ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
09 листопада 2016 року Справа № 813/1862/16
17 год. 02 хв.
Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
суддя Братичак У.В.,
суддя Кузан Р.І.,
секретар судового засідання Приймак С.І.,
від позивача не прибув,
від відповідача ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2М.) з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач), в якому, з врахуванням заяви про зміну позовних вимог від 19.07.2016 року за вх. № 18702 /а.с.56/, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо ненадання вчасної відповіді та прийняття вчасного рішення у встановлений законом 10 денний термін на подану декларацію № ДО-3-310771/д від 29.12.2015 року, позивачем про готовність об'єкта до експлуатації «Житловий будинок з прибудовами, Львівська область, Сокальський район, с. Комарів, вул. Грушецького, 74», на яке визнано право власності за рішенням суду;
- зобов'язати відповідача зареєструвати декларацію № ДО-3-310771/д від 29.12.2015 року, про готовність об'єкта до експлуатації «Житловий будинок з прибудовами, Львівська область, Сокальський район, с. Комарів, вул. Грушецького, 74», на яке визнано право власності за рішенням суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем через Управління «Дозвільний офіс» Львівської міської ради до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (далі - Департамент ДАБІ у Львівській області) подано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Житловий будинок з прибудовами, Львівська область, Сокальський район, с. Комарів, вул. Грушецького, 74», яка зареєстрована відповідачем 30.12.2015 року за вх. № 1013/15/18-к-14005. Позивач, звернувшись до Управління «Дозвільний офіс», одержав відповідь про те, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації № ДО-3-310771/д від 29.12.2015 року повернулась до управління 06.05.2016 року, про що його було повідомлено. Таким чином, на переконання позивача, відповідач не надав у визначений законом строк зареєстровану декларацію про готовність до експлуатації об'єкта будівництва чи обґрунтовану відмову в реєстрації такої декларації, що очевидно, є протиправним з огляду на принцип мовчазної згоди. З врахуванням викладеного, бездіяльність відповідача є протиправною. Просив позов задовольнити, а також з метою відновити порушені права позивача зобов'язати відповідача зареєструвати декларацію, подану 30.12.2015 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, явки уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
11.10.2016 року за вх. № 25251 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив такі задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні від 14.09.2016 року за вх. № 22838 /а.с.66-69/. Вважає дії та рішення посадових осіб Інспекції законними та обґрунтованими, а покликання позивача безпідставними. Зазначив, що 30.12.2015 року на адресу Департаменту ДАБІ у Львівській області через Управління «Дозвільний офіс» Львівської міської ради від позивача надійшла декларація про готовність зазначеного об'єкта до експлуатації. Відповідно до листа № 1013/6-63-2016 від 15.01.2016 року вказану декларацію повернуто на доопрацювання за № 152160150877. Повернення на доопрацювання декларації відбулось у чітко встановлені законом строки, а отже в діях відповідача відсутня бездіяльність. Щодо покликань позивача на те, що повернення декларації здійснено через Управління «Дозвільний офіс» Львівської міської ради лише у травні 2016 року зазначено, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов'язку відповідача передавати документи до Управління у конкретно визначені строки, а лише визначено строк на прийняття рішення про реєстрацію декларації чи повернення такої на доопрацювання. Отже, на переконання відповідача, позивач міг звернутись до Управління «Дозвільний офіс» Львівської міської ради з 16.01.2016 року та одержати інформацію про прийняте рішення щодо поданої декларації, докази чого на користь позивача відсутні. Звернув увагу на те, що позивачем повторно 29.08.2016 року подано через Управління «Дозвільний офіс» Львівської міської ради на розгляд Департаменту ДАБІ у Львівській області декларацію про готовність цього ж об'єкту до експлуатації, яка відрізняється від тієї, що була подана ним попередньо, чим, на переконання представника відповідача, позивач визнає факт неповного заповнення попередньої декларації. Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача зареєструвати декларацію, представник відповідача вважає, що суд зобов'язавши відповідача вчинити вказану дію, вийде за межі компетенції, а задоволення позову в цій частині буде формою втручання у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень. З врахуванням викладеного, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Суд заслухав пояснення представника відповідача, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -
ОСОБА_2 29.12.2015 року через Управління «Дозвільний офіс» Львівської міської ради подав декларацію про готовність до експлуатації самочинно збудованого об'єкта, на яке визнано право за рішенням суду, а саме: «Житловий будинок з прибудовами, с. Комарів, вул. Грушевського, 74, Сокальський район, Львівська область».
15.01.2016 року Департаментом ДАБІ у Львівській області повернуто на доопрацювання декларацію про готовність об'єкта до експлуатації /а.с.11/.
Зокрема, підставами для повернення вказаної декларації на доопрацювання слугували причини: не вказано виду будівництва у найменуванні закінченого будівництвом об'єкта в п. 1 «Інформація про об'єкт»; відсутня повнота даних у п. 4 «Інформація про генерального підрядника (підрядника)» в частині зазначення місця проживання; відсутня повнота даних у п. 5 «Інформація про осіб, відповідальних за виконання робіт» в частині зазначення номера телефону, назви, номера та дати видачі документа, що підтверджує повноваження особи на виконання робіт та видів виконаних робіт»; відсутня повнота даних в п. 9 «Інформація про об'єкт» в частині зазначення дати початку будівництва та дати закінчення будівництва (зазначено рік); відсутня повнота даних у п. 12 «Характеритика житлових будинків (з урахуванням результатів технічної інвентаризації) в частині зазначення даних стосовно площі вбудовано-прибудованих приміщень житлового будинку; відсутня повнота даних в п. 13 про основні показники об'єкта згідно з технічним обстеженням; відсутня повнота даних у п. 16 про кошторисну вартість будівництва; відсутня повнота даних у п. 17 про вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію; не вірно зазначено в п. 18 норму Закону, якою передбачено підстава для звільнення замовника від сплати пайової участі у розвитку-інженерно-транспортної та транспортної інфраструктури населеного пункту.
23.05.2016 року позивач звернувся до Управління «Дозвільний офіс» ЛМР з заявою про надання інформації щодо дати надходження документів дозвільного характеру ДО-10771 від 29.12.2015 року /а.с.19/.
Згідно з відповіддю Управління «Дозвільний офіс» ЛМР від 23.05.2016 року повідомлено, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації повернулась в управління 06.05.2016 року, про що позивача було повідомлено /а.с.17/.
З врахуванням викладеного,позивач вважаючи бездіяльність відповідача щодо не за реєстрування декларації про готовність об'єкта до експлуатації та неповернення такої позивачу впродовж 10 робочих днів, протиправною, звернувся із вказаним позовом до суду.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів, згідно з ч. 2 цієї ж статті, можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку звернення до адміністративного суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).
Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт» від 13.01.2015 року № 92-VIII п. 9 розділу V «Прикінцеві положення Закону № 3038-VI викладено в новій редакції наступного змісту: «Орган державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2015 року безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року; збудовані до 12 березня 2011 року: громадські будинки I і II категорій складності; будівлі і споруди сільськогосподарського призначення I і II категорій складності».
Порядок прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому технічне обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно проводиться в ході їх технічної інвентаризації з відповідною відміткою в технічному паспорті.
До власників (користувачів) земельних ділянок, які відповідно до цього пункту подали документи про прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт об'єктів будівництва, штрафні санкції за виконання будівельних робіт без отримання документів, що дають право на їх виконання, та за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, не застосовуються».
Пункт 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону № 3038-VI набрав чинності 01.02.2015 року.
Так, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 79 від 24.04.2015 року затверджено Порядок прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.05.2015 року № 547/26992 (далі - Порядок).
Вказаним Порядком передбачено процедуру та умови прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження: індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, збудованих у період з 05 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року; збудованих у період до 12 березня 2011 року: громадських будинків I і II категорій складності; будівель і споруд сільськогосподарського призначення I і II категорій складності (далі - об'єкти).
Прийняття в експлуатацію об'єктів врегульовано розділом ІІІ Порядку, зокрема, прийняття в експлуатацію об'єктів здійснюється безоплатно органом державного архітектурно-будівельного контролю протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об'єкти, за результатами технічного обстеження цих об'єктів шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка складається за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку. Об'єкт не може бути прийнятий в експлуатацію згідно з цим Порядком у разі наявності відхилень від вимог державних будівельних норм, визначених такими нормами як недопустимі (заборонені). Замовник або його уповноважена особа подає з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги» до органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта, до якої додаються відповідні документи (два примірники заповненої декларації; звіт про проведення технічного обстеження об'єкта з інформацією щодо можливості його надійної та безпечної експлуатації (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно); засвідчені в установленому порядку копії: документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт; технічного паспорта (з відміткою про проведене технічне обстеження у випадках, передбачених пунктом 6 розділу II цього Порядку).
Зокрема, орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає документи, зазначені в пункті 2 цього розділу, та приймає рішення про реєстрацію декларації або її повернення у строк, передбачений пунктом 1 цього розділу. Дані, зазначені в декларації, повинні узгоджуватися з документами, які подаються разом з нею.
Замовник є відповідальним за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації, відповідно до закону.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає замовнику декларацію на доопрацювання з обґрунтуванням причин, якщо вона подана чи оформлена з порушенням вимог, установлених цим Порядком, у тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства, виявлення недостовірних відомостей у поданих документах. Документи, які було додано замовником до заяви, зберігаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі прийняття рішення про повернення декларації орган державного архітектурно-будівельного контролю у строк, передбачений для її реєстрації, надсилає замовнику письмове повідомлення про прийняте рішення з обґрунтуванням причин повернення та документи, які потребують доопрацювання.
Після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про повернення декларації, замовник може повторно подати до органу державного архітектурно-будівельного контролю документи згідно з цим Порядком.
До власників (користувачів) земельних ділянок, які відповідно до пункту 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» подали документи про прийняття в експлуатацію об'єктів, штрафні санкції за виконання будівельних робіт без отримання документів, що дають право на їх виконання, та за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, не застосовуються.
Один примірник декларації після її реєстрації повертається замовнику, а інший залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував. Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Так, позивач та його представник як на підставу для звернення до суду покликались на не повідомлення своєчасно позивача про обґрунтовані причини відмови в такій реєстрації впродовж 10 робочих днів. Щодо вказаного суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку, заява про прийняття в експлуатацію об'єкта в експлуатацію подається замовником або його уповноваженою особою з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги» до органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта.
Отже, подання заяви до органу державного архітектурно-будівельного контролю відбувається з врахуванням Закону України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 року № 5203-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким визначено правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг (далі Закон № 5203-VI).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 5203-VI адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону, а згідно з пунктом 3 цієї частини суб'єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.
Частиною 1 ст. 9 Закону № 5203-VI передбачено, що адміністративні послуги надаються суб'єктами надання адміністративних послуг безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.
Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону № 5203-VI заява на отримання адміністративної послуги (далі - заява) подається в письмовій чи усній формі. Письмова заява може бути подана суб'єкту надання адміністративної послуги особисто, надіслана поштою або у випадках, передбачених законом, за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 цього ж Закону суб'єкт надання адміністративних послуг надає адміністративну послугу, а центр надання адміністративних послуг забезпечує організацію надання такої послуги у найкоротший строк та за мінімальної кількості відвідувань суб'єктом звернення.
Центр надання адміністративних послуг - це постійно діючий робочий орган або структурний підрозділ місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, що зазначений у частині другій цієї статті, в якому надаються адміністративні послуги через адміністратора шляхом його взаємодії з суб'єктами надання адміністративних послуг (ч. 1 ст. 12 Закону № 5203-VI).
Отже, Законом № 5203-VI розмежовано поняття «суб'єкт надання адміністративних послуг» та «центр надання адміністративних послуг», відповідно до яких Департамент ДАБІ у Львівській області є суб'єктом надання адміністративних послуг, а Управління «Дозвільний офіс» Львівської міськради - центром надання адміністративних послуг.
В той же час, Законом № 3038-VI для органу державного архітектурно-будівельного контролю встановлено строк розгляду заяви про прийняття об'єкта в експлуатацію - протягом 10 робочих днів з дня подання заяви.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 24.06.2011 № 92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 липня 2011 р. за № 885/19623, затверджено Порядок ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Порядок №92).
Порядок №92 визначає механізм ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр), як єдиної комп'ютерної бази даних. Реєстр ведеться з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.
Відповідно до підп. (а) п. 9 Порядку №92 до реєстру вносяться відомості про назву, дату та номер повідомлення, декларації, дозволу, сертифіката, у тому числі відомості про повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків та надання відмови у видачі дозволів чи сертифікатів.
Судом встановлено, що вказана декларація надійшла на адресу Департаменту 30.12.2015 року за вх. № 1013/15/18-К-14005 та присвоєно № ЛВ152160150877.
Повернення на доопрацювання вказаної декларації відбулось 15.01.2016 року /а.с.11/.
З врахуванням того, що 1 січня та 7 січня є святковими днями відповідно до ст. 73 КЗпП України, а також з врахуванням Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 1155-р "Про перенесення робочих днів у 2016 році", зокрема, 8 січня, відповідач розглянув заяву позивача, подану через Управління «Дозвільний офіс» Львівської міськради 30.12.2015 своєчасно (31.12.2015 року; 4.01 - 6.01.2016 року; 11.01-15.01.2016 року - в межах 10 денного строку).
Згідно з п. 10 Порядку № 92 доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт Держархбудінспекції.
Відповідно до ст. 6 Закону № 5203-VI суб'єкти звернення мають право на безоплатне отримання інформації про адміністративні послуги (частина перша), а суб'єкт надання адміністративних послуг зобов'язаний забезпечити надання суб'єкту звернення, який звернувся за допомогою засобів телекомунікації (телефону, електронної пошти, інших засобів зв'язку), інформації про порядок надання адміністративних послуг (пункт 4 частини другої).
Викладені положення Порядку № 92 та Закону № 5203-VI свідчать про можливість заявника знайомитися з відомостями реєстру і звертатися до суб'єкта надання адміністративних послуг (телефоном, електронною поштою, іншими засобами зв'язку) для одержання інформації стосовно розгляду його заяви.
Таким чином, ОСОБА_2, був обізнаним про строки розгляду поданих ним документів та строки дії «будівельної амністії», вказаним правом не скористався, доказів зворотного до матеріалів справи не представив.
Представник відповідача обґрунтовано зазначив, що Законом № 5203-VI не встановлено порядку взаємодії між суб'єктом надання адміністративних послуг та центром надання адміністративних послуг, не визначено строків передачі документів між ними та відповідальності за їх порушення.
Крім того, відповідно до вказаного листа відповідача від 15.01.2016 року встановлено, що такий адресовано як Управлінню «Дозвільний офіс» ЛМР, так і позивачу.
Суд звертає увагу на те, що позивач повторно звернувся 29.08.2016 року через Управління «Дозвільний офіс» ЛМР з декларацією про готовність цього ж об'єкту до експлуатації, яка відрізняється від повернутої у січні декларації, зокрема, виправлено недоліки відповідно до листа ДАБІ, що свідчить про факт визнання позивачем факту неповного внесення даних до первинної декларації .
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 72 КАС України).
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість дій і рішень відповідача та безпідставність позовних вимог, а відтак, у задоволені адміністративного позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати понесені позивачем у разі відмови у задоволені позову поверненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 14.11.2016 року.
Головуючий суддя Кравців О.Р.
Суддя Братичак У.В.
Суддя Кузан Р.І.