79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.11.2016р. Справа № 914/2404/16
Господарський суд Львівської області у складі судд Петрашко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом
за позовом ОСОБА_2
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Бродирембуд"
за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4
про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників товариства, що оформлене протоколом №02/12 від 02.03.2012р.
за участю у справі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5
до Відкритого акціонерного товариства "Бродирембуд"
про визнання недійсним пункту 4 рішення позачергових загальних зборів учасників товариства, що оформлене протоколом №02/12 від 02.03.2012р.
За участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_6
від відповідача Дулюк Н.В.
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_8
від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_9
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".
Суть спору: Позов заявлено ОСОБА_2 до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Бродирембуд" за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників товариства, що оформлене протоколом №02/12 від 02.03.2012р.
Крім того, на розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 до відповідача-1 Відкритого акціонерного товариства "Бродирембуд", до відповідача-2 ОСОБА_4, до відповідача-3 ОСОБА_2 про визнання недійсним пункту 4 рішення позачергових загальних зборів акціонерів товариства, що оформлене протоколом №02/12 від 02.03.2012р. у справі №914/2404/16.
Ухвалою суду від 31.10.2016р., керуючись ст.ст.26, 64, 65, 86 ГПК України прийнято заяву третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору до спільного розгляду із позовом у справі №914/2404/16. Також вказаною ухвалою суду виключено ОСОБА_4 та ОСОБА_2 із числа відповідачів за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі №914/2404/16.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.
Відповідачем 01.11.2016р. подано відзив (вх.№43379/16) на позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5, в якому ВАТ "Бродирембуд" проти позову ОСОБА_5 заперечує.
01.11.2016р. третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 подано заперечення (вх.№43335/16) на позовну заяву, клопотання (вх.43333/16) про зобов'язання представника позивача надати для огляду в судовому засіданні оригінали документів, та заяву (вх.№43334/16) про застосування строків позовної давності.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову ОСОБА_2 заперечив.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача проти позову ОСОБА_2 заперечив з підстав, викладених у запереченні (вх.№43335/16) на позовну заяву.
Представником третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору подано пояснення (вх.№44368/16) до позовної заяви ОСОБА_5, заяву (вх.№44369/16) про відновлення пропущеного процесуального строку та заяву (вх.№4437/16) про застосування строків позовної давності до позову ОСОБА_2
Розглянувши клопотання (вх.43333/16) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про зобов'язання представника позивача надати для огляду в судовому засіданні оригінали документів, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні, оскільки у клопотанні не наведено підстав необхідності огляду ним таких документів, обгрунтування відсутності у третьої особи таких документів, доказів не існування таких документів і яких конкретно документів, враховуючи ту обставину, що вказані документи підтверджуються іншими доказами, що містять у матеріалах справи, і зокрема підтверджуються рішеннями судів тощо.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін та третіх осіб, суд -
встановив
ОСОБА_2 є акціонером ВАТ «Бродирембуд». В грудні 2011 року акціонером ВАТ «Бродирембуд» ОСОБА_11 було відчужено належні йому акції ВАТ «Бродирембуд» у кількості 697 394 штук на користь ОСОБА_4, якому належало 70 523 акцій, тобто 6,02%.
Вказане відчуження акцій відбулось на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів та договору комісії на продаж цінних паперів від 02 грудня 2011 року.
Після набуття на підставі вказаних договорів акцій ВАТ «Бродирембуд» у кількості 697 394 штуки, тобто 59,551%, ОСОБА_4 належало в сукупності 767 917 акцій, тобто 65,5733%. Статутний капітал ВАТ «Бродирембуд» відповідно до статуту Товариства становить 1 171 081 штук простих іменних акцій (п.4.1. Статуту).
27 січня 2012 року проводились позачергові загальні збори акціонерів ВАТ «Бродирембуд», скликані за вимогою акціонера ОСОБА_4, що володів більш ніж 10% акцій, їх рішення оформлені протоколом № 01/12. Головою зборів обрано ОСОБА_12 та секретарем Кравчук Оксану Петрівну. На даних зборах прийнято рішення про припинення ВАТ «Бродирембуд» шляхом перетворення у Товариство з додатковою відповідальністю та призначено комісію з припинення ВАТ «Бродирембуд» у складі трьох осіб та ін.
Рішенням господарського суду Львівської області від 12.03.2013р. у справі № 5015/1174/12, яке набрало законної сили, визнано недійсним рішення позачергових загальних від 27 січня 2012 року, оформлені протоколом № 01/12, у якому, зокрема встановлені вищенаведені обставини.
02 березня 2012 року були проведені позачергові загальні збори акціонерів ВАТ «Бродирембуд», скликані за рішенням комісії з припинення ВАТ «Бродирембуд», яка призначена згідно рішення загальних зборів від 27 січня 2012 року. На вказаних позачергових загальних зборах акціонерів 02.03.2012р. прийнято наступні рішення (згідно порядку денного), результати яких оформлено протоколом № 02/12 від 02 березня 2013 року:
1. Про обрання голови та секретаря зборів.
2. Про обрання лічильної комісії.
3. Про затвердження регламенту роботи загальних зборів.
4. Про затвердження звітів про результати фінансово-господарської діяльності Товариства за 2011 рік.
5. Затвердження річного звіту Товариства за 2011 рік.
6. Розподіл прибутку і збитків Товариства за 2011 рік.
7. Затвердження ринкової вартості акцій Товариства.
8. Про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятись Товариством.
Для участі у вказаних зборах зареєструвались акціонери, що володіли 789 902 акціями (67,45% акцій ВАТ «Бродирембуд»).
Із 789 902 акцій (67,45% акцій ВАТ «Бродирембуд»), що належали акціонерам, які зареєструвались для участі в позачергових зборах 02 березня 2012 року, 767 917 (65,5733% акцій ВАТ «Бродирембуд») належали ОСОБА_4, з яких 697 394 акцій (59,551% акцій ВАТ «Бродирембуд») набуті ним в грудні 2011 року.
Однак, позивач стверджує, що 02 грудня 2011 року ОСОБА_4 набув акції у кількості 697 394 штук неправомірно.
Так, рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 06 вересня 2012 року визнано недійсними договір комісії на продаж цінних паперів №Б-111202-01 від 02.12.2011р., укладений між ТзОВ "Підприємство "Росан-цінні папери" та ОСОБА_11 та договір купівлі-продажу акцій ВАТ "Бродирембуд" від 02.12.2011р., укладений між ТзОВ "Підприємство "Росан-цінні папери" та ОСОБА_4. Вказане рішення суду набрало законної сили.
Слід зазначити, що на підставі вищенаведених договорів ОСОБА_4 придбав 697 394 акцій ВАТ "Бродирембуд", які належали ОСОБА_13.
Отже позивач стверджує, що у зв'язку із тим, що рішенням Шевченківського районного суду міста Львова визнано недійсними договори, на підставі яких ОСОБА_4 став власником цінних паперів, відтак станом на момент скликання та проведення позачергових зборів акціонерів 02 березня 2012 року акціонеру ОСОБА_4 акції у кількості 697 394 штук, що становить 59,551% статутного фонду Товариства, на праві власності не належали, і у власності останнього перебували лише 70 523 штук (6,022%) акцій ВАТ "Бродирембуд".
Разом з цим позивач стверджує, що на визначення кворуму позачергових зборів акціонерів ВАТ "Бродирембуд" вплинули недійсні голоси акціонера ОСОБА_4, що посвідчувалися 697 394 акціями (59,551%). Останнє, у свою чергу, свідчить про відсутність кворуму на цих зборах. Відтак, рішення зборів акціонерів, прийняті за відсутності кворуму та всупереч Закону України "Про акціонерні товариства", є недійсними.
За вказаних обставин, як зазначає позивач, рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Бродирембуд» від 02.03.2012р., що оформлене протоколом № 02/12, не можуть вважатись дійсними, оскільки: збори скликано за рішенням неправомірно обраної зборами 27.01.2012р. комісії з припинення Товариства; питання порядку денного визначено тією ж неправомірною комісією з припинення; позачергові загальні збори відбулись за відсутності кворуму; рішення на зборах прийняті голосами акціонера ОСОБА_4, який не мав на них права та не був акціонером товариства.
З врахуванням викладеного позивач просить визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Бродирембуд» від 02 березня 2012р., що оформлені протоколом №02/12 від 02 березня 2012р.
Крім того на розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 до відповідача-1 Відкритого акціонерного товариства "Бродирембуд", до відповідача-2 ОСОБА_4, до відповідача-3 ОСОБА_2 про визнання недійсним пункту 4 рішення позачергових загальних зборів акціонерів товариства, що оформлене протоколом №02/12 від 02.03.2012р. у справі №914/2404/16.
Ухвалою суду від 31.10.2016р., керуючись ст.ст.26, 64, 65, 86 ГПК України прийнято заяву третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору до спільного розгляду із позовом у справі №914/2404/16. Також вказаною ухвалою суду виключено ОСОБА_4 та ОСОБА_2 із числа відповідачів за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі №914/2404/16.
Щодо поданої позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 судом встановлено наступне.
ОСОБА_5 є акціонером ВАТ «Бродирембуд». Загальна кількість простих іменних акцій ВАТ «Бродирембуд», що належить ОСОБА_5 становить 15 672 штук (голосів).
В поданій позовній заяві ОСОБА_5 просить визнати недійсним та скасувати п.4 рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Бродирембуд», які затверджені протоколом №02/12 від 02 березня 2012р. «Про затвердження звітів про результати фінансово-господарської діяльності Товариства за 2011 рік».
Як вбачається з протоколу №02/12 від 02 березня 2012р. доповідачем з даного питання була ОСОБА_14, яка повідомила, що підприємство протягом 2011 року отримало дохід від надання приміщення в оренду 75 000,00 грн., інші операційні доходи склали - 10 000,00 грн.
Як стверджує ОСОБА_5, доповідачем Гуляр Іриною Романівною, яка є бухгалтером ВАТ «Бродирембуд», було приховано від акціонерів ВАТ «Бродирембуд» факт, що підприємство отримало більші доходи у 2011р., посилаючись при цьому на те, що у 2011 році підприємством ВАТ «Бродирембуд» було відчужено один із майнових комплексів ВАТ «Бродирембуд».
Зокрема, як зазначає ОСОБА_5, 12 квітня 2011 року між ВАТ «Бродирембуд» в особі директора ОСОБА_15 та фізичною особою ОСОБА_16 було укладено попередній договір купівлі-продажу столярного цеху інв. №92, яке знаходиться за адресою м.Броди, вул.Чупринки, 17. За наслідками укладеного договору ВАТ «Бродирембуд» отримало кошти в розмірі: 20 травня 2011р. - 15 000,00 грн. та 12 квітня 2011 р. - 46 410,00 грн.
На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_5 посилається на прибуткові касові ордери ВАТ «Бродирембуд». Таким чином, на думку ОСОБА_5 мало місце приховання факту отримання у 2011 році доходів на суму 61 410,00 грн., а отже це в подальшому вплинуло на неотримання ОСОБА_5 як акціонером ВАТ «Бродирембуд» дивідендів. Також ОСОБА_5 у поданій позовній заяві зазначає, що попередній договір купівлі - продажу приміщення було вчинено на 200 000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд дійшов висновку, що у позов ОСОБА_2 слід задоволити повністю, а у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 слід відмовити з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства (ст. 4 Закону України «Про акціонерні товариства»).
Згідно ч.1 ст. 34 Закону України «Про акціонерні товариства» у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть бути присутні представник аудитора товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу.
27 січня 2012 року проводились позачергові загальні збори акціонерів ВАТ «Бродирембуд», скликані за вимогою акціонера ОСОБА_4, що володів більш ніж 10% акцій, їх рішення оформлені протоколом № 01/12. На даних зборах прийнято рішення про припинення ВАТ «Бродирембуд» шляхом перетворення у Товариство з додатковою відповідальністю та обрано комісію з припинення ВАТ «Бродирембуд» у складі трьох осіб.
Рішенням господарського суду Львівської області від 12.03.2013р. у справі № 5015/1174/12, яке набрало законної сили, визнано недійсним рішення позачергових загальних від 27 січня 2012 року, оформлені протоколом № 01/12.
02 березня 2012 року було проведено позачергові загальні збори акціонерів ВАТ «Бродирембуд», скликані за рішенням комісії з припинення ВАТ «Бродирембуд». На вказаних позачергових загальних зборах акціонерів прийнято наступні рішення (згідно порядку денного), результати яких оформлено протоколом № 02/12 від 02 березня 2013 року:
1. Про обрання голови та секретаря зборів.
2. Про обрання лічильної комісії.
3. Про затвердження регламенту роботи загальних зборів.
4. Про затвердження звітів про результати фінансово-господарської діяльності Товариства за 2011 рік.
5. Затвердження річного звіту Товариства за 2011 рік.
6. Розподіл прибутку і збитків Товариства за 2011 рік.
7. Затвердження ринкової вартості акцій Товариства.
8. Про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятись Товариством.
Із 789 902 акцій (67,45% акцій ВАТ «Бродирембуд»), що належали акціонерам, які зареєструвались для участі в позачергових зборах 02 березня 2012 року, 767 917 (65,5733% акцій ВАТ «Бродирембуд») належали ОСОБА_4, з яких 697 394 акцій (59,551% від загальної кількості акцій ВАТ «Бродирембуд») набуті ним в грудні 2011 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 06 вересня 2012 року визнано недійсними договір комісії на продаж цінних паперів №Б-111202-01 від 02.12.2011р., укладений між ТзОВ "Підприємство "Росан-цінні папери" та ОСОБА_11 та договір купівлі-продажу акцій ВАТ "Бродирембуд" від 02.12.2011р., укладений між ТзОВ "Підприємство "Росан-цінні папери" та ОСОБА_4. Вказане рішення суду набрало законної сили.
Слід зазначити, що на підставі вищенаведених договорів ОСОБА_4 придбав 697 394 акцій ВАТ "Бродирембуд", як належали ОСОБА_13.
Відповідно до ч. 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно ч.1 ст.216 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Таким чином, у зв'язку з тим, що рішенням Шевченківського районного суду міста Львова визнано недійсними договори, на підставі яких ОСОБА_4 став власником цінних паперів, то станом на момент скликання та проведення позачергових зборів акціонерів 02 березня 2012 року акціонеру ОСОБА_4 акції у кількості 697 394 штуки, що становить 59,551% статутного фонду Товариства, на праві власності не належали.
Згідно ч.2 ст.41 Закону України «Про акціонерні товариства», у редакції на час скликання та проведення загальних зборів, загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій.
Відповідно до п.18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2008р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);
- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).
При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Отже враховуючи викладене, рішення позачергових загальних зборів від 02.03.2012р. прийняті за відсутності кворуму, оскільки ОСОБА_4 не належали акції у кількості 697 394 штуки, що становить 59,551% статутного фонду Товариства, беручи до уваги те, що для участі у позачергових загальних зборах зареєструвались акціонери, які володіли у сукупності 67,45% акцій ВАТ «Бродирембуд».
Зокрема, з аналогічних підстав рішенням господарського суду Львівської області від 12.03.2013р. у справі № 5015/1174/12, яке набрало законної сили, визнано недійсним рішення позачергових загальних від 27 січня 2012 року, оформлені протоколом № 01/12, згідно яких прийнято рішення про припинення ВАТ «Бродирембуд» шляхом перетворення у Товариство з додатковою відповідальністю та обрано комісію з припинення ВАТ «Бродирембуд» на підставі рішення якої скликано позачергові загальні збори на 02 березня 2012р. рішення яких оскаржуються у даній справі.
Відтак, суд погоджується з доводами позивача, що збори на 02 березня 2012р. скликано за рішенням нелегітимної комісії з припинення товариства, і позачергові загальні збори відбулись за відсутності кворуму, а рішення на зборах прийняті голосами акціонера ОСОБА_4 який не був акціонером товариства.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовна вимога ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів учасників товариства, що оформлені протоколом №02/12 від 02.03.2012р. є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Крім того, розглянувши заяву (т..№43334/16) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про застосування строків позовної давності, суд дійшов висновку відмовити у її задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно із ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.
Відповідно до ч.4 ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
Слід зазначити, що позовна давність не є інститутом процесуального права, право сторін на подання такої заяви передбачено Цивільним кодексом України, а не Господарським процесуальним кодексом України.
Разом з тим, відповідно до п.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертої статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.
З огляду на викладене, позовна давність про сплив якої заявила третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 у справі за позовом ОСОБА_2 застосуванню не підлягає.
Щодо позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства "Бродирембуд" про визнання недійсним пункту 4 рішення позачергових загальних зборів учасників товариства, що оформлене протоколом №02/12 від 02.03.2012р. «Про затвердження звітів про результати фінансово-господарської діяльності товариства на 2011 рік» суд зазначає наступне.
Як зазначалось вище, ОСОБА_5 стверджує, що 12 квітня 2011 року між ВАТ «Бродирембуд» та фізичною особою ОСОБА_16 було укладено попередній договір купівлі-продажу столярного цеху інв. №92, яке знаходиться за адресою м.Броди, вул.Чупринки, 17, і за наслідками укладеного договору, за твердженням ОСОБА_5, ВАТ «Бродирембуд» отримало кошти в розмірі: 20 травня 2011р. - 15 000,00 грн. та 12 квітня 2011 р. - 46 410,00 грн.
При цьому, ОСОБА_5 стверджує. що мало місце приховання факту отримання у 2011 році доходів на суму 61 410,00 грн., а отже це в подальшому вплинуло і на неотримання нею як акціонером ВАТ «Бродирембуд» дивідендів. Також, ОСОБА_5 у поданій позовній заяві зазначає, що попередній договір купівлі - продажу приміщення було вчинено на 200 000,00 грн.
Слід зазначити, що доказів виплати дивідендів акціонерам ВАТ «Бродирембуд» матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Доказів укладення основного договору купівлі-продажу столярного цеху інв. №92 матеріали справи теж не містять, відтак з приписів ст. 635 ЦК України можна дійти висновку, що попередній договір є припиненим.
Частиною 1 ст.655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.5 ст. 656 ЦК України особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Згідно із ч.1 ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ст. 182 ЦК України).
Згідно ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
В матеріалах справи відсутні докази, що попередній договір купівлі-продажу столярного цеху від 12 квітня 2011 року, укладений між ВАТ «Бродирембуд» та фізичною особою ОСОБА_16 був нотаріально посвідчений.
Частиною 2 ст.215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Згідно ч. 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Таким чином, попередній договір купівлі-продажу столярного цеху від 12 квітня 2011 року, укладений між ВАТ «Бродирембуд» та фізичною особою ОСОБА_16 не породжує жодних правових наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Крім цього, прибуткові касові ордери, на які посилається ОСОБА_5 не підтверджують її доводів про перерахування коштів саме на підставі попереднього договору купівлі-продажу столярного цеху від 02 квітня 2011 року.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_5 як акціонера до товариства з вимогою провести розслідування стосовно приховування ОСОБА_14 від акціонерів товариства факту отримання товариством більших доходів, ніж ті, що зазначені у звіті про результати фінансово - господарської діяльності товариства за 2011р., і що за результатами такого розслідування було встановлено такий факт, внаслідок чого ОСОБА_14 була притягнута до відповідальності тощо, а відтак суд вважає, що підстави позову є надуманими та таким, що не підтверджені доказами які містяться у матеріалах справи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що третьої особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_5 не доведено обставин на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, а отже у задоволенні її позову про визнання недійсним пункту 4 рішення позачергових загальних зборів учасників товариства, що оформлене протоколом №02/12 від 02.03.2012р. слід відмовити.
Водночас, на думку суду, позов ОСОБА_5 заявлено з метою звернення з заявою про застосування строків позовної давності у даній справі до позовних вимог ОСОБА_2
Так, як зазначалось вище, представником третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору було подано заяву (вх.№4437/16) про застосування строків позовної давності до позову ОСОБА_2
Відповідно до ч.3 ст. 26 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
Однак, згідно п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Як вбачається з матеріалів справи, третьою особою ОСОБА_5 не доведено порушення її права або охоронюваного законом інтересу відповідачем, тим більше з підстав заявлених у позовній заяві ОСОБА_2 до ВАТ «Бродирембуд», а отже позовна давність у даному спорі застосуванню не підлягає.
Таким чином суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви (вх.№4437/16) про застосування строків позовної давності до позову ОСОБА_2
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Витрати по сплаті судового збору за позовом ОСОБА_2 підтверджуються квитанцією №16367312 від 19.09.2016р. на суму 1 378,00 грн., які відповідно до ст.49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача, оскільки вказаний позов слід задоволити повністю.
Витрати по сплаті судового збору за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 підтверджуються квитанцією №16425629-1 від 24.10.2016р. на суму 1 378,00 грн., які відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на ОСОБА_5, оскільки у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов Шиколенко Вікторії Вікторівни задоволити повністю.
2. Визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Бродирембуд» від 02 березня 2012р., що оформлені протоколом №02/12 від 02 березня 2012р.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Бродирембуд" (80600, Львівська обл., Бродівський район, м.Броди, вул. Чупринки, буд.17, код ЄДРПОУ № 03331246) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) 1 378,00 грн. судового збору.
4. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства "Бродирембуд" про визнання недійсним пункту 4 рішення позачергових загальних зборів учасників товариства, що оформлене протоколом №02/12 від 02.03.2012р. - відмовити.
5. Наказ видати після набрання судовим рішення законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Повний текст рішення
виготовлено 14.11.2016р.
Суддя Петрашко М.М.