12.2
Іменем України
16 листопада 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1219/16
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Ковальової Т.І.,
при секретарі судового засідання Бутенко К.В.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, третя особа Головне управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,-
07 жовтня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, третя особа Головне управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.
18.10.2016 позивачем через канцелярію суду надано уточнену позовну заяву (а.с.24-27).
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 22.09.2008 по 06.11.2015 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ.
В період з 12.06.2014 по 07.11.2015 позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 12.05.2016 № А-3075.
З інформації та даних, викладених у листі - відповіді ліквідаційної комісії Старобільського РВ ГУМВС України у Луганській області № 2216/111/43-2016 від 30.09.2016 позивач встановив, що йому за період з червня по грудень 2014 року не нараховувалась та не перераховувалась винагорода за участь в АТО.
Згідно довідки від 30.09.2016 з 03.06.2014 по 13.06.2014 позивач знаходився у черговій відпустці за 2014 рік. На лікарняному не перебував.
Грошове забезпечення за участь в АТО за період з червня по грудень 2014 року становило: за червень 2014 року - 4112,64 грн., за липень 2014 року - 4462,08 грн., за серпень 2014 року - 4462,08 грн., за вересень 2014 року - 4488,96 грн., за жовтень 2014 року - 4488,96 грн., за листопад 2014 року - 4488,96 грн., за грудень 2014 року - 5026,56 грн., тому, на думку позивача, відповідач повинен нарахувати та виплатити йому 29748,09 грн., у тому числі: за червень 2014 року - 2330,49 грн., за липень 2014 року - 4462,08 грн., за серпень 2014 року - 4462,08 грн., за вересень 2014 року - 4488,96 грн., за жовтень 2014 року - 4488,96 грн., за листопад 2014 року - 4488,96 грн., за грудень 2014 року - 5026,56 грн.
З посиланням на порушення Відповідачем постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету, позивач просить суд стягнути на його користь грошову винагороду за безпосередню участь в АТО за період з 12.06.2014 по 31.12.2014 в розмірі 29748,09 грн.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, розгляд справи просив здійснювати без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу за його відсутності, надав через канцелярію суду письмові заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що для виплати винагороди були виділені кошти з резервного фонду із зазначенням сум, які виділяються для проведення виплат. Тобто кошти були надані за окремою бюджетною програмою. Відповідно до частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років. Наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 12.06.2014.
Також, відповідачем зазначено, що до складу місячного грошового забезпечення не входять компенсаційні виплати та індексація, тому і не повинні входити до складу винагороди, яка нараховується та сплачується за участь в АТО.
На підставі вищенаведеного, представник відповідача у задоволенні позовних вимог просить суд відмовити (а.с.38-40).
З урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін та третьої особи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини другої статті 17 КАС України).
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 22.09.2008 до 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ (а.с.6-11, 28, 29).
На підставі наказу Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 07.06.2015 № 158 позивача включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення з 12.06.2014 (а.с.41).
Згідно довідки від 30.09.2016 № 62/24/111/43-2016 позивач у спірний період стягнення винагороди, а саме червень - грудень 2014 року у період з 03.06.2014 по 13.06.2014 перебував у черговій відпустці (а.с.12).
Листом - відповіддю від 30.09.2016 відповідач повідомив позивача, що наказ Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 07.06.2015 № 158 видано по закінченню бюджетного періоду 2014 року, а тому зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО у 2014 році не було підстав. Здійснити виплати в поточному році за зобов'язаннями минулих років, особам, які не перебувають в трудових відносинах з ГУМВС України у Луганській області можливо лише за відповідним рішенням суду (а.с.13).
Згідно довідки № А-3075 від 12.05.2016 в період з 12.06.2014 по 07.11.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (а.с.15).
Відповідно до довідки від 30.09.2016 № 2215/111/43-2016, за період червень - грудень 2014 року позивачу не нараховувалась та не перераховувалась винагорода за участь в АТО. Грошове забезпечення позивача за вказані місяці становить: червень 2014 року - 4112,64 грн.+ 27,82 грн. (робота у нічний час), липень 2014 року - 4462,08 грн.+9,28 грн. (робота у нічний час), серпень 2014 року - 4462,08 грн.+17,12 грн. (робота у нічний час), вересень 2014 року - 4488,96 грн., жовтень 2014 року - 4488,96 грн., листопад 2014 року - 4488,96 грн., грудень 2014 року - 5026,56 грн. Загальна сума грошового забезпечення позивача за період з червня по грудень 2014 року з урахуванням виплат за роботу у нічний час становить 31 584,46 грн. (а.с.14).
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету (далі Постанова № 158) військовослужбовцям у 2014 році виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 158 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (не військовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
Відповідно до пункту 2 наказу від 23.07.2014 № 719 "Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України" винагорода виплачується за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників), начальників органів внутрішніх справ.
Враховуючи, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивача залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 12.06.2014, а тому винагорода позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна була сплачуватись саме з червня 2014 року.
Суд критично оцінює посилання відповідача щодо нарахування та виплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції саме за кількість днів, в яких позивач приймав участь в антитерористичній операції, оскільки вищезазначені нормативно-правові акти не містять посилань на виплату коштів пропорційно кількості днів, відбутих у відрядженні, проте містять застереження та гарантії згідно з якими сума винагороди не може бути менша за 3000 грн.
Також, суд, критично оцінює посилання Відповідача у листі - відповіді на видання наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 по закінченню бюджетного періоду, чим позбавлено Відповідача у справі можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період.
Згідно частини першої, другої статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При розгляді справи Кечко проти України Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 Бурдов проти Росії).
Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб " та п. 3 наказу МВС України від 31.12.2007 № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до додатку 26 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ входить доплата за службу в нічний час.
Оскільки позивачу у червні-серпні 2014 року здійснено доплати за службу в нічний час, які входять до місячного грошового забезпечення, тому дані кошти повинні входити до складу винагороди, яка нараховується та сплачується за участь в антитерористичній операції.
Таким чином, оскільки інформацією, зазначеною в довідці ГУМВС України у Луганській області від 12.05.2015 № А-3075, підтверджується право позивача на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, передбаченої Постановою № 158, проте зазначена винагорода за період червень-грудень 2014 року відповідачем не нараховувалась та не виплачувалася, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з грошового забезпечення позивача з урахуванням доплат за службу у нічний час.
Позивач просив суд стягнути з відповідача грошове забезпечення за участь в АТО за період з червня по грудень 2014 року у сумі 29748,09 грн., у тому числі: за червень 2014 року - 2330,49 грн., за липень 2014 року - 4462,08 грн., за серпень 2014 року - 4462,08 грн., за вересень 2014 року - 4488,96 грн., за жовтень 2014 року - 4488,96 грн., за листопад 2014 року - 4488,96 грн., за грудень 2014 року - 5026,56 грн.
Розраховуючи суму позовних вимог, позивач виходив з того, що сума стягнення винагороди за червень складає 2330,49 грн. та не враховано доплати за роботу у нічний час за червень - серпень 2014 року.
Для поновлення порушених прав та законних інтересів позивача, для усунення наслідків порушених відповідачем прав позивача, суд вважає за необхідне, на підставі ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та стягнути зі Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь позивача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з червня по грудень 2014 року у сумі 31 584,46 грн., у тому числі: червень 2014 року - 4140,46, липень 2014 року - 4471,36 грн., серпень 2014 року - 4479,20, вересень 2014 року - 4488,96 грн., жовтень 2014 року - 4488,96 грн., листопад 2014 року - 4488,96 грн., грудень 2014 року - 5026,56 грн.
Розподіл судових витрат не здійснюється, у зв'язку з їх відсутністю.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, третя особа Головне управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, - задовольнити.
Стягнути зі Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (код ЄДРПОУ 08670935, місцезнаходження: 92700, Луганська область, Старобільський район, місто Старобільськ, вулиця Фрунзе, будинок 20) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, 92700) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період червень - грудень 2014 року у загальному розмірі 31 584,46 грн. (тридцять одна тисяча п'ятсот вісімдесят чотири гривні 46 коп.), у тому числі: червень 2014 року - 4140,46 грн. (чотири тисячі сто сорок гривень 46 коп.), липень 2014 року - 4471,36 грн. (чотири тисячі чотириста сімдесят одна гривня 36 коп.), серпень 2014 року - 4479,20 грн. (чотири тисячі чотириста сімдесят дев'ять гривень 20 коп.), вересень 2014 року - 4488,96 грн. (чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім гривень 96 коп.), жовтень 2014 року - 4488,96 грн. (чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім гривень 96 коп.), листопад 2014 року - 4488,96 грн. (чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім гривень 96 коп.), грудень 2014 року - 5026,56 грн. (п'ять тисяч двадцять шість гривень 56 коп.), з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя Т.І. Ковальова