іменем України
07.11.2016 Справа № 905/2617/16
за позовом Керівника Костянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі Управління комунального господарства Костянтинівської міської ради, м.Костянтинівка, Донецька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славтрейд Браво", м.Слов'янськ, Донецька область
про стягнення 7342грн32коп.
Суддя Говорун О.В.
Прокурор - Хряк О.О., посвідчення № 028256 від 15.08.2014.
Представники:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Керівник Костянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунального господарства Костянтинівської міської ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славтрейд Браво" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 7342грн32коп., з яких заборгованість за тимчасове користування місцем розміщення рекламного засобу в розмірі 6535грн08коп. та пені в сумі 807грн24коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між позивачем та відповідачем 21.03.2013 був укладений договір №55 на тимчасове користування місцем розміщення зовнішньої реклами у м.Костянтинівка. Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань в частині оплати за договором, у відповідача виникла заборгованість яку позивач просить стягнути.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, тому справу, на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради "Про надання згоди на видачу дозволу на розміщення зовнішньої реклами Товариству з обмеженою відповідальністю "Славтрейд Браво" від 20.03.2013 №106, відповідачу надано згоду на видачу дозволу на розміщення зовнішньої реклами - рекламного щиту по вул.Громова, 16, в районі супермаркету "Браво". Строк розміщення реклами п'ять років(а.с.19).
21.03.2013 між позивачем та відповідачем був укладений договір №55 на тимчасове користування місцем розміщення зовнішньої реклами (далі - договір) (а.с.17-18).
Відповідно до п.1.1. договору, орендодавець здав, а орендар прийняв в тимчасове користування місце розміщення рекламного засобу за адресою: вул. Громова, 16, в районі супермаркету "Браво".
Згідно з п. 3.1. договору, орендна плата визначається згідно з порядком плати за тимчасове користування місцем розміщення рекламних засобів, затвердженим рішенням міської ради.
Відповідно до п.3.2. договору, плата за користування місцем розміщення реклами у місяць становить 252грн96коп.
Згідно з п.3.3 договору, орендну плату орендар перераховує щомісячно до 20 числа наступного місяця.
Термін дії договору закінчується 20.03.2018 (п.7.2. договору).
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, однак відповідач зобов'язання за договором в частині здійснення оплати за розміщення зовнішньої реклами не здійснив, внаслідок чого, за період з 01.05.2014 по 30.06.2016, утворилась заборгованість в розмірі 6535грн08коп.
27.11.2014 позивачем було направлено телефонограму, в якій відповідачу було запропоновано сплатити борг за договором на тимчасове користування місцем для розміщення зовнішньої реклами № 55 від 21.03.2013 (а.с.29).
Також, позивачем були направлені листи в яких позивач просив відповідача здійснити погашення заборгованості за договором (а.с.27-28, 30-32).
На час прийняття рішення у справі, відповідачем доказів сплати заборгованості не надано.
Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В порушення зазначених вимог закону та договору, відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, своєчасно та в повному обсязі оплату за договором на тимчасове користування місцем для розміщення зовнішньої реклами не сплатив.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 6535грн08коп підлягають задоволенню.
Відповідно до п.4.1.1 договору, у разі не внесення орендної плати в терміни, вказані цим договором, призначається пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на момент нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Позивач просив стягнути з відповідача 807грн24коп. пені. Здійснивши перевірку розрахунку позивача нарахованої пені, суд вважає, що зазначені вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст.38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славтрейд Браво" (84100, Донецька область, м.Слав'янськ, вул.Центральна, 28/9 ідентифікаційний код юридичної особи - 33705255) на користь Управління комунального господарства (85114, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Правобережна, 260, ідентифікаційний код юридичної особи - 30098218) заборгованість у розмірі 6535грн08коп. та пеню в сумі 807грн24коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славтрейд Браво" (84100, Донецька область, м.Слав'янськ, вул.Центральна, 28/9 ідентифікаційний код юридичної особи - 33705255) на користь прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Університетська, 6, ідентифікаційний код юридичної особи - 25707002. Реквізити: отримувач - прокуратура Донецької області; банк - Держказначейська служба України; МФО - 820172; розрахунковий рахунок - 35216066016251) 1378 грн. витрат з оплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.
Повний текст рішення складений 14 листопада 2016 року.
Суддя О.В. Говорун