"10" листопада 2016 р.Справа № 916/1910/16
Господарський суд Одеської області у складі:
головуючого судді Волкова Р.В.
судді - Гуляк Г.І. та судді Цісельського О.В.
при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
За позовом: Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси",
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 109098,26 грн. та розірвання договору від 31.01.2005 р. №23,
Представники:
Від позивача: Синенко А.Г. (за довіреністю);
Від відповідача: не з'явився.
встановив:
Позивач, Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просить:
- розірвати договір від 31.01.2005 № 23 укладений між сторонами;
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за оренду у сумі 75724,53 грн., 240,90 грн. -3% річних, 717,03 грн. пені;
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість заборгованість за спожиту електроенергію - 16331,82 грн., 3% річних в сумі 494,58 грн.,
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за комунальні послуги у сумі 6694,70 грн., 3% річних в сумі 602,52 грн., 6092,18 грн. пені.
В обґрунтування своїх вимог посилається на договір від 31.01.2005 № 23, на порушення відповідачем умов договору, а саме зобов'язань щодо сплати орендної оплати, використаних комунальних послуг, а також посилається на інші вказані у позовній заяві обставини.
Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень суду не представив, тому справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.
Між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) був підписаний договір оренди нежитлового приміщення № 23 від 31.01.2005р.
Відповідно до 1.1,9.1 договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення: ЦТП -46 загальною площею 84,5кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького 2а. Майно передається в оренду з метою використання - ремонт столярних виробів. Пунктом 9.1 договору встановлено, що він діє з 31.01.2005 р. до 30.11.2005р. Цим пунктом також передбачено, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про розірвання або зміну договору після закінчення строку його дії, він вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах.
З метою досудового врегулювання спору позивачем направлена на адресу відповідача претензія з додатками розрахунків заборгованості за період з січня 2011 по жовтень 2015, від 30.11.2015 р. № 02/01-01-786, яку відповідач залишив без відповіді.
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
П.1 ст.202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного Кодексу України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата перераховується Орендодавця щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, відносно суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладення договору оренди, яка становить 137,77 грн.
Відповідач свої зобов'язання щодо внесення орендної плати належним чином не виконав внаслідок чого склалась заборгованість з орендної плати у розмірі 75724,53грн. за період з 01.05.2012 по 01.06.2016.
Пунктом 3.3 договору сторони передбачили стягнення пені за неповну або несвоєчасну сплату у розмірі 0,5% суми заборгованості за кожен день прострочки.
Згідно ст. 549 ЦК України пенею є неустойка,що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Разом з цим, враховуючи ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З урахуванням вказаної норми Закону, позивачем нараховано 717,03грн. пені за період з 21.01.2016 по 01.06.2016. Вказаний розрахунок є арифметично вірним та ґрунтується на умовах договору та діючого законодавства.
Позивачем також нараховано 2440, 90грн. 3% річних за період з 01.05.2013 по 01.05.2016.
Підставою для нарахування є вимоги ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суд вважає обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 75724,53грн. заборгованість з орендної плати, 717,03грн. пені, 2440, 90грн. 3% річних.
Позивачем також заявлена вимога про розірвання договору.
Статтею 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Враховуючи доведеність обставин, з якими ст.782 Цивільного Кодексу України пов'язує можливість розірвання договору, суд вважає вимоги позивача в цій частині обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено до стягнення 16331,82грн. заборгованості за спожиту електроенергію, 494,58грн. 3% річних за прострочку сплати вказаної суми, 6694,70грн. заборгованості за комунальні послуги, 602,52грн. 3% річних за прострочку сплати вказаної суми, 6092,18грн. заборгованості за комунальні послуги з урахуванням пені (пункти 5-9 прохальної частини позовної заяви).
Суд вважає, що вказані вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Пунктом 3.5.1 договору встановлено, що орендар сплачує фактичні витрати за користування водою, каналізацією, газом, електроенергією, іншими комунальними послугами, а також за користування земельною ділянкою, для чого у місячний термін оформляє договір з відповідними службами.
Згідно пояснень представника позивача, такі договори відповідачем не укладені.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором. Разом з цим, текст договору не містить обов'язку відповідача щодо сплати позивачеві за спожиту електроенергію та комунальні послуги саме з визначених позивачем у позовній заяві підстав. Суд також приймає до уваги відсутність доказів понесення позивачем вказаних витрат.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, суд вважає що вимоги позивача про розірвання договору та стягнення 109098,26 грн. підлягають задоволенню лише в частині розірвання договору та стягнення 75724,53грн. заборгованість з орендної плати, 717,03грн. пені, 2440, 90грн. 3% річних.
Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального Кодексу України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 629, Цивільного Кодексу України, ст.ст.33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд,-
1. Позов Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" - задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65123, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська,1-Б, код 34674102) 75724/сімдесят пять тисяч сімсот двадцять чотири/ грн. 53 коп. заборгованість з орендної плати, 717/ сімсот сімнадцять/ грн. 03 коп. пені, 2440 /дві тисячі чотириста сорок/ грн. 90 коп. 3% річних., 2179/дві тисячі сто сімдесят дев'ять/ грн. 59 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Розірвати договір від 31.01.2005 р. № 23 укладений між Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська,1-Б, код 34674102) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (65123, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1).
4. В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 10.11.2016 року.
Повне рішення складено 15 листопада 2016 р.
Голдовуючий суддя Р.В. Волков
Суддя Г.І. Гуляк
Суддя О.В. Цісельський