Справа № 816/5087/14
14 листопада 2016 року м. Одеса
У залі судових засідань № 31
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Балан Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Віво-Транс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віво-Транс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
В судове засідання сторони не з'явились.
Позивач або його представник не прибули у судове засідання без поважних причини повторно, про причини неприбуття суд не повідомили, заяв про розгляд справи за відсутності позивача або його уповноваженого представника, або про перенесення судового розгляду справи, до суду не надали.
У зв'язку із неприбуттям позивача повторно у судове засідання без поважних причин та не повідомлення про причини неприбуття, від якого не надійшло заяв про розгляд справи за його відсутності або про перенесення судового розгляду справи, неявку було визнано неповажною.
Дослідивши матеріали справи в частині розгляду питання щодо залишення без розгляду даного адміністративного позову, судом встановлено наступне.
Полтавським окружним адміністративним судом встановлено, що станом на 17.08.2016 року місцезнаходженням позивача ТОВ "Віво-Транс" є наступна адреса: м. Одеса, вул. Дальницька, 44, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Про судове засідання, призначене на 17.10.2016 року о 12 год. 00 хв., позивача було повідомлено шляхом направлення йому на зазначену адресу копії повістки, проте поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «не востребован».
Про судове засідання, призначене на 14.11.2016 року о 10 год. 30 хв., позивача було повідомлено шляхом направлення йому на зазначену адресу копії повістки, проте поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «не розыскан».
Відповідно до положень ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження справи повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається хм за останньою адресою і вважається врученою.
Вказані обставини дають підстави для прийняття рішення про залишення позову без розгляду, відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, в частині вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для застосування правил п. 4 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України до позивача, виходячи з наступного.
Сторони належать до складу осіб, які беруть участь у справі, а тому володіють загальними правами, які передбачені ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім наявних прав особи, що беруть участь у справі, наділені також певними обов'язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом. Процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими ніж права і обов'язки другої особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до положень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати процесуальні права і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Недобросовісним користуванням процесуальними правами вважається, зокрема, нез'явлення учасників судового процесу у судові засідання без поважних причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій. Вказані підстави спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу та порушення права інших учасників судового процесу.
Згідно приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, слід зазначити, що у своєму рішенні від 21 грудня 2006 року у справі «Мороз та інші проти України», Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку проваджень повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з урахуванням наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади та того, яку важливість для заявників мало питання, що розглядалося.
Крім того, відповідно до положень п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач, який відповідно до ст. 50 цього Кодексу є стороною в адміністративному процесі - зокрема, особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.
Права та обов'язки осіб, які беруть участь в адміністративному процесі, в тому числі права та обов'язки позивача закріплено ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких належать, крім іншого: добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26.08.2011 року по справі № К/9991/15646/11 зазначив, що «повторність» означає вчинення знову, тобто основною ознакою повторності є здійснення аналогічного, тотожного. При цьому черговість та порядок вчинення дій не впливає на факт їх повторності. А тому «повторне неприбуття» як підстава для залишення позовної заяви без розгляду означає нез'явлення у судове засідання два чи більше рази без поважних причин протягом усього розгляду справи (а не обовязково двічі підряд).
Правильність такого тлумачення зазначених процесуальних норм підтверджується і тим, що відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами.
На підставі вищезазначеного, суд вважає, що позивач у даному провадженні зловживає своїми правами, що призводить до порушення прав відповідача на своєчасний розгляд справи, а також свідчить про прояв неповаги до суду та вказане не може бути спростовано тим, що позивач не є громадянином України, оскільки звертаючись до суду за захистом прав сторони є рівними у своїх правах та обов'язках.
За таких обставин, неприбуття позивача (представника позивача) у судове засідання повторно, перешкоджає здійсненню адміністративного судочинства, зумовлює збільшення процесуальних строків розгляду адміністративної справи та свідчить про зловживання процесуальними правами, наданими ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, яким передбачено, що позов підлягає залишенню без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
А відтак, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин, які свідчать про зловживання позивачем правом на судовий захист, а саме неприбуття без поважних причин та не повідомлення суду про наявність будь-яких причин, які зумовили неприбуття позивача у судові засідання, призначені на 17.10.2016 року та 14.11.2016 року, що підтверджуються матеріалами справи, позовну заяву слід залишити без розгляду.
На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Віво-Транс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ч. 3, ч. 6 ст. 128, п. 4 ч. 1 ст. 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Віво-Транс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Я.В. Балан