Справа № № 585/4452/16-к
Номер провадження 1-в/585/917/16
15 листопада 2016 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі : головуючої - судді ОСОБА_1 , за участю : секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , адвоката - ОСОБА_4 , представника Роменської ВК 56- ОСОБА_5 .
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Ромни клопотання засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , росіянина, громадянина України, з незакінченою вищою освітою,
- про пом'якшення покарання і звільнення від покарання,-
ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить пом'якшити йому покарання з довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк та звільнити від покарання по відбуттю строку. Своє клопотання мотивує тим, що 08.10.2016 року набрав чинності Закон України №1492-VIII, яким внесено зміни до ч.2ст.64 КК України та доповнено ст..68 КК України ч.4, а саме: «Довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у статтях 437-439, частині першій статті 442 та статті 443 цього Кодексу». А оскільки, довічне позбавлення волі йому призначено саме за незакінчений злочин, то просив привести вирок у відповідність до нової редакції ч.2 ст.64 та ч.4ст.68 КК України.
Засуджений ОСОБА_6 надав заяву суду про розгляд справи без його участі. ( а.с.96 т.2)
Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання засудженого ОСОБА_6 та просив його задовольнити, з огляду на нині діючої вимоги ч.2 ст.64 та ч.4ст.68 КК України, ст. 5 КК України та ст.58 Конституції України.
Прокурор та представник РВК - 56 не заперечували проти задоволення клопотання в частині приведення вироку у відповідність до нині діючих ч.2 ст.64 та ч.4ст.68 КК України, а у задоволенні клопотання в частині негайного звільнення у зв'язку з відбуттям покарання відмовити, оскільки така ухвала оскаржується.
Суд, вислухавши учасників процесу, приходить до висновку про часткове задоволення клопотання засудженого, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 , 1971 року народження засуджений вироком колегії суддів палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва від 15 березня 2004 року, залишеного без змін ухвалою ВСУ від 14.12.2004 року, за ч.5 ст.27, ч.3 ст.345 КК України - до 8 років позбавлення волі; за ч.1 ст.263 КК України до 4 років позбавлення волі; за ст.69 КК України 1960 р. - до 13 років позбавлення волі; за ч.4 ст.19 п.п. «а,и,і» ст.93 КК України 1960 року до 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за ч.4 ст.19. ст..190-1 КК України 1960 року до 14 років позбавлення волі; за ч.4 ст.19, ч.2 ст.17, п.п. «а,в,з,и,і» ст..93 КК України 1960 року до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна. На підставі ст.. 42 КК України 1960 року за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначено - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого. Строк відбування покарання рахується з часу фактичного затримання - 21.04.2000 року згідно вироку Апеляційного суду м.Києва.
Вирок суду набрав законної сили 14 грудня 2004 року.
З 08 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України №1492-VIII, згідно якого ст..68 КК України доповнено ч.4 наступного змісту: Довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у статтях 437-439, частині першій статті 442 та статті 443 цього Кодексу» , а до ч.2ст.64 КК України внесено зміни, згідно яких: Довічне позбавлення волі не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до 18 років і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку, а також у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 68 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3ст.68 КК України, за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
З огляду на вимоги ч.1,4ст.5 КК України, Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Відповідно до ч.2ст.17 КК України 1960 року: замахом на злочин визнається умисна дія, безпосередньо спрямована на вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винного.
Відповідно до п. п. 3, 13, 14 ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати питання, зокрема про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 ст. 74 КК України, інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Відповідно до ч.2ст.74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
З огляду на викладене суд вважає за можливе задовольнити клопотання засудженого в частині пом'якшення покарання призначеного ОСОБА_6 вироком Апеляційного суду міста Києва від 15 березня 2004 року за ч.4 ст.19, ч.2 ст.17, п.п. «а,в,з,и,і» ст..93 КК України 1960 року до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна та в частині остаточного покарання.
Стосовно негайного звільнення у зв'язку з відбуттям покарання, то в цій частині клопотання задоволенню не підлягає з огляду на вимоги ч.1ст.400, ч.1ст.532,ч.6 ст.539 КПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 51, 74, 82 КК України, ст. ст. ч.1ст.400, ч.2ст.532, 537, 539 КПК України, суд -
Клопотання засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - про пом'якшення покарання і звільнення від покарання - задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду міста Києва від 15 березня 2004 року у відношенні засудженого ОСОБА_6 - змінити.
Виключити з резолютивної частини вироку покарання ОСОБА_6 за ч.4 ст.19, ч.2 ст.17, п.п. «а,в,з,и,і» ст..93 КК України 1960 року до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна та остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Призначити ОСОБА_6 покарання за ч.4 ст.19, ч.2 ст.17, п.п. «а,в,з,и,і» ст..93 КК України 1960 року - 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Призначити ОСОБА_6 на підставі ст.42 КК України 1960 року за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання - 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Врешті вирок Апеляційного суду міста Києва від 15 березня 2004 року - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 днів з дня оголошення ухвали суду, засудженим - з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали негайно вручити прокурору та засудженому.
Суддя: підпис…
Копія вірна:
Суддя Роменського
міськрайонного суду ОСОБА_1