Ухвала від 15.11.2016 по справі 915/1213/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

про повернення позовної заяви

15 листопада 2016 року Справа № 915/1213/16

м. Миколаїв

Суддя Фролов В.Д., розглянувши матеріали

за позовом: Керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області (55213, Миколаївська область, м.Первомайськ, вул. Карла Маркса, 18) в інтересах держави в особі Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області (55000, Миколаївська область, Кривоозерський район, смт. Криве озеро, вул. 1-го Травня, 15), код 37305256

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кривоозерський комбікормовий завод” (55104, Миколаївська область, смт. Криве озеро, вул. Куйбишева, 1), код 00686813

про: внесення змін до договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кривоозерський комбікормовий завод”.

Керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області просить суд:

- внести зміни до п.4 договору оренди земельної ділянки від 27.03.2006, укладеного між Кривоозерською селищною радою Кривоозерського району Миколаївської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кривоозерський комбікормовий завод”, який зареєстровано в Кривоозерському реєстраційному відділі 29.03.2006 за №040601700003, виклавши цей пункт в такій редакції: “Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4 413 195, 42 грн.”;

- внести зміни до п.7 договору оренди земельної ділянки від 27.03.2006, укладеного між Кривоозерською селищною радою Кривоозерського району Миколаївської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кривоозерський комбікормовий завод”, який зареєстровано в Кривоозерському реєстраційному відділі 29.03.2006 за №040601700003, виклавши цей пункт в такій редакції: “Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік становить 3 % від її нормативної грошової оцінки і складає 132 395, 86 грн., або в місяць - 11 032,99 грн.”.

Дана позовна заява не може бути прийнята, у зв'язку з таким.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір”, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Відповідно до ст. 90 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697-VII фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами та щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, в межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати. У п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснив, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи та надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку й розмірі.

При цьому, оскільки ст. 129 Конституції України як одну з засад судочинства визначає рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

За практикою Європейського суду з прав людини, принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993 р., серія A, №262, с. 25,§63). До того ж, принцип рівності сторін у процесі (у розумінні «справедливого балансу» між сторонами) вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище щодо другої сторони (див. Dombo BeheerB. V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993 р., серія A, № 274, с. 19,§33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996 р., Reports 1996-V,стор. 1567-68, §38).

Привілейована позиція обвинувача (прокурора) при розподілі судових витрат може викликати запитання у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд. Не дивлячись на те, що подібна перевага може бути виправдана міркуваннями охорони правопорядку, її «використання не допустимо, якщо це призводить до нерівноправного становища сторони в цивільному судочинстві стосовно прокурора» (див. Stankiewicz v. Poland, рішення від 06.04.2006 р., №46917/99).

Відповідно до п. 16 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету ОСОБА_1 Європи, державам-учасникам про роль публічних обвинувачень поза системою кримінальної юстиції (ухвалена Комітетом Міністрів19.09.2012 р. на 1151 засіданні заступників ОСОБА_1) права публічного обвинувачення на оскарження судового рішення або його перегляд іншим вищестоящим судом не повинно жодним чином різнитися від доступних для інших сторін провадження.

Пунктом 2.22 Постанови Пленуму ВГС України № 7 від 21.02.2013 р. зазначено, що якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі заява повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК України, а саме пунктом 4 частини першої статті 63.

Всупереч вищезазначеним вимогам, позивачем заявлено дві позовні вимоги, які не оплачені судовим збором як це передбачено ЗУ “Про судовий збір”, клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору не заявлено. Таким чином, у суду відсутні належні докази оплати позовної заяви судовим збором.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

При повторному зверненні до суд позивачу слід надати обґрунтований розрахунок стягуваної суми; надати докази, направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу; довідку Державного казначейства України про зарахування судового збору до державного бюджету.

Керуючись пп. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.

СуддяОСОБА_2

Попередній документ
62748744
Наступний документ
62748746
Інформація про рішення:
№ рішення: 62748745
№ справи: 915/1213/16
Дата рішення: 15.11.2016
Дата публікації: 17.11.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Миколаївської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Зміна договорів (правочинів); оренди; комунального та державного майна