Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "07" листопада 2016 р. Справа № 906/828/16
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Сікорської Н.А.
за участю представників позивача: ОСОБА_1, дов. від 05.11.2016 р.;
ОСОБА_2, дов. від 22.06.2016 р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер"
про стягнення 10000,00 грн.
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 10000,00 грн. заборгованості за договором перевезення вантажів № 34 від 22.04.2015.
Суд ухвалою від 18.10.2016 порушив провадження у справі та призначив до розгляду на 07.11.2016.
Представники позивача підтримали позовні вимоги позивача у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Надали підписаний відповідачем акт звірки розрахунків за період 18.08.2015 - 04.11.2016 , з якого вбачається, що відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 10000,00 грн. (а.с. 27).
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив, вимоги суду, викладені в ухвалі від 18.10.2016 не виконав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.24 ).
Відповідно до абз.1 п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте, правом на участь в судовому засіданні не скористався, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд,-
22.04.2015 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Вітал- Інтер" (замовник, відповідач) укладено договір №34 на перевезення вантажів та транспортного експедирування (а.с. 9).
За умовами п. 2.1 договору, виконавець, за дорученням замовника, зобов'язується організувати та виконати перевезення вантажу автомобільним транспортом, на основі заявки, що є невід'ємною частиною даного договору, а замовник зобов'язується сплатити вартість перевезення вантажу.
Відповідно до п.5.1 договору, вартість послуг попередньо оговорюється сторонами, а потім підтверджуються в Заявках.
Виконавець надає замовнику для оплати - рахунок, ТТН (CMR), акти виконаних робіт, накладні на товар, податкову накладну (п. 5.2 договору).
За умовами п. 5.4 договору, строк оплати зазначається в заявці, окремо по кожному перевезенню.
На виконання умов договору позивачем 18.08.2015 здійснено перевезення вантажу по маршруту с. Корнин - Київ та 23.08.2015 здійснено перевезення вантажу по маршруту с. Андріївка м. Київ на загальну вартість 10000,00 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № 121-П від 23.08.2015 та № 115-П від 18.08.2015 та актами про надання послуг (а.с. 10,11,14,15).
Відповідачу для оплати наданих транспортних послуг в сумі 10000,00 грн. виставлено рахунки на оплату № 141 від 18.08.2015 та № 142 від 23.08.2015 (а.с. 12-13).
Проте відповідач в порушення умов договору вартість наданих позивачем послуг не сплатив.
23.02.2016 позивач надіслав відповідачу вимогу, в якій вимагав протягом двох днів від дня пред'явлення вимоги погасити заборгованість за отримані послуги з перевезення в сумі 10000,00 грн. (а.с. 16). Вказану вимогу відповідач отримав 03.03.2016 (а.с.17), однак у встановлений термін заборгованість не погасив та відповіді на претензію не надав.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, у останнього має місце заборгованість перед позивачем в сумі 10000,00грн., що стало підставою для звернення до суду з метою захисту порушеного права.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються на укладеному між сторонами Договорі на перевезення вантажів та транспортного експедирування № 34 від 23.04.2015, який за своєю правовою природою є договором перевезення.
Згідно зі статтею 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Аналогічна норму містить ст. 307 Господарського кодексу України.
Матеріалами справи, а саме товарно-транспортними накладними № 121-П від 23.08.2015 та № 115-П від 18.08.2015, актами про надання послуг № 141 від 18.08.2015 та № 142 від 23.08.2015 підтверджено, що позивачем на виконання умов договору здійснено перевезення вантажу, вартість якого склала 1000,00 грн., що в свою чергу вказує на належне виконання зобов'язань з боку позивача та є підставою для здійснення відповідачем розрахунків за отримані послуги.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст. 530 ЦК України)
З умов договору вбачається, що сторонами не визначено конкретних термінів проведення розрахунків.
За таких обставин щодо строків проведення розрахунків сторонам слід керуватись нормами ч.2 ст. 530 ЦК України.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач 23.02.2016 звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості в сумі 10000,00грн., яку відповідачем отримано 03.03.2016 ( а.с. 16-17). За таких обставин у відповідача виник обов'язок сплати вказану заборгованість до 11.03. 2016 (03.03.2016 (дата отримання вимоги) +7 днів для виконання).
Проте, як на дату звернення до суду так і на час розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує заборгованість за отримані послуги з перевезення вантажу на загальну суму 10000,00 грн. Доказів погашення вказаної суми заборгованості матеріали справи не містять.
Крім того з підписаного сторонами акту звірки розрахунків станом на 04.11.2016 вбачається, що відповідач не заперечує існування заборгованості перед позивачем в сумі 10000,00грн. (а.с. 27).
Згідно з ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно, зокрема, до закону, інших правових актів, договору, а також відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 10000,00 грн. обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та укладеного договору і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В порядку ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер" (12321, Житомирська обл., Черняхівський р-н, с. Андріївка, вул. Черняхівська, 93, код ЄДРПОУ 34460630)
на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (10001, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1)
10000,00 грн. - основного боргу
1378,00 грн. - судового збору
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 14.11.16
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1- в справу
2- позивачу (згідно заяви)
3- відповідачу (рек. з повід.)