м. Миколаїв
09 листопада 2016 року справа № 814/1848/16
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Миколаївській області до Державного підприємства "Володимирівське лісове господарство" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Державного підприємства "Володимирівське лісове господарство" шляхом зупинення виконання робіт Державним підприємством "Володимирівське лісове господарство" з експлуатації стаціонарних джерел викидів: котлів на твердому паливі та природному газі, що отоплюють адміністративні приміщення ДП "Володимирівське лісове господарство" та Казанківського, Лісового та Володимирівського лісництв до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, -
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Миколаївській області до Державного підприємства "Володимирівське лісове господарство" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Державного підприємства "Володимирівське лісове господарство", шляхом зупинення виконання робіт Державним підприємством "Володимирівське лісове господарство" з експлуатації стаціонарних джерел викидів: котлів на твердому паливі та природному газі, що отоплюють адміністративні приміщення ДП "Володимирівське лісове господарство" та Казанківського, Лісового та Володимирівського лісництв до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок проведених Держекоінспекцією у Миколаївській області заходів державного нагляду (контролю) встановлено, що ДП "Володимирівське лісове господарство" здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел без відповідного дозволу, що є порушенням норм ст. ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що позивачем не доведено підстави для звернення до суду, зазначивши, що номінальна теплова потужність котлів, які він використовує, не перевищує 50 МВт та є значно меншою, у зв'язку із чим ні за потужністю побутових теплових котлів, ні за їх цільовим використанням, а також за кількістю шкідливих викидів в атмосферне повітря, перевірені у відповідача стаціонарні джерела не відноситься до устаткування на яке необхідно розробляти нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин (дозвіл), у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та наданих до суду доказів.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, посилаючись на обґрунтування, викладені у запереченнях до позовної заяви, а також, зважаючи на надані до суду докази.
В судовому засіданні від представників сторін надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд у судовому засіданні на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основними видами діяльності позивача є: надання допоміжних послуг у лісовому господарстві, вирощування інших багаторічних культур та інш.
У період з 01.04.2016 р. по 21.04.2016 р. Державною екологічною інспекцією в Миколаївській області на підставі наказу від 23.03.2016 р. №22 та направлення від 31.03.2016 р. №103 було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП "Володимирівське лісове господарство", за результатами якої складено уніфікований акт перевірки.
Під час перевірки Державною екологічною інспекцією в Миколаївській області було встановлено, що відповідач опалює адміністративне приміщення Державного підприємства "Володимирівське лісове господарство" та приміщення лісництв, а саме: Казанківського, Лісового та Володимирівського за допомогою котлів на твердому паливі та природному газі, внаслідок чого здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного на це дозволу, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
07.04.2016р. Державною екологічною інспекцією в Миколаївській області складено протокол про адміністративне правопорушення №000363 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 21.04.2016 №29 на головного лісничого ДП «Володимирівське лісове господарство» - ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 78 КУпАП (порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або впливу на неї фізичних та біологічних факторів). Згідно квитанції №74789136 від 15.06.2016 відповідачем штраф сплачено у повному обсязі.
З метою усунення виявлених порушень та недоліків природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у період з 01.04.2016 р. по 21.04.2016 р., позивачем винесено припис №6 від 21.04.2016 р. з вимогою провести інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та оформити дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на стаціонарні джерела викидів (пункт 10 припису).
09.09.2016 р. Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області проведено позапланову перевірку виконання припису №6 від 21.04.2016 р. по усуненню виявлених недоліків та порушень природоохоронного законодавства ДП «Володимирівське лісове господарство». Вказаною перевіркою встановлено невиконання вказаного припису, тому головного лісничого ДП «Володимирівське лісове господарство» - ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст. 188-5 КУпАП, а саме складений протокол про адміністративне правопорушення від 09.09.2016 р. №000666 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 12.09.2016 р. № №72. Згідно квитанції №103 від 19.09.2016 р. відповідачем штраф сплачено у повному обсязі.
Таким чином, державним інспектором з охорони наколишнього природного середовища Миколаївської області ОСОБА_2 встановлено, що ДП «Володимирівське лісове господарство» здійснює свою діяльність з порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів: опалює адміністративне приміщення ДП «Володимирівське лісове господарство» та приміщення лісництв, а саме: Казанківського, Лісового та Володимирівського за допомогою котлів на твердому паливі та природному газі, що є порушенням норм ст. ст. 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”.
Примірники актів перевірок в період з 01.04.2016 р. по 21.04.2016 р. та 09.09.2016 р. вручено головному лісничому ДП «Володимирівське лісове господарство ОСОБА_1, який підписався про отримання зазначених документів, без зауважень до їх змісту чи вимог або ж інших застережень з цього приводу.
Враховуючи ту обставину, що ДП "Володимирівське лісове господарство" вимоги припису №6 від 21.04.2016 р. не виконав та здійснює свою діяльність з порушенням вимог природоохоронного законодавства (а саме за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів, що є порушенням норм ст. ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"), позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до норм ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.
Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженого Указом Президента України "Про Положення про Державну екологічну інспекцію України" від 13.04.2011 №454/2011 (далі - Положення).
Відповідно 4 Положення, Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин (п.п. "г" п. 2 ч. 4 Положення).
Згідно п. 7 Положення Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).
В силу ст. 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 №429 "Про затвердження положень про територіальні органи Держекоінспекції України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.11.2011 за №1347/20085, затверджено "Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі", пунктом "г" підпункту 4.2 пункту 4 якого встановлено, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо: виконання запланованих і затверджених загальнодержавних, галузевих або регіональних природоохоронних програм; наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин; забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря; додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб'єктами господарювання; порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях; надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.
У відповідності до преамбули до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.
Згідно ч. 1 і 3 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" об'єктом державної охорони та регулювання є: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров'я і життя людей.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Абзацом 2 ч.1 ст.10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
Так, положеннями ч. 1, 5 - 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Визначення терміну "стаціонарне джерело забруднення атмосфери" наведено в пп. 1.15.5 п. 1.15 розд. 1 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за № 61/597), та розуміється як підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.
Пунктом 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №302, закріплено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.
Таким чином, підприємство набуває право на експлуатацію обладнання, з якого в атмосферне повітря надходять забруднюючі речовини, лише після отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Експлуатація такого обладнання без отримання дозволу є правопорушенням та підставою для застосування встановлених законодавством заходів реагування.
В силу норм ст. 12 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.
За ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Згідно абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону №877-V встановлено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
Частиною 7 ст. 7 цього Закону передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Наявні матеріали свідчать, що за результатами проведення позапланових перевірок відповідача були складені акти від 21.04.2016 р. та від 09.09.2016 р., де позивачем зафіксовані встановлені порушення у сфері охорони атмосферного повітря та невиконання вимог припису №6 від 21.04.2016 р. держекоінспекції по усуненню таких порушень.
Зі змісту вказаних актів перевірок вбачається, а відповідачем не заперечувалося, що посадові особи Держекоінспекції у Миколаївській області були допущені до проведення перевірок ДП "Володимирське лісове господарство" за адресою: с. Володимирівка, вул. Радянська, 108, Казанківський район, Миколаївська область. Правомірність наказів Держекоінспекції у Миколаївській області про проведення перевірок, дій посадових осіб позивача щодо проведення такої перевірки, припису №6 від 21.04.2016 р., а також постанов про накладання адміністративних стягнень підприємством в судовому порядку не оскаржувалися.
Крім того, слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1780 затверджений Порядок розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел (далі - Порядок №1780).
Відповідно до пункту 1 вказаного Порядку №1780 він визначає вимоги щодо розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря із стаціонарних джерел.
Пунктом 7 Порядку №1780 передбачено, що перелік типів устаткування, за якими розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, визначається Мінприроди.
Згідно з Переліком типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.08.2004 №317, нормативи викидів встановлюються для теплосилових установок, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт.
Ураховуючи викладене, суд звертає увагу на те, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з установок, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт, не можуть бути більшими, ніж установлені нормативи.
У той же час, відсутність необхідності встановлення граничнодопустимих викидів для котлів, установок для сушіння, що використовуються ДП «Володимирівське лісового господарство», жодним чином не виключає передбаченого статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» обов'язку відповідача отримати дозвіл на викиди з цих джерел забруднення.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки, порушення, встановлені позивачем під час перевірки відповідача не усунені, суд вважає, що є підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом зупинення виконання робіт Державним підприємством «Володимирівське лісове господарство» з експлуатації стаціонарних джерел викидів: котлів на твердому паливі та природному газі, що отоплюють адміністративні приміщення ДП «Володимирівське лісового господарство» та Казанківського, Лісового та Володимирівського лісництв до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих позивачем доказів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Разом з цим, суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч. 12-13 ст. 183-2 КАС України якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами, особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатами розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 256 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.
Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 183-2, 254 КАС України, суд -
Адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Миколаївській області до Державного підприємства "Володимирівське лісове господарство" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Державного підприємства "Володимирівське лісове господарство", шляхом зупинення виконання робіт Державним підприємством "Володимирівське лісове господарство" з експлуатації стаціонарних джерел викидів: котлів на твердому паливі та природному газі, що отоплюють адміністративні приміщення ДП "Володимирівське лісове господарство" та Казанківського, Лісового та Володимирівського лісництв до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря - задовольнити.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Державного підприємства «Володимирівське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00152603, юридична адреса: 56055, Миколаївська область, Казанківський район, с. Володимирівка, вул. Радянська, 108), шляхом: зупинення виконання робіт Державним підприємством «Володимирівське лісове господарство» з експлуатації стаціонарних джерел викидів: котлів на твердому паливі та природному газі, що отоплюють адміністративні приміщення ДП «Володимирівське лісового господарство» та Казанківського, Лісового та Володимирівського лісництв до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Г.В. Лебедєва