ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
16.11.2016
Справа № 910/20835/16
Суддя Пукшин Л.Г., розглянувши
позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України
до Міністерства оборони України
про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування 22 572,36 грн.
Позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України від 21.10.2016 б/н підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності.
Натомість, суд зазначає, що позивачем у позовній заяві не вірно зазначено ідентифікаційний код відповідача, зазначивши при цьому свій, що є порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України та тягне за собою наслідки, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Частиною 2 п. 5 ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов.
Недодержання вимог ст.ст. 54, 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК (п. 3.5 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Дослідивши додані до позовної заяви документи, суд зазначає, що заявником не надано доказів, що підтверджують викладені у позовній заяві обставини, зокрема, щодо приналежності автомобіля ГАЗ державний реєстраційний номер 0456Н6 саме Міністерству оборони України.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а отже для забезпечення правильного та своєчасного вирішення господарського спору, при поданні позовної заяви до суду, сторони мають подавати всі докази, що необхідні для повного всебічного та об'єктивного розгляду справи.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявником не подано доказів, які входять в предмет доказування, що, в свою чергу, унеможливлює здійснення судом дій по підготовці справи до розгляду передбачених ст. 65 ГПК України.
При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Крім цього, відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р. (надалі - Інструкція), визначено поняття платіжного доручення та встановлено, що це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
Платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією.
Розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів за цими формами заповнюються згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції та відповідних її глав (п. 2.1. Інструкції).
Згідно додатку 2 та 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.
Однак, в поданому заявником платіжному дорученні № 44485 від 04.08.2016 відсутні відбиток печатки платника та підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які уповноважені розпоряджатися рахунком, як того вимагають положення Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
Таким чином, належних доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку заявником не подано.
Аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Вищого господарського суду України від 14.03.2012 у справі № 5010/2296/2011-12/51-3/118.
Згідно п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Керуючись п.п.2,3,4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Звернути увагу позивача, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя Пукшин Л.Г.