Путивльський районний суд Сумської області
м. Путивль, вул. Кірова, 54, 41500, (05442) 5-43-55
Справа №2-а-768 2010 рік
24 березня 2010 року Суддя Путивльського районного суду Гриценко П.П. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Путивльському районі (далі - ПФУ) про зобов'язаній вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що він є дитиною війни і відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак всупереч вимогам цього закону така допомога йому не надавалася, а виплачувалася лише в розмірі 10 % від мінімальної пенсії за віком незважаючи на те, що рішенням Конституційного суду України 6рп/2007 від 09.07.2007р. у справі № 1-29/2007 визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р., якими зупинялась дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Постановою Путивльського районного суду Сумської області від 24 жовтня 2008 року, його позов до У ПФУ в Путивльському районі був задоволений частково за період вересень-грудень 2007 року і травень-липень 2008 року, в загальному розмірі 703 грн. 46 коп.
У зв'язку з цим просив зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити недоплачену йому як дитині війни щомісячну соціальну допомогу за період з серпня 2008 року по грудень 2009 року в сумі 1849 грн. 60 коп. та виплачувати в подальшому 30% мінімальної пенсії за віком на період дії Закону України 'Про соціальний захист дітей війни”.
Позивач свої позовні вимоги підтримує, просить справу розглянути у його відсутність (а.с. 10).
Відповідач надіслав суду свої письмові заперечення (а. с. 13), в яких просив розглянута справу у його відсутність і відмовити в позові виходячи з наступного:
- згідно зі ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України, кошти якого використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають в силу п. 9 Положення Про Пенсійний фонд України. Управління діяло у відповідності до положень ст. ст. 77, 110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік ", ст. ст. 71,111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік ", а рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 року від 09.07.2007 року зворотної дії у часі не має. У 2008 році позивачу виплачувалась надбавка до пенсії в розмірі, передбаченому п. 41 розділу П Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України". Також має місце законодавча невизначеність порядку обчислення розміру мінімальної пенсії за віком з метою реалізації положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не може бути застосований в силу ч. З цієї статті. Наполягали на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду, встановлених ч.І ст. 100 КАС України, які позивач пропустив без поважних причин.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зі слідкуючих підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - позивач у справі, відноситься до категорії діти війни і перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України у Путивльському районі (а.с. 5,9).
Відповідно до ч.І ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та ів інших випадках, передбачених законом.
Статтею 6 Закону України «Про соціальній! захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Наявність у позивача права на призначення їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ст.46 Конституції України).
Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік га про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року були внесені зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до цих змін було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Як вбачається з довідки Управління (а. с. 9), позивач як дитина війни таке підвищення до пенсії отримав у 2009 році: в січні - грудні - по 49 грн. 80 коп., у 2008 році: у серпні-вересні по 48,20 грн., у жовтні-грудні - 49,80 грн. Надбавка дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно рішення суду виплачена у загальній сумі 703,46 ( грн. за періоди з вересня по грудень 2007 року та з травня по липень 2008 року .
Відповідно до рішення Путивльського районного суду від 24 жовтня 2008 року, яке набрало законної сили, за позовом ОСОБА_1, УПФ у Путивльському районі зобов'язано нарахувати йому недоплачене підвищення до пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за вересень - грудень 2007 року і травень - липень 2008 року, в загальному розмірі 703,46 грн.. (а.с. 6).
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року від 22 травня 2008 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 41 розділу П Закону України ''Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Відповідно до ч,2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акта або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Доводи відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком» про яке йдеться в статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосуються дітей війни відповідно до ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», не є переконливим.
Положення статті 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсію за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті мінімального розміру пенсії за віком, який застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплата до пенсії, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Не може бути підставою для відмови у позові і відсутність коштів для забезпечення виплат доплати до пенсії, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов'язань, покладених на УГІФ законодавством.
За таких обставин, ПФУ з 01.08.2008 року повинно було виплачувати позивачу підвищення до пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Немає жодних законодавчих обмежень щодо виплати такого підвищення у 2009-2010 роках.
Доводи відповідача щодо невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни є безпідставними, оскільки відповідно до Закоти України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним Управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Також суд відхиляє доводи відповідача щодо пропущений строку звернення до суду з позовом, враховуючи положення ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка визначає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Задовольняючи позов частково, суд виходить з того, що вимоги про встановлення обов'язку Управління нарахувати і виплатити підвищення до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не в прав: перебирати на себе функцію державного органу, якому такі повноваження надані законом.
Суд також зазначає, що вимоги позивача про зобов'язання проводити безстроково перерахунок щомісячної основної та додаткової пенсії встановленої затоном не підлягають задоволенню, поскільки його права після постановлення рішення суду пк не порушені, а у відповідності до вимог п. п. 1,2 ст. 2 КАС України, суд не має права зобов'язати відповідача вчиняти якісь дії то майбутнє.
Однак, виходячи зі змісту позову, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Управління в частині не виконання приписів ст. 6 Закону' України "Про соціальний захист дітей війни", що призвело до порушення прав позивача на своєчасне отримання підвищення до пенсії і зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу таке підвищення з 01.08.2008 рою по 24.03.2010 року, тобто то день винесення рішення у справі, з урахуванням інше отриманих сум.
Позивач, як інвалід другої групи був звільнений від сплати судового збору, а тому помилково його сплатив при подач: заяви та в силу ч. 2 ст. 89 КАС України судовий збір підлягає поверненню ухвалою суду за клопотанням позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 22, 46, 75, 92, 152 Конституції України, ст, 73 Закону' України "Про Конституційний Суд України", ч. 1 ст, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 3.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. ст. 8-11, 71, 94, 122, 160-163 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнали протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області в частині не проведення нарахування і виплат ОСОБА_1 підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01.08.2008 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і провести відповідні виплати за період з 01 серпня 21X18 року по 24 березня 2010 року .
У задоволенні інших вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Путивльський районний суд Сумської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя:підпис
Копія вірна
Суддя
Путивльського районного суду ОСОБА_2