08.11.2016 Справа № 904/8028/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод", м. Дніпро
про стягнення 5 922 394,15 грн.
Суддя Кеся Н.Б.
При секретарі судового засідання Хавіна О.С.
Представники:
Від Позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 151/1001 від 01.04.2016 р.
Від Відповідача: представник ОСОБА_2, довіреність № 83-53/юр від 23.12.2015 р.
Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь суму основного боргу 5922 394,15 грн., у тому числі: борг за активну електроенергію у сумі 4 030 195,40 грн.; борг за реактивну електроенергію у сумі 540 310,94 грн.; інфляційні втрати у сумі 170 877,84 грн.; 3 % річних у сумі 89627,94 грн.; пеня у сумі 1091382,03 грн. та судовий збір у розмірі 88 835,91 грн.
Позивач обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних Відповідачем грошових зобов'язань за Договором №2-Ц/90/5 про постачання електричної енергії ВАТ ""ЕК "Дніпрообленерго" для споживачів Дніпропетровської області від 21.02.2002р.
В підтвердження обґрунтованості позовних вимог Позивач надав до позову:
- розрахунок суми заборгованості по активній та реактивній електроенергії, 3% річних,
інфляційних втрат, пені;
- копію договору про постачання електричної енергії №2-ц/90/5 від 01.01.2002 з додатками;
- копію довіреності на ім'я ОСОБА_3;
- копії актів про використану електроенергію за період за лютий 2016-липень 2016;
- копії рахунків за активну та реактивну електроенергію за період за лютий 2016-липень 2016;
- копію витягу з Статуту ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго»;
- копію виписки ЄДРПОУ від 14.07.2015;
- копію результату пошуку в ЄДР по ПАТ «Дніпропетровський трубний завод»;
- копію довіреності.
20.09.16р. Відповідач подав відзив на позов (а.с. 88), в якому вказує про те, що Позивачем до позову надано копію договору №061643 від 01.01.2002 року. Відповідно до п. 2.10 та 2.11 вказаного договору вартість поставленої у розрахунковому періоді електроенергії визначається за чинними роздрібними тарифами щодо відповідної тарифної групи та за класом напруги, відповідно до яких здійснюється розрахунок обсягу спожитої електроенергії, за формою, що відображена у додатку 5 до цього договору. Про всі зміни роздрібних тарифів на електричну енергію Енергопостачальник повідомляє споживача через засоби масової інформації, а саме, у газеті "Вісті Придніпров'я" до 25 числа місяця, що передує місяцю введення нових тарифів. Таким чином, для обґрунтування вартості спожитої електроенергії Позивач повинен подати докази встановлення тарифів на електроенергію, на підставі яких він здійснює свої розрахунки. Таких доказів позивач до позову не надає. Також, у розрахунку позову Позивач не враховує, що платіжним дорученням № 4811 від 15.09.2016 року Відповідачем було сплачено 175157, 13 грн. за енергію, спожиту у липні 2016 року.
До відзиву відповідач подав копію платіжного доручення №4811 від 15.09.2016р. (а.с. 89).
03.10.16р. Позивач подав додаткові пояснення (а.с. 94-98).
З приводу платіжного доручення № 4811, яким перераховано 175157,13 грн. Позивач просить врахувати наступне. Відповідно до листа Відповідача № 49/209 від 21.09.16 ним сплачено: 52 157,13 грн. за липень 2016, 62 896,00 грн. за серпень 2016 року, 60 104,00 грн. за вересень 2016 року. Враховуючи, що предметом спору є стягнення заборгованості за період з лютого 2016 по липень 2016, припиненню провадження в зв'язку з відсутністю спору підлягає лише в частині 52 157,13 грн.
17.10.16р. Відповідач подав клопотання (а.с. 120), в якому вказує, що відносно ПАТ "ДТЗ" 11.06.2015 року господарським судом Дніпропетровської області було порушено справу № 904/4592/15 про банкрутство ПАТ "ДТЗ". Предметом позову є вимоги, які виникли після порушення господарським судом Дніпропетровської області справи про банкрутство ПАТ „ДТЗ" (№ 904/4592/15), тобто ці вимоги є вимогами поточних кредиторів. Відповідно до абз.4 п.8 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Станом на 18.10.2016 року у справі № 904/4592/15 постанови про визнання боржника банкрутом, та відкриття ліквідаційної процедури боржника у межах справи № 904/4592/15 господарським судом Дніпропетровської області не приймалося. Таким чином, діюче законодавство пов'язує право кредитора заявляти поточні вимоги до боржника із фактом прийняття господарським судом у межах справи про банкрутство боржника ОСОБА_4 про визнання боржника банкрутом, та відкриття ліквідаційної процедури боржника. До прийняття відповідної постанови кредитор не може заявляти вимог до боржника. Тобто, станом на 18.10.2016 року у Позивача не виникло право на судовий захист своїх прав, які стосуються поточних вимог до ПАТ "ДТЗ".
21.10.16р. Позивач подав додаткові пояснення щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних на основну заборгованість (а.с. 126-129). Так, нараховано та заявлено до стягнення:
пеня за загальний період прострочення з 07.03.16 по 09.09.16 у сумі 1 091 382,03 грн.,
3% річних за загальний період прострочення з 07.03.16 по 09.09.16 в сумі 89627,94 грн.,
інфляційні втрати за період прострочення з березня 2016 року по вересень 2016 року в сумі 170 877,84 грн.;
Відповідач, заявляючи клопотання про відмову у задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, зазначив, що 11.06.2015 господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі №904/4592/15 про банкрутство публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та те, що згідно з частиною третьою статті 19 Закону, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо;
відповідно до положень ч.1 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;
мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі;
враховуючи те, що строк виконання зобов'язань виник після 11.06.2015р., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства Дніпропетровський трубний завод, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширюється;
нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій з усіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється у відповідності до вимог ч.1 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
До додаткового пояснення Позивач подав довідку вих.№70170/1600 від 19.10.2016р. (а.с. 135), в якій вказано про те, що Дніпропетровський міський центр обслуговування клієнтів станом на 18.10.2016р. підтверджує заборгованість споживача ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» перед ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» по особовому рахунку 61-643 по активній електроенергії за період лютий - липень 2016 в сумі 3 855 038,27грн. та по реактивній електроенергії за період лютий - липень 2016 в сумі 540 310,94 грн.
02.11.16р. Відповідач подав клопотання про призначення судово-економічної експертизи, на вирішення якої поставити питання про вірність визначення вартості активної та реактивної електроенергії, нарахування штрафних санкцій, проведених Позивачем (а.с. 137). Також Відповідач вказує про те, що в судовому засіданні 04.10.2016 року Позивачем було надано додаткові пояснення по справі, у яких наведені розрахунки Позивача за спожиту активну та реактивну електроенергію. Як вбачається з наданих розрахунків, при визначенні вартості активної електроенергії, Позивач використовує різні тарифи та тарифні коефіцієнти. При розрахунку вартості реактивної електроенергії Позивач використовує різноманітні формули, до складу яких входять такі показники як «надбавка за недостатнє оснащення електричної мережі споживача засобами КРП», «число точок розрахункового обліку реактивної електроенергії», «генерація реактивної енергії в мережу електропередавальної організації в точці обліку за розрахунковий період», «ЕЕРП, що характеризує частку впливу реактивного перетоку в точці обліку на техніко-економічні показники в розрахунковому режимі», «фактична середня закупівельна ціна на електроенергію, що склалася за розрахунковий період (виконується електропередавальною організацією один раз на два роки)», «нормативне базове значення коефіцієнта стимулювання капітальних вкладень у засоби КРП в електричних мережах споживача». Для встановлення фактичного значення вказаних показників необхідні спеціальні знання в галузі економіки. Без з'ясування вказаних питань неможливо зробити об'єктивний висновок про вірність розрахунків Позивача щодо вартості спожитої активної та реактивної електроенергії.
Під час судового засідання 08.11.16р. Позивач подав додаткові пояснення щодо судової практики (а.с. 138-139), в яких вказано про те, що Верховним Судом України було прийнято, зокрема, постанови від 09.07.2013р. по справі №21-178а13 та від 02.12.2014 по справі №21-543а14, відповідно до яких: відповідно до статей 1, 12 Закону України №2343-ХІІ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів. З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. З огляду на наведене можна дійти висновку, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф. пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного і є похідними від нього. Таким чином, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після його введення, то не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення. Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Тому нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також: штрафних санкцій, ґрунтується на законі».
У судовому засіданні оголошувалася перерва з 28.09.16р. по 04.10.16р., з 04.10.16р. по 18.10.16р., з 18.10.16р. по 24.10.16р., з 24.10.16р. по 08.11.16р. в порядку ст. 77 ГПК України.
В судовому засіданні 08.11.16р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд -
Між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", в подальшому назва якого була змінена на Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі-Енергопостачальник) та Публічним акціонерним товариством "Дніпропетровський трубний завод" (далі-Споживач) укладено Договір №2-Ц/90/5 про постачання електричної енергії ВАТ ""ЕК "Дніпрообленерго" для споживачів Дніпропетровської області від 21.02.2002р.
Предметом договору є постачання і передача електроенергії Енергопостачальником та оплата спожитої електроенергії Споживачем (п. 1.1 Договору).
Обсяги постачання електроенергії та її вартість визначаються відповідно до додатка 1, за тарифами на електроенергію, які визначаються у порядку, затвердженому НКРЕ України (п. 2.1 Договору).
Підтвердження фактичного обсягу спожитої Споживачем електроенергії на звітний місяць здійснюється сторонами за формою Звіту про спожиту електроенергію до 2 числа місяця, що настає за звітним (п. 2.9 Договору).
У відповідності до пункту 4.2 Договору остаточний розрахунок здійснюється за фактично спожиту електричну енергію у розрахунковому місяці у термін до 7 числа місяця наступного за розрахунковим.
Відповідно до п. 4.3 Договору Споживач здійснює економічну компенсацію втрат Енергопостачальника, які виникають через перетоки реальної електроенергії, шляхом платежів на поточний рахунок Енергопостачальника протягом 5 днів після отримання рахунка-фактури Енергопостачальника, з наведеним у платіжних дорученнях після слів «за перетоки реактивної електроенергії» інформації, зазначеної в п. 4.1 цього договору. Порядок розрахунку платежів за перетоки реактивної електроенергії наведений у додатку 9-а, для споживачів із багатозонним обліком у додатку 9-6, при цьому обсяг перетоків, за яким основний Споживач здійснює економічну компенсацію втрат Енергопостачальника, встановлюється з урахуванням обсягів перетоків реактивної електроенергії субспоживачів, але за винятком перетоків, що пов'язані з передачею електроенергії до мереж Енергопостачальника. Основний Споживач стягує платежі за перетоки реактивної енергії із субспоживачів за умовами договору про надання послуг з передачі електричної енергії.
Цей договір укладається на строк до 31.12.2002 року і набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовжений, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п. 11.4 Договору).
Між сторонами підписано Додаткову угоду №1/12 від 27.11.2012 року до Договору про постачання електричної енергії (а.с. 24), Додаткову умову №11.6.1 до Договору про постачання електричної енергії (а.с. 26) та Додаткову угоду №4/857/61-643 від 02.06.2014р. до Договору про постачання електричної енергії (а.с. 27) відповідно до умов якої сторони присвоїли Договору новий номер, у зв'язку з чим за текстом Договору, в усіх додатках до нього, а також додаткових угодах до Договору, укладених раніше, викласти номер і дату Договору у наступний редакції: №061643 від 01.01.2002р.
Споживання Відповідачем електроенергії в спірний період: лютий 2016 року - липень 2016 року підтверджується актами про використану електроенергію за цей період: з лютого 2016 по липень 2016, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 30-53). Акти мають підписи з боку Позивача та Відповідача та скріплені печатками обох підприємств.
Позивач виставив для оплати рахунки за поставлену активну електроенергію та на оплату компенсації втрат, які виникають через перетоки реактивної електричної енергії (а.с. 54-71).
Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманої активної електроенергію за період: лютий 2016 року - липень 2016 року не здійснив, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість, яка на момент подачі позову склала 4030195,40 грн. основного боргу, а також заборгованість по компенсації за перетоки реактивної енергії за період лютий 2016 року - липень 2016 року у сумі 540310,94 грн.
Позивач також подав довідку вих.№70170/1600 від 19.10.2016р. (а.с. 135), в якій вказано про те, що Дніпропетровський міський центр обслуговування клієнтів станом на 18.10.2016р. підтверджує заборгованість споживача ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» перед ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» по особовому рахунку 61-643 по активній електроенергії за період лютий - липень 2016 в сумі 3855038,27грн. та по реактивній електроенергії за період лютий - липень 2016 в сумі 540310,94 грн.
Таким чином, сума боргу складає 4 570 506,34 грн.
У разі несвоєчасних розрахунків Споживач на момент погашення заборгованості сплачує Енергопостачальнику пеню за кожний день прострочення платежу за споживання електроенергії у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Пеня нараховується Позивачем, починаючи з першого дня після дати розрахунку, що наведені в пунктах 4.2, 4.3, а також після 5-денного терміну з дня одержання рахунку-фактури на інші платежі (п. 4.6 Договору).
Згідно з розрахунком Позивача сума пені складає 1091382,03 грн., яка нарахована за загальний період з 07.03.2016р. по 09.09.2016р.
На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу 89627,94 грн. 3% річних за загальний період з 07.03.2016р. по 09.09.2016р. та 170877,84 грн. інфляційних втрат за період прострочення з 07.03.2016р. по 09.09.2016р.
Доказів повного погашення боргу Відповідачем на час розгляду справи суду не надано.
З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
На підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.
Враховуючи наведені норми чинного законодавства, а також встановлений судом факт поставки Позивачем Відповідачу електроенергії та його не оплату в обумовлені договором строки Відповідачем, суд задовольняє позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу за активну електроенергію у сумі 3855038,27 грн., боргу за реактивну електроенергію у сумі 540310,94 грн., інфляційних втрат у сумі 170877,84 грн., 3% річних у сумі 89627,94 грн., пені у сумі 1091382,03 грн.
Враховуючи те, що Відповідач під час судового розгляду добровільно сплатив суму боргу за активну електроенергію у розмірі 175157,13 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4811 від 15.09.2016р. (а.с. 89), суд припиняє провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
В задоволенні клопотання Відповідача про призначення експертизи, суд відмовляє, оскільки Позивачем надано детальні розрахунки, та обґрунтування суми позову з посиланням на постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №233 від 25.02.2016р., №491 від 25.03.2016р., №755 від 28.04.2016р., №826 від 24.05.2016р., № 1179 від 24.06.2016р. Відповідач не спростував зазначені розрахунки, їх невірність не довів.
В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Щодо заперечень Відповідача про право Позивача подавати свої поточні грошові вимоги лише у справі про банкрутство та лише після визначення боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, судом зазначається наступне.
Частиною 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника, Поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Отже, аргументи Відповідача проте, що вимоги Позивача мають розглядатися виключно у справі про банкрутство, не ґрунтується на нормі права, оскільки провадження про банкрутство не є позовним.
Судові витрати у справі покладаються повністю на Відповідача в порядку ч. 2 ст. 49 ГПК України та з урахуванням п. 3.17.4 ОСОБА_4 Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Судові витрати у справі покладаються на Відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 36, 43, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85, 111-28, 116-117 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, 22, код ЄДРПОУ 23359034) 5747237,02 грн., у тому числі: борг за активну електроенергію у сумі 3855038,27 грн.; борг за реактивну електроенергію у сумі 540310,94 грн.; інфляційні втрати у сумі 170877,84 грн.; 3 % річних у сумі 89627,94 грн.; пеня у сумі 1091382,03 грн. та судовий збір у розмірі 88835,91 грн.
В частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 175157,13 грн. припинити провадження у справі.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя ОСОБА_5
Повне рішення складено-14.11.16р.