ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
10 листопада 2016 року № 813/2811/16
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.,
при секретарі Новак Л.М.
за участю
представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1,
від відповідача: ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОРОЗ УКРАЇНА” до ОСОБА_3 митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішення ОСОБА_3 митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів № 125130013/2016/110017/2 від 31.03.2016 року та № 125130013/2016/110018/2 від 01.04.2016 року, картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130013/2016/00061 від 01.04.2016 року та № 125130013/2016/00060 від 31.03.2016 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОРОЗ УКРАЇНА» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № 125130013/2016/110017/2 від 31 березня 2016 року та № 125130013/2016/110018/2 від 01 квітня 2016 року та визнання протиправними та скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130013/2016/00061 від 01.04.2016 року та № 125130013/2016/00060 від 31.03.2016 року.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем було неправомірно відмовлено позивачу у прийнятті митних декларацій № 125130013.2016.404537 від 30.03.2016 року та № 125130013.2016.404530 від 30.03.2016 року, в якій позивачем було застосовано 1 метод визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (а саме за ціною договору), згідно ст. 266 Митного Кодексу України, внаслідок чого, відповідачем було протиправно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 125130013/2016/110017/2 від 31 березня 2016 року та № 125130013/2016/110018/2 від 01 квітня 2016 року, із застосуванням шостого (резервного) методу та протиправно оформлено картки відмов в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130013/2016/00061 від 01.04.2016 року та № 125130013/2016/00060 від 31.03.2016 року. Зазначає, що ТОВ «ХОРОЗ УКРАЇНА» до митного органу були надані всі, передбаченні чинним законодавством документи, необхідні для визначення митної вартості ввезеного товару, а також додатково витребовувані відповідачем документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а тому відповідач дійшов невірного висновку про заниження позивачем митної вартості товару та прийняв протиправні рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням 6 (резервного) методу, тоді, як застосуванню підлягав саме перший метод визначення митної вартості товару - за ціною контракту (договору), тобто заявленої позивачем вартості, або кожного наступного методу, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві та уточненнях до неї. Просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 митниця ДФС України проти позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРОЗ УКРАЇНА» заперечила та зазначила про правомірність прийняття ОСОБА_3 митницею ДФС оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів №125130013/2016/00061 від 01.04.2016 року та № 125130013/2016/00060 від 31.03.2016 року, а також карток відмов в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130013/2016/00061 від 01.04.2016 року та № 125130013/2016/00060 від 31.03.2016 року, з підстав не надання позивачем у повному обсязі всіх додаткових документів, що витребовувалися митним органом на підтвердження заявленої митної вартості товару, наявності у наданих документах розбіжностей та неточностей та відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (зокрема, вартості транспортування, страхування), чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Представник відповідача в судових засіданнях заперечення підтримав повністю з підстав, викладених у них, просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доводи представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зовнішньоекономічного договору поставки (контракту) від 05 лютого 2016 р. № 2 між Фірмою TEB ELEKTRIK SANAYI ve TICARET LTD. STI (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХОРОЗ УКРАЇНА» (покупець), продавець продавав, а покупець купував товар на умовах поставки FCA - відповідно до правил «Інкотермс 2000».
30.03.2016 року позивачем було подано до митного оформлення відповідачу митну декларацію № 125130013.2016.404530 та товаросупровідні документи на товари, які були заявлені в режимі імпорт - 40 товар: колодки, штепсельні гнізда, вилки (код товару НОМЕР_1), подовжувачі кабелю різних моделей (код товару НОМЕР_2), світильники з пластмаси різних моделей (код товару НОМЕР_3).
Митна вартість зазначених товарів була заявлена позивачем за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для підтвердження визначення митної вартості товару за першим методом (за ціною договору), позивачем митному органу були надані відповідні документи, а саме:
- Міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 164436 від 24.03.2016;
- Книжка МДП (Carnet TIR) № RX.76391395 від 25.03.2016;
- Документ, що підтверджує вартість перевезення (Довідка транспортних витрат № 17 від 29.03.2016);
- Документ, що підтверджує вартість перевезення (Довідка транспортних витрат № 8 від 29.03.2016);
- Рахунок-фактура (Інвойс) № 406738-406743 від 23.03.2016;
- Пакувальний лист № б/н від 23.03.2016;
- Зовнішньоекономічний договір поставки № 1 від 04.02.2016;
- Договір про надання послуг митного брокера № 07/2016 від 28.03.2016;
- Договір про перевезення № 22/03/2016-1 від 22.03.2016;
- Інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2730 від 24.03.2016;
- Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2730 від 24.03.2016;
- Сертифікат про походження товару загальної форми № M 0524330 від 23.03.2016;
- Декларація про походження товару № ORDER від 23.03.2016;
- Інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 1/1-1-0-0/1.3/00/1/3/1 від 31.03.2016.
ОСОБА_3 митниця ДФС відмовила позивачу в прийнятті митної декларації № 125130013.2016.404530 від 30.03.2016 року, зважаючи на що було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130013/2016/00060 від 31.03.2016 року, вказуючи на невірно розраховану митну вартість та невірно вибраний метод її розрахунку.
У зв'язку з наведеним, ОСОБА_3 митницею ДФС відносно позивача було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 125130013/2016/1100117/2 від 30.03.2016 р.
Позивач скористався своїм правом, що передбачено п. 7 ст. 55 Митного кодексу України, щодо випуску товару у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митих платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митними органами, шляхом надання гарантій, та подав нову декларацію № 125130013/2016/404612 від 31.03.2016 року, за якою товар було розмитнено та випущено у вільний обіг під гарантію.
Згідно з матеріалами справи судом також встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного договору поставки (контракту) від 04 лютого 2016 р. № 1 між Фірмою HOROZK ELEKTRIK VE ELEKTRONIK TICARET KOLLEKTIF SIRKETI HUSEYIN KACMAZ VE ORTAGI (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХОРОЗ УКРАЇНА» (покупець), продавець продавав, а покупець купував товар на умовах поставки EXW - відповідно до правил «Інкотермс 2000».
30.03.2016 року позивачем було подано до митного оформлення відповідачу митну декларацію № 125130013.2016.404537 та товаросупровідні документи на товари, які були заявлені в режимі імпорт - 40 товар: ізострічка (код товару НОМЕР_4), котушка для намотування кабелю (код товару НОМЕР_5), баласти (код товару НОМЕР_6), світильники аварійного освітлення (ліхтарі) (код товару НОМЕР_7), датчики руху (код товару НОМЕР_8), стартери (код товару НОМЕР_9), трансформатори електричні (адаптери) (код товару НОМЕР_10), з'єднувачі кабелю, колодки, штепсельні гнізда (код товару НОМЕР_1), лампи люмінесцентні (код товару НОМЕР_11), лампи енергозберігаючі (код товару НОМЕР_12), лампи світлодіодні (код товару НОМЕР_13), кабель коаксіальний (код товару НОМЕР_14), кабель на котушках, кабель мережевого, подовжувач (код товару НОМЕР_2), механічні та цифрові таймери (код товару НОМЕР_15), світильник з пластмаси різних моделей (код товару НОМЕР_3), світильник з недорогоцінних металів або пластика (код товару НОМЕР_16), світильник підлоговий (торшер) (код товару НОМЕР_17), настільні лампи (код товару НОМЕР_18), прожектори (код товару НОМЕР_19), світильник для зовнішнього освітлення (код товару НОМЕР_20), світильники-панелі діодні (код товару НОМЕР_21), запасні частини (драйвери до світильника-панелі 056-002-0032) (код товару НОМЕР_22).
Митна вартість зазначених товарів була заявлена позивачем за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для підтвердження визначення митної вартості товару за першим методом (за ціною договору), позивачем митному органу були надані відповідні документи, а саме:
- Міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 164436 від 24.03.2016;
- Книжка МДП (Carnet TIR) № RX.76391395 від 25.03.2016;
- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару (Довідка транспортних витрат № 17 від 29.03.2016);
- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару (Довідка транспортних витрат № 8 від 29.03.2016);
- Рахунок-фактура (інвойс) № А-079825 від 22.03.2016;
- Рахунок-фактура (інвойс) № А-079826 від 22.03.2016;
- Рахунок-фактура (інвойс) № А-079827 від 22.03.2016;
- Рахунок-фактура (інвойс) № А-079828 від 22.03.2016;
- Пакувальний лист № Б/н від 22.03.2016;
- Зовнішньоекономічний договір поставки № 2 від 05.02.2016;
- Договір про надання послуг митного брокера № 07/2016 від 28.03.2016;
- Договір про перевезення № 22/03/2016-1 від 22.03.2016;
- Сертифікат відповідності № UA1.066.0022-19312 від 16.02.2012;
- Сертифікат відповідності № UA1.066.0022-19512 від 16.02.2012;
- Декларація про відповідність № UA.060.D.0337-12 від 20.02.2012;
- Декларація про відповідність № UA.060.D.0338-12 від 20.02.2012;
- Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають радіологічному контролю) № 2730 від 24.03.2016;
- Сертифікат про походження товару форми А № С 0227605 від 23.03.2016;
- Копія митної декларації країни відправлення Копія МД від 23.03.2016;
- Інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 1/1-1-0-0/1.3/00/1/3/1 від 31.03.2016;
ОСОБА_3 митниця ДФС відмовила позивачу в прийнятті митної декларації № 125130013.2016.404537 від 30.03.2016 року, зважаючи на що було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130013/2016/00061 від 01.04.2016 року, вказуючи на невірно розраховану митну вартість та невірно вибраний метод її розрахунку.
У зв'язку з наведеним, ОСОБА_3 митницею ДФС відносно позивача було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 125130013/2016/110018/2 від 01.04.2016 року.
Позивач скористався своїм правом, що передбачено п. 7 ст. 55 Митного кодексу України, щодо випуску товару у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митих платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митними органами, шляхом надання гарантій, та подав нові декларації № 125130013/2016/404662 та № 125130013/2016/404662 від 01.04.2016 року, за якою товар було розмитнено та випущено у вільний обіг під гарантію.
Вважаючи рішення ОСОБА_3 митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 125130013/2016/1100117/2 від 30.03.2016 р. та № 125130013/2016/110018/2 від 01.04.2016 р. - протиправним, а також вважаючи протиправними складені відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130013/2016/00060 від 31.03.2016 р. та № 125130013/2016/00061 від 01.04.2016 р., позивач оскаржив зазначені рішення та картки відмови відповідача у судовому порядку до суду.
Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача з огляду на наступне.
Згідно з абзацом 23 статті 1 Митного кодексу України, переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.
Статтею 259 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 261 Митного кодексу України, відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Відповідно до статті 262 Митного кодексу України, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Згідно з вимогами статті 265 Митного кодексу України митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.
Статтею 266 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:
1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
4) на основі віднімання вартості;
5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Згідно з статтею 273 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1 - 6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
Згідно з пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати:
- зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього;
- рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу;
- банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом);
- пакувальні листи;
- копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Як вбачається з матеріалів справи Товариством з обмеженою відповідальністю «ХОРОЗ УКРАЇНА» у відповідності до вимог чинного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товарів було подано до митного органу всі обов'язкові та передбачені митним законодавством документи, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації № 125130013.2016.404530 від 30.03.2016 року, а саме:
- Міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 164436 від 24.03.2016;
- Книжка МДП (Carnet TIR) № RX.76391395 від 25.03.2016;
- Документ, що підтверджує вартість перевезення (Довідка транспортних витрат № 17 від 29.03.2016);
- Документ, що підтверджує вартість перевезення (Довідка транспортних витрат № 8 від 29.03.2016);
- Рахунок-фактура (Інвойс) № 406738-406743 від 23.03.2016;
- Пакувальний лист № б/н від 23.03.2016;
- Зовнішньоекономічний договір поставки № 1 від 04.02.2016;
- Договір про надання послуг митного брокера № 07/2016 від 28.03.2016;
- Договір про перевезення № 22/03/2016-1 від 22.03.2016;
- Інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2730 від 24.03.2016;
- Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2730 від 24.03.2016;
- Сертифікат про походження товару загальної форми № M 0524330 від 23.03.2016;
- Декларація про походження товару № ORDER від 23.03.2016;
- Інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 1/1-1-0-0/1.3/00/1/3/1 від 31.03.2016;
Товариством з обмеженою відповідальністю «ХОРОЗ УКРАЇНА» у відповідності до вимог чинного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товарів було подано до митного органу всі обов'язкові та передбачені митним законодавством документи, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації № 125130013.2016.404537 від 30.03.2016 року, а саме:
- Міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 164436 від 24.03.2016;
- Книжка МДП (Carnet TIR) № RX.76391395 від 25.03.2016;
- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару (Довідка транспортних витрат № 17 від 29.03.2016);
- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару (Довідка транспортних витрат № 8 від 29.03.2016);
- Рахунок-фактура (інвойс) № А-079825 від 22.03.2016;
- Рахунок-фактура (інвойс) № А-079826 від 22.03.2016;
- Рахунок-фактура (інвойс) № А-079827 від 22.03.2016;
- Рахунок-фактура (інвойс) № А-079828 від 22.03.2016;
- Пакувальний лист № Б/н від 22.03.2016;
- Зовнішньоекономічний договір поставки № 2 від 05.02.2016;
- Договір про надання послуг митного брокера № 07/2016 від 28.03.2016;
- Договір про перевезення № 22/03/2016-1 від 22.03.2016;
- Сертифікат відповідності № UA1.066.0022-19312 від 16.02.2012;
- Сертифікат відповідності № UA1.066.0022-19512 від 16.02.2012;
- Декларація про відповідність № UA.060.D.0337-12 від 20.02.2012;
- Декларація про відповідність № UA.060.D.0338-12 від 20.02.2012;
- Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають радіологічному контролю) № 2730 від 24.03.2016;
- Сертифікат про походження товару форми А № С 0227605 від 23.03.2016;
- Копія митної декларації країни відправлення Копія МД від 23.03.2016;
- Інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 1/1-1-0-0/1.3/00/1/3/1 від 31.03.2016;
Однак, під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товару приводом для висновку відповідача про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та витребування від декларанта додаткових документів і, як наслідок, прийняття рішень про коригування митної вартості стало ненадання позивачем у повному обсязі всіх додаткових документів, що витребовувалися митним органом на підтвердження заявленої митної вартості товару, наявності у наданих документах розбіжностей та неточностей та відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (зокрема, вартості транспортування, страхування), чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари
Проте, ні з пояснень представника відповідача наданих в судовому засіданні, ні за наслідками дослідження судом поданих письмових заперечень проти позову, ОСОБА_3 митницею ДФС не було пояснено (доведено) суду та, відповідно, не було підтверджено належними та допустимими доказами у справі, які саме розбіжності та неточності містилися в наданих позивачем для митного оформлення товару документах, та які саме дані, зазначені в таких товаросупровідних документах є не об'єктивними чи які саме відомості відсутності у цих документах, що у повній мірі підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (зокрема, вартості транспортування, страхування), чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Незважаючи на це, митним органом було запропоновано позивачу (декларанту) надати додаткові документи, всі без винятку, що передбачені частини 3 статті 53 Митного кодексу України, на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом, згідно митних декларацій № 125130013.2016.404530 від 30.03.2016 року та № 125130013.2016.404537 від 30.03.2016, а саме: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копія митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини
Декларанта (позивача) було ознайомлено з необхідністю подання додаткових документів, та проведено процедуру консультації.
Так, як підтверджується наявними матеріалами справи та не було жодними доказами по справі заперечене відповідачем, за наслідками зазначеного, позивачем (декларантом) на вимогу митного органу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, позивачем було надано відповідачу ОСОБА_4 від 01.06.2016 року № 29 з додатками, що підтверджують митну вартість товарів за митними деклараціями № 125130013.2016.404537.001 від 30.03.2016 року та № 125130013.2016.404530 від 31.03.2016 року.
Зокрема, по митній декларації № 125130013.2016.404537 від 30.03.2016 року:
- митна декларація № 125130013/2016/404663 від 01.04.2016 року (згідно Рішення про коригування митної вартості № 1);
- митна декларація № 125130013/2016/404662 від 01.04.2016 року (згідно Рішення про коригування митної вартості № 1);
- Договір поставки № 1 від 04.02.2016 року;
- Інвойс № 406738-406743 від 23.03.2016 року;
- Експортна декларація № 6052 від 24.03.2016 року;
- Переклад експортної декларації № 6052 від 24.03.2016 року;
- Лист про страхування вантажу № 28 від 25.05.2016 року;
- Договір про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні № 2103 від 21.03.2016 року;
- ОСОБА_4 № 21/03 від 21.03.2016 року;
- Договір про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні № 22/03/2016-1 від 22.03.2016 року;
- ОСОБА_4 № 21/03-1 від 21.03.2016 року;
- Прайс-лист продукції Horozk Elektrikve Elektronik Ticaretve Kollektif Sirketi Husein Kacmazve Ortagi від 20.03.2016 року;
- Прайс-лист продукції Teb Elektrik Sanayive Ticaret Limited Sirketi від 20.03.2016 року;
- Комерційна пропозиція продукції Horozk Elektrikve Elektronik Ticaretve Kollektif Sirketi Husein Kacmazve Ortagi від 20.03.2016 року;
- Комерційна пропозиція продукції Teb Elektrik Sanayive Ticaret Limited Sirketi від 20.03.16 року;
- Висновок експертного товарознавчого дослідження № 19-09/151 від 10.05.16 року
Зокрема, по митній декларації № 125130013.2016.404530 від 30.03.2016 року:
МД № 125130013/2016/404612 від 31.03.2016 року (згідно Рішення про коригування митної вартості № 2);
- Договір поставки № 2 від 05.02.2016 року;
- Інвойс № А-079825 від 22.03.2016 року;
- Інвойс № А-079826 від 22.03.2016 року;
- Інвойс № А-079827 від 22.03.2016 року;
- Інвойс № А-079828 від 22.03.2016 року;
- Експортна декларація № 16341300EX171380 від 23.03.2016 року;
- Переклад експортної декларації № 16341300EX171380 від 23.03.2016 року;
- Лист про страхування вантажу № 28 від 25.05.2016 року;
- Договір про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні № 2103 від 21.03.2016 року;
- ОСОБА_4 № 21/03 від 21.03.2016 року;
- Договір про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні № 22/03/2016-1 від 22.03.2016 року;
- ОСОБА_4 № 21/03-1 від 21.03.2016 року;
- Прайс-лист продукції Teb Elektrik Sanayive Ticaret Limited Sirketi від 20.03.2016 року;
- Комерційна пропозиція продукції Teb Elektrik Sanayive Ticaret Limited Sirketi від 20.03.16 року;
- Висновок експертного товарознавчого дослідження № 19-09/139 від 10.05.2016 року;
Щодо будь-яких інших документів, позивач повідомив митницю про те, що договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов'язаних з Зовнішньоекономічними договорами поставки № 1 від 04.02.2016 р. та № 2 від 05.02.2016 р., митна вартість яких визначається, ТОВ «ХОРОЗ УКРАЇНА» не укладало; будь-які рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця не виставлялись; будь-які рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов Зовнішньоекономічними договорами поставки № 1 від 04.02.2016 р. та № 2 від 05.02.2016 р., ТОВ «ХОРОЗ УКРАЇНА» також не виставлялись.
Втім, додатково надані Позивачем документи за ОСОБА_4 про перегляд оскаржуваних рішень стали приводом для Висновку № 5263/10-70-19-47 від 07.06.2016 року за яким додаткові документи прийняті відповідачем до уваги, але не можуть бути підставою для підтвердження заявленої Позивачем митної вартості товару у зв'язку з чим відповідач прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів № 125130013/2016/110017/2 від 31.03.2016 р. та № 125130013/2016/110018/2 від 01.04.2016 р.
Однак, ні представником відповідача в судовому засіданні, ні в наданих письмових запереченнях, митним органом не було належним чином роз'яснено суду, та відповідно не було підтверджено належними та допустимими у справі доказами, які саме додаткові документи, що є виключно необхідними на думку відповідача, не були надані позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару; які саме розбіжності містилися в наданих позивачем для митного оформлення товару додаткових документах; та які саме дані, зазначені в таких додатково наданих документах, є не об'єктивними або відсутні.
Таким чином, наявними у справі доказами підтверджується, що в наведених вище документах чітко зазначені умови поставки та суми до сплати, а отже суду не зрозуміло, на підставі чого відповідач вважає, що документи, які передбачають числові значення складових митної вартості, на підставах яких проводиться розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного позивачем методу визначення митної вартості.
В той же час, посилання митного органу в рішеннях про коригування митної вартості товару на те, що метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується тому, що у наданих декларантом (Позивачем) до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості містяться розбіжності та надані документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (а саме: Разом з ЕМД надано довідку від 29.03.16 року № 8, яка видана ТОВ «Тантум Транс», але в транспортному документі СMR від 24.03.16 року № 164436 зазначений інший перевізник - ТОВ «АФ Транс». Також відсутнє документальне підтвердження вартості перевезення, оскільки згідно вимог наказу Мінфіну від 24.05.2012 року № 599 в розділі «Б» графи 15 ДМВ - «зазначається витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 МК України, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів, тощо)», декларантом (Позивачем) не надано додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв'язку з невиконанням вимог статті 58 МК України.
Такі посилання не можуть вважатися обґрунтованою та єдиною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю товару та здійснення коригування такої вартості, оскільки для здійснення перевезення товару на митну територію України Позивачем було укладено Договір про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні № 22/03/2016-1 від 22.03.2016 року з ТОВ «Тантум Транс», що був наданий Відповідачу разом з митними деклараціями та вказаний у графі 44 цих декларацій.
Згідно офіційного тлумачення центрального органу виконавчої влади, що здійснює митну справу від 05.03.2014 щодо того, які документи посвідчують транспортні витрати, то, якщо перевезення здійснювало інше підприємство, ніж те, що надало документи, необхідно надати документ, який підтверджує уповноваження такого підприємства на підтвердження ним витрат на транспортування з відповідними реквізитами. Саме такими документами і є Договір про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні № 22/03/2016-1 від 22.03.2016 року між Позивачем та ТОВ «Тантум Транс» та Довідка № 8 від 29.03.2016 року, видана ТОВ «Тантум Транс», що прийнятий судом до уваги, як допустимий доказ по справі.
Довідки про транспортні витрати № 8 та № 17 від 29.03.2016 року, у яких є посилання на Міжнародні автомобільні накладні (CMR), також містять усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (зокрема, вартості транспортування) та згідно пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ є саме тими документами, що підтверджують митну вартість імпортованих товарів. А графою 20 Правил заповнення декларації митної вартості, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296) передбачено, які документи також можуть (не повинні) належати до тих, що містять відомості про вартість транспортування.
З матеріалів справи судом встановлено, що, за умовами зовнішньоекономічних договорів поставки, страхування товару, що імпортувався за цими договорами Позивачем не здійснювалось, а відповідно до положень пункту 8 частини 2 статті 53 МКУ, при відсутності самого факту страхування товарів у Позивача не виникало обов'язку подавати митному органу будь-які підтвердження цього.
Інформація про те, що страхування вантажу не проводилось була надана Відповідачу у Довідці про транспортні витрати від 29.03.2016 року № 8, виданій ТОВ «Тантум Транс» (найнятий Позивачем перевізник), що теж цілком спростовує доводи Відповідача стосовно того, що така обов'язкова складова митної вартості, як витрати на страхування, залишається не підтвердженою документально та вартісно, що відповідно до частини 2 статті 58 МКУ унеможливлює застосування основного методу визначення митної вартості товару.
Крім того, вказані зауваження митного органу жодним чином не стосуються відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи проведеного декларантом розрахунку такої вартості. Більше того, вони стосуються лише додаткових документів, наданих позивачем на вимогу митного органу. Однак додаткові документи не визначають митну вартість товару, проте як її визначають основні документи.
В даному випадку, митний орган не надав жодних доказів того, що основні документи, надані позивачем під час митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають обґрунтований сумнів у достовірності наданої інформації, та не можуть бути підставою для визначення митної вартості товару за першим методом.
Також, як вбачається з наявних матеріалів справи, та не було допустимими доказами спростовано відповідачем, Висновками експертного товарознавчого дослідження № 19-09/139 від 10.05.2016 року та № 19-09/151 від 10.05.16 року, підготовленими судовим експертом ОСОБА_5 (Свідоцтво № 1585 від 13.07.2012 року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, в даному випадку позивачем, що були надані ОСОБА_3 митниці ДФС, також повністю підтверджують правомірність митної вартості товару, визначеної позивачем у первинних митних деклараціях № 125130013.2016.404537.001 від 30.03.2016 року та № 125130013.2016.404530 від 31.03.2016 року.
Отже, наведені обставини свідчать про відсутність у митного органу аргументованих доводів щодо заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів чи невірного визначення ним такої вартості і, відповідно, про протиправність за умовами частинами 6, 7 статті 54, частини 1 статті 55 МК України прийнятих митницею оскаржуваних карток відмов та рішень про коригування митної вартості товару.
Так, відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012 р., а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
В силу приписів статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з статтею 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 р. № 3018-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.
Крім того, пунктами 3.16 та 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.
Згідно з частиною третьою статті 54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Однак, як підтверджується наявними матеріалами справи, щодо встановлених відповідачем під час митного контролю правильності визначення митної вартості розбіжностей у наданих документах, вбачається те, що фактично такі висновки відповідача не підтверджуються наявними матеріалами справи, а відповідно є безпідставними та необґрунтованими.
Враховуючи зазначене та наявні у справі докази, є підстави вважати, що митний орган на підставі аналізу всіх наявних документів (наданих декларантом до митного оформлення товару), а також усіх додатково наданих на вимогу митного органу документів (зокрема також експертного висновку спеціалізованої організації), мав можливість визначити митну вартість товару саме за першим методом - за ціною договору.
Так, під час розгляду документів поданих до митного оформлення на підтвердження правомірності прийнятого рішення відповідачем перевіряється інформація з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (далі - ЄАІС ДМСУ).
Проте, на думку суду, виключно дані ЄАІС ДМСУ не можуть мати більше значення (перевагу), ніж надані декларантом відповідні, передбачені чинним законодавством, документи на підтвердження митної вартості заявленого до розмитнення товару.
Таким чином, наявність виключно розбіжності між рівнем заявленої митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не може бути єдиною та достатньою підставою для однозначного висновку про заниження митної вартості імпортованих товарів та надання митному органу недостовірних даних.
Зазначена позиція також узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України у справі № К 22969/10.
Так, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, той факт, що в ЄАІС ДМСУ наявна інформація про те, що оцінювані товари розмитнювалися іншими особами за вищою митною вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митними органами контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості товарів за основним методом та її коригування митним органом за другорядними методами, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин може впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок та ін.).
Враховуючи зазначене, а також наявні у справі докази, суд не погоджується з доводами відповідача про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості з огляду на «виявлені невідповідності» у поданих позивачем документах, які, як підтверджується наявними матеріалами справи - не є такими.
Інших аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, відповідачем наведено та надано не було, а обставин, які б впливали на рівень задекларованої митної вартості товарів, судом не встановлено.
Також, як підтверджується наявними матеріалами справи, заявлена позивачем митна вартість товару не є меншою, ніж ціна виробника.
З даного приводу суд зазначає, що та обставина, коли в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Згідно з статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першої статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятого ним рішень про коригування митної вартості товарів № 125130013/2016/110017/2 від 31.03.2016 р. та № 125130013/2016/110018/2 від 01.04.2016 р. та складених карток відмов в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130013/2016/00061 від 01.04.2016 року та № 125130013/2016/00060 від 31.03.2016 року.
Натомість позивач надав суду обґрунтовані пояснення, а також належні та допустимі докази на їх підтвердження, щодо протиправності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів № 125130013/2016/110017/2 від 31.03.2016 р. та № 125130013/2016/110018/2 від 01.04.2016 р. та складених карток відмов в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130013/2016/00061 від 01.04.2016 року та № 125130013/2016/00060 від 31.03.2016 року.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог статті 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення ОСОБА_3 митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів № 125130013/2016/110017/2 від 31.03.2016 року та № 125130013/2016/110018/2 від 01.04.2016 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130013/2016/00061 від 01.04.2016 року та № 125130013/2016/00060 від 31.03.2016 року.
Стягнути з ОСОБА_3 митниці ДФС України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОРОЗ УКРАЇНА” (ідентифікаційний код 39225644) судовий збір в розмірі 5512 (п'ять тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі складена 15.11.2016 року.
Суддя Р.М. Брильовський