номер провадження справи 32/32/16
09.11.2016 Справа № 908/792/16
за позовом Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя (69114, м. Запоріжжя, пр. Радянський, буд. 33)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” (69600, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, буд. 3)
про стягнення 21393,33 грн.
Суддя Колодій Н.А.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 04.01.2016 р.
Від відповідача : ОСОБА_2, довіреність № 1/05-рн від 30.12.2015 р.
Суть спору:
28.03.2016 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Правобережний районний центр зайнятості м. Запоріжжя з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” про стягнення 21393,33 грн.
Згідно Протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 28.03.2016 р. справу № 908/792/16 призначено до розгляду судді Колодій Н.А.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.03.2016 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/792/16, присвоєно справі номер провадження 32/32/16 з призначенням судового засідання на 13.04.2016 р.
В судовому засіданні 13.04.2016 р. для надання додаткових доказів оголошувалась перерва до 25.05.2016 р.
Ухвалою суду від 25.05.2016 р. зупинено провадження у справі № 908/792/16 до отримання результатів розгляду пов'язаної з нею цивільної справи № 334/290/15-ц.
Ухвалою суду від 10.10.2016 р. поновлено провадження по справі з 09.11.2016 р., розгляд справи призначено на 09.11.2016 р.
Позивач в судовому засіданні 09.11.2016 р. підтримав заявлені позовні вимоги та обґрунтовує їх ст. 124 Конституції України, ст. 35, ст. 39 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві. У своєму відзиві відповідач просить суд припинити провадження по справі, у зв'язку з тим, що в порушення ст. ст. 1, 12 ГПК України суд не пересвідчився чи належить до юрисдикції господарських судів справи за позовами центрів зайнятості до підприємств про стягнення виплаченої фізичним особам допомоги по безробіттю. Відповідач посилається на постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», якою встановлено, що спори робочих органів Фонду соціального страхування (яким є Правобережний районний центр зайнятості у м. Запоріжжя) із здійснення покладених на них функцій не розглядаються господарськими судами.
Позивач заперечив проти клопотання позивача щодо припинення провадження у справі, оскільки дані правовідносини не регулюються Кодексом адміністративного судочинства та надав суду в підтвердження своїх доводів Постанову Верховного Суду України від 22.09.2015 р. Крім того, в постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 р. вбачається, що господарськими судами розглядаються на загальних підставах справи зі спорів за участю Фонду соціального захисту інвалідів та його відділень, якщо такі спори виникають з цивільних чи господарських правовідносин, в яких ці органи виступають на рівних засадах з іншими учасниками відповідних відносин (наприклад, у зв'язку з виконанням цивільно-правових чи господарсько-правових договорів, відшкодування матеріальної або моральної шкоди, із зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави тощо)
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позивач обрав вірний спосіб захисту порушеного права.
У засіданні суду 09.11.2016 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
Наказом Правобережного РЦЗ м. Запоріжжя від 30.01.2015 р. № НТ150130 ОСОБА_3 надано статус безробітного, наказом від 06.02.2015 р. № НТ 150206 йому було призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі залежно від страхового стажу з 06.02.2015 р. по 31.01.2016 р.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.10.2015 р. по цивільній справі № 334/290/15-ц (яке набрало законної сили) позов ОСОБА_3 до ПАТ “Запоріжтрансформатор” про визнання наказу № 565 від 30.07.2014 р. про перевід на іншу роботу та наказу № 416 від 30.12.2014 р. про звільнення незаконними, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. А саме, вказаним рішенням суд вирішив: визнати незаконними наказ № 565 від 30.07.2014 п. про перевід на іншу роботу та наказ № 416 від 30.12.2014 р. ПАТ “Запоріжтрансформатор” про звільнення ОСОБА_3; поновити ОСОБА_3 на роботі в ПАТ “Запоріжтрансформатор” на посаді старшого інженера технолога ТВПВ; стягнути з ПАТ “Запоріжтрансформатор” на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з період з 31.12.2014 р. по 30.09.20115 р., за 9 місяців в загальній сумі 31209 грн. 32 коп. та 3000 грн. моральної шкоди.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 11.02.2016 р. рішення суду першої інстанції змінено в частині стягнення з ПАТ “Запоріжтрансформатор” на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зменшено з 31209 грн. 32 коп. до 9815 грн. 99 коп., а також зменшено розмір стягнутого з ПАТ “Запоріжтрансформатор” в дохід держави судового збору з 2436 грн. до 730 грн. 80 коп. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 13.06.2016 р. по справі № 334/290/15-ц рішення апеляційного суду Запорізької області від 11.02.2016 р. залишено без змін.
Наказом генерального директора ПАТ “Запоріжтрансформатор” від 23.11.2015 р. № 292ЛС “Про поновлення на роботі”, вирішено поновити ОСОБА_3 на роботі на посаді головного інженера технолога в технічному відділі підготовки виробництва ПАТ “Запоріжтрансформатор”.
Згідно із Витягом із наказів по Правобережному РЦЗ м. Запоріжжя про прийняті рішення по особі: ОСОБА_3, наказом Правобережного РЦЗ м. Запоріжжя від 15.12.2015 р. № НТ 150903, у зв'язку з поновленням безробітного на роботі за рішенням суду на підставі пп. 2 п. 1 ст. 31 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” припинено виплату ОСОБА_3 допомоги по безробіттю та відповідно до абз. 10 пп.1 п. 37 Порядку … з 23.11.2015 р. припинено його реєстрацію як безробітнього.
15.12.2015 р. комісією з розслідування страхових випадків Правобережного РЦЗ м. Запоріжжя розглянуто рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.10.2015 р. по справі № 334/290/15-ц за наслідками якого складено “Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про зайнятість населення”. Згідно із вказаним Актом, комісія дійшла висновку, що “… згідно із п. 4 ст. 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, у випадку поновлення на роботі за рішенням суду безробітного, сума виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг має бути повернена роботодавцем”.
Наказом керівника Правобережного РЦЗ м. Запоріжжя від 16.12.2015 р. № 394-0 “Про повернення роботодавцем виплаченої допомоги по безробіттю згідно з п. 4 ст. 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” провідному юрисконсульту ОСОБА_1. провести необхідні дії зі стягнення з ПАТ “Запоріжтрансформатор” виплаченої ОСОБА_3 допомоги по безробіттю у розмірі 21393,33 грн. до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (п. 1).
16.12.2015 р. Правобережним РЦЗ м. Запоріжжя направлено на адресу ПАТ “Запоріжтрансформатор” претензію за вих. № 01-19/3651, якою позивач просить відповідача сплатити на підставі п.4 ст. 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” суму виплаченого ОСОБА_3, як безробітному, забезпечення та вартості надання соціальних послуг у зв'язку з її поновленням на роботі товариства за рішенням суду в розмірі 21393,33 грн.
На підтвердження направлення вказаного листа ПАТ “Запоріжтрансформатор”, позивач надав до своєї позовної заяви рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу з відбитком календарного штемпеля УДППЗ “Укрпошта” від 19.12.2016 р. та фіскальний чек від 19.12.2016 р.
Враховуючи, що відповідач не сплатив позивачу заборгованість у розмірі 21393,33 грн., позивач звернувся до суду із цим позовом.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.00 № 1533-III (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 1533-ІІІ) визначено, що цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Відповідно до п.1 ст.1 Закону № 1533-ІІІ, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
За приписами ч. 1 ст. 6 Закону № 1533-ІІІ, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.
Частиною 2 ст. 1 Закону № 1533-ІІІ визначено, що терміни “застрахована особа”, “страхувальник” та “роботодавці” вживаються у цьому Законі у значені, наведеному у Законі України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Згідно із положенням п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, застрахована особа це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
У абз. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 1533-ІІІ передбачено такий вид забезпечення, як допомога по безробіттю, у т.ч. одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 2 та п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про зайнятість населення”, безробітний це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи. А, зареєстрований безробітний це особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.
Процедура реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, центром зайнятості державної служби зайнятості визначено Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.13 № 198 (далі Порядок).
Пунктом 5 Порядку передбачено, що статус безробітного надається особам, які зазначені у ч. 1 ст. 43 Закону України “Про зайнятість населення”, з першого дня реєстрації у центрі зайнятості на підставі заяви за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у разі відсутності підходящої роботи, підбір якої здійснюється відповідно до ст. 46 зазначеного Закону.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України “Про зайнятість населення”, статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Підпунктом 1 п. 37 Порядку визначено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію, зокрема, з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону № 1533-ІІІ, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Згідно із даними Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено що згідно рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.10.2015 р. по цивільній справі № 334/290/15-ц (яке набрало законної сили) поновлено ОСОБА_3 на роботі в ПАТ “Запоріжтрансформатор” на посаді старшого інженера технолога ТВПВ. Рішення апеляційного суду Запорізької області від 11.02.2016 р. в цій частині залишено без змін. Ухвалою від 11.04.2016 року Колегією суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних рішення Апеляційного суду Запорізької області від 11лютого 2016 року залишено без змін.
У відповідності із ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус судів” закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно із вимогами ч. 4 ст. 35 Закону № 1533-ІІІ, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду утримується із роботодавця.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” до роботодавців, зокрема належать: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у т.ч. філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Таким чином, саме ПАТ “Запоріжтрансформатор”, є роботодавцем ОСОБА_3, в розумінні Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Позивач свої зобовязання, щодо виплати працівнику відповідача виконав належним чином виплативши допомогу по безробіттю в сумі 21393,33 грн. Оскільки за рішенням суду працівник відповідача був поновлений на роботі, то у відповідності до приписів т. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу виплачену суму.
Як свідчить довідка Правобережного РЦЗ м. Запоріжжя від 17.12.2015 р. за підписом директора ОСОБА_4 та головного бухгалтера ОСОБА_5, яка видана ОСОБА_3 (належним чином засвідчена копія якої долучена до матеріалів справи), допомога по безробіттю за період з 30.01.2015 р. по 23.11.2015 р. становить 21393,33 грн.
Факт наявності заборгованості у розмірі 21393,33 грн. підтверджується матеріалами цієї господарської справи.
Оскільки відповідач в ході розгляду справи не надав суду доказів сплати ним суми заборгованості, або доказів правомірності своїх дій щодо такої не сплати, суд вважає, що позовна вимога Правобережного РЦЗ м. Запоріжжя про стягнення із ПАТ “Запоріжтрансформатор” 21393,33 грн. суми виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” про стягнення 21393,33 грн. задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” (69600, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, буд. 3, код ЄДРПОУ 00213428) на користь Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя (69114, м. Запоріжжя, пр. Інженера Преображенського (Радянський), буд. 33, код ЄДРПОУ 35628345, р/р 37178001004259, МФО 813015, банк: ГУДКСУ у Запорізькій області, одержувач Правобережний районний цент зайнятості м. Запоріжжя) 21393 (двадцять одна тисяча триста дев'яносто три) грн. 33 коп. суми виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) та 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “15” листопада 2016 р.
Суддя Н.А. Колодій
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.