Справа № 640/7625/16-к
н/п 1-кс/640/8729/16
"15" листопада 2016 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю слідчого - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС 3-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12015220480002517 від 16.05.2015р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,-
Слідчий в ОВС 3-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області старший лейтенант юстиції ОСОБА_3 15.11.2016 р. звернулася до Київського районного суду м. Харкова з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Харківської області юристом 1 класу ОСОБА_4 , у якому просила накласти арешт у кримінальному провадженні № 12015220480002517 на грошові кошти на банківському рахунку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкритому в ПАТ «КБ «ПриватБанк» (юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, Набережна Перемоги, 50), на який оформлені картки з № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 (українська гривня), шляхом заборони здійснювати видаткові операції. Розгляд клопотання просила провести без повідомлення сторони захисту, у зв'язку із необхідністю забезпечення арешту майна.
Підставами для арешту майна слідчий вказує, що слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220480002517 від 16.05.2015 р. за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим слідством встановлено, що ГВ БКОЗ Управління в ході виконання доручення слідчого, отримано фактичні дані про діяльність на території Харківської області злочинної групи у складі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інших осіб, які, діючи за попередньою змовою із іншими невстановленими особами, отримують особливо небезпечну психотропну речовину, особливо небезпечні наркотичні засоби, їх аналоги, обіг яких заборонений, через поштові відправлення в м. Харкові.
Організаторами злочинної діяльності, пов'язаної із придбанням, зберіганням та розповсюдженням вказаних заборонених речовин на території Харківського регіону, які безпосередньо контактують із постачальниками, виступають ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Після отримання забороненої речовини, організатори доставляють її до приміщення гаражного кооперативу, розташованого в м. Харкові, де самостійно або іншими учасниками групи здійснюється розфасування для подальшої реалізації на окремі одиничні дози.
При цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_5 здійснюється спеціальне технічне забезпечення в області програмування, що дозволяє маскувати абонентів, причетних до злочинної діяльності та запобігти встановленню місцезнаходження та анкетних даних цих осіб. Подальше розповсюдження до тайникових закладок готової наркотичної речовини в м. Харкові здійснюється ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
В ході проведення слідчих (розшукових) дій в період 10.06.2016 року, 10.08.2016 року було задокументовано використання вищевказаними учасниками злочинної групи банківських карток із № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 для розміщення на цих рахунках грошових коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів.
10.08.2016 р. в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено банківську картку № НОМЕР_2 .
11.08.2016 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Згідно матеріалів кримінального провадження, грошові кошти на банківському рахунку в ПАТ «КБ «ПриватБанк», оформленому на картки з номером № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , належать ОСОБА_5 .
Посилаючись на ч.1, п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України слідчий вказав, що грошові кошти, розміщені на банківському рахунку за вищевказаними картками, відповідають критеріям статті 98 КПК України та можуть свідчити про причетність вищевказаних осібдо незаконного придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту та до незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів.
Таким чином, на підставі вищезазначеного можна дійти висновку, що вказані предмети та документи відповідають критеріям, зазначеним у ч.3 ст. 170 КПК України.
Слідчий вказав, що зважаючи на викладене, на час досудового розслідування та судового провадження на вказані предмети та документи необхідно накласти арешт з метою збереження речових доказів та недопущення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.
Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі, предметів та документів які є речовими доказами, тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, згідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Слідчий також вказав, що враховуючи, що санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачено конфіскацію майна як вид додаткового покарання, наявна необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного.
У судовому засіданні слідчий підтримала подане клопотання, просила про його задоволення.
Оскільки сторона кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, довела наявність достатніх підстав вважати, що майно, яке не було тимчасово вилучене, власником може бути відчужене, з метою забезпечення арешту майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, дане клопотання розглядається слідчим суддею без повідомлення підозрюваного ОСОБА_5 .
Слідчий суддя, вислухавши думку слідчого та дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12015220480002517 від 16.05.2015 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
За змістом ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
10.08.2016 р. в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено банківську картку № НОМЕР_2 .
11.08.2016 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Покарання, що загрожує ОСОБА_5 в разі визнання його винним за ч. 2 ст. ст. 307 КК України, передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Згідно наданих матеріалів, на теперішній час стороною обвинувачення доведено та підтверджено документально в межах даного кримінального провадження, що в ПАТ «КБ «ПриватБанк» на ОСОБА_5 оформлено картки з номером № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання, оскільки слідчий довів наявність підстав вважати, що вчинено кримінальне правопорушення, накладення арешту на вказане у клопотанні майно підозрюваного забезпечить можливу конфіскацію майна у даному кримінальному провадженні, враховуючи санкцію ч. 2 ст. 307 КК України.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень.
Застосовуючи захід забезпечення у виді арешту майна при вирішенні даного питання, слідчим суддею враховані правові підстави для такого арешту, про які зазначено вище, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.307 КК України, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та вважає за необхідне накласти арешт на грошові кошти на банківському рахунку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкритому в ПАТ «КБ «ПриватБанк» (юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, Набережна Перемоги, 50), на якого оформлені картки з № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 (українська гривня), шляхом заборони здійснювати видаткові операції, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7,107, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого в ОВС 3-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12015220480002517 від 16.05.2015 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України- задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти на банківському рахунку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкритому в ПАТ «КБ «ПриватБанк» (юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, Набережна Перемоги, 50), на якого оформлені картки з № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 (українська гривня), шляхом заборони здійснювати видаткові операції, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1