Путивльський районний суд Сумської області
м. Путивль, вул. Кірова, 54, 41500, (05442) 5-43-55
Справа № 2-а-1274/10
01 грудня 2010 року
м. Путивль
Судця Путивльського районного суду Сумської області Гриценко П.П. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управлінням Пенсійного Фонду України в Путивльському районі Сумської області (далі - УПФУ) про зобов'язання вчинити дії, стягнення суми недоплаченого підвищення до пенсії,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обгрунтовував тим, що він відноситься до категорії дітей війни і згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на те, що такі виплати УПФУ здійснюються не у відповідності із цим Законом, просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її' на 30% мінімальної пенсії за віком та виплатити недоплачене підвищення до пенсії з 17.11.2009 р. по 31.10.2010р., а також судові витрати. Крім того, просив поновити пропущений строк звернення до суду.
В своїх письмових запереченнях на позов УПФУ позов не визнало з посиланням на відсутність у нього коштів на ці виплати та на законодавчу невизначеність механізму вирахування розміру мінімальної пенсії за віком з метою реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не підлягає застосуванню в силу ч, 3 цієї статті. Вказувало і на порушення строків звернення до суду.
Позаяк предметом позову є нарахування та виплата підвищення до пенсії, в силу п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку скороченого провадження.
Ухвалою суду від 18 листопада 2010 року адміністративний позов в частині вимог щодо визнання дій незаконними та здійснення перерахунку та виплати надбавки до пенсії за період з 17.11.2009 року по 15.05.2010 року залишено без розгляду.
Вивчення матеріалів справи та оцінка повідомлених сторонами обставин, є підставою для висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в УПФУ, має статус дитини війни у розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 цього Закону в редакції від 18.11.2004 р.(далі - Закон № 2195-ІУ), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таке підвищення до пенсії в період заявлених позовних вимог позивач отримував щомісячно у розмірі, встановленому п. 8 постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Підвищення до пенсії в розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком було виплачено йому по 16.11.2009 р. на підставі постанови Путивльського районного суду Сумської області від 16.11.2009 р.
Разом з тим, протягом заявлених позовних вимог дія ст. 6 Закону № 2195-ІУ ( в редакції від 22.05.2008 р. ) не зупинялась, її редакція змін не зазнавала, тому вона підлягала застосуванню при обчисленні пенсії позивачу.
Розмір такого підвищення, визначений п. 8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», не міг бути застосованим через суперечність положенням Закону № 2195-ІУ, норми якого мають вищу юридичну силу.
Законодавча невизначеність механізму вирахування мінімальної пенсії за віком з метою реалізації положень ст. 6 Закону № 2195-ІУ, наявність якої констатував в п. 3.2 ухвали № 27-у/2009 від
19.05.2009 р. Конституційний Суд України, не є перешкодою для вирішення спору, оскільки в силу ч. 4 ст. 8 КАС України заборонена відмова у розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
На підставі ч. 7 ст. 9 КАС України до правовідносин сторін за аналогією закону слід застосувати загальні норми щодо мінімального розміру пенсії за віком, які в даному випадку містяться лише у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»( далі - Закон N 1058-ІУ ), ч. 1 ст. 28 якого мінімальна пенсія за віком була встановлена на рівні розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч. З ст. 28 цього Закону не є перешкодою для такого розрахунку, через відсутність
іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір.
Таким чином, протягом заявлених позовних вимог позивачу мав бути визначений размір
підвищення до пенсії виходячи з 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.І ст. 28 Закону N 105 8-ІV, а зворотне свідчить про порушення його права на державну соціальну підтримку дітей війни гарантовану Законом № 2195-ІУ.
Є безпідставним посилання УПФУ, обов'язком якого згідно ''Положення про управління
Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах” (затвердженого постановою правління ПФУ від 30.04.2002 р. № 8-2) є забезпечення нарахування (перерахунку) і виплати пенсій, на відсутність бюджетного фінансування соціальних гарантій, передбачених Законом № 2195-ІУ, оскільки якщо чинне правове регулювання передбачає виплату певних надбавок, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні закони є чинними, а також посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, про що зауважив Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 р. по справі ''Кечко проти України”.
Виходячи з наведеного, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог на підставі ст 11
КАС України, відновивши порушені права позивача шляхом виплати йому підвищення до пенсії у
відповідності до ст. 6 Закону України № 2195-ІУ з 16.05.2010 р. по 01.12.2010 року, яка призвела до
порушення прав позивача на своєчасне отримання підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону
2195-ІУ, зобов'язавши суб'єкта владних повноважень нарахувати та виплатити недоотримані суми такого підвищення з 16.05.2010 р. по 01.12.2010 року . тобто по день вирішення справи.
За правилами ч. ч. 1,3 ст. 94 КАС України підлягають присудженню з Державного бюджету України на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 8-9, 183-2КАС України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області (вул. Кірова, 34 м. Путивль Сумської області ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з підвищення її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни із розміру, встановленого ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і провести виплату недоплачених сум пенсії за період з 16.05.2010 р. по 01.12.2010 року.
3.Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. в рахунок повернення судового збору.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідачем.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного
адміністративного суду через Путивльський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти
денний строк з моменту отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:підпис
Копія вірна
Суддя
Путивльського районного суду ОСОБА_2