12.2
Іменем України
16 листопада 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1259/16
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,-
19 жовтня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, у якому позивач зазначив, що він проходив службу в органах внутрішніх справ. У період часу з 16.08.2014 по 09.10.2015 приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у зв'язку із чим позивач має право на нараховування щомісячної винагороди за участь в АТО. Згідно довідки Білокуракинського РВ ГУМВС України у Луганській області відповідачем в порушення п. 2 постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 не нараховано та невиплачено винагороду за безпосередню участь в АТО за період з серпня по грудень 2014 року в загальному розмірі 15837,06 грн, з урахуванням індексу інфляції в Україні. На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача кошти в сумі 15837,06 грн, як винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з серпня по грудень 2014 року.
У судове засідання позивач не прибув, просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача до суду не прибув, надав письмові заперечення, у яких просив розглядати справу без його участі та вказав, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивач включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 16.08.2014. Наказом АТЦ при СБУ від 29.10.2015 № 302 позивача виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 09.10.2015. Виплата винагороди за спірний період 2014 року не здійснювалась, оскільки відповідно до ст. 48, 57 Бюджетного кодексу України відповідач позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за вказаний період. Також зазначив, що до складу грошового забезпечення не входить індексація, та відповідно ці кошти не враховуються при нарахуванні винагороди за безпосередню участь в АТО. Крім того, у період з 24.09.2014 по 07.10.2014 позивач перебував на лікарняному, у період з 25.11.2014 по 09.12.2014 у відпустці та згідно довідки у позивача 30.10.2014 є прогул. Щодо вимог позивача про стягнення винагороди за безпосередню участь в АТО з урахування індексу інфляції в України зазначив, що виплата винагороди за участь в АТО носить не постійний характер, а відповідно до п. 2 постанови КМУ № 1078 від 17.07.2003, якою затверджений «Порядок індексації грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру. На підставі викладеного, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Враховуючи положення пункту 6 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Судом встановлено, що відповідно довідки ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганський області від 01.11.2016 № 6/4-96л/к ОСОБА_1 наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення з 16.08.2014. Наказом АТЦ при СБУ від 29.10.2015 № 302 ОСОБА_1 виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення з 09.10.2015 (а.с.58).
Відповідно до довідки ліквідаційної комісії Білокуракинського РВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_1 у період з 24.09.2014 по 07.10.2014 перебував на лікарняному, у період з 25.11.2014 по 09.12.2014 перебував у відпустці, а 30.10.2014 у позивача є прогул (а.с.25).
Згідно довідки, виданій Ліквідаційною комісією Білокуракинського РВ ГУМВС України у Луганський області, грошове забезпечення позивача у серпні 2014 року становило 2956,29 грн, у вересні 2014 року - 2962,84 грн, у жовтні 2014 року - 2950,13 грн, у листопаді 2014 року - 8124,06 грн, у грудні 2014 року - 3813,00 грн. Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції (а.с.22).
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про міліцію" форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.
У відповідності до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Додатком № 26 "Додаткові види грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" до Постанови № 1294 визначено вичерпний перелік додаткових видів грошового забезпечення, до яких належать:
- підвищення посадового окладу за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя, відсотків посадового окладу;
- надбавка за кваліфікаційну категорію медичним працівникам з числа начальницького складу, відсотків посадового окладу;
- надбавка за особливості проходження служби у приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, в ізоляторах тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб, у спецприймальниках для тримання осіб, підданих адміністративному арешту, відсотків посадового окладу;
- надбавка за роз'їзний характер роботи (замість добових), відсотків посадового окладу;
- доплата за особливі умови служби, відсотків посадового окладу;
- доплата за службу в нічний час, відсотків посадового окладу;
- надбавка за кваліфікаційну категорію, відсотків посадового окладу;
- підвищення посадового окладу за результатами чергової екзаменаційної сесії, відсотків посадового окладу;
- надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі, відсотків посадового окладу.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
На виконання Постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 719 від 23 липня 2014 року, яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах. Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.
З системного аналізу наведених вище нормативних актів (Постанови КМУ № 158 та Наказу МВС України № 719), з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у контексті п. 2 Постанови № 158, можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Зазначеним наказом передбачено виплата винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.
Згідно довідки, виданій Ліквідаційною комісією Білокуракинського РВ ГУМВС України у Луганський області, грошове забезпечення позивача у серпні 2014 року становило 2956,29 грн, у т.ч.: індексація - 136,42 грн, у вересні 2014 року - 2962,84 грн, у т.ч.: індексація - 155,90 грн, у жовтні 2014 року - 2950,13 грн, у т.ч.: індексація - 150,87 грн, у листопаді 2014 року - 8124,06 грн, у т.ч.: індексація - 207,06 грн та матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань - 5100,00 грн, у грудні 2014 року - 3813,00 грн, у т.ч.: індексація - 241,16 грн. Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції.
Враховуючи положення Постанови КМУ № 158 та Наказу МВС України № 719 розмір винагороди позивача за серпень-листопад 2014 року повинен розраховуватись з 3000,00 грн на місяць, оскільки, розмір грошового забезпечення позивача, за вирахуванням індексації та матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, у вказаних місяцях становив менше 3000,00 грн.
Оскільки у період з серпня по грудень 2014 року позивачу сплачено індексацію та матеріальну допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань в сумі 891,41 грн та 5100,00 грн відповідно, на які винагорода за участь в АТО не нараховується, тому відповідачем неправомірно ненараховано та несплачено позивачу винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції з розрахунку у серпні 2014 року з суми 3000,00 грн, у вересні 2014 року - 3000,00 грн, у жовтні 2014 року - 3000,00 грн, у листопаді 2014 року - 3000,00 грн, у грудні 2014 року - 3571,84 грн.
Отже, відповідно до довідки Ліквідаційної комісії Білокуракинського РВ ГУМВС України у Луганській області розмір середньоденної винагороди ОСОБА_1 у серпні 2014 року мав становити 96,77 грн, у вересні 2014 року - 100,00 грн, у жовтні 2014 року - 96,77 грн, у листопаді 2014 року - 100,00 грн, у грудні 2014 року - 115,22 грн.
Враховуючи, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивача залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 16.08.2014, а згідно довідки Білокуракинського РВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_1 у період з 24.09.2014 по 07.10.2014 перебував на лікарняному, у період з 25.11.2014 по 09.12.2014 перебував у відпустці, а 30.10.2014 позивачем допущено прогул, що встановлено наказом Білокуракінського РВ ГУМВС № 107 від 11.11.2014, а тому винагорода за безпосередню участь в АТО у серпні 2014 року повинна становити - 1548,32 грн (96,77 грн х 16 днів), у вересні 2014 року - 2300,00 грн (100,00 грн х 23 дні), у жовтні 2014 року - 2225,71 грн (96,77 грн х 23 дні), у листопаді 2014 року - 2400,00 грн (100,00 грн х 24 дні), у грудні 2014 року - 2534,84 грн (115,22 грн х 22 дні).
Враховуючи, що відповідно до наказів АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 та від 29.10.2015 № 302 ОСОБА_1 залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 16.08.2014 по 09.10.2015, то винагорода позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна була сплачуватись за весь вказаний період.
Таким чином, розмір винагороди за безпосередню участь в АТО, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за 2014 рік повинна становити за серпень 2014 року - 1548,32 грн, за вересень 2014 року - 2300,00 грн, за жовтень 2014 року - 2225,71 грн, за листопад 2014 року - 2400,00 грн, за грудень 2014 року - 2534,84 грн, а всього за 2014 рік - 11008,87 грн.
Щодо позовної вимоги позивача про стягнення коштів з урахуванням індексу інфляції в Україні, суд зазначає наступне.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за частиною 1 наведеної статті встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 наведеної статті встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому статтею 1 Цивільного кодексу України встановлено, що Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на те, що позивач та відповідач у даному випадку не є сторонами у зобов'язанні, в розумінні наведених вимог ЦК України, тому вимога позивача про стягнення коштів з урахуванням індексу інфляції в Україні у даному випадку є безпідставною. До того ж, між сторонами по справі виник публічно-правовий спір з приводу дій, що виникли в період проходження позивачем публічної служби, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
У запереченнях відповідач зазначає, що відповідно до норм Бюджетного кодексу України був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період.
Згідно частини 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").
Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
З урахуванням наведеного суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача винагороди за безпосередню участь в Антитерористичної операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за період з серпня по грудень 2014 року частково обґрунтованими, а саме в частині стягнення з відповідача винагороди за серпень 2014 року - 1548,32 грн, за вересень 2014 року - 2300,00 грн, за жовтень 2014 року - 2225,71 грн, за листопад 2014 року - 2400,00 грн, за грудень 2014 року - 2534,84 грн, а всього за 2014 рік - 11008,87 грн.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Таким чином, відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 94 КАС України не проводиться.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Білокуракинського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (ЄДРПОУ 08670800, адреса: 92200, Луганська обл., Білокуракинський район, селище міського типу Білокуракине, вул. Кірова, будинок 25) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: 92200, Луганська область, смт. Білокуракине, вул. Задорожня, 1), винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за серпень 2014 року - 1548,32 грн, за вересень 2014 року - 2300,00 грн, за жовтень 2014 року - 2225,71 грн, за листопад 2014 року - 2400,00 грн, за грудень 2014 року - 2534,84 грн, а всього у розмірі 11008,87 грн (одинадцять тисяч вісім гривень 87 копійок) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Т.В. Смішлива