ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
15 листопада 2016 року № 826/24638/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Погрібніченка І.М., суддів: Іщука І.О., Шулежка В.П. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції
до Державної архітектурно - будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області
про визнання неправомірними дій та скасування постанови від 13.10.2015р.,
Публічне акціонерне товариство «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної архітектурно - будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (надалі також - відповідач) про:
- визнання протиправними дії Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області при винесенні протоколу №1-Л-З-2809/2 від 28.09.2015р., припису №С-2509/1 від 25.09.2015р. та постанови №З-1310/4-10/10-89/1310/06/01 від 13.10.2015р.;
- скасування постанови від 13.10.2015р. №З-1310/4-10/10-89/1310/06/01 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 13780,00грн.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав правомірності прийняття оскаржуваних рішень.
На підставі п. 4 ст. 122 КАС України суд прийшов до переконання про можливість подальшого розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Листом від 16.09.2015р. №10/10-46/1609/06/01 Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області повідомив директора Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» ОСОБА_1, що у відповідності до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено постановою КМ України від 23.05.2011р. №533 буде проведено позапланову перевірку достовірності даних у поданій, замовником будівництва - Трипільською ТЕС ПАТ «Центренерго», декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкті: «Реконструкції комерційних вузлів споживання природного газу ГРП 1, ГРП 2 Трипільської ТЕС», за адресою: вул. Промислова, 1, м. Українка, Обухівський район, Київської області».
Факсограмою №22-06/2-6851від 23.09.2015р. ПАТ «Центренерго» повідомило директора теплової електростанції відокремленого підрозділу «Трипільська ТЕС» про відсутність правових підстав проведення вищезазначеної перевірки.
Листом від 24.09.2015р. №10-4704 ПАТ «Центренерго» Трипільська ТЕС повідомило Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про відсутність підстав проведення перевірки на підставі Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено постановою КМ України від 23.05.2011р. №533.
25 вересня 2015 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області у присутності заступника директора Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» ОСОБА_2, який не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва: «Реконструкція комерційних вузлів споживання природного газу ГРП 1, ГРП 2 Трипільської ТЕС», за адресою: вул. Промислова, 1, м. Українка, Обухівський район, Київської області» для проведення позапланової перевірки, складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених функцій.
25 вересня 2015 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області складено припис №С-2509/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано позивача для проведення перевірки допустити посадових осіб Департаменту на об'єкт будівництва: «Реконструкція комерційних вузлів споживання природного газу ГРП 1, ГРП 2 Трипільської ТЕС», за адресою: вул. Промислова, 1, м. Українка, Обухівський район, Київської області» до 08.10.2015р.
28 вересня 2015 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області складено протокол №1-Л-2809/2 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
13 жовтня 2015 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області прийнято постанову №З-1310/4-10/10-89/1310/06/01 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, якою за порушення норм п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» у розмірі 13780,00грн.
Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями та діями відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи дану справу, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 10 Закону України від 20.05.1999 № 687-XІV "Про архітектурну діяльність" (на момент виникнення спірних правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Згідно статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності" (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 3038-VІ) (на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону № 3038-VІ управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється "Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (надалі Порядок №553) (на момент виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до п. 1, 2, 3 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва. Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції. ( п.5 Порядку №553).
За змістом ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 41) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури;;7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;
перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п.7 Порядку №553).
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. (п.16, п.18 Порядку №553).
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п. 17, п.19, п.20 Порядку №553).
Відповідно до п.21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф (п.22 Порядку №553).
З приводу доводів позивача про протиправність проведення перевірки в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, оскільки ним, на думку позивача, визначається порядок проведення перевірок лише об'єктів архітектури IV і V категорії складності, в той час як даному випадку здійснюється перевірка об'єкту І категорії, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з зареєстрованою Департаментом декларацією, будівельні роботи з реконструкції обліку споживання природного газу ГРП1, ГРП2 відносяться до І категорії складності.
Відповідно до п. 1 Порядку № 553, цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Водночас, Постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2007 року №1396 затверджено Порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, п. 1 якого встановлено, що цей Порядок встановлює загальні вимоги до ліцензування господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (далі - будівельна діяльність).
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства, суд приходить до висновку про те, що конкретизація в п. 1 Порядку № 553 щодо категорії складності об'єкту архітектури (IV і V) має бути врахована органом державного архітектурно-будівельного контролю лише в разі здійснення ним заходів, спрямованих виключно на дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури.
Між тим, при здійсненні контролю дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, що мало місце в даному випадку, не є обов'язковою вимога щодо здійснення такого контролю лише щодо господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури IV або V категорії складності.
Крім того, суд звертає увагу на те, що іншого порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, окрім затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, який діє з 02 червня 2011 року, законодавчо не передбачено.
Дана правова позиція узгоджується з правовою позицією викладеною в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.10.2015р. у справі №826/8444/14.
Також суд звертає увагу, що з аналізу норм Порядку №553 та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вбачається, що підставами для не допуску посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю до проведення перевірки можуть бути: недотримання зазначеним органом порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, а саме: непред'явлення посадовими особами органу державного архітектурно - будівельного контролю перед перевіркою наказу та повідомлення про проведення перевірки, службових посвідчень, а відтак, не допуск посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю з інших підстав не буде ґрунтуватися на вимога закону.
Щодо пояснень представника позивача, що Департаментом були порушені строки повідомлення позивача про проведення дати розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд зазначає наступне.
Як вбачається з припису від 25.09.2015р. №С-2509/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, позивача зобов'язано до 08.10.2015р. допустити для проведення позапланової перевірки посадових осіб Департаменту на об'єкт будівництва: «Реконструкція комерційних вузлів споживання природного газу ГРП 1, ГРП 2 Трипільської ТЕС», за адресою: вул. Промислова, 1, м. Українка, Обухівський район, Київської області».
У той же час, зазначеним приписом Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області вимагає повідомити про його виконання до 08 листопада 2015 року.
Протоколом №1-Л-З-2809/2 від 28.09.2015р. про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, розгляд справи призначено на 07.11.2015р. об 15:00год.
Довідкою Департаменту про технічну помилку №10/10-111/0510/06/01 від 05.10.2015р. повідомлено Трипільську ТЕС ПАТ «Центренерго», що в приписі від 25.09.2015р. допущено помилку, а саме: замість дати 08.11.2015р. слід читати: 08.10.2015р. та в протоколі від 28.09.2015р. замість дати та часу розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності - 07.11.2015р. 15год 00хв. слід читати: 13.10.2015р. 16год. 00хв.
Зазначена Довідка отримана Трипільською ТЕС ПАТ «Центренерго» 12.10.2015р., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 20 Порядку № 553 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначений протокол отриманий позивачем 02.10.2015р. за вх. №4927.
Суд зазначає, що допущені Департаментом технічні помилки в складених за результатами матеріалах перевірки не призвели до настання негативних правових наслідків чи порушення прав суб'єкта містобудування, оскільки вони були направленні на адресу позивача до моменту розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Крім того, в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що позивач скористався правом надання пояснень та представники Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» були присутні під час розгляду справи 13.10.2015р.
Отже, у зв'язку з вищевикладеним суд приходить до переконання про правомірність дій Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області під час винесення протоколу №1-Л-З-2809/2 від 28.09.2015р., припису №С-2509/1 від 25.09.2015р. та постанови №З-1310/4-10/10-89/1310/06/01 від 13.10.2015р., а тому в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області при винесенні протоколу №1-Л-З-2809/2 від 28.09.2015р., припису №С-2509/1 від 25.09.2015р. та постанови №З-1310/4-10/10-89/1310/06/01 від 13.10.2015р. має бути відмовлено повністю.
Крім того, складання та прийняття органом архітектурно - будівельної інспекції протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності прямо передбачено чинним законодавством України у сфері містобудівної діяльності.
У той же час, прийняття судом рішення про визнання протиправними дії суб'єкта владних повноважень під час винесення протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не відновить порушених прав позивача.
На думку суду, належним способом захисту порушених прав позивача буде прийняття рішення про визнання протиправними та скасування таких рішень суб'єкта владних повноважень.
Щодо позовної вимоги про скасування постанови від 13.10.2015р. №З-1310/4-10/10-89/1310/06/01 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 13780,00грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, Трипільською ТЕС ПАТ «Центренерго» не було допущено посадових осіб Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області до проведення позапланово перевірки на об'єкт будівництва «Реконструкція комерційних вузлів споживання природного газу ГРП 1, ГРП 2 Трипільської ТЕС», за адресою: вул. Промислова, 1, м. Українка, Обухівський район, Київської області».
Окрім цього, протиправність такої відмови було встановлено під час розгляду даної адміністративної справи.
Щодо доводів позивача, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області неправомірно прийнято постанову від 13.10.2015р. №З-1310/4-10/10-89/1310/06/01 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки Трипільська ТЕС не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом ПАТ «Центренерго», суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011р. будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належить до І-ІІІ категорії складеності.
Згідно з п. 8 Порядку №466 замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до Інспекції два примірники декларації за встановленою формою.
Замовник згідно із законом відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.
Формою декларації про початок виконання будівельних робіт, затвердженої постановою №466 від 13.04.2011р. передбачено обов'язкове надання інформації про найменування юридичної особи, її місцезнаходження, код ЄДРПОУ та номер телефону.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2015р. відповідачем зареєстровано подану не Трипільською ТЕС декларацію, як зазначає позивач, а Трипільською ТЕС ПАТ «Центренерго» декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті «Реконструкції комерційних вузлів споживання природного газу ГРП 1, ГРП 2 Трипільської ТЕС», за адресою: вул. Промислова, 1, м. Українка, Обухівський район, Київської області».
Зазначена декларація містить інформацію про те, що замовником будівництва є Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго» 08720, м. Українка, Обухівський район, вул. Промислова, 1 , код ЄДРПОУ 00131334, тел. 04572)2015-98.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийнято постанову від 13.10.2015р. №З-1310/4-10/10-89/1310/06/01 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.
Отже, на підставі вищевикладеного позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції задоволеними бути не можуть.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні адміністративного позову Публічному акціонерному товариству «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя І.М. Погрібніченко
Судді: І.О. Іщук
В.П. Шулежко