Справа № 569/8402/16-ц
16 листопада 2016 року
Рівненський міський суд Рівненської області, у складі:
головуючого судді Харечка С.П.,
при секретарі - Левчук Д.О.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання , -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_4, в якому просить суд визнати їх такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1, в якій він зареєстрований та проживає, оскільки відповідачі, також будучи зареєстрованими в зазначеній квартирі, нею не користуються понад 5 років, а комунальні послуги, які нараховуються, не сплачують.
У судовому засіданні представник позивача підтримала обгрунтування позовних вимог, пояснивши, що позивач та відповідачка, були у шлюбі, який 02 серпня 1993 року було розірвано. Починаючи з 1993 року , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не проживають в квартирі, не отримують кореспонденцію, вказали, що відповідачі насправді є співвласниками зазначеної квартири, однак він наполягає на позбавленні відповідачів права користування цією квартирою, оскільки вони у квартирі не проживають, за комунальні послуги не сплачують.
Відповідачі в судове засідання не з'явились з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином.
Суд, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України вважає можливим розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів. Відповідно до ст.224 ЦПК України ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Суд, заслухавши представника позивача , дослідивши матеріали справи, приходить до висновку відмовити в задоволенні позову з слідуючих підстав.
Так, згідно свідоцтва про право власності на житло від 19.07.1993 року, позивачу, відповідачам на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира в АДРЕСА_2, і сторони в ній зареєстровані.
У відповідності до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
У відповідності до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
У відповідності до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Отже, у судовому засіданні встановлено, що відповідачі є співвласниками квартири в. Рівне, АДРЕСА_3, а відтак вони не можуть бути позбавленими права користування своєю часткою у квартирі за зазначених позивачем підстав.
Тому суд уважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 317, 383, 405 ЦК України, ст. 150 ЖК України, ст. ст. 10, 11, 15, 57-60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд поданням в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Харечко С.П.