ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
05 жовтня 2012 р. № 2а-7465/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд, у складі колегії суддів:
головуючого -судді: Костецького Н.В.
суддів: Хоми О.П., Кухар Н.А.,
за участю секретаря судового засідання: Чернявської О.Д.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними рішення, дій, бездіяльності, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Служби безпеки України, в якій просив суд:
- визнати протиправними рішення Служби безпеки України щодо відмови у проведенні передбачених нормами Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та відомчої Інструкції від 16.07.2008 року №547 службового розслідування та перевірок по фактах наявних правопорушень, викладених у зверненні позивача від 19.01.2012 року;
- визнати протиправними дії відповідача, пов'язані із наданням неповної і необґрунтованої інформації у листі №3/4/п-18 від 23.02.2012 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, якою проігнорована заява позивача від 19.01.2012 року з повідомленням про факти порушень посадовими особами Служби безпеки України норм законодавства; не дотримані вимоги Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та відомчої Інструкції від 16.07.2008 року №547 щодо необхідності проведення службового розслідування по фактах незаконного знищення примірників наказів Голови СБУ від 29.09.2008 року №1287-ос та від 30.09.2008 року №1291-ос; не дотримані норми Закону України «Про звернення громадян»та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України через відмову у перевірці фактів внесення посадовими особами УСБУ у Львівській області неправдивих відомостей у документи від 01.10.2008 року.
Згідно позовних вимог, в процесі листування позивача із Управлінням СБУ у Львівській області йому стало відомо про факт знищення примірників (копій) наказів СБУ №1287-ос від 29.09.2008 року та №1291-ос від 30.09.2008 року, що стосувалися проходження ним служби в СБ України у 2007-2008 роках. Оскільки, на думку позивача, знищення цих примірників було проведено незаконно та безпідставно, з метою приховування вчинених посадовими особами СБ України та УСБУ у Львівській області протиправних дій, пов'язаних із фальсифікацією і підробленням документальних матеріалів, позивач 19.01.2012 року звернувся до виконувача обов'язків Голови СБ України ОСОБА_3 з заявою, у якій просив провести відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та наказу Голови СБУ від 16.07.2008 року №547, яким затверджена «Інструкція про порядок проведення службового розслідування у Службі безпеки», службове розслідування із з'ясуванням обставин знищення примірників вищезазначених наказів. Однак, у відповідь позивачу надійшов лист №3/4/п-18 від 23.02.2012 року, яким перший заступник Голови СБУ ОСОБА_3 відмовив у проведенні такого службового розслідування. На думку позивача, зазначене свідчить про наявність фактів протиправної бездіяльності гр. ОСОБА_3, який виступав від імені СБ України, та його намагання ухилитись не тільки від надання конкретної і обґрунтованої відповіді та інформації, але і від перевірки (згідно п.2 «Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Службі безпеки», затвердженої наказом Голови СБУ від 16.07.2008 року №547) фактів незаконного знищення примірників наказів СБУ від 29.09.2008 року №1287-ос та від 30.09.2008 року №1291-ос і внесення посадовцями УСБУ у Львівській області недостовірних відомостей у документи від 30.09.2008 року, від 01.10.2008 року, чим порушені права позивача та вчинені перешкоди у їх реалізації.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача заперечуючи проти заявлених позовних вимог, послався на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог з підстав, викладених у поданих суду письмових запереченнях. Як слідує із змісту заперечення на позов, розгляд заяви ОСОБА_1 від 19.01.2012 року та прийняття службовими особами СБУ рішення по ній було здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства. Зокрема, 25.01.2012 року до ЦУ СБУ надійшла заява громадянина ОСОБА_1 від 19.01.2012 року (вх. № П-452) відносно правомірності дій службових осіб УСБУ у Львівській області під час прийняття рішення щодо знищення у квітні 2010 року примірників наказів Голови СБУ від 29.09.2008 року №1287-ос та 30.09.2008 року №1291-ос. З метою об'єктивної та всебічної перевірки відомостей, наведених у цій заяві, у ЦУ СБУ було опрацьовано документальні матеріали з визначених питань, що зберігаються у Головній інспекції, а також отримані у встановленому порядку з Управління режиму, документального забезпечення і контролю СБУ та УСБУ у Львівській області. За результатами проведеної перевірки наведена позивачем інформація щодо незаконного, як він вважає, знищення службовими особами УСБУ у Львівській області примірників наказів СБУ від 29.09.2008 року №1287-ос та від 30.09.2008 року №1291-ос підтвердження не знайшла. Наведені позивачем відомості підстав для проведення службового розслідування, визначених п.2 Інструкції про порядок здійснення службового розслідування у Службі безпеки України, затвердженої наказом Голови СБУ від 16.07.2009 року №547, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2008 року за № 709/15400, не містили. Крім того, згідно з вимогами п.п.2.1 п.2 зазначеної Інструкції №547 забороняється призначення службових розслідувань за відсутності підстав, визначених цією Інструкцією. Про результати перевірки заяви ОСОБА_1 від 19.01.2012 року та прийняте по ній рішення позивачу доведено листом від 23.02.2012 року №3/4/П-18. У зв'язку з наведеним, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 надіслав на ім'я виконуючого обов'язки Голови Служби безпеки України ОСОБА_3 заяву від 19.01.2012 року щодо проведення службового розслідування по факту безпідставного знищення примірників наказів СБУ від 29.09.2008 року №1287-ос та від 30.09.2008 року №1291-ос.
Згідно поданої заяви, позивач повідомляє, що 25.06.2011 року начальнику УСБУ у Львівській області ОСОБА_4 ним направлено запит на інформацію, який стосувався надходження до управління примірників наказів СБУ від 29.09.2008 року №1287-ос та від 30.09.2008 року №1291-ос. 11.07.2011 року позивачем отримано з Управління Служби безпеки України у Львівській області лист від 06.07.2011 року №62/16/П-2-п/13, яким начальник цього органу ОСОБА_4 повідомив, що примірники зазначених вище наказів надійшли до УСБУ у Львівській області 06.10.2008 року разом із супровідним листом, зареєстрованим за вх. №4546, а також про те, що згодом вони були знищені у встановленому порядку. Крім того, у своїй заяві від 19.01.2011 року позивач зазначає, що згодом т.в.о. начальник УСБУ у Львівській області ОСОБА_5, доповнюючи попередню відповідь керівника управління (лист №62/16/П-10-п від 09.08.2011 року) повідомив, що дозвіл на знищення витягів з наказів Голови СБУ від 29.09.2008 року №1287-ос та 30.09.2008 року №1291-ос надано тимчасово виконуючим обов'язки начальника УСБУ у Львівській області полковником ОСОБА_6 за актом №62/22/1-261 від 22.04.2010 року; та про те, що рішення про знищення прийнято відповідно до вимог ведення діловодства в органах СБУ. Надалі позивач у своїй заві зазначає, що вважає знищення примірників цих наказів незаконним та безпідставним, з метою приховування вчинених посадовими особами СБУ та УСБУ у Львівській області протиправних дій, пов'язаних із фальсифікацією матеріалів, що стосуються проходження позивачем служби та підроблення офіційних документів для звільнення з органів безпеки, чим було нанесено істотну шкоду його правам та інтересам. Зважаючи на вищевикладене, просив провести службове розслідування за фактом незаконного і безпідставного, на його думку, знищення примірників зазначених вище наказів, про результати повідомити його та Генеральну прокуратуру України.
За результатами розгляду поданої позивачем заяви від 19.01.2012 року, Службою безпеки України надано відповідь від 23.02.2012 року №3/4/П-18, згідно якої позивача повідомлено, що наведені у заяві відомості підстав для проведення службового розслідування, визначених п. 2 Інструкції про порядок здійсненню службового розслідування у Службі безпеки України, затвердженої наказом Голови СБУ від 16.07.2009 року №547 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2008 року за № 709/15400, не містять. Проінформовано позивача, що примірник наказу Голови СБУ від 29.09.2008 року №1287-ос до УСБУ у Львівській області надіслано разом із супровідним листом УРДЗК від 03.10.2008 року №22/3/13/47 (вх. №4546 від 06.10.2008 року) за реєстром на кореспонденцію, направлену через фельд'єгерську службу, від 03.10.2008 року №667. Примірник наказу Голови СБУ від 30.09.2008 року №1291-ос до вказаного регіонального органу СБУ направлено нарочним за реєстром від 30.09.2008 року №662 ідоставлено доУправління зранку 01.10.2008 року. Також у вищевказаній відповіді від 23.02.2012 року №3/4/П-18 зазначено, що у матеріалах архівної особової справи ОСОБА_1 знаходяться документи, якими підтверджується, що від запропонованих тоді службовими особами УСБУ можливостей ознайомитись під особистий підпис з поданням до звільнення з військової служби в СБ України, розрахунком вислуги років на пенсію та наказом Голови СБУ від 30.09.2008 року №1291-ос на той час позивач відмовився за власною ініціативою (а.с.31). Примірники наказів від 29.09.2008 року №1287-ос та від 30.09.2008 року №1291-ос, що надійшли до УСБУ у Львівській області, оформлені актом встановленої форми (№62/22/1-261 від 22.04.2010 року) та знищені комісією у складі трьох співробітників УСБУ. Крім того у даній відповіді вказано, що знищення примірників вказаних наказів здійснено з дотриманням вимог нормативно-правових актів, якими регламентовано ведення діловодства в системі СБ України, що мають гриф обмеження доступу «для службового користування»та про те, що правові підстави для інформування Генеральної прокуратури України про результати розгляду цього звернення відсутні.
Крім того, судом встановлено, що підставою для надання такої відповіді за результатами розгляду заяви позивача від 19.01.2012 року, став висновок від 23.02.2012 року, затверджений першим заступником Голови СБ України генерал-лейтенантом ОСОБА_3 (а.с.33), згідно якого відповідно до інформації УРДЗК (Управління режиму, документального забезпечення і контролю СБУ) (лист від 07.02.2012 року № 22/3-328) накази Голови СБУ від 30.09.2008 року №1291-ос та від 29.09.2008 року №1287-ос у встановленому порядку зареєстровані у журналі УРДЗК «Реєстрації наказів СБУ по особовому складу за 2008 рік»№13 (т. 4, інв. № 3623, знищений за актом від 25.05.2010 року № 22/2-807). Примірник наказу Голови СБУ від 29.09.2008 №1287-ос до УСБУ у Львівській області надіслано разом із супровідним листом №22/3/13/47 (виготовлений в одному екземплярі) за реєстром на кореспонденцію, направлену через фельд'єгерську службу, №667 від 03.10.2008 року (копія реєстру №667 від 03.10.2008 року міститься в матеріалах справи, а.с.41). Примірник наказу Голови СБУ від 30.09.2008 року №1291-ос до вказаного регіонального органу СБУ направлено за реєстром від 30.09.2008 року №662, який долучено до вказаного вище журналу реєстрації №13 за 2008 рік та у встановленому порядку знищено разом із цим журналом (акт від 25.05.2010 року № 22/2-807). Згідно з інформацією УСБУ у Львівській області (лист від 07.02.2012 року №62/22/1-138), примірник №5 наказу від 29.09.2008 року №1287-ос до Управління надійшов із супровідним листом УРДЗК від 03.10.2008 року №22/3/13/47 (вх. №4546 від 06.10.2008 року). Цей примірник в УСБУ зареєстровано у номенклатурному журналі «Обліку наказів та вказівок СБУ»№ 1 за 2008 рік (реєстр. № 121 розділу «Накази по особовому складу»). Примірник № 2 наказу від 30.09.2008 року №1291-ос до УСБУ доставлено нарочним (зареєстровано відповідно за №119) (а.с.34).
Також в матеріалах справи міститься зазначений вище лист від 07.02.2012 року №22/3-328 (а.с.39), відповідно до якого зазначено щодо правомірності знищення службовими особами УСБУ у Львівській області вищезазначених примірників наказів УРДЗК СБ України посилаючись на п.80 наказу Голови СБУ від 03.07.1999 року № 140/ДСК «Про затвердження Інструкції з несекретного діловодства в системі Служби безпеки України».
Щодо факту доведення до відома ОСОБА_1 вищезазначених наказів у висновку від 23.02.2012 року зазначено, що примірник наказу Голови СБУ від 30.09.2008 року №1291-ос про звільнення ОСОБА_1 з військової служби в СБ України було надіслано до УСБУ нарочно і доставлено до вказаного Управління зранку 01.10.2008 року. У матеріалах архівної особової справи ОСОБА_1 №892 знаходяться документи, якими підтверджується: факт доведення ОСОБА_1 30.09.2008 року начальником УСБУ (у службовому кабінеті, в присутності ще 4-х співробітників УСБУ) наказу Голови СБУ від 29.09.2008 року №1287-ос про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, а також факту підготовки подання до звільнення його з військової служби в СБ України та розрахунку його вислуги років на пенсію (довідка про бесіду та рапорт начальника УСБУ від 30.09.2008 року); факт повідомлення ОСОБА_1 01.10.2008 року помічником начальника УСБУ (по РОС) у телефонному режимі (в присутності заступника начальника відділу кадрового забезпечення УСБУ) про надходження до УСБУ примірника наказу Голови СБУ від 30.09.2008 року №1291-ос щодо звільнення його з військової служби. За даними вказаних співробітників УСБУ, ОСОБА_1 від прибуття до адміністративної будівлі УСБУ з метою ознайомлення з цим наказом також відмовився (довідка про бесіду від 01.10.2008 № 62/11/1-5035).
Достовірність відомостей, наведених у вказаних документах, а також факту надходження до УСБУ у Львівській області примірника наказу Голови СБУ від 30.09.2008 року №1291-ос зранку 01.10.2008 року підтверджується поясненнями службових осіб СБУ, які мали безпосереднє відношення до зазначених вище обставин.
Надалі у висновку зазначено, що згідно з інформацією УСБУ, примірник №5 наказу від 29.09.2008 року №1287-ос та примірник №2 наказу від 30.09.2008 року №1291-ос оформлені актом встановленої форми (№62/22/1-261 від 22.04.2010 року) та знищені комісією у складі трьох співробітників УСБУ. Вказаний акт затверджено на той час т.в.о. начальника УСБУ полковником ОСОБА_6
Згідно з наявного в матеріалах справи акту №62/22/1-261 від 22.04.2010 року, у ньому зазначається перелік документальних матеріалів, що втратили практичне значення і не мають наукової та історичної цінності, зокрема пунктом 198 переліку означено Наказ Голови СБУ №1291-ос від 30.09.2008 року (кількість примірників -1; №№ примірників -2; кількість аркушів у примірнику - 1), у пункті 200 переліку -Наказ СБУ №1287-ос від 29.09.2008 року (кількість примірників -1; №№ примірників -5; кількість аркушів у примірнику - 1). Вказаний акт підписаний всіма членами комісії, якими також завірено, що документальні матеріали перед знищенням комісія звірила з записами в акті.
Порядок підготовки, обліку, зберігання, використання та знищення документів, справ, видань, виробів, магнітних та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, а також несекретної інформації в системі Служби безпеки України визначається Інструкцією з несекретного діловодства в системі Служби безпеки України, затвердженої наказом Голови СБУ від 03.07.1999 року № 140/ДСК. (далі-Інструкція)
Пунктом 2 вказаної інструкції визначено, що до конфіденційної інформації в системі Служби безпеки України відносяться відомості, що знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні органів і підрозділів СБ України, які не становлять державну чи іншу передбачену законом таємницю обмеження на поширення яких обумовлено службовою необхідністю. За своїм правовим режимом така інформація є з обмеженим доступом. Облік документів з конфіденційною інформацією ведеться за правилами несекретного діловодства.
Згідно п.63 Інструкції, положення, накази, розпорядження, вказівки, інструкції та інші нормативно-розпорядчі документи Служби безпеки України і відомств (далі -розпорядчі документи) реєструються в журналах форми 6 за розділами: нетаємні накази; накази по особовому складу; положення, інструкції і розпорядження (вказівки). В окремих розділах або в окремих журналах форми 6 реєструються також інші види розпорядчих документів.
Відповідно до абз. 1 п. 80 Інструкції, розпорядчі документи, що втратили чинність, якщо в них немає потреби в подальшій роботі і вони не підлягають поверненню або здачі до архіву, накази по особовому складу інших органів Служби безпеки (після ознайомлення з ними), а також зайві примірники (після залишення потрібної кількості примірників у запасі) періодично, але не рідше двох разів на рік звіряються з обліками і знищуються в установленому порядку.
Відповідно до абз. 2 п. 80 Інструкції розпорядчі документи, видані органами, самостійними підрозділами Служби безпеки знищуються секретаріатами (РСО) цих органів (підрозділів) з дозволу їх керівників. У Центральному управлінні розпорядчі документи Служби безпеки України знищуються централізовано.
За приписами п. 161 Інструкції документи, що втратили практичне значення і не мають наукової, історико-культурної цінності, оформлюються актом форми 28 і знищуються комісією у складі не менше трьох чоловік. Комісія зобов'язана перевірити наявність всіх документів, внесених до акта, звірити їхні найменування, облікові номери, примірники, кількість аркушів, дати та інші дані документів, що знищуються із записами в акті та в журналах (картках) обліку (п.162).
Таким чином, як вбачається з копії поданого суду акту №62/22/1-261 від 22.04.2010 року, наведена ОСОБА_1 інформація щодо незаконного, як він вважає, знищення службовими особами УСБУ у Львівській області примірників наказів СБУ від 29.09.2008 № 1287-ос та від 30.09.2008 № 1291-ос підтвердження не знайшла.
Знищення документальних матеріалів, вказаних у вказаному акті від 22.04.2010 року відбулося відповідно до вимог ведення діловодства в органах СБУ, зокрема Інструкції з несекретного діловодства в системі Служби безпеки України, затвердженої наказом Голови СБУ від 03.07.1999 року № 140/ДСК.
Наказом СБ України від 16 липня 2008 року №547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2008 р. за № 709/15400, затверджено Інструкцію про порядок проведення службового розслідування у Службі безпеки України (далі -Інструкція № 547), пунктом 1.2. якої визначено, що службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції, з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством України, та ступеня вини особи (осіб), яка вчинила це правопорушення.
Пунктом 2.1. Інструкції №547 визначено, що підставами для проведення службового розслідування можуть бути факти:
невиконання або неналежного виконання під час службової діяльності вимог чинного законодавства, наказів начальників (керівників) чи інших розпорядчих документів, що негативно вплинуло на стан виконання покладених на СБУ завдань або створило загрозу здоров'ю чи життю людей, призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків, порушень громадського порядку, прав та законних інтересів осіб, заподіяння шкоди державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян;
недотримання положень чинного законодавства, що призвело до створення передумов або розголошення державної таємниці, втрати її матеріальних носіїв та інших правопорушень у сфері охорони державної таємниці;
порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок поводження з конфіденційною інформацією, яка є власністю держави, та іншою інформацією з обмеженим доступом, захист якої гарантується Конституцією України, розголошення або втрата їх матеріальних носіїв;
порушення порядку застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів чи заходів фізичного впливу;
порушення правил несення вартової чи чергової служби, що призвело до тяжких наслідків або створило загрозу настання таких наслідків;
дорожньо-транспортної пригоди, вчиненої за участю осіб, які керували транспортними засобами СБУ або власними під час виконання обов'язків;
надзвичайних подій, пожеж на об'єктах СБУ.
Службове розслідування може також проводитися з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини службових осіб.
Згідно з вимогами п.п.2.1 п.2 Інструкції №547 забороняється призначення службових розслідувань за відсутності підстав, визначених цією Інструкцією.
Таким чином, з урахуванням положень частини другої статті 19 Конституції України, не проведення службового розслідування стосовно правомірності знищення примірників наказів від 29.09.2008 року №1287-ос та від 30.09.2008 року №1291-ос, здійснено у зв'язку з відсутністю підстав для призначення такого розслідування, що узгоджується з приписами вищезазначеної Інструкції №547, рішення було прийнято у межах компетенції відповідача. Факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин судом в даному випадку не встановлено.
Відповідно до вимог п.84 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Пункт 85 визначає, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Відтак порушення відповідачем норм Дисциплінарного статуту Збройних сил України щодо відмови, як вказує позивач, у проведенні передбачених нормами Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службового розслідування та перевірок по фактах наявних правопорушень, викладених у зверненні позивача від 19.01.2012 року судом не вбачається.
Крім цього судом встановлено, що відповідь на заяву позивача від 19.01.2012 року надано відповідачем обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття цієї відповіді та з урахуванням усіх відомостей, наведених у ній, з посиланням на норми чинного законодавства України у встановлений законом строк. За наслідком вивчення матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача свого підтвердження не знайшли.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із статтею 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Сукупність зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів дають підстави вважати, що відповідачем не було вчинено протиправних дій чи бездіяльності по відношенню до позивача, а тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 09 жовтня 2012 року
Головуючий суддя /підпис/ ОСОБА_7
Суддя /підпис/ ОСОБА_8
Суддя /підпис/ ОСОБА_9
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Костецький Н.В.