується (крім інших зобов'язань передбачених законодавством і договором): здійснювати своєчасне повернення Овердрафту, сплачувати проценти, сплачувати інші грошові зобов'язання за цим ОСОБА_6.
Однак, як стверджує позивач за первісним позовом, відповідач свої зобов'язання згідно ОСОБА_6 щодо погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії за користування кредитом в строки, обумовлені у ОСОБА_6 в повному обсязі не виконав, допустивши прострочення платежів,в підтвердження чого до матеріалів справи додав розрахунками позовних вимог, виписки з рахунків, а саме: щодо 575 422,09 грн. заборгованості по кредиту, 161 337,06 грн. процентів за користування кредитними коштами та 3 840,00 грн комісії.
Факт отримання кредиту неоспорений Позичальником.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою погашення суми заборгованості Позичальником вчинялися певні дії.
17.03.2014 року відповідачем за первісним позовом повідомлено позивача за первісним позовом про те, що станом на 17.03.2014 року на розрахункових рахунках відповідача обліковується 495 004,28 грн., а тому просило перекинути всі доступні грошові кошти з усіх розрахункових рахунків на рахунок 26004104902003, де є діючий овердрафт, з метою належного виконання договірних зобов'язань - погашення суми овердрафту, процентів і комісії за умовами договору.
04.04.2014 року та 11.04.2014 року відповідачем за первісним позовом повторно надіслано листи-вимоги та платіжні доручення з проханням перекинути всі доступні грошові кошти з усіх розрахункових рахунків на рахунок 26004104902003, де є діючий овердрафт, з метою належного виконання відповідачем договірних зобов'язань - повного дострокового погашення суми овердрафту та відсотків.
Відповідач за первісним позовом претензією №17/1-2/712 від 23.05.2014 року звертався до позивача за первісним позовом з проханням зарахувати всі доступні кошти з розрахункових рахунків на рахунок №26004104902003 з метою належного виконання зобов'язань за договором про надання овердрафту №1/ТР/14/Ю.
26 травня 2014 року відповідачем за первісним позовом на адресу позивача за первісним позовом направлено платіжні доручення № 1481, № 1482, № 1483, № 1484, № 1485, № 1486, № 1487, № 1488, № 1489, № 1491 для виконання, однак дані платіжні документи повернуто без виконання на підставі п. 3 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та наказу № 248 від 03.03.2014 р. про заборону здійснення будь-яких видаткових банківських операцій, що підтверджується претензією ОСОБА_1 Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області № 17/1-2-712 від 23.05.2014 р.
В подальшому, відповідач за первісним позовом звернувся до позивача за первісним позовом із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог за № 17/1-2-857 від 19.06.2014 року, в якій повідомив банк про припинення шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за ОСОБА_6 про відкриття банківських рахунків та здійснення розрахунково-касового обслуговування № 104902 від 12.11.2012 року та ОСОБА_6 про надання овердрафту № 1/ТР/14/Ю від 05.02.2014 року на суму 573 780,39 грн.
Крім того, 20.06.2014 року відповідач за первісним позовом звернувся до позивача за первісним позовом із заявою про грошові вимоги за № 17/1-2-903 про задоволення його вимог в сумі 621 521,88 грн. шляхом включення їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів в порядку черговості.
Як вбачається із відповіді позивача за первісним позовом № 7804/021-02 від 16.07.2014 р. на заяву про зарахування зустрічних вимог на загальну суму 573 780,39 грн, останній повідомив відповідача за первісним позовом, що ОСОБА_6 не може прийняти запропоноване зарахування, оскільки це суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушує черговість задоволення вимог кредиторів ОСОБА_5.
Судом встановлено, що 12 листопада 2012 року між сторонами укладено договір № 104902 про відкриття банківського рахунку та здійснення розрахунково-касового обслуговування, за умовами якого відповідачу за первісним позовом відкрито у ОСОБА_5 рахунки.
З аналізу договірних відносин за договором про відкриття банківських рахунків та здійснення розрахунково-касового обслуговування слідує, що за своєю юридичною природою між сторонами укладено договір банківського рахунку, правовідносини за яким регулюються главою 72 Цивільного кодексу України.
Зокрема, за статтею 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. ОСОБА_5 має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. ОСОБА_5 не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
У відповідності до статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. ОСОБА_5 зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. ОСОБА_5 зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
Статтею 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
За таких обставин, між сторонами існували грошові зобов'язання, які за своїм предметом та характером можуть вважатися зустрічними зобов'язаннями.
Статтею 601 Цивільного кодексу України встановлено підставу припинення зобов'язання зарахуванням. Так, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Водночас, за статтею 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до пункту 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
В свою чергу, пунктом 4 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації банку зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом, не здійснюється.
Так, Постановою Правління Національного банку України № 107 від 28.02.2014 року Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 9 від 28.02.2014 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" з ринку шляхом запровадження тимчасово адміністрації строком на три місяці з 03.03.2014 року по 02.06.2014 року.
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 10.06.2014 року №339 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 11.06.2014 №45 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк" ОСОБА_7 на період з 11.06.2014 року до 10.06.2015р.
21.05.2015 р. виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 103 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ОСОБА_5 строком на один рік до 10.06.2016 року включно.
Таким чином, станом на день надходження до ОСОБА_5 заяви відповідача за первісним позовом про залік однорідних зустрічних вимог, позивач знаходився у стані тимчасової адміністрації і міг проводити залік зустрічних однорідних вимог (за певним названим вище обмеженням).
Разом з тим, суд зазначає, що відповідач за первісним позовом надаючи ОСОБА_5 платіжні доручення, фактично, виконав зобов'язання по поверненню суми кредиту в розмірі 575 422,09 грн. (станом на 23.05.2014 року на розрахункових рахунках відповідача за первісним позовом відкритих у позивача за первісним позовом обліковувалися кошти в сумі 613 056,33 грн.) у відповідності до умов договору про надання овердрафту, за яким моментом погашення кредиту вважається день зарахування грошових коштів на відповідні рахунки ОСОБА_5.
Як вбачається з розрахунку позовних вимог за первісним позовом станом на 23.05.2014 року за період з 28.02.2014 року по 30.05.2014 року відповідачу нараховано проценти за користування кредитом в сумі 41 728,08 грн. та комісію за обслуговування овердрафту в сумі 1 920,00 грн.
Однак, слід зазначити, що позивачем за первісним позовом нараховувались відповідачу за первісним позовом проценти на день операції 28.02.2014 року, 31.03.2014 року, 30.04.2014 року та 30.05.2014 року за ставкою 22% на суму 8 155,92 грн., 11 198,47 грн., 10 077,00 грн., 2 080,98 грн. відповідно та на день операції 30.05.2014 року за ставкою 27% на суму 10 215,71 грн. Таким чином, якщо б позивач за первісним позовом виконав платіжні доручення відповідача за первісним позовом, які надавались ОСОБА_5 23.05.2014 року, то відповідно у ОСОБА_5 не було б підстав нараховувати відповідачу проценти за ставкою 27%.
Таким чином, враховуючи, що станом на 23.05.2014 року на розрахункових рахунках відповідача за первісним позовом відкритих у позивача за первісним позовом обліковувалися кошти в сумі 613 056,33 грн., яких було достатньо для погашення суми овердрафту, процентів та комісії станом на час звернення відповідача за первісним позовом з вимогою зарахувати всі наявні кошти на розрахункових рахунках відкритих у позивача за первісним позовом з долученням платіжних доручень, то відповідно зобов'язання відповідача перед позивачем щодо овердрафту, процентів та комісії виконано повністю.
Таке, виконання також узгоджується з положеннями пунктів укладеного між сторонами договору про відкриття банківських рахунків та здійснення розрахунково-касового обслуговування, за яким сторонами погоджено процедуру договірного списання коштів, яка застосовується у випадку необхідності списання грошових коштів з рахунку відповідача на свої ж рахунки.
За таких обставин, суд вважає, що зобов'язання відповідачем були виконані не заліком зустрічних позовних вимог, а безпосередньою сплатою грошових коштів на рахунок № 26004104902003, який відкритий в рамках договору про надання кредиту, у зв'язку з чим станом на день звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за первісним позовом не існувала, що відповідає положенням статті 599 ЦК України, за якою зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а тому позовні вимоги в цій частині за первісним позовом є безпідставними та задоволенню не підлягають.
При цьому невиконання позивачем договірного списання грошових коштів з одного рахунку відповідача на інший судом розцінюється як зловживання ОСОБА_5 своїми правами, оскільки така відмова ним здійснена з посиланням на факт введення тимчасової адміністрації, хоча здійснення договірного списання не заборонене законом.
Так, у відповідно до пункту 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.
Тобто вказаною правовою нормою не заборонено проведення договірного списання грошових коштів з одного рахунку клієнта банку на інший у період існування тимчасової адміністрації банку.
Щодо первісних позовних вимог в частині стягнення пені, штрафу, то суд зазначає наступне.
Пунктами 5.1, 5.3 ОСОБА_6 про надання овердрафту сторони домовились, що за порушення строків погашення заборгованості за Овердрафтом та/або погашення заборгованості за Овердрафтом в день закінчення періоду безперервного користування Овердрафтом та/або порушення строків сплати процентів за користування Овердрафтом та/або комісії, ОСОБА_6 має право нарахувати Позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який здійснюється нарахування пені від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення. ОСОБА_5 має право нараховувати Позичальнику, а Позичальник, у разі нарахування ОСОБА_5 зобов"язаний сплатити штраф за порушення вимог цього ОСОБА_6, а саме за порушення п.4.2.3 штраф в розмірі 0,2% від суми Ліміту за кожний випадок, за порушення п.4.2.5 штраф у сумі 1000,00 грн за кожний випадок; за порушення п.4.2.7 штраф у 0,1 % відсотка від суми ліміту (але не менше 500,00 грн) за кожний випадок.
ОСОБА_5 відповідно до п. п. 5.1, 5.3 ОСОБА_6 нараховано Позичальнику пеню за порушення строків повернення кредиту у розмірі 124 811,41 грн, неустойку за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 20 578,28 грн, неустойку за порушення строків оплати комісій у розмірі 740,96 грн. та 9 400,00 грн штрафу за порушення п.п.4.2.3, 4.2.5, 4.2.7 ОСОБА_6.
В силу статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
З огляду на викладене, враховуючи, що договірні зобов'язання Позичальником виконані в добровільному порядку, а тому суд прийшов до висновку про безпідставне нарахування позивачем пені, штрафу, отже позовні вимоги в цій частині за первісним позовом задоволенню не підлягають.
Щодо первісних позовних вимог в частині стягненні 3% річних та інфляційних втрат, то суд зазначає наступне.
Так, згідно статті 625 ЦК України, позивачем нараховано три відсотки річних в розмірі 16 734,71 грн та інфляційні втрати в розмірі 185 970,46 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України вказано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
Як вже зазначалось вище, судом встановлено, що договірні зобов'язання Позичальником виконані, а тому суд прийшов до висновку про безпідставне нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат, отже позовні вимоги в цій частині за первісним позовом задоволенню не підлягають.
За зустрічним позовом.
ОСОБА_1 Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області в зустрічній позовній заяві (вх. №987 від 09.09.2015р.) просить визнати припиненими зобов'язання за договором про надання овердрафту №1/ТР/14/Ю від 05.02.2014р., укладеного між сторонами у справі, шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог в сумі 573 780,39 грн, посилаючись на статтю 601 Цивільного кодексу України та Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 Цивільного кодексу України).
Тобто, зобов'язання - це правовідношення між, як мінімум, двома сторонами, а поєднання двох сторін у одній особі є підставою для припинення зобов'язання.
У відповідності до пункту 3.1.5. ОСОБА_6 має право скористатися своїм правом договірного списання заборгованості за цим ОСОБА_6, а також неустойок, пені, штрафів, інших грошових зобов'язань, передбачених цим ОСОБА_6, з будь-яких рахунків позичальника, відкритих в АТ "Брокбізнесбанк" в національній валюті та іноземній валюті, яка відповідає валюті кредиту. При порушенні Позичальником термінів виконання будь-якого із своїх зобов'язань за цим ОСОБА_6, в тому числі при достроковому настанні строку виконання зобов'язання за цим ОСОБА_6, Позичальник доручає ОСОБА_5 (починаючи з дати прострочення виконання будь-якого з таких зобов'язань) здійснювати договірне списання коштів з рахунків Позичальника, визначених в абзаці першому цього пункту ОСОБА_6, в сумі фактичної заборгованості позичальника за ОСОБА_6. Договірне списання коштів, що належать Позичальнику, ОСОБА_5 оформлює відповідним меморіальним ордером. ОСОБА_5 є отримувачем коштів по вказаному договірному списанню.
Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 606 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.
Приписи даної статті встановлюють такий спосіб припинення цивільно-правового зобов'язання, що не залежить від волі сторін. Поєднання боржника і кредитора в одній особі має місце в разі, якщо до сторони, яка є боржником, переходить відповідно до будь-якої зазначеної підстави зобов'язання іншої особи, за яким ця особа є кредитором щодо боржника, і навпаки. Тобто, зникає (або виходить із двосторонніх зобов'язальних правовідносин) в силу об'єктивних обставин або певного правочину один із суб'єктів правовідношення. При цьому до особи, що залишилась, переходять всі правомочності щодо взаємних зобов'язань, у зв'язку з чим припиняється і власне правовідношення.
За таких обставин, суд вважає, що зобов'язання відповідачем були виконані не заліком зустрічних позовних вимог, а безпосередньою сплатою грошових коштів на рахунок № 26004104902003, який відкритий в рамках договору про надання кредиту, у зв'язку з чим станом на день звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за первісним позовом не існувала, що відповідає положенням статті 599 ЦК України, за якою зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а тому позовні вимоги в цій частині за первісним позовом є безпідставними та задоволенню не підлягають.
На підставі викладених обставин, заперечення відповідача відносно первісного позову щодо припинення зобов'язань шляхом заліку та заперечення позивача щодо неможливості здійснення заліку через наявність процедури тимчасової адміністрації та ліквідації банку до уваги судом не приймаються.
Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу вимог статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
З огляду на викладене, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов'язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні первісного позову слід відмовити та у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
Судовий збір, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача за первісним позовом та на позивача за зустрічним позовом.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1, 2, 4-3, 12, 32, 33, 34, 44, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (виготовлення та підписання повного тексту).
Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (виготовлення та підписання повного тексту), через місцевий господарський суд.
Повний текст рішення виготовлено та підписано "08" листопада 2016 року.
Головуючий суддя Боровець Я.Я.
Суддя Стадник М.С.
Суддя Андрушків Г.З.