Путивльський районний суд Сумської області
м. Путивль, вул. Кірова, 54, 41500, (05442) 5-43-55
Справа № 2-а-1317/10
03 грудня 2010 року м. Путивль
Суддя Путивльського районного суду Сумської області Гриценко П П розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управлінням Пенсійного Фонду України в Путивльському районі Сумської області (далі - УПФУ) про зобов'язання вчинити дії, стягнення суми недоплаченого підвищення до пенсії,
Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, який обгрунтовувала тим, що вона відноситься до категорії дітей війни і згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на те, що такі виплати УПФУ здійснюються не у відповідності із цим Законом, просила визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо невиплати їй підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 цього Закону за період з 01.12.2009 р. по теперішній час, а також зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та виплатити недоплачене підвищення до пенсії з 01.12.2009 р. по день винесення рішення суду, а також судові витрати.
Крім того, просила поновити пропущений строк звернення до суду.
В своїх письмових запереченнях на позов УПФУ позов не визнало з посиланням на відсутність у нього коштів на ці виплати та на законодавчу невизначеність механізму вирахування розміру мінімальної пенсії за віком з метою реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не підлягає застосуванню в силу ч. З цієї статті. Вказувало і на порушення строків звернення до суду.
Позаяк предметом позову є нарахування та виплата підвищення до пенсії, в силу п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС У країни судовий розгляд справи здійснюється в порядку скороченого провадження.
Ухвалою судді від 18 листопада 2010 року у відновленні пропущеного строку звернення до суду відмовлено та в частині вимог щодо здійснення перерахунку та виплати надбавки до пенсії за період 01.12.2009 року по 16.05.2010 року залишено без розгляду'.
Вивчення матеріалів справи та оцінка повідомлених сторонами обставин, є підставою для висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що позивачка отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в УПФУ, має статус дитини війни у розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 цього Закону в редакції від 18.11.2004 р.(далі - Закон № 2195-ГУ), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таке підвищення до пенсії в період заявлених позовних вимог позивачка отримувала щомісячно у розмірі, встановленому п. 8 постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком було виплачено їй по 30.11.2009 р. на підставі постанови Путивльського районного суду Сумської області від 30.11.2009 р.
Разом з тим, протягом заявлених позовних вимог дія ст. 6 Закону № 2195-ІУ ( в редакції від 22.05.2008 р.) не зупинялась, її редакція змін не зазнавала, тому вона підлягала застосуванню при обчисленні пенсії позивачці.
Розмір такого підвищення, визначений п. 8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», не міг бути застосованим через суперечність положенням Закону № 2195-ІУ, норми якого мають вищу юридичну
силу.
Законодавча невизначеність механізму вирахування мінімальної пенсії за віком з метою реалізації положень ст. 6 Закону № 2195-ІУ, наявність якої констатував в п. 3.2 ухвали № 27-у/2009 від 19.05.2009 р. Конституційний Суд України, не є перешкодою для вирішення спору, оскільки в силу ч. 4 ст. 8 КАС України заборонена відмова у розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
На підставі ч. 7 ст. 9 КАС України до правовідносин сторін за аналогією закону слід застосувати загальні норми щодо мінімального розміру пенсії за віком, які в даному випадку містяться лише у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»( далі - Закон N 1058-ІУ ), ч. 1 ст. 28 якого мінімальна пенсія за віком була встановлена на рівні розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч. З ст. 28 цього Закону не є перешкодою для такого розрахунку, через відсутність іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір.
Таким чином, протягом заявлених позовних вимог позивачці мав бути визначений розмір
підвищення до пенсії виходячи з ЗО % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону N 1054-IV, а зворотне свідчить про порушення її права на державну соціальну підтримку дітей війне
гарантовану Законом № 2195-ІУ.
Є безпідставним посилання УПФУ, обов'язком якого згідно "Положення про управління
Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах" (затвердженого постановою правлінь
ГІФУ від 30.04.2002 р. № 8-2) є забезпечення нарахування (перерахунку) і виплати пенсій, на відсутність бюджетного фінансу вання соціальних гарантій, передбачених Законом № 2195-ІУ, оскільки якщо чинне правове регулювання передбачає виплату певних надбавок, органи державної влади не можуть свідома відмовляти у цих виплатах доки відповідні закони є чинними, а також посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, про що зауважив Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 р. по справі "Кечко проти України".
Виходячи з наведеного, суд вважає можливим відновити пору шені права позивачки шляхти
визнання протиправною бездіяльності УПФУ в частині не проведення нарахування та виплати
підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України № 2195-ІУ з 17.05.2010 р. по 03.12.2010
року, яка призвела до порушення прав позивачки на своєчасне отримання підвищення до пенсі
передбаченого ст. 6 Закону № 2195-ІУ, зобов'язавши суб'єкта владних повноважень нарахувати
виплатити недоотримані суми такого підвищення з 17.05.2010 р. по 03.12.2010 р., тобто по день
вирішення справи.
За правилами ч. ч. 1, 3 ст. 94 КАС України підлягають присудженню з Державного бюджету України на користь позивачки понесені нею витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни
ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 8-9. 183 КАС У країни, суд
1.Позов задовольнити.
2.Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області в частині не проведення нарахування і виплат ОСОБА_1 підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» 17.05.2010 року по 03.12.2010 року.
3.Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області (вул. Кірова, 34 м. Путивль Сумської області) здійснити ОСОБА_1 (Іден. № 13365222) перерахунок пенсії з підвищення її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни із розміром встановленого ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування провести виплату недоплачених сум пенсії за період з 17.05.2010 р. по 03.12.2010 р.
4.Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. рахунок повернення судового збору.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідачем.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного
адміністративного суду через Путивльський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти
денний строк з моменту отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги
якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не
скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:підпис
Копія вірна
Суддя
Путивльського районного суду ОСОБА_2