Справа №573/1960/16-а
іменем України
15 листопада 2016 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.
з участю секретаря: Федорченко Г. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білопільської міської ради Сумської області про стягнення грошової допомоги при виході на пенсію,
03 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Білопільської міської ради Сумської області про стягнення грошової допомоги при виході на пенсію. Свої вимоги позивачка мотивує тим, що з 01 липня 1998 року по 17 листопада 2015 року працювала на виборній посаді секретаря Білопільської міської ради Сумської області та була звільнена на підставі п. 1 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у відповідності до рішення 1 сесії 7 скликання Білопільської міської ради від 17 листопада 2015 року, у зв'язку із закінченням строку повноважень, після чого вийшла на пенсію. У 2011 році їй була призначені пенсія за віком. Але внаслідок того, що вона продовжила свою роботу на державній службі, виплата пенсії була зупинена. У 2011 році допомога у зв'язку з виходом на пенсію їй не виплачувалася. 15 квітня 2014 року було внесено зміни до п. 4.7 колективного трудового договору №23 від 23 березня 2012 року, укладеного між трудовим колективом Білопільського міськвиконкому та адміністрацією, якими передбачена виплата грошової допомоги працівникам при виході на пенсію у розмірі п'яти посадових окладів. Проте, вказана допомога їй виплачена не була. Вказує, що в листопаді 2015 року зверталася до міського голови з даного приводу, однак останній запевнив, що вона заново буде обрана секретарем міської ради і продовжить працювати, якщо ні, то він видасть розпорядження про виплату допомоги. В подальшому міський голова неодноразово виносив на розгляд сесії питання про обрання її секретарем ради, але для цього не вистачило голосів. У зв'язку з викладеними обставинами вона пропустила строк звернення з даним позовом до суду. Зазначає, що її посадовий оклад при виході на пенсію становив 2 218 грн., у зв'язку з чим розмір допомоги, який має бути їй виплачений відповідачем, становить 11 090 грн. Посилаючись на викладені вище обставини, позивачка просить поновити строк для звернення до суду з позовом та стягнути з Білопільської міської ради на її користь грошову допомогу при виході на пенсію у розмірі 11 090 грн.
Ухвалою судді від 04 жовтня 2016 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білопільської міської ради Сумської області про стягнення грошової допомоги при виході на пенсію.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник за договором про надання правової допомоги - адвокат ОСОБА_2 позов підтримали.
Представники відповідача за довіреністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов не визнали. Суду зазначили, що п. 4. 7 колективного договору в редакції від 28 березня 2014 року передбачено вшанування працівників у зв'язку з виходом на пенсію з врученням грошової премії у розмірі п'яти посадових окладів. Позивачка вийшла на пенсію у 2011 році, але в подальшому продовжувала обіймати виборну посаду секретаря і 17 листопада 2015 року була звільнена з роботи на підставі п. 1 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у зв'язку із закінченням повноважень, а тому підстав для виплати їй передбаченої вищезгаданим пунктом колективного договору премії не було. ОСОБА_1 мала намір продовжувати роботу у зв'язку з чим її кандидатура неодноразово пропонувалася на посаду секретаря, але рішенням сесії Білопільської міської ради від 05 травня 2016 року позивачка не була обрана на вказану посаду.
У судовому засіданні 15 листопада 2016 року представник відповідача ОСОБА_3 заявила клопотання про залишення позову ОСОБА_1 І без розгляду на підставі ст. 100 КАС України, у зв'язку з тим, що остання пропустила строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 проти задоволення вищевказаного клопотання представника відповідача заперечували, посилаючись на те, строк звернення до суду з позовом пропущений із поважних причин, про які вказано в позовній заяві.
Заслухавши сторони, свідка ОСОБА_5, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що колективний договір Білопільського міськвиконкому до 2015 року, схвалений загальними зборами трудового колективу Білопільського міськвиконкому (протокол №17 від 11 січня 2012 року), зареєстрований управлінням праці та соціального захисту населення Білопільської райдержадміністрації 23 березня 2012 року за реєстровим №23, поширюється на всіх керівників, спеціалістів, службовців, технічний персонал структурних підрозділів, які входять у склад колективу працівників Білопільського міськвиконкому (а. с. 22-25).
28 березня 2014 року до п. 4.7 вказаного колективного договору були внесені зміни, схвалені загальними зборами трудового колективу Білопільського міськвиконкому та зареєстровані управлінням соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації 15 квітня 2014 року за реєстровим №13, у відповідності ідо яких передбачено організовування вшанування працівників з нагоди державних та професійних свят з врученням грошової премії або цінного подарунка, в зв'язку з 25 - річчям - 100 гривень, 50 - річчям - 200 гривень, 55 - річчям (жінкам) - 500 гривень, 60 - річчям (чоловікам) - 500 гривень та виходом на пенсію в розмірі п'яти посадових окладів (а. с. 22-27).
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивачки і не оспорюється сторонами, з 01 липня 1998 року ОСОБА_1 обрано секретарем Білопільської міської ради на підставі рішення першої сесії 23 скликання від 21 квітня 1998 року.
12 квітня 2002 року, на підставі рішення першої сесії міської ради 24 скликання позивачка була звільнена з посади у зв'язку із закінченням повноважень, відповідно до ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і в цей же день, рішенням цієї ж сесії повторно обрана секретарем Білопільської міської ради.
В подальшому, на підставі рішення першої сесії п'ятого скликання Білопільської міської ради від 12 квітня 2006 року ОСОБА_1 була звільнена з посади секретаря ради у зв'язку із закінченням повноважень, відповідно до ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» після чого рішенням цієї ж сесії обрана секретарем міської ради.
На підставі рішення першої сесії Білопільської міської ради шостого скликання від 25 листопада 2010 року ОСОБА_1 була звільнена з посади у зв'язку із закінченням строку повноважень, відповідно до ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і в черговий раз обрана секретарем міської ради.
17 листопада 2015 року на підставі рішення першої сесії міської ради сьомого скликання та розпорядження Білопільського міського голови №114-К ОСОБА_1 звільнена з посади секретаря ради у зв'язку із закінченням строку повноважень, згідно з п. 1 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (а. с. 3-6, 7).
23 серпня 2016 року позивачка звернулася до міського голови із заявою про надання копії колективного договору Білопільського міськвиконкому до 2015 року, а 25 серпня 2016 року - із заявою про виплату грошової винагороди у розмірі п'яти посадових окладів та середньомісячної заробітної плати для вирішення соціально - побутових питань (а. с. 9, 21).
З відповіді Білопільського міського голови від 29 серпня 2016 року на останню заяву позивачки вбачається, що при звільненні їй була нарахована заробітна плата за листопад 2015 року у сумі 10 501 грн. 31 коп., в тому числі матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати у сумі 5 503 грн. 55 коп. та 2 121 грн. 34 коп. компенсації за невикористану відпустку. Так як позивачка звільнена з роботи на підставі рішення сесії Білопільської міської ради від 17 листопада 2015 року «Про закінчення повноважень міського голови, секретаря міської ради, депутатів міської ради та виконавчого комітету ради шостого скликання» та виданого на його підставі розпорядження №114 - к від 17 листопада 2015 року, у зв'язку із закінченням строку повноважень, згідно з п. 1 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», то підстав для застосування п. 4.7 Колективного договору і виплати передбаченої цим пунктом грошової винагороди не має (а. с. 8).
Згідно з показами позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні, пенсію за віком їй було призначено у 2011 році. Після цього вона продовжувала працювати на посаді секретаря Білопільської міської ради до 17 листопада 2015 року, тобто до моменту закінчення повноважень. Після цього вона вийшла на пенсію, так як її кандидатура на посаду секретаря ради не набрала необхідної кількості голосів. Як зазначила у судовому засіданні позивачка, право на грошову допомогу, за захистом якого вона звернулася з даним позовом до суду, виникло у неї з моменту звільнення, тобто з 17 листопада 2015 року. З цього приводу наступного дня після звільнення вона зверталася до міського голови. Проте, останній запевнив, що її знову буде обрано секретарем міської ради, в іншому випадку - допомога буде виплачена.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що обіймає посаду Білопільського міського голови. ОСОБА_1 працювала секретарем очолюваної ним міської ради і 17 листопада 2015 року була звільнена з посади на підставі ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у зв'язку із закінченням строку повноважень. Надалі позивачка не заперечувала в черговий раз бути обраною секретарем міської ради. У зв'язку з цим він виносив на розгляд сесії міської ради її кандидатуру на вказану посаду. Однак, рішенням сесії Білопільської міської ради від 05 травня 2016 року секретарем ради була обрана інша особа. Крім того, свідок зазначив, що наприкінці листопада - на початку грудня 2015 року ОСОБА_1, яка добре знала чинне законодавство і положення колективного договору, усно зверталася до нього з приводу виплати грошової премії при виході на пенсію, на що він відповів, що вчинить відповідно до закону.
Наведене вище дає суду обґрунтовані підстави вважати, що про порушення свого права, за захистом якого звернулася до суду, позивачка знала вже 17 листопада 2015 року, що остання не заперечувала в судовому засіданні.
Доводи ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про те, що причиною пропуску строку звернення до суду з позовом були обіцянки та обман з боку міського голови, який запевняв позивачку про обрання її в подальшому секретарем міської ради, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскілки, пропрацювавши понад сімнадцять років секретарем міської ради, позивачка знала, що питання обрання секретаря вирішується колегіально, депутатами на засіданні сесії, а не одноособово міським головою і не залежить від його волі. Крім того, у судовому засіданні позивачка зазначила, що не бажала судитися із Білопільською міської радою з приводу невиплати її грошової премії, бо до обрання секретаря мала намір в подальшому працювати в ній.
Та обставина, що кандидатура ОСОБА_1 неодноразово виносилася на розгляд сесії Білопільської міської ради для обрання на посаду секретаря і в решті решт питання було вирішено не на користь позивачки, не свідчить про те, що остання пропустила строк звернення до суду з даним позовом із поважних причин.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду на стадії судового розгляду.
Таким чином, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 до Білопільської міської ради Сумської області про стягнення грошової допомоги при виході на пенсію, залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду з позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 100, 158, 160, 165 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Білопільської міської ради Сумської області про стягнення грошової допомоги при виході на пенсію залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: