61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua
14 листопада 2016 року Справа № 913/54/16
Провадження №17/913/54/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ,
до Головного територіального управління юстиції у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області,
про стягнення 30298,97 грн.
Суддя Фонова О.С.
У засіданні брали участь:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - представник не прибув;
від заявника - представник не прибув.
Предметом судового розгляду є заява Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, від 31.10.2016 № 15-12/4919 про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 15.03.2016 у справі № 913/54/16.
Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд
Рішенням господарського суду Луганської області від 15.03.2016 у справі №913/54/16 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до Головного територіального управління юстиції у Луганській області про стягнення 30298,97 грн. задоволено повністю.
Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Луганській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» борг за активну електроенергію у сумі 20951,62 грн. на п/рахунок зі спеціальним режимом використання № 260313279060 у філії ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, 3% річних у розмірі 649,46 грн., інфляційні нарахування у сумі 6326,09 грн., пеню у сумі 2371,80 грн. та судовий збір у сумі 1147,70 грн. на п/рахунок № 26006304703374 у філії ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665.
01.04.2016 на виконання вказаного рішення було видано накази.
04.11.2016 від Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області надійшла заява від 31.10.2016 № 15-12/4919, якою просить відстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 15.03.2016 у справі № 913/54/16, яке набрало законної сили 01.04.2016, відповідно до наказу суду від 01.04.2016 до прийняття компетентними органами відповідних рішень.
Вказана заява мотивована тим, що постановою Кабінету Міністрів України №447 від 06.07.2016 «Питання проведення розрахунків за спожиту електричну енергію з постачальником електричної енергії Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»» (далі - постанова №447) врегульоване питання оплати за активну електроенергію, зокрема встановлено, що під час проведення розрахунків за спожиту електроенергію з ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» бюджетні кошти перераховуються через відкритий товариством не бюджетний рахунок.
Місцезнаходженням стягувача ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» згідно наказу суду від 01.04.2016 та відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприєців та громадських формувань зазначено: м. Луганськ, яке віднесено до території на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р.
У Державній казначейській службі України перебуває лист Служби безпеки України (з грифом «Для службового користування») від 30.12.2015 №8/1/2-18620 заборонено здійснення платежів на територію не підконтрольну українській владі та зупинено проведення платежів на користь ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», який станом на сьогодні не відкликано.
Заявник також звертає увагу, що в Державній казначейській службі України знаходиться доручення Прем'єра-Міністра України від 21.10.2015 № 42924/1/1-15 стосовно недопущення перерахування суб'єкту господарювання бюджетних коштів, які можуть використовуватися для фінансування тероризму.
Як вказує заявник, доказом того, що зазначене питання не врегульовано на урядовому рівні, є протокол наради з питань стану розрахунків за електричну енергію ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» від 04.07.2016 №24153/0/1-16.
У зв'язку з вищезазначеним, заявник вказує на те, що питання щодо проведення розрахунків за реактивну електроенергію та інфляційних нарахувань, річних тощо залишається неврегульованим, а тому просить відстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 15.03.2016 у справі № 913/54/16 до прийняття компетентними органами відповідних рішень.
Позивач не скористався правом участі в судовому засіданні, але через канцелярію суду 11.11.2016 надав відзив на заяву про відстрочку виконання рішення, в якому, посилаючись на норми ст.124 Конституції України, ст.ст.45, 115,121 ГПК України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», заперечує проти надання заявнику відстрочки виконання рішення з наступних підстав.
Постановою КМ України від 07.05.2015 №263 «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» не передбачено вимог щодо перереєстрації ТОВ «ЛЕО» на контрольованій території та обмеження його казначейського обслуговування.
Розпорядженням КМ України від 02.12.2015 №1275 затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, до якого входять і населені пункти Луганської області. Ці населені пункти входять у сферу ліцензованої діяльності ТОВ «ЛЕО».
Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не передбачено вимог до підприємств, установ, організацій змінити юридичну адресу свого місцезнаходження. Також цей Закон не містить обмежень у здійсненні розрахунків з підприємствами, які мають юридичну адресу не неконтрольованій території.
Фактично ТОВ «ЛЕО» знаходиться у м. Старобільськ Луганської області, сплачує усі податки до бюджетів різного рівня України, має відкриті рахунки у банківських установах України.
Отже, жодним законом України не встановлено особливого порядку здійснення розрахунків з юридичними особами, що розташовані на непідконтрольній українській владі території. Дію законів України на вказаній території не призупинено, а тому ТОВ «ЛЕО» вважає, що у Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області відсутні правові підстави не виконувати судове рішення, яке набуло чинності, та звертатися з відповідною заявою до суду.
Отримання ухвали суду від 04.11.2016 відповідачем 07.11.2016 підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Заявник не скористався правом участі в судовому засіданні, але через канцелярію суду надав лист від 09.11.2016 №15-12/5066, в якому просить відстрочити виконання рішення суду у справі № 913/54/16 на строк до винесення нормативно - правового акту з питань проведення розрахунків з ТОВ «ЛЕО» та набрання ним законної сили, зазначивши підстави для відстрочення виконання рішення суду, а саме:
- наявність документів, які вказують на недопущення перерахування ТОВ «ЛЕО» бюджетних коштів (лист Служби безпеки України від 30.12.2015 №8/1/2-18620, доручення Прем'єр-Міністра України від 21.10.2015 №42924/1/1-15);
- наявність нормативно - правових актів, які регулюють питання проведення розрахунків з ТОВ «ЛЕО» за активну електроенергію (постанова КМУ від 06.07.2016 №447) та відсутність нормативно - правових актів, які регулюють питання проведення розрахунків з ТОВ «ЛЕО» за іншу заборгованість (реактивна електроенергія, річні, інфляційні нарахування, пеня, судовий збір).
Розглянувши заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області та відзив на вказану заяву, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, оскільки судовий захист полягає у відновленні порушеного права.
Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (з протоколами).
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43). Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Савіцький проти України" (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочки виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.
Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Однак, відповідачем не подано належних доказів, на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим на даний час чи в майбутньому.
Як зазначено у п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів” підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Кабінет Міністрів України постановою “Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження” від 07.05.2015 №263 визначив особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
Цим актом, зокрема, передбачено, що купівля та продаж з 1 травня 2015 року електричної енергії, переміщеної з території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, на іншу територію України та/або з контрольованої території на неконтрольовану територію, здійснюється на контрольованій території оптовим постачальником електричної енергії та на неконтрольованій території суб'єктами господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на електроустановках, розташованих на неконтрольованій території та визначених Міненерговугілля, та/або публічним акціонерним товариством ДТЕК “Донецькобленерго” у Донецькій області і товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” у Луганській області.
Електрична енергія, яка виробляється на неконтрольованій території, продається на цій території суб'єктам електроенергетики, які провадять діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та/або споживачам електричної енергії відповідної області, та/або іншим суб'єктам господарювання, розташованим у відповідній області, згідно з умовами багатостороннього договору, що укладається між суб'єктами електроенергетики, що провадять діяльність на неконтрольованій території.
Суб'єкти електроенергетики, що одночасно провадять діяльність на контрольованій та неконтрольованій території, ведуть окремий бухгалтерський облік господарської діяльності на неконтрольованій та контрольованій території.
Зазначеною постановою не передбачено вимог щодо перереєстрації ТОВ “ЛЕО” на контрольованій території та обмеження його казначейського обслуговування.
Крім того, Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” не передбачено вимог до підприємств, установ, організацій змінити юридичну адресу свого місцезнаходження. Також цей Закон не містить обмежень у здійсненні розрахунків з підприємствами, які мають юридичну адресу на неконтрольованій території. У відповідності до ст. 5 зазначеного Закону ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275 затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, до якого входять і населені пункти Луганської області. Ці населені пункти входять у сферу ліцензованої діяльності ТОВ “ЛЕО”.
Будь-яких заборон на здійснення діяльності цієї енергетичної компанії на території населених пунктів, що включені до переліку, законодавством України не встановлювалось, відповідних рішень повноважними органами не приймалось.
Суд зауважує, що жодним законом України не встановлено особливого порядку здійснення розрахунків з юридичними особами, що розташовані на непідконтрольній українській владі території. Не призупинено дію законів України на вказаній території.
Лист СБУ, на який посилається УДКСУ, не є нормативним актом, який би призупиняв дію законів та підзаконних нормативних актів, зокрема, що регулюють порядок розрахунків бюджетних установ за участю органів Державного казначейства України.
У зв'язку з недоведеністю Головним управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області обставин, які б обумовили необхідність та доцільність відстрочки виконання рішення, суд дійшов висновку про залишення без задоволення заяви про відстрочку рішення у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України , суд
У задоволенні заяви Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області, від 31.10.2016 № 15-12/4919 про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 15.03.2016 у справі №913/54/16, відмовити.
Суддя О.С. Фонова